
- •Модуль 1. Історичні етапи розвитку філософії
- •Тема 1. Філософія як специфічний тип знання План лекції
- •1. Сутність та предмет філософії
- •2. Світогляд та його структура
- •3. Історичні форми світогляду.
- •4. Особливості філософського світогляду.
- •5. Філософія в системі культури. Основні функції філософії.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 2. Філософські ідеї стародавнього сходу План лекції
- •1. Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань
- •2. Філософія Стародавньої Індії
- •3. Філософія Стародавнього Китаю
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 3. Антична філософія План лекції
- •1. Особливості філософії Стародавньої Греції. Космологізм ранньої грецької філософії
- •2. Космологізм ранньої грецької філософії
- •3. Класичний період розвитку античної філософії
- •3.1. Філософія Сократа
- •3.2. «Теорія ідей» Платона
- •3.3. Вчення про буття Аристотеля
- •4. Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду
- •5. Філософія Стародавнього Риму
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Західноєвропейська філософія середньовіччя та епохи відродження План лекції
- •1. Релігійний характер середньовічного світогляду та філософії. Теоцентризм
- •2. Філософські ідеї патристики та схоластики. Номіналізм та реалізм
- •3. Антропоцентризм епохи Відродження
- •4. Розвиток натурфілософських вчень: геліоцентризм, пантеїзм
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 5. Європейська класична філософія нового часу та епохи просвітництва (XVII-XVIII ст.) План лекції
- •1. Особливості розвитку філософії Нового часу. Проблема наукового методу.
- •2. Емпірико-сенсуалістична філософія (ф. Бекон, Дж. Локк). Суб’єктивний ідеалізм (Дж. Берклі, д. Юм).
- •3. Філософський раціоналізм (р. Декарт, б. Спіноза, г. Лейбніц).
- •4. Вчення про субстанцію (б. Спіноза, г. Лейбніц).
- •5. Філософія епохи Просвітництва (Вольтер, ж.-ж. Руссо). Французький матеріалізм хvііі ст.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 6. Німецька класична філософія
- •План лекції
- •1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.
- •2. І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму.
- •3. Філософські ідеї й. Фіхте та ф. Шеллінга
- •4. Філософська система і діалектика Гегеля
- •5. Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Філософські ідеї а. Шопенгауера.
- •3. Ідея «надлюдини» у філософії ф. Ніцше.
- •4. Сутність позитивізму та основні етапи розвитку.
- •5. Марксистська філософія
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Релігійна філософія (неотомізм, персоналізм,тейярдизм та ін.).
- •3. Американська філософія прагматизму.
- •4. Постмодернізм – найсучасніший постнекласичний напрям.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 9. Українська філософська думка іх – поч. Хvіі ст. План лекції
- •1. Особливості та джерела української філософії.
- •2. Філософська думка Київської Русі.
- •3. Філософські ідеї українського Ренесансу.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 10. Українська філософія План лекції
- •1. Філософія Києво-Могилянської академії
- •2. Філософська система г. Сковороди.
- •3. Філософія серця п. Юркевича.
- •4. Українська філософія хіх-хх ст
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Модуль 2. Філософське розуміння світу Лекція 11. Проблема буття у філософії План лекції
- •1. Буття як всеохоплююча реальність
- •2. Основні форми буття.
- •3. Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія».
- •4. Атрибути матерії та спосіб її існування
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Антропосоціогенез. Єдність природного, соціального та духовного в людині.
- •3. Філософія особистості. Співвідношення основних понять.
- •4. Проблема смерті і безсмертя. Смисл життя людини.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 13. Свідомість як філософська проблема План лекції
- •1. Сутність, особливості та структура свідомості.
- •2. Генезис свідомості.
- •3. Ідеальний статус буття свідомості.
- •4. Самосвідомість.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 14. Діалектика як теорія розвитку План лекції
- •1. Особливості діалектичного осмислення буття.
- •2. Основні закони діалектики та їх методологічне значення.
- •2.1. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін
- •2.2. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •2.3. Закон заперечення заперечення
- •3. Категорії діалектики.
- •4. Альтернативи діалектики. Метафізика.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Філософське розуміння істини. Поняття практики.
- •3. Методологія наукового пізнання. Основні форми.
- •4. Наукове пізнання і творчість
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 16. Суспільство як об’єкт філософського аналізу План лекції
- •1. Предмет та головні ідеї філософії
- •2. Основні теоретичні концепції походження суспільства.
- •3. Сучасне системне уявлення про суспільство.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Науково-технічна революція: сутність та соціальні наслідки
- •3. Постіндустріальне та інформаційне суспільство. Особливості розвитку.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 18. Філософія історії План лекції
- •1. Проблема сенсу історії. Історичний процес як реальність.
- •2. Суб’єкт та рушійні сили історичного процесу.
- •3. Основні виміри філософії історії.
- •4. Людина та особа. Роль особи в історії.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
Рекомендована література
Основна:
Філософія: Навч. Посіб. /За ред. І.Ф.Надольного. - К.: Вікар, 1999. - 624 с
Філософія: Підручник / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін./ За ред. Г. А. Заїченка та ін. – К.: Вища шк., 1995.
Петрушенко В. Л. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти IІІ–IV рівнів акредитації. – 4-е вид., – Львів: «Новий світ – 2000», 2006. – 506 с.
Подольська Є. А. Філософія. Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.
Філософія. Курс лекцій: Навч.посібник. / Бичко І.В., Табачковський В.Г. та ін. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1994. -576 с.
Додаткова:
Порус В. Н. Рациональность. Наука, Культура. – М., 2002 – 234 с.
Рикер П. Конфлікт інтерпретацій. – К., 2000. – 236 с.
Поппер К. Реализм и цель науки // Современная философия науки. – М.: Наука, 1996. – С. 143-154.
Лекція 16. Суспільство як об’єкт філософського аналізу План лекції
1. Предмет та головні ідеї соціальної філософії.
2. Основні теоретичні концепції походження суспільства.
3. Сучасне системне уявлення про суспільство.
4. Суспільні відносини:соціальні конфлікти і шляхи їх подолання.
Основні поняття: соціальна філософія, суспільство, географічний детермінізм.
1. Предмет та головні ідеї філософії
Соціальна філософія – це розділ філософії, який вивчає суспільство. Вона є серцевиною соціального знання. Соціальним знаннямназивають знання про суспільство, знання, яке дає змогу людині успішно брати участь у суспільному житті.
Соціальне (лат. socialis – товариський, громадський, суспільний) означає все те, що пов’язане із життям і відносинами людей у суспільстві. У широкому розумінні поняття «соціальне» вживається в значенні «суспільне» як синонім, збігається з ним за змістом. У цьому випадку поняття «соціальне» («суспільне») означає «все», що відбувається в суспільстві (на відміну від того, що відбувається в природі). У широкому розумінні поняття «соціальне» вживається також як протилежне індивідуальному.
Предметом соціальної філософії є сутність соціального життя як цілісності в усіх його проявах. Завданням соціальної філософії можна вважати пізнання природи соціального, необхідності усіх його складових і на цій основі формулювання загальних методологічних та практичних рекомендацій. Такі предмет і завдання визначають і методологію, яка, крім загальнофілософських методів, містить і таку специфічну вимогу, як поєднання пізнання і розуміння соціальних явищ. До основних категорій соціальної філософії, крім базових для будь-якої філософської дисципліни, належать такі специфічні терміни, як соціальні системи, соціальні інститути, соціальний простір тощо.
Поняття «суспільство», «суспільний», «соціальний», досить розповсюджені, хоча їх смисл часто є багатозначним та недостатньо зрозумілим. Насамперед потрібно розрізняти терміни «спільність» та «суспільство». Спільність визначається як форма сумісного буття або взаємодії людей, які пов’язані спільним походженням, мовою, долею, поглядами. Такими є сім’я та народ. Суспільство розглядається як продукт цілеспрямованої та розумно організованої сумісної діяльності великих груп людей, які поєднані не на основі спільності, а на основі сумісних інтересів та договору.
Соціум є особливим способом життя особливих істот – людей, головними чинниками яких є свідомість, діяльність і спілкування, генетично-функціональний зв’язок між якими спричиняє до створення відмінного від природного предметно-духовного світу культури. Якщо тварина живе в природі, то людина – в соціумі. У цьому зв’язку соціум постає як надприродний світ, що надбудовується над природою.
Поняття «суспільство» також слід відрізняти від поняття «народ», «нація» та «держава». Народ – це форма спільності людей, пов’язаних насамперед, мовою та культурою, походженням. Нація – це форма організації життя одного народу (або декількох близьких), пов’язана з державністю, економічними, політичними та духовними відносинами людей. Держава – форма організації життя народів і націй, яка основана на праві та законі, продукт історичного розвитку людської цивілізації. Зрозуміло, що всі ці поняття переплітаються та обумовлюють один одного. Суспільство – надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання. Воно постійно змінюється, набуваючи все нових і нових форм. Спочатку виникло первісне суспільство мисливців і збирачів. Пізніше його змінило рабовласницьке, згодом – феодальне, капіталістичне, соціалістичне суспільство. Є й інші класифікації типів і форм суспільства (доіндустріальне, індустріальне, постіндустріальне та ін.). Термін «суспільство» у філософській, економічній та історичній літературі має щонайменше чотири різних значення.
Соціальна філософія як наука, що має свій предмет дослідження, методи, принципи, на яких вона базується, також виконує і певні функції. До таких функцій належать методологічна, світоглядна, пізнавальна та інтегративна.
Таким чином, філософія не складається з окремих структурних компонентів, вона лише модифікує ці знання для різних функціональних потреб.