1. Особливості відчуттів і сприймання
Загальні особливості пізнавальних психічних процесів при ДЦП:
порушення активної довільної уваги, яке негативно відображаться на функціонуванні всієї пізнавальної системи дитини з ДЦП, оскільки порушенню уваги ведуть до порушені, сприймання, пам'яті, мислення, уяви, мовлення;
підвищена виснажливість всіх психічних процесів, що виражається в низькій інтелектуальній працездатності, порушеннях уваги, сприймання, пам'яті, мислення, в емоційній лабільності. При інтелектуальному перенапруженні з'являються вторинні невротичні ускладнення. Іноді підвищена психічна виснажливість і стомлюваність сприяє патологічному розвитку особистості: виникає боязкість, страхи, знижений фон настрою тощо;
підвищена інертність і сповільненість всіх психічних процесів, як наслідок виникають труднощі в перемиканні з одного виду діяльності на інший, до патологічного застрявання на окремих фрагментах учбового матеріалу, до «в'язкості» мислення і ін.
Сприймання у дітей з ДЦП істотно відрізняється від сприймання дітей що нормально розвиваються, і тут можна говорити і про кількісне відставання від вікових нормативів, і про якісну своєрідність у формуванні даної психічної функції.
У дітей з ДЦП має місце своєрідний розвиток зорових і слухових орієнтовних реакцій. У дитини з ДЦП на оптичний і звуковий подразник виникає пригальмовування загальних рухів. При цьому відсутній руховий компонент орієнтовної реакції, тобто поворот голови у бік джерела звука або світла. У деяких дітей замість орієнтовних реакцій виникають захисно-оборотні реакції: здригання, плач, переляк.
Зорове зосередження з'являється у дітей з ДЦП після 4 - 8 міс. Воно характеризується рядом патологічних особливостей, що зумовлені косоокістю.
Простежуюча функція очей при нормальному розвитку формується вже починаючи з 1 міс. життя. До 3 міс. дитина здатна стежити за різноманітними рухами іграшки і у вертикальній, і в горизонтальній площині. Зорові дослідження у дітей з ДЦП формується пізніше і характеризується фрагментарністю, нерівномірністю і обмеженням поля зору.
При нормальному розвитку з 5 -6 міс. особливо інтенсивно починають розвиватися такі властивості сприймання, як активність, наочність, цілісність, структура. Всі ці властивості починають формуватися на основі активної перцептивної поведінки.
Перцептивна поведінка включає активні зорові «вивчаючі» дії і дотикові рухи. Наприклад, дитина, знайомлячись з іграшкою, оглядає її обмацує. Таке зорово-дотикове пізнання предмету ілюструє формування образу сприймання.
У дітей з ДЦП перцептивна активність ускладнена через руховий дефект: порушення рухових функцій, а також м'язового апарату очей порушують злагоджені рухи руки і ока. У деяких дітей очнорухова реакція має рефлекторний, а не довільний характер. Діти не в змозі стежити очима за своїми рухами, у них порушена зорово-моторна координація, немає єдності поля зору і поля дії, ідо негативно позначається на формуванні образу сприймання, перешкоджає виробленню навиків самообслуговування, розвитку наочної діяльності, просторових уявлень, наочно-дійового мислення, конструювання, а надалі гальмує засвоєння учбових навиків, розвиток пізнавальної діяльності в цілому. Зорово-моторна координація у дітей з ДЦП формується приблизно до 3 років.
У дітей з ДЦП порушення зорового сприймання ускладнює пізнання ускладнених варіантів наочних зображень (перекреслених, накладених одні, на одного, «зашумлених» тощо). Істотні труднощі спостерігаються в сприйманні конфліктних складових фігур (наприклад, качки і зайця). У деяких дітей часто довго зберігається зоровий слід від попереднього зображення, що к:н подальшому сприйняттю. Спостерігається нечіткість сприймання картинок: одну і ту ж картинку із знайомим предметом діти можуть «взнавати» по-різному. Багато хто не уміє знайти потрібну картинку або взнати її, не вміють знайти важливу деталь на картинці або в натурі. Це заважає осмисленню сюжетних картин. Виникають труднощі в написанні цифр, зображення можуть бути дзеркальними або переверненими, погано орієнтується на рядку або в клітинках зошита. Труднощі відтворювання букв можуть бути пов'язані не тільки з порушенням оптико-просторових уявлень, але з неврологічними проявами (атаксія, парез, гіперкінези і ін.).Порушення рахунку можуть грунтуватися на труднощах в сприйманні кількості, що виражається в неможливості взнати графічне зображення цифр, полічити предмети і т.д. Порушення зорового сприймання може бути пов'язане; з недостатністю зору, що нерідко спостерігається у дітей з ДЦП.
У деяких дітей з ДЦП спостерігається зниження слуху, що негативно впливає на становлення і розвиток слухового сприймання, у тому числі і фонематичного (плутання схожих слів). Будь-яке порушення слухового сприймання приводить до затримки мовленнєвого розвитку. Помилки, обумовлені порушенням фонематичного сприймання, найчастіше за все виявляються на письмі.
Слабке відчуття своїх рухів і труднощі в процесі маніпулятииної діяльності є причинами недостатності активного дотикового сприймання у дітей з ДЦП, у тому числі пізнання предметів на дотик. Відомо, що у здорової дитини перше знайомство з предметами навколишнього світу проходить шляхом обмацування предметів руками. Через дії з предметами діти встановлюють цілий комплекс їх властивостей: форму, вагу, консистенцію, густину, термічні властивості, розміри, пропорції, фактуру і ін. У більшості дітей з ДЦП є обмеженою наочно-практична діяльність, обмацуючі рухи рук слабкі, пізнання предметів на дотик утруднені.
Сприймання простору є необхідною умовою орієнтування людини в навколишньому світі. Оволодіння знаннями про простір означає: уміти виділяти і розрізняти просторові ознаки і відносини, уміти їх правильно словесно позначити, орієнтуватися в просторових відносинах. Просторовий аналіз здійснюється цілим комплексом аналізаторів, хоча основна роль
При всіх видах ДЦП спостерігається порушення просторового сприймання. При геміплегії порушена бічна орієнтація, при диплегії -орієнтація по вертикалі, при тетрапдегії - орієнтація в напрямі спереду назад. При останній формі порушення просторового сприймання є найбільш несприятливим для психіки дитини.