10.Загальна характеристика розвитку зарубіжної літератури 20 століття

Німецька література почала розвиватися з часів Лессінга, якого вважали і засновником. Очолили боротьбу за демократичну та соціалістичну літературу встають пись-менники-антифашисти, які повернулися з еміграції: И. Бехер, Б. Брехт, А. Зегерс. Були і такі, що залишилися емігрантами на все життя (Е. М. Ремарк). Провідною темою в літературі стала антифашистська.У цей період розпочалася особлива драматургія, біля витоків якої стояв Б. Брехт. Він став засновником "епічного" театру. Провідним художнім методом виявився соціалістичний реалізм. Серед тих, хто пройшов крізь вогонь Першої світової війни, були Еріх Марія Ремарк, Ернест Міллер Хемінгуей, Річард Олдінгтон, Уїльям Фолкнер та ін. Ці письменники-антифашисти розповіли читачам про біль втрат, про відчай людей під час Першої світової війни. їхні твори увійшли до літератури "втраченого покоління", що з´явилась у 20-30-х роках XX ст., майже через десятиріччя після її закінчення. Письменники, які започаткували цю літературу, самі належали до "втраченого покоління": вони, як і персонажі їх творів, брали участь у тій війні і постраждали від неї. Вони засудили війну, створили яскраві образи молодих людей, які були духовно і фізично покалічені війною. Кохання, фронтова дружба, забуття - ось що вони протиставляли війні. Однак це був ілюзорний підхід, а звідси песимізм, усвідомлення безглуздя життя. Усі вони не займались дослідженням характеру війни, причин, з´ясуванням фактів - їх цікавила доля молодого покоління, що стало "втраченою генерацією" для людства; історія душевних потрясінь, які викликала в серцях цих людей війна. У витоків літератури "втраченого покоління" стояли два титани світової літератури - Еріх-Марія Ремарк та Ернест Хемінгуей. Проте Ремарк, на відміну від Хе-мінгуея, про це, певно, й не здогадувався. У своїх творах вони відобразили і не-сприйняття навколишньої дійсності, й відчуженість людини від людини, і глибокий песимізм, спричинений жорстокою дійсністю.