
- •Модуль 1. Історичні етапи розвитку філософії
- •Тема 1. Філософія як специфічний тип знання План лекції
- •1. Сутність та предмет філософії
- •2. Світогляд та його структура
- •3. Історичні форми світогляду.
- •4. Особливості філософського світогляду.
- •5. Філософія в системі культури. Основні функції філософії.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 2. Філософські ідеї стародавнього сходу План лекції
- •1. Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань
- •2. Філософія Стародавньої Індії
- •3. Філософія Стародавнього Китаю
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 3. Антична філософія План лекції
- •1. Особливості філософії Стародавньої Греції. Космологізм ранньої грецької філософії
- •2. Космологізм ранньої грецької філософії
- •3. Класичний період розвитку античної філософії
- •3.1. Філософія Сократа
- •3.2. «Теорія ідей» Платона
- •3.3. Вчення про буття Аристотеля
- •4. Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду
- •5. Філософія Стародавнього Риму
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Західноєвропейська філософія середньовіччя та епохи відродження План лекції
- •1. Релігійний характер середньовічного світогляду та філософії. Теоцентризм
- •2. Філософські ідеї патристики та схоластики. Номіналізм та реалізм
- •3. Антропоцентризм епохи Відродження
- •4. Розвиток натурфілософських вчень: геліоцентризм, пантеїзм
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 5. Європейська класична філософія нового часу та епохи просвітництва (XVII-XVIII ст.) План лекції
- •1. Особливості розвитку філософії Нового часу. Проблема наукового методу.
- •2. Емпірико-сенсуалістична філософія (ф. Бекон, Дж. Локк). Суб’єктивний ідеалізм (Дж. Берклі, д. Юм).
- •3. Філософський раціоналізм (р. Декарт, б. Спіноза, г. Лейбніц).
- •4. Вчення про субстанцію (б. Спіноза, г. Лейбніц).
- •5. Філософія епохи Просвітництва (Вольтер, ж.-ж. Руссо). Французький матеріалізм хvііі ст.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 6. Німецька класична філософія
- •План лекції
- •1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.
- •2. І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму.
- •3. Філософські ідеї й. Фіхте та ф. Шеллінга
- •4. Філософська система і діалектика Гегеля
- •5. Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Філософські ідеї а. Шопенгауера.
- •3. Ідея «надлюдини» у філософії ф. Ніцше.
- •4. Сутність позитивізму та основні етапи розвитку.
- •5. Марксистська філософія
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Релігійна філософія (неотомізм, персоналізм,тейярдизм та ін.).
- •3. Американська філософія прагматизму.
- •4. Постмодернізм – найсучасніший постнекласичний напрям.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 9. Українська філософська думка іх – поч. Хvіі ст. План лекції
- •1. Особливості та джерела української філософії.
- •2. Філософська думка Київської Русі.
- •3. Філософські ідеї українського Ренесансу.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 10. Українська філософія План лекції
- •1. Філософія Києво-Могилянської академії
- •2. Філософська система г. Сковороди.
- •3. Філософія серця п. Юркевича.
- •4. Українська філософія хіх-хх ст
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Модуль 2. Філософське розуміння світу Лекція 11. Проблема буття у філософії План лекції
- •1. Буття як всеохоплююча реальність
- •2. Основні форми буття.
- •3. Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія».
- •4. Атрибути матерії та спосіб її існування
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Антропосоціогенез. Єдність природного, соціального та духовного в людині.
- •3. Філософія особистості. Співвідношення основних понять.
- •4. Проблема смерті і безсмертя. Смисл життя людини.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 13. Свідомість як філософська проблема План лекції
- •1. Сутність, особливості та структура свідомості.
- •2. Генезис свідомості.
- •3. Ідеальний статус буття свідомості.
- •4. Самосвідомість.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 14. Діалектика як теорія розвитку План лекції
- •1. Особливості діалектичного осмислення буття.
- •2. Основні закони діалектики та їх методологічне значення.
- •2.1. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін
- •2.2. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •2.3. Закон заперечення заперечення
- •3. Категорії діалектики.
- •4. Альтернативи діалектики. Метафізика.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Філософське розуміння істини. Поняття практики.
- •3. Методологія наукового пізнання. Основні форми.
- •4. Наукове пізнання і творчість
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 16. Суспільство як об’єкт філософського аналізу План лекції
- •1. Предмет та головні ідеї філософії
- •2. Основні теоретичні концепції походження суспільства.
- •3. Сучасне системне уявлення про суспільство.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Науково-технічна революція: сутність та соціальні наслідки
- •3. Постіндустріальне та інформаційне суспільство. Особливості розвитку.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 18. Філософія історії План лекції
- •1. Проблема сенсу історії. Історичний процес як реальність.
- •2. Суб’єкт та рушійні сили історичного процесу.
- •3. Основні виміри філософії історії.
- •4. Людина та особа. Роль особи в історії.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
Рекомендована література
Основна:
Петрушенко В. Л. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти IІІ–IV рівнів акредитації. – 4-е вид., – Львів: «Новий світ – 2000», 2006. – 506 с.
Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. П. Щерба, В. К. Щедрін, О. А. Заглада; За заг. ред. С. П. Щерби.— К. : МАУП, 2004. — 216 с.
Філософія: Навч. Посіб. /За ред. І.Ф.Надольного. - К.: Вікар, 1999. – 624 с.
Філософія. Курс лекцій: Навч.посібник. / Бичко І.В., Табачковський В.Г. та ін. - 2-е вид. – К.: Либідь, 1994. – 576 с.
Філософія: Навч. Посіб. /За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Вікар, 1999. – 624с.
Додаткова:
Проблема сознания в современной западной философии: критика некоторых концепций. В. А. Подорога, А. Б. Быкова и др. – Москва 1989 – 243 с.
Федорика Д. Інтенціональність та самосвідомість // Досвід людської особи: Нариси з філософської антропології. – Львів 2000 – 233 с.
Лекція 14. Діалектика як теорія розвитку План лекції
1. Особливості діалектичного осмислення буття.
2. Основні закони діалектики та їх методологічне значення.
2.1. Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні
2.1. Закон єдності та боротьби протилежностей
2.3. Закон заперечення заперечення
3. Категорії діалектики.
4. Альтернативи діалектики. Метафізика.
Основні поняття: діалектика, розвиток, категорія, закон, закон діалектики, софістика, еклектика, релятивізм, догматизм, метафізика.
1. Особливості діалектичного осмислення буття.
Діалектика (грец. διαλεκτική– мистецтво сперечатись, міркувати) – вчення про найбільш загальні закономірності становлення, розвитку, внутрішнє джерело яких вбачається в єдності і боротьбі протилежностей. Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах, категоріях та принципах.Коли саме з'являється цей термін у філософії, точно не відомо. Проте він вже фігурує у міркуваннях Сократа, Платона, Аристотеля, а в подальшому не зникає з горизонту філософії. Існують різні підходи до пояснення співвідношення діалектики із філософією (а також – із наукою). Необхідно зазначити відмінності між діалектикою як теорією та діалектикою як методом. Діалектика як філософська теорія передбачає певне окреслення сутності світу, буття, людини, а діалектика як методологія включає в свій зміст способи, прийоми, виправдані засоби побудови людських міркувань. Діалектика як теорія намагається дати відповідь на питання, що є світ (за суттю), а діалектика як методологія – як повинна мислити людина, щоби пізнання було ефективним, достовірним, виправданим.
Засновником свідомо діалектичного осмислення світу називають давньогрецького філософа Геракліта Ефеського (VII - VI ст. до Р. X). «Все тече, все змінюється», «Війна є всьому батько», «Живе вмирає, мертве відроджується»– ці відомі вислови філософа стали майже прислів'ями.
Як світобачення діалектика передбачає розуміння світу як неперервного процесу змін. Це значить, що рухові у явищах та процесах дійсності належить провідне місце; наявність рівноваги, спокою, фіксованого стану постає скоріше явищем тимчасовим та рідкісним на тлі нескінченних рухів та флуктуацій (раптових збурень). Самий спокій в світлі діалектичних тверджень постає зовсім не відсутністю руху, а лише його рівновагою чи збалансованістю в межах цілком певного (наприклад, механічного) руху. З позиції діалектики усякий спокій є відносним, а рух – абсолютним. Звідси випливає принципово важливий висновок: будь-який спокій рано чи пізно порушується хоча б тому, що він врівноважує в якомусь тілі тільки певні рухи; скажімо, тіло покоїться на землі, проте в ньому рухаються молекули, атоми, елементарні частинки. Цей останній рух так чи інакше змінює дане тіло
До особливостей діалектичного світобачення слід віднести також вчення про суперечливу природу світу, руху, всіх явищ та процесів дійсності. Якщо світ існує, то він рухається; якщо він рухається, то змінюється; якщо змінюється, то не інакше, як шляхом зміни певної якості на протилежну і навпаки. Значить, саме протилежності постають умовою та формами виявлення руху, тобто протилежності слід осмислити як джерело та причину саморуху світового цілого. Дане положення діалектики має дуже важливе евристичне значення. Згідно нього, розглядаючи певні явища, ми повинні шукати їх внутрішні, властиві їм протилежності, а не перекладати причини якихось змін та процесів на зовнішні чинники та фактори.
Таким чином, внутрішня суперечливість постає органічною складовою діалектичного світобачення. Діалектика як метод постає перш за все як сукупність (єдність) певної низки принципів розумової діяльності. Всі ці принципи базуються на змісті діалектики як теорії світобачення, але свого визначення та обгрунтування набувають в діалектичній логіці.