
- •Модуль 1. Історичні етапи розвитку філософії
- •Тема 1. Філософія як специфічний тип знання План лекції
- •1. Сутність та предмет філософії
- •2. Світогляд та його структура
- •3. Історичні форми світогляду.
- •4. Особливості філософського світогляду.
- •5. Філософія в системі культури. Основні функції філософії.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 2. Філософські ідеї стародавнього сходу План лекції
- •1. Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань
- •2. Філософія Стародавньої Індії
- •3. Філософія Стародавнього Китаю
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 3. Антична філософія План лекції
- •1. Особливості філософії Стародавньої Греції. Космологізм ранньої грецької філософії
- •2. Космологізм ранньої грецької філософії
- •3. Класичний період розвитку античної філософії
- •3.1. Філософія Сократа
- •3.2. «Теорія ідей» Платона
- •3.3. Вчення про буття Аристотеля
- •4. Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду
- •5. Філософія Стародавнього Риму
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Західноєвропейська філософія середньовіччя та епохи відродження План лекції
- •1. Релігійний характер середньовічного світогляду та філософії. Теоцентризм
- •2. Філософські ідеї патристики та схоластики. Номіналізм та реалізм
- •3. Антропоцентризм епохи Відродження
- •4. Розвиток натурфілософських вчень: геліоцентризм, пантеїзм
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 5. Європейська класична філософія нового часу та епохи просвітництва (XVII-XVIII ст.) План лекції
- •1. Особливості розвитку філософії Нового часу. Проблема наукового методу.
- •2. Емпірико-сенсуалістична філософія (ф. Бекон, Дж. Локк). Суб’єктивний ідеалізм (Дж. Берклі, д. Юм).
- •3. Філософський раціоналізм (р. Декарт, б. Спіноза, г. Лейбніц).
- •4. Вчення про субстанцію (б. Спіноза, г. Лейбніц).
- •5. Філософія епохи Просвітництва (Вольтер, ж.-ж. Руссо). Французький матеріалізм хvііі ст.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 6. Німецька класична філософія
- •План лекції
- •1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.
- •2. І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму.
- •3. Філософські ідеї й. Фіхте та ф. Шеллінга
- •4. Філософська система і діалектика Гегеля
- •5. Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Філософські ідеї а. Шопенгауера.
- •3. Ідея «надлюдини» у філософії ф. Ніцше.
- •4. Сутність позитивізму та основні етапи розвитку.
- •5. Марксистська філософія
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Релігійна філософія (неотомізм, персоналізм,тейярдизм та ін.).
- •3. Американська філософія прагматизму.
- •4. Постмодернізм – найсучасніший постнекласичний напрям.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 9. Українська філософська думка іх – поч. Хvіі ст. План лекції
- •1. Особливості та джерела української філософії.
- •2. Філософська думка Київської Русі.
- •3. Філософські ідеї українського Ренесансу.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 10. Українська філософія План лекції
- •1. Філософія Києво-Могилянської академії
- •2. Філософська система г. Сковороди.
- •3. Філософія серця п. Юркевича.
- •4. Українська філософія хіх-хх ст
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Модуль 2. Філософське розуміння світу Лекція 11. Проблема буття у філософії План лекції
- •1. Буття як всеохоплююча реальність
- •2. Основні форми буття.
- •3. Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія».
- •4. Атрибути матерії та спосіб її існування
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Антропосоціогенез. Єдність природного, соціального та духовного в людині.
- •3. Філософія особистості. Співвідношення основних понять.
- •4. Проблема смерті і безсмертя. Смисл життя людини.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 13. Свідомість як філософська проблема План лекції
- •1. Сутність, особливості та структура свідомості.
- •2. Генезис свідомості.
- •3. Ідеальний статус буття свідомості.
- •4. Самосвідомість.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 14. Діалектика як теорія розвитку План лекції
- •1. Особливості діалектичного осмислення буття.
- •2. Основні закони діалектики та їх методологічне значення.
- •2.1. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін
- •2.2. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •2.3. Закон заперечення заперечення
- •3. Категорії діалектики.
- •4. Альтернативи діалектики. Метафізика.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Філософське розуміння істини. Поняття практики.
- •3. Методологія наукового пізнання. Основні форми.
- •4. Наукове пізнання і творчість
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 16. Суспільство як об’єкт філософського аналізу План лекції
- •1. Предмет та головні ідеї філософії
- •2. Основні теоретичні концепції походження суспільства.
- •3. Сучасне системне уявлення про суспільство.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Науково-технічна революція: сутність та соціальні наслідки
- •3. Постіндустріальне та інформаційне суспільство. Особливості розвитку.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 18. Філософія історії План лекції
- •1. Проблема сенсу історії. Історичний процес як реальність.
- •2. Суб’єкт та рушійні сили історичного процесу.
- •3. Основні виміри філософії історії.
- •4. Людина та особа. Роль особи в історії.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
Питання для самоконтролю
1. Що вивчає соціальна філософія?
2. Як виникає суспільство? Охарактеризуйте основні концепції походження суспільства.
3. Чи можливе життя людини поза суспільством?
4. Які виділяють сфери суспільного життя?
5. Розкрийте сучасні уявлення про суспільство.
6. Поясніть поняття «географічний детермінізм».
7. Чому суспільство розглядають як систему? Обгрунтуйте.
Рекомендована література
Основна:
Андрущенко В. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: Підручник / В.Андрущенко, Л. Губернський, М. Михальченко. К.: Генеза, 2006. – 656 с.
Подольська Є. А. Філософія. Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.
Філософія: Навч. Посіб. /За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Вікар, 1999. - 624 с.
Додаткова:
Руссо Ж.Ж. Об общественном договоре// Антология мировой философии. – М., 1970. – Т.2.
Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. – М., 1992. – 222 с.
Тоффлер А. Третя хвиля. – К.: Видав.дім «Всесвіт», 2000. – 464 с.
Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. – М., 2003. – 356 с.
Лекція 17. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ І ТЕХНІКИ
План лекції
1. Техніка як соціальний феномен. Становлення філософії науки і техніки.
2. Науково-технічна революція: сутність та соціальні наслідки
3. Постіндустріальне та інформаційне суспільство. Особливості розвитку.
Основні поняття: техніка, наука, науково-технічний прогрес науково-технічна революція, інформаційне суспільство.
1. Техніка як соціальний феномен.
Становлення філософії науки і техніки.
Техніка – це сукупність знарядь праці та технологічних процесів, що історично розвиваються і за допомогою яких люди перетворюють природу.
За рівнем розвитку техніки можна оцінювати рівень розвитку виробництва, суспільства, освоєння людиною природи. Зміни у виробництві свідчать насамперед про поступальний розвиток техніки як сукупності знарядь праці і технологи. Техніка – явище історичне, в ній постійно відбуваються зміни.
Техніка виконує роль головного, найбільш рухливого й активного елемента суспільного виробництва. У будь-якому суспільстві техніка є найбільш динамічною частиною виробництва. При цьому, виробничі відносини визначають характер використання техніки, впливають на темпи і напрямки технічного розвитку. Техніка, в свою чергу, опосередковано, через виробництво, суттєво впливає на всю соціальну сферу діяльності людей.
У сучасних умовах сутність і характер техніки можна зрозуміти тільки враховуючи її зв'язок з людиною, тобто слід розглядати техніку як систему, до якої належить і людина. Адже людина задає логіку дії техніки, і завдяки її потребам техніка й існує. Система «людина – техніка» належить до продуктивних сил суспільства. До них слід додати ще один дуже важливий компонент – природу, навколишнє середовище. Людина використовує закони природи і за цими законами створює техніку. Крім того, вона використовує природний матеріал для створення продуктів праці, і, нарешті, продукти діяльності людини самі стають елементами навколишнього середовища. Сьогодні навколишнє середовище, по суті, формується цілеспрямовано, відповідно до потреб людини. В сучасному розумінні техніка є елементом системи, який має на собі відбиток закономірностей розвитку всієї системи.
Таким чином, розвиток техніки слід розглядати не як самостійний процес, а крізь призму людської активності, тобто як процес послідовної передачі виробничих функцій від робітника до техніки, як заміну «природних виробничих інструментів» штучними. В результаті прогресу дедалі більше функцій виконує техніка, машина. Можливе таке становище, коли людина вийде з безпосереднього процесу виробництва і замість того, щоб бути головним елементом процесу виробництва, стане поряд із цим процесом. Розглядаючи сутність техніки, необхідно враховувати цей бік явища, а саме – зміну місця та ролі людини в процесі виробництва, що відбувається як наслідок технічного прогресу.
Слід звернути увагу на органічну єдність науки та техніки в процесі їхнього розвитку. В філософії під наукою розуміється соціальний інститут сучасного суспільства, у межах якого організується та здійснюється діяльність, спрямована на здобуття нових знань про навколишній світ.
Сучасна техніка і технологія немислимі без втілення в них наукових досягнень. Якщо в минулі часи наука виступала як самостійна сфера діяльності, незалежна від інших чинників суспільного життя, то з певного часу вона почиває вступати в тісний зв'язок з іншими сферами діяльності людини. Особливо тісним стає її зв'язок з виробництвом, технікою. Здійснюючи на них суттєвий вплив, вона вже не може прогресувати без них. Але водночас наука не просто йде слідом за розвитком техніки, а обганяє її, стає суттєвою силою прогресу матеріального виробництва.
Суттєвим є також те, що сучасна наука здійснює вплив не лише на матеріальне виробництво, а на всі сфери суспільного життя, тісно взаємодіє з ними. Особливо це відчувається на розвиткові людини, її інтелекту, творчих здібностей, створенні матеріальних і духовних передумов для її всебічного розвитку.