Висновки.

Проведений аналіз дав нам змогу переконатися в тому, що інтегративний тип праворозуміння можливо і не дав бажаної однозначної відповіді на запитання про визначення поняття права, однак позитив даної теорії в тому, що на відміну від інших концепцій праворозуміння, інтегративна юриспруденція зробила спробу об'єднати існуючі концепції права (або, принаймні, їх певні позитивні елементи), синтезувати їх та знайти найоптимальніший варіант визначення поняття права.

Як ми вже змогли переконатися, визначення поняття права, яке пропонується інтегративною юриспруденцією, дуже широке. Однак можливо таке досить широке визначення поняття права для сучасної теорії — один з засобів, за допомогою яких вона намагається визначити внутрішні суперечки. У будь-якому разі слід віддати належне інтегративній юриспруденції, яка є єдиною в своєму роді, оскільки їй вдалося поєднати в собі положення різних і, навіть, суперечливих теорій права, які ніколи не мали між собою майже нічого спільного, внаслідок чого ми отримали визначення поняття права, в якому кожен прихильник тієї чи іншої теорії права може знайти своє власне бачення цього явища. На сьогоднішній день це одне з найоптимальніших та найґрунтовніших визначень поняття права.

Література.

1. Волинка К.Г. Теорія держави і права: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2003. – 240 с.

2. Мартишін О.В. Чи сумісні основні типи розуміння права? / / Держава і право. 2003. N 6. С. 13.

3. Мартишін О.В. Чи сумісні основні типи розуміння права? / / Держава і право. 2003. N 6. С. 13.

4. Лапаєва В.В. Правовий принцип формальної рівності. Антологія наукової думки: до 10-річчя Російської академії правосуддя: Збірник статей. М.: Статут, 2008. С. 83.

5. Заніна М.А. Теоретичні та практичні проблеми праворозуміння / / Російське правосуддя. 2008. N 7. С. 101.

6. Мартишін О.В. Указ. соч. С. 17.

7. Історія політичних і правових вчень: Хрестоматія / Упоряд. і ред. Г.Г. Демиденко, Г.А. Борисов. Білгород, 1999. С. 454.

8. Червонюк В.І. Теорія держави і права. М.: ИНФРА-М, 2007. С. 220.

9. Ромашов Р.А. Проблема формування правової парадигми в контексті викликів сучасного світу (запрошення до дискусії) / / Історія держави і права. 2008. N 16. С. 2 - 3.

10. Єршов В.В. Теоретичні та практичні проблеми праворозуміння, правотворчості і правозастосування / / Російське правосуддя. 2008. N 7. З 14.

11. Графський В.Г. Загальна теорія права П.А. Сорокіна: на шляху до інтегрального (синтезованого) правопознанію / / Держава і право. 2000. N 1. С. 116.

12. Hall J. Studies in Jurisprudence and Criminal Theory. — N. Y, 1958. — 250 р.

13. Hall J. Integrative Jurisprudence. — N. Y, 1961. — 29 р.

14. Митин М.Б. О XII Международном философском конгрессе в Венеции // Вопросы философии. – 1958. – №12.

15. Кельзен Г. Чисте правознавство. – К.: Юніверс, 2004. – 426 с.

16. Мартышин О. В. Совместимы ли основные типы понимания права? // Государство и право. — 2003. — № 6. — С. 13.

17. Алексеев С. С. Философия права. — М.: НОРМА, 1997. — 336 с. Лейст О. Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права. — М.: Зерцало-М, 2002. — 288 с. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования: Пер. с англ. — 2-е изд. — М.:

18. Изд-во МГУ: Изд. группа ИНФРА М—НОРМА, 1998. — 624 с.

19. Поляков А. В. Общая теория права: феноменолого-коммуникативный подход: Курс лекций. — 2-е изд., доп. — С.Пб.: Юрид. центр Пресс, 2003. — 845 с.

20. Хабермас Ю. Примирение через публичное употребление разума. Замечания о политическом либерализме Джона Роулса // Вопросы философии. — 1994. — № 10. — С. 53.

1 Волинка К.Г. Теорія держави і права: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2003. – 240 с.

2 Алексеев С. С. Философия права. — М.: НОРМА, 1997. С. 35

3 Лейст О. Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права. — М.: Зерцало-М, 2002. — с. 273-276

4 Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования: Пер. с англ. — 2-е изд. — М.:

Изд-во МГУ: Изд. группа ИНФРА М—НОРМА, 1998. С.16-17

5 Поляков А. В. Общая теория права: феноменолого-коммуникативный подход: Курс лекций.

— 2-е изд., доп. — С.Пб.: Юрид. центр Пресс, 2003. С .26

6 Поляков А. В. Общая теория права: феноменолого-коммуникативный подход: Курс лекций.

— 2-е изд., доп. — С.Пб.: Юрид. центр Пресс, 2003. С. 53

7 Hall J. Studies in Jurisprudence and Criminal Theory. — N. Y, 1958. — 250 р.

8 Hall J. Integrative Jurisprudence. — N. Y, 1961. — 29 р.

9 Митин М.Б. О XII Международном философском конгрессе в Венеции // Вопросы философии. – 1958. – №12.

10 Кельзен Г. Чисте правознавство. – К.: Юніверс, 2004. – 426 с.

34