1.3. Сучасні дослідження зв’язку читання та інтелекту

Проводячи дослідження вчені знайшли відповідальну за читання частину мозку [21]. Вчені з'ясували, які відділи мозку активуються при читанні і письмі – навичках, які людство набуло в процесі еволюції порівняно недавно. Автори з'ясували, що за навички читання відповідають, зокрема, певні регіони потиличної ділянки та скроневої частки кори лівої півкулі. Ці ж регіони задіяні при мові, а також при розпізнаванні інших людей. Дослідники показали, що характерний для грамотних людей малюнок активації нейронів не залежить від того, в якому віці людина навчилася читати. Таким чином, читання ніби конкурує з іншими навичками за нейрони. Поки дослідники не перевіряли експериментально, чи дійсно грамотні люди гірше неписьменних розпізнають обличчя, проте вони припускають, що різниця буде несуттєва, тому що мозок людини відрізняється великою гнучкістю.

В ряді інших досліджень доведено позитивний вплив читання на інтелект. Читання може зробити людину розумнішою, до того ж, воно, як жодна інша діяльність, дозволяє тренувати пізнавальні здібності мозку. Такого очевидного висновку дійшли дослідники зі Стенфордського університету [23].

Керівник дослідження Дж. Стейн повідомив, що читання надає людському мозку цілий комплекс вправ. Крім простого слідування за перипетіями сюжету, при читанні посилюється робота уяви. Читач співпереживає героям і подумки переживає ті ж події, що і вони.

Використавши апарат МРТ, вчені зафіксували у людей, які читають опис запахів, смаків чи ландшафтів, активність тих зон мозку, які відповідають за сприйняття відповідних подразників «вживу». Мозок працює таким чином, що уявні картини людина ніби то переживає в реальності. Перегляд телевізора і захоплення комп’ютерними іграми не дають такого яскравого «ефекту присутності».

Дослідники рекомендують вчитися читати складні і об'ємні книги з дитинства. Це навчить мозок вибудовувати довгі ланцюжки причинно-наслідкових зв'язків.

Д. Левіс з колегами провели ряд експериментів, після яких визначили, що книги - найкращі ліки від стресу [22]. У ході дослідів учасникам створювали певні умови із вправами та тестами, які викликають стрес, а потім пропонували прогулянку, музику або книгу для розслаблення. Після цього науковці перевіряли пульс та м'язовий тонус, визначаючи силу заспокійливого ефекту. З'ясувалося, що в 68% випадків швидше за всіх справилося читання книг - лише за 6 хвилин м'язи розслабляються, а пульс приходить у норму. На другому місці приємна музика, яка допомогла в 61% випадків. Чай або кава – 54%, прогулянка – 42%. При цьому не мало значення, яку саме книгу обирали учасники експерименту, головне було піти в читання з головою. Отже 6-хвилинне читання знижує рівень стресу на 68%, і цей метод є ефективнішим ніж прогулянка або прослуховування музики.

Висновки до першого розділу

1. В науковій літературі під читанням розуміють один з найважливіших видів мовної діяльності, тісно пов'язаний як з вимовою, так і з розумінням мови. Також «читання» — це здатність сприймати, розуміти інформацію, яка записана (передана) тим або іншим способом або відтворена технічними пристроями.

2. Натомість інтелект визначають як когнітивні здібності людини, здатність аналізувати, адекватно відображати та перетворювати навколишній світ, навчатися та пізнавати його, засвоювати попередній досвід і прогнозувати особистий розвиток. Структура інтелекту включає сприйняття, мислення, мовлення, об’єм короткочасної пам’яті, стійкість уваги та інші довільні психічні процеси.

3. Хоча загалом визнано, що читання тісно пов’язане з інтелектуальним розвитком дитини, однак досі не існує релевантної теорії залежності читання та інтелекту. Сучасні дослідження вказують, що існує зв'язок читання з розвитком у людини складних когнітивних функцій мислення та уваги, здатності вибудовувати складні причинно-наслідкові зв’язки.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЗВЯЗКУ ЧИТАННЯ ТА ІНТЕЛЕКТУ