Реферат на тему:
«Проблеми та перспективи розвитку енергетики Канади»
Виконав студент
ФОАЕК І курс, 3 група
Кулініч Владислав
План
1. Вступ
2. Енергетична політика
2.1. Конституційні питання
2.2. Федеральне регулювання
2.3. Провінційне регулювання
3. Проблеми та перспективи розвитку енергетики
4. Висновки
5. Список використаної літератури
1.Вступ
Енергетичний сектор в Канаді відрізняється достатком ресурсів і своєю безпосередньою близькістю до США . Канада займає п'яте місце в світі з виробництва енергоресурсів ( 6 % світового виробництва). Вона найбільший в світі виробник урану, знаходиться в числі найбільших виробників гідроелектроенергії, нафти, природного газу і вугілля.
Наприклад, на теперішній час основним виробником вугілля є Альберта , яка рясніє корисними копалинами ; поклади вугілля займають там 48 % території провінції . Понад половину здобутого в Канаді вугілля використовується для вироблення електрики і в промисловості , решта йде на експорт. Основним районом експорту є Азія , переважно Японія . Канада також є імпортером вугілля. Імпортований вугілля , в основному з центральної частини США , йде в провінції Онтаріо і Нова Шотландія - туди вигідніше доставляти вугілля з США, ніж із Західної Канади. Там він використовується для вироблення електрики. Використання вугілля буде поступово зменшуватися , так як у Канаді вживаються заходи по скороченню викидів парникових газів. Розвиток та впровадження таких технологій , як уловлювання вуглекислого газу і закачування під землю, допоможе в майбутньому зберегти вугілля як паливо для електростанцій, але «чисте» вугілля - поки паливо вельми дороге і технологічно складне і у великому масштабі навряд чи буде використано найближчим часом.
По виробництву енергоресурсів Канаду випереджають лише Росія , Китай , США і Саудівська Аравія. Водночас Канада є одним з найбільших у світі споживачів енергії , поступаючись в цьому лише США . Канада і США поділяють найбільший у світі спільний енергетичний ринок . 98 % експорту енергії Канади припадає на її південного сусіда, тому вона вважається основним енергетичним постачальником найбільшої економіки світу. Канада також експортує значну кількість урану і вугілля в Азію , Європу і Латинську Америку.
Хоча Канада є чистим експортером енергоресурсів, імпорт органічного палива в країну також високий. Зважаючи на великі відстані, що відокремлюють основні родовища на заході країни від основних центрів споживання, розташованих в Онтаріо і Квебеку, Канада є одночасно і постачальником, і покупцем на світових ринках вугілля і нафти. Крім того , нафтопереробні заводи Онтаріо і Квебека не можуть обробляти нафту бітумінозних пісків, що складають на теперішній час значну частину канадського видобутку. Розробка бітумінозних пісків Атабаски має серйозний вплив на навколишнє середовище і на початку XXI століття робить Канаду одним з найбільших виробників парникових газів на душу населення , що негативно позначається на її міжнародній репутації.
2. Енергетична політика
2.1. Конституційні питання
У канадському політичному режимі повноваження, що стосуються енергетики , розділені між федеральним урядом і провінціями з територіями . Конституція Канади відносить природні ресурси і частину повноважень з охорони навколишнього середовища до компетенції провінцій, які відповідають, зокрема, за розвідку, розробку та експлуатацію невідновлюваних ресурсів, а також керують виробництвом, транспортуванням електроенергії та електропостачанням. Більшість провінцій є ще й власниками коронних компаній, переважаючих в електроенергетичній галузі відповідних територій.
Федеральний уряд, головним чином, має повноваження щодо регламентації міжпровінційної та міжнародної торгівлі, зокрема, він займається регулюванням залізничного і трубопровідного транспорту , а також судноплавства. У сенсі стандартизації Оттава також відповідає за енергетичну ефективність, зокрема за норми будівництва, норми нових транспортних засобів і за програми по етікетажу споживчих товарів. Сектор ядерної енергетики також знаходиться у федеральній компетенції, особливо питання дозволів і безпеки. У територіях ж федеральний уряд володіє більш широкими повноваженнями.
Цей розподіл повноважень між двома рівнями управління зобов'язує федеральний уряд і провінції координувати свою політику в цій сфері. У минулому ця система викликала ряд конфліктів, зокрема з питань нафти та електропостачання , через розходження інтересів різних провінцій. Ці конфлікти були викликані як ідеологічною боротьбою , так і нерівномірним розподілом природних ресурсів по території країни, що призвело до того , що енергетичні баланси різних провінцій значно відрізняються один від одного.