Функції перевірки та оцінки зун у школі.

управлінська

освітня За Савченко О.Я.:

діагностична - контролююча ( управлінська )

виховна - навчальна

розвивальна - діагностична

стимулююча - виховна

Освітня (навчальна) функція – полягає у забезпеченні зворотнього зв’язку як передумови підтримання дієвості і ефективності процесу навчання. Вчитель систематично стежить за навчальною діяльністю учнів, виявляє результати цієї діяльності і коригує її;

передбачає таку організацію контролю, щоб його здійснення вдосконалювало підготовку школярів, було корисним як для окремого учня, так і для класу загалом. Учні повторюють, систематизують, уточнюють матеріал, збагачують своє уявлення про нього. Діти мимовільно або керовано зіставляють свої знання зі знаннями товаришів, вдаються до самоконтролю.

Діагностична функція аналізу і оцінки знань, умінь та навичок передбачає виявлення прогалин у знаннях учнів. Важливо своєчасно виявити прогалини, усунути їх.

Контроль дає змогу не тільки виявити знання чи незнання учнів, а й встановити причини такого стану. Учитель швидко нагромаджує дані про рівень розвитку і навченості дітей. Це основа диференційного підходу.

Виховна функція - систематичний контроль і оцінка успішності сприяє вихованню в

учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обовязку, залучення учнів до взаємоконтролю сприяє формуванню в них принциповості, справедливості, колективізму, взаємоповаги. Виявляється не в меті й змісті завдань, а в методиці проведення перевірки, в наступному корегуванні й оцінюванні результатів.

Розвивальна функція – обґрунтування оцінки вчителем, самооцінка і взаємо оцінка сприяють розвитку в учнів логічного мислення (вміння аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизації, класифікації і систематизації), розвивається пам’ять, мова...

Стимулююча функція – добре вмотивована і справедлива оцінка успішності учнів є важливим імпульсом (стимулом) у навчальній праці, який переростає у стійкий мотив обовязку і відповідальності.

Управлінська (контрольна) функція – передбачає визначення рівня успішності окремих учнів і класу загалом; вчитель одержує інформацію про стан успішності, успіхи і недоліки кожного учня і класу; вона дає вчителю змогу зробити висновок про якість засвоєння теми; це дозволяє правильно скорегувати роботу учнів і свою власну діяльність – змінити методику викладання, удосконалювати організацію навчання школярів.

Контроль для молодших школярів – перша особистіснозначима форма звітності перед учителем, однокласниками, рідними.

Функції контролю взаємоповязані. Проте в кожній контрольній чи перевірній роботі має домінувати та чи інша функція.

Види контролю успішності учнів.

За місцем у навчальному процесі розрізняють види контролю і перевірки:

• попередній контроль,

• поточний контроль,

• періодичний ( тематичний ) контроль,

• підсумковий контроль.

Попередній контроль здійснюють переважно з діагностичною метою перед вивченням нової теми або на початку уроку, семестру для з’ясування загального рівня підготовки учнів з предмета, щоб намітити організацію їх навчально-пізнавальної діяльності.

Поточний контроль використовують у повсякденній навчальній роботі. Він полягає в систематичному спостереженні вчителя за навчальною діяльністю учнів на уроці. Метою його є отримання оперативних данних про рівень знань учнів і якість навчальної роботи на уроці, оптимізація управління навчальним процесом.

Періодичний (тематичний) контроль передбачає виявлення й оцінювання засвоєних на кількох попередніх уроках знань, умінь учнів з метою визначення, наскільки успішно вони володіють системою знань, чи відповідають ці знання програмі. Різновидом періодичного є тематичний контроль, що полягає у перевірці та оцінюванні знань учнів з кожної мети і спрямований на те, щоб усі належно засвоїли кожну тему. Така система дає змогу усунути елементи випадковості при виведенні підсумкових оцінок, що трапляється, коли вчитель орієнтується лише на поточний контроль.

За тематичного опитування перед початком вивченням наступної теми учнів мають бути ознайомлені з тривалістю її вивчення (кількість занять); кількістю і тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на атестацію, якщо атестація проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтовним завданням (задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичної атестації; умовами оцінювання. Якщо темою передбачено виконання учнями практичних, лабораторних робіт та інших обов’язкових практичних завдань, то їхнє виконання є обов’язковою умовою допуску учнів до тематичної атестації.

Перед учнями, які не засвоїли матеріал теми чи отримали низькі бали, ставиться вимога обов’язкового його доопрацювання; їм надається для цього необхідна допомога, визначається термін повторної атестації. Учень має право на переатестацію також для підвищення атестаційного балу.

Підсумковий контроль здійснюється наприкінці семестру або навчального року. Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, за рік – на основі семестрових оцінок.