2.1. Організація та етапи емпіричного дослідження

Дослідження тривало протягом навчальної практики 2013р, робота була зорганізована у наступні етапи:

І. Підбір методик.

На початку дослідження було відібрано ряд методик, які діагностують різні особливості процесу читання та інтелекту. Пізніше з них обиралися найбільш відповідні до мети та гіпотези дослідження.

Для отримання додаткових даних про досліджуваних була розроблена анкета, в якій враховувалися вік дітей, їхні вподобання щодо читання, кількість часу який вони витрачають на перегляд телебачення чи комп’ютера.

Під час досліджень учасникам пояснювалися правила написання завдань у цікавий та ігровий спосіб. Це створювало додаткову мотивацію відповідально поставитися до завдання. Також вони були ознайомлені з умовами конфіденційності та особливостями використання, отриманих від них даних.

ІІ. Проведення основного дослідження, яке включало в себе:

• заповнення анкетних даних;

• проведення тестових завдань на виявлення особливостей інтелектуальних здібностей.

ІІІ. Первинне опрацювання даних. Дані, отримані за допомогою стандартизованих методик та сконструйованих шкал, підраховувалися згідно ключів і вводилися в електронну таблицю програми Statistica 6.0.

ІV. Вторинне опрацювання даних. Опрацювання кількісних даних відбувалося за допомогою методів статистичного аналізу.

V. Опис результатів дослідження. Результати дослідження склали інтерпретації, отримані на перетині опрацьованих кількісних та якісних даних.

Vі. Висунення практичних рекомендацій.

2.2. Обґрунтування вибору та застосування методик дослідження

Для вивчення стану читання у молодшому шкільному віці була розроблена анкета (Додаток А). Анкета складалася з 12 питань тестового та пояснювального характеру. Діти протягом 10 хвилин мали дати на них відповідь.

Для дослідження інтелекту було обрано вибіркові шкали тесту Векслера. У дослідженні були використанні 4 шкали тесту Векслера, а саме шкала Загальної обізнаності, шкала Класифікації, шкала Словника та шкала Послідовності малюнків .

Субтест «Словник»

Складався з двох слів: парасоля та герой. Називаючи ці слова дитина мала пояснити що це за предмети. Відповіді оцінювалися 0, 1, 2. Найвищу кількість балів виставляли тоді, коли обстежуваний приводив 2 і більше аргументів своєї відповіді. Тест був спрямований на вивчення вербального досвіду, тобто розуміння та вміння визначити значення слів. Наприклад слово парасоля. Якщо обстежуваний наводив пояснення його носять, він отримував 0 балів, якщо говорив, захищає від дощу – 1 бал, якщо ж вживав поняття не промокнути, палиця з натягнутою тканиною ), він отримував 2 бали.

Субтест «Загальна обізнаність»

Цей субтест досліджує запас відомостей та знань, пропонується 10 запитань виставляється 1 бал за правильну відповідь, 2 бали за обґрунтовану. Запитання такого типу: Де сідає сонце? Хто такий Володимир Великий? Скільки кг має грам? Що таке конфіскація ? і т.д.

Субтест «Розуміння та планування соціальних дій»

Тест направлений на виявлення здатності дитини мислити і вміння планувати соціальну діяльність. Тест потребує розуміння причинно-наслідкових зв’язків в міжособистісних ситуаціях, життєвого досвіду. Виявляє орієнтацію в практичних ситуаціях, характеризує те що називається «соціальний інтелект».

Для опитування дітей було використано дві послідовності малюнків з темою: пожежа, злодій (Додаток Г). Завдання дітей було розкласти малюнки в послідовності і скласти історію. За правильність виконання завдання дитина отримувала 1 бал.

Субтест «Касифікація»

Тест направлений на визначення рівня абстрактно-логічного вербального мислення, пов’язаного з типом і особливостям мислення досліджуваного. Для проведення цього дослідження було обрано 10 запитань.

За кожну правильну відповідь 1 бал за неправильну 0.

Для визначення образної та фонематичної пам’яті було обрано 2 методики : методика «Запам’ятай малюнок» та методика «Запам’ятай слова»

Методика «Запам’ятай малюнок»

Дана методика використовується для визначення об’єму образної короткочасної пам’яті. Як стимулюючий матеріал дітям пропонується розглянути зображення фігур на малюнку (Додаток Б).

Методика «Запам’ятай слова»

Дана методика використовується для визначення фонематичної пам’яті досліджуваного.

Для дослідження розподілу уваги та втомлюваності дітей була обрана методика коректурної проби (методика Бурдона)

Коректурна проба Бурдона-Анфімова.

Для даного дослідження використовувався бланк з написаними літерами українського алфавіту (Додаток В). Тест проводився у три етапи на початку дослідження, в середині і вкінці.

Дане методика потрібна була щоб підтвердити гіпотетичне припущення що стійкість уваги зменшується у кінці заняття, і дитина допускає більшу кількість помилок. Тому це мають враховувати педагоги і батьки при навчанні дітей .