
- •Модуль 1. Історичні етапи розвитку філософії
- •Тема 1. Філософія як специфічний тип знання План лекції
- •1. Сутність та предмет філософії
- •2. Світогляд та його структура
- •3. Історичні форми світогляду.
- •4. Особливості філософського світогляду.
- •5. Філософія в системі культури. Основні функції філософії.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 2. Філософські ідеї стародавнього сходу План лекції
- •1. Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань
- •2. Філософія Стародавньої Індії
- •3. Філософія Стародавнього Китаю
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 3. Антична філософія План лекції
- •1. Особливості філософії Стародавньої Греції. Космологізм ранньої грецької філософії
- •2. Космологізм ранньої грецької філософії
- •3. Класичний період розвитку античної філософії
- •3.1. Філософія Сократа
- •3.2. «Теорія ідей» Платона
- •3.3. Вчення про буття Аристотеля
- •4. Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду
- •5. Філософія Стародавнього Риму
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Західноєвропейська філософія середньовіччя та епохи відродження План лекції
- •1. Релігійний характер середньовічного світогляду та філософії. Теоцентризм
- •2. Філософські ідеї патристики та схоластики. Номіналізм та реалізм
- •3. Антропоцентризм епохи Відродження
- •4. Розвиток натурфілософських вчень: геліоцентризм, пантеїзм
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 5. Європейська класична філософія нового часу та епохи просвітництва (XVII-XVIII ст.) План лекції
- •1. Особливості розвитку філософії Нового часу. Проблема наукового методу.
- •2. Емпірико-сенсуалістична філософія (ф. Бекон, Дж. Локк). Суб’єктивний ідеалізм (Дж. Берклі, д. Юм).
- •3. Філософський раціоналізм (р. Декарт, б. Спіноза, г. Лейбніц).
- •4. Вчення про субстанцію (б. Спіноза, г. Лейбніц).
- •5. Філософія епохи Просвітництва (Вольтер, ж.-ж. Руссо). Французький матеріалізм хvііі ст.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 6. Німецька класична філософія
- •План лекції
- •1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.
- •2. І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму.
- •3. Філософські ідеї й. Фіхте та ф. Шеллінга
- •4. Філософська система і діалектика Гегеля
- •5. Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Філософські ідеї а. Шопенгауера.
- •3. Ідея «надлюдини» у філософії ф. Ніцше.
- •4. Сутність позитивізму та основні етапи розвитку.
- •5. Марксистська філософія
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Релігійна філософія (неотомізм, персоналізм,тейярдизм та ін.).
- •3. Американська філософія прагматизму.
- •4. Постмодернізм – найсучасніший постнекласичний напрям.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 9. Українська філософська думка іх – поч. Хvіі ст. План лекції
- •1. Особливості та джерела української філософії.
- •2. Філософська думка Київської Русі.
- •3. Філософські ідеї українського Ренесансу.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 10. Українська філософія План лекції
- •1. Філософія Києво-Могилянської академії
- •2. Філософська система г. Сковороди.
- •3. Філософія серця п. Юркевича.
- •4. Українська філософія хіх-хх ст
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Модуль 2. Філософське розуміння світу Лекція 11. Проблема буття у філософії План лекції
- •1. Буття як всеохоплююча реальність
- •2. Основні форми буття.
- •3. Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія».
- •4. Атрибути матерії та спосіб її існування
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Антропосоціогенез. Єдність природного, соціального та духовного в людині.
- •3. Філософія особистості. Співвідношення основних понять.
- •4. Проблема смерті і безсмертя. Смисл життя людини.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 13. Свідомість як філософська проблема План лекції
- •1. Сутність, особливості та структура свідомості.
- •2. Генезис свідомості.
- •3. Ідеальний статус буття свідомості.
- •4. Самосвідомість.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 14. Діалектика як теорія розвитку План лекції
- •1. Особливості діалектичного осмислення буття.
- •2. Основні закони діалектики та їх методологічне значення.
- •2.1. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін
- •2.2. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •2.3. Закон заперечення заперечення
- •3. Категорії діалектики.
- •4. Альтернативи діалектики. Метафізика.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Філософське розуміння істини. Поняття практики.
- •3. Методологія наукового пізнання. Основні форми.
- •4. Наукове пізнання і творчість
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 16. Суспільство як об’єкт філософського аналізу План лекції
- •1. Предмет та головні ідеї філософії
- •2. Основні теоретичні концепції походження суспільства.
- •3. Сучасне системне уявлення про суспільство.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Науково-технічна революція: сутність та соціальні наслідки
- •3. Постіндустріальне та інформаційне суспільство. Особливості розвитку.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 18. Філософія історії План лекції
- •1. Проблема сенсу історії. Історичний процес як реальність.
- •2. Суб’єкт та рушійні сили історичного процесу.
- •3. Основні виміри філософії історії.
- •4. Людина та особа. Роль особи в історії.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
2. Основні теоретичні концепції походження суспільства.
Поняття «суспільство» визначається специфікою типу зв'язків індивідів у єдине ціле. Основними типами таких зв'язків вважаються: 1) духовні (Августин, Ф.Аквінський); 2) конвенціональні (філософи ХУІІ-ХУІІІ ст., матеріальні, які основані на взаємодії людей, зокрема К. Маркс).
Соціальна філософія як теоретично сформована система філософських поглядів, яка пов'язана з існуванням і розвитком суспільства, виникла у 20-40-х роках XIX ст. Але її проблематика починає формуватися ще з античності. Наприклад, у «Державі» Платона вчення про суспільство розроблено в тісному зв'язку з теорією ідей. В епоху Середньовіччя суспільство розглядалося як «град земний» (на відміну від «граду Божого»). У Новий час Т. Гоббс і Дж. Локк розробляють концепцію суспільного договору і, відповідно, договірну концепцію держави. В епоху Просвітництва Ж.-Ж. Руссо висуває концепцію нового суспільного договору. Позитивізм (О. Конт, Г. Спенсер) з його орієнтацією на наукове знання сприяли виділенню з філософії специфічної науки про суспільство – соціології. «Філософія життя» і феноменологія привели до становлення соціології повсякденності, яка вивчає процес життя в суспільстві.
Філософський підхід «від природи до суспільства»становить основу натуралістичних концепцій суспільства. У них підкреслюється особлива, детермінуюча, специфіка суспільства, роль географічних (клімату, ресурсів корисних копалин, флори і фауни) і демографічних (населення) факторів, біології людини, що розглядається з позицій дарвінізму і генетики. Багато натуралістичних концепцій сьогодні становлять хіба що історичний інтерес. Розглянемо та згадаємо деякі з них.
1. Соціобіологія або соціологічний натуралізм (соціально-біологічний напрямок) має на меті благородне завдання синтезу природних і суспільних наук. Шляхи реалізації цього завдання пов'язуються із вивченням еволюційно-генетичнихпередумов поведінки людини. Вважається, що гени і культура еволюціонують разом, тобто спостерігається генно-культурна еволюція. Соціобіологи дивляться на суспільство очима біологів, вони хочуть побачити в соціальному біологічне. Але соціальне не є біологічним. Представники цієї течії розглядають спільноту живих істот з точки зору її функціонування, як соціальне тіло та діючий організм: спадковість, відбір, адаптація, боротьба за існування є основними категоріями цього способу мислення, що зближає соціологію та біологію. Ще з античних часів (Платон, Аристотель, Ф. Аквінський, Ж. Боден) використовували порівняння суспільства з органічним світом.
2. В основу психологізму (соціопсихологізму)покладено переконання, що в суспільному житті люди володіють лише тими властивостями, які випливають із законів природи людини і можуть бути до них зведені. Соціопсихологія конструює суспільство за образом і подобою індивіда, а сам індивід розглядається ізольовано від суспільних умов (наприклад, матеріального виробництва). До того ж психологія тісно пов'язує феномени, які вона вивчає, з філософією організму. Тому вона, як правило, шукає детермінанту психологічного у фізіологічному. Вважають, що вся соціальна дійсність психічно обумовлена і тому може бути зрозумілою лише з середини, з психіки.
3. Інстинктивізм, насамперед фрейдизм, виявився найбільш впливовим напрямом соціопсихології, значення якого і в наші дні велике. Він вбачає витоки соціального в інстинктах людини. Кількість інстинктів, як зазначають дослідники, складає від кількох до 15 тис. Для З. Фрейда головним є інстинкт життя – Ероста інстинкт смерті – Танатос. За Фрейдом, боротьба цих інстинктів на фоні гіперсексуальності людини знаходяться в основі соціального буття. Релігія, мораль, соціальні почуття покликані послабити занадто інстинктивну агресивність людей. Соціально і морально несприятливі імпульси витісняються в несвідоме, звідки вони знову і знову прориваються, руйнуючи систему норм і заборон цивілізації, в «над Я».
4. Провіденціалізм, представники якого акцентували увагу на значенні прояву волі, ролі Бога. Ці ідеї набули широкого поширення в епоху Середньовіччя (Августин Блаженний) та залишилися філософською основою багатьох напрямків – томізм, неотомізм. Наприклад, Гегель, хоч і з застереженнями, але допускав, що Боже провидіння, керує світовими подіями.
5. Цивілізаційна теорія (або культурологічна) є антитезою формаційній (М.Данилевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі). М.Данилевський вперше розглянув проблему цивілізації як проблему множинності цивілізацій. Людське суспільство він розглядає як низку автономних, послідовних і співіснуючих соціальних організмів, які називає культурно-історичними типами, і лише на етапі зрілості -цивілізаціями (єгипетська, китайська, індійська, іранська, європейська, грецька, римська та ін.).