Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
377.19 Кб
Скачать

Рекомендована література

Основна:

  1. Петрушенко В. Л. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти IІІ–IV рівнів акредитації. – 4-е вид., – Львів: «Новий світ – 2000», 2006. – 506 с.

  2. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. П. Щерба, В. К. Щедрін, О. А. Заглада; За заг. ред. С. П. Щерби.— К. : МАУП, 2004. — 216 с.

  3. Філософія: Навч. Посіб. /За ред. І.Ф.Надольного. - К.: Вікар, 1999. – 624 с.

  4. Філософія. Курс лекцій: Навч.посібник. / Бичко І.В., Табачковський В.Г. та ін. - 2-е вид. – К.: Либідь, 1994. – 576 с.

  5. Філософія: Навч. Посіб. /За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Вікар, 1999. – 624с.

Додаткова:

  1. Проблема сознания в современной западной философии: критика некоторых концепций. В. А. Подорога, А. Б. Быкова и др. – Москва 1989 – 243 с.

  2. Федорика Д. Інтенціональність та самосвідомість // Досвід людської особи: Нариси з філософської антропології. – Львів 2000 – 233 с.

Лекція 14. Діалектика як теорія розвитку План лекції

1. Особливості діалектичного осмислення буття.

2. Основні закони діалектики та їх методологічне значення.

2.1. Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні

2.1. Закон єдності та боротьби протилежностей

2.3. Закон заперечення заперечення

3. Категорії діалектики.

4. Альтернативи діалектики. Метафізика.

Основні поняття: діалектика, розвиток, категорія, закон, закон діалектики, софістика, еклектика, релятивізм, догматизм, метафізика.

1. Особливості діалектичного осмислення буття.

Діалектика (грец. διαλεκτική– мистецтво сперечатись, міркувати) – вчення про найбільш загальні закономірності становлення, розвитку, внутрішнє джерело яких вбачається в єдності і боротьбі протилежностей. Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах, категоріях та принципах.Коли саме з'являється цей термін у філософії, точно не відомо. Проте він вже фігурує у міркуваннях Сократа, Платона, Аристотеля, а в подальшому не зникає з горизонту філософії. Існують різні підходи до пояснення співвідношення діалектики із філософією (а також – із наукою). Необхідно зазначити відмінності між діалектикою як теорією та діалектикою як методом. Діалектика як філософська теорія передбачає певне окреслення сутності світу, буття, людини, а діалектика як методологія включає в свій зміст способи, прийоми, виправдані засоби побудови людських міркувань. Діалектика як теорія намагається дати відповідь на питання, що є світ (за суттю), а діалектика як методологія – як повинна мислити людина, щоби пізнання було ефективним, достовірним, виправданим.

Засновником свідомо діалектичного осмислення світу називають давньогрецького філософа Геракліта Ефеського (VII - VI ст. до Р. X). «Все тече, все змінюється», «Війна є всьому батько», «Живе вмирає, мертве відроджується»– ці відомі вислови філософа стали майже прислів'ями.

Як світобачення діалектика передбачає розуміння світу як неперервного процесу змін. Це значить, що рухові у явищах та процесах дійсності належить провідне місце; наявність рівноваги, спокою, фіксованого стану постає скоріше явищем тимчасовим та рідкісним на тлі нескінченних рухів та флуктуацій (раптових збурень). Самий спокій в світлі діалектичних тверджень постає зовсім не відсутністю руху, а лише його рівновагою чи збалансованістю в межах цілком певного (наприклад, механічного) руху. З позиції діалектики усякий спокій є відносним, а рух – абсолютним. Звідси випливає принципово важливий висновок: будь-який спокій рано чи пізно порушується хоча б тому, що він врівноважує в якомусь тілі тільки певні рухи; скажімо, тіло покоїться на землі, проте в ньому рухаються молекули, атоми, елементарні частинки. Цей останній рух так чи інакше змінює дане тіло

До особливостей діалектичного світобачення слід віднести також вчення про суперечливу природу світу, руху, всіх явищ та процесів дійсності. Якщо світ існує, то він рухається; якщо він рухається, то змінюється; якщо змінюється, то не інакше, як шляхом зміни певної якості на протилежну і навпаки. Значить, саме протилежності постають умовою та формами виявлення руху, тобто протилежності слід осмислити як джерело та причину саморуху світового цілого. Дане положення діалектики має дуже важливе евристичне значення. Згідно нього, розглядаючи певні явища, ми повинні шукати їх внутрішні, властиві їм протилежності, а не перекладати причини якихось змін та процесів на зовнішні чинники та фактори.

Таким чином, внутрішня суперечливість постає органічною складовою діалектичного світобачення. Діалектика як метод постає перш за все як сукупність (єдність) певної низки принципів розумової діяльності. Всі ці принципи базуються на змісті діалектики як теорії світобачення, але свого визначення та обгрунтування набувають в діалектичній логіці.