
- •Модуль 1. Історичні етапи розвитку філософії
- •Тема 1. Філософія як специфічний тип знання План лекції
- •1. Сутність та предмет філософії
- •2. Світогляд та його структура
- •3. Історичні форми світогляду.
- •4. Особливості філософського світогляду.
- •5. Філософія в системі культури. Основні функції філософії.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 2. Філософські ідеї стародавнього сходу План лекції
- •1. Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань
- •2. Філософія Стародавньої Індії
- •3. Філософія Стародавнього Китаю
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 3. Антична філософія План лекції
- •1. Особливості філософії Стародавньої Греції. Космологізм ранньої грецької філософії
- •2. Космологізм ранньої грецької філософії
- •3. Класичний період розвитку античної філософії
- •3.1. Філософія Сократа
- •3.2. «Теорія ідей» Платона
- •3.3. Вчення про буття Аристотеля
- •4. Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду
- •5. Філософія Стародавнього Риму
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Західноєвропейська філософія середньовіччя та епохи відродження План лекції
- •1. Релігійний характер середньовічного світогляду та філософії. Теоцентризм
- •2. Філософські ідеї патристики та схоластики. Номіналізм та реалізм
- •3. Антропоцентризм епохи Відродження
- •4. Розвиток натурфілософських вчень: геліоцентризм, пантеїзм
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 5. Європейська класична філософія нового часу та епохи просвітництва (XVII-XVIII ст.) План лекції
- •1. Особливості розвитку філософії Нового часу. Проблема наукового методу.
- •2. Емпірико-сенсуалістична філософія (ф. Бекон, Дж. Локк). Суб’єктивний ідеалізм (Дж. Берклі, д. Юм).
- •3. Філософський раціоналізм (р. Декарт, б. Спіноза, г. Лейбніц).
- •4. Вчення про субстанцію (б. Спіноза, г. Лейбніц).
- •5. Філософія епохи Просвітництва (Вольтер, ж.-ж. Руссо). Французький матеріалізм хvііі ст.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 6. Німецька класична філософія
- •План лекції
- •1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.
- •2. І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму.
- •3. Філософські ідеї й. Фіхте та ф. Шеллінга
- •4. Філософська система і діалектика Гегеля
- •5. Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Філософські ідеї а. Шопенгауера.
- •3. Ідея «надлюдини» у філософії ф. Ніцше.
- •4. Сутність позитивізму та основні етапи розвитку.
- •5. Марксистська філософія
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Релігійна філософія (неотомізм, персоналізм,тейярдизм та ін.).
- •3. Американська філософія прагматизму.
- •4. Постмодернізм – найсучасніший постнекласичний напрям.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 9. Українська філософська думка іх – поч. Хvіі ст. План лекції
- •1. Особливості та джерела української філософії.
- •2. Філософська думка Київської Русі.
- •3. Філософські ідеї українського Ренесансу.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 10. Українська філософія План лекції
- •1. Філософія Києво-Могилянської академії
- •2. Філософська система г. Сковороди.
- •3. Філософія серця п. Юркевича.
- •4. Українська філософія хіх-хх ст
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Модуль 2. Філософське розуміння світу Лекція 11. Проблема буття у філософії План лекції
- •1. Буття як всеохоплююча реальність
- •2. Основні форми буття.
- •3. Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія».
- •4. Атрибути матерії та спосіб її існування
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Антропосоціогенез. Єдність природного, соціального та духовного в людині.
- •3. Філософія особистості. Співвідношення основних понять.
- •4. Проблема смерті і безсмертя. Смисл життя людини.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 13. Свідомість як філософська проблема План лекції
- •1. Сутність, особливості та структура свідомості.
- •2. Генезис свідомості.
- •3. Ідеальний статус буття свідомості.
- •4. Самосвідомість.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 14. Діалектика як теорія розвитку План лекції
- •1. Особливості діалектичного осмислення буття.
- •2. Основні закони діалектики та їх методологічне значення.
- •2.1. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін
- •2.2. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •2.3. Закон заперечення заперечення
- •3. Категорії діалектики.
- •4. Альтернативи діалектики. Метафізика.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Філософське розуміння істини. Поняття практики.
- •3. Методологія наукового пізнання. Основні форми.
- •4. Наукове пізнання і творчість
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 16. Суспільство як об’єкт філософського аналізу План лекції
- •1. Предмет та головні ідеї філософії
- •2. Основні теоретичні концепції походження суспільства.
- •3. Сучасне системне уявлення про суспільство.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •2. Науково-технічна революція: сутність та соціальні наслідки
- •3. Постіндустріальне та інформаційне суспільство. Особливості розвитку.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 18. Філософія історії План лекції
- •1. Проблема сенсу історії. Історичний процес як реальність.
- •2. Суб’єкт та рушійні сили історичного процесу.
- •3. Основні виміри філософії історії.
- •4. Людина та особа. Роль особи в історії.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
3. Філософія серця п. Юркевича.
На формування поглядів П. Юркевича найбільший вплив мали філософія Платона і Канта, яких він вважав фундаторами західноєвропейської філософської думки в її сучасному стані і майбутньому розвитку. Відповідно до цього він виділяв дві епохи в розвитку філософії, з яких перша відкривається Платоном, друга – Кантом. Водночас при всій своїй орієнтації на вчення Платона і Канта П.Юркевич осмислював їх в нових ракурсах, незвичних для того часу, з виходом на філософію майбутнього, де істина кантівського вчення про досвід можлива тільки внаслідок істин платонівського вчення про розум.
Загальні погляди на світ обумовлюють розуміння П. Юркевичем філософії та її призначення. Філософію він розглядає як повне і цілісне знання, що зводить ідеальні моменти як пізнане в явищах світу до єдності начал. Як така, вона постає цілісним світосприйняттям, є справою не людини, а людства, яке ніколи не живе чисто логічною свідомістю, а розкриває світ духовного життя в усій повноті і цілісності її моментів.
П. Юркевичспираючись еа ідеї Канта в межах раціоналістичної традиції, цікавиться насамперед «просвітленням розуму» істинами духу, щоб відчути та виділити вищу моральну метафізику в реальному житті. Вірний принципам практичної філософії, він вносить у них особливий духовний зміст і формує власну етичну доктрину «філософії серця».
Відповідно до поглядів П. Юркевича центром будь-якого духовного життя є серце, яке постає глибинною основою людської природи і морально-духовним джерелом діяльності душі. У переживаннях, відчуттях, реакціях, що складають життя людини і її серця, відбивається індивідуальна особистість, де розум тільки вершина, а не корінь духовного життя людини. Із серця починає і зароджується рішучість людини на ті чи інші поступки, в ньому виникає багатоманітність намірів і бажань; воно є сідалом волі і бажань (хотінь). Серце постає носієм тілесних сил людини, пізнавальних дій душі, центром багатоманітних душевних чуттів, турбот, пристрастей, морального життя загалом. Навіть знання виникають у результаті діяльності душі, завжди пов'язані з цілісним настроєм, духовно-моральним прагненням. Тільки проникнувши в серце, знання може бути засвоєне. Світ існує і відкривається насамперед для глибини серця і звідси уже йде до мислення. Щодо завдань, які розв'язує мислення, то вони приходять у світ своєю істинною основою не із впливів зовнішніх, а з вільного серця. Звертаючись до проблеми співвідношення знання і віри, П. Юркевич підкреслює, що саме у філософії знання зустрічаються з вірою, через яку можливий шлях до істини.
Проблема ідеї загалом займає у філософії Юркевича провідне місце, постаючи як основа гармонії між мисленням і буттям, необхідна передумова будь-якої науки. Аналізуючи різні точки зору на ідею від Платона до Гегеля, Юркевич розглядає її як факт загальнолюдської свідомості, необхідність якої так же зрозуміла, як зрозуміле невідповідне прагнення людського духу піднятися над чуттєвим свавіллям до моральної свободи, від випадкових уявлень до необхідного пізнання, від емпірично визначеної свідомості до духовної, сповненої необхідним змістом пізнання. Ідея є не тільки єдність, а й цілісність, несучи в собі не тільки істину, а добро і красоту.
П. Юркевич, виходячи з принципів християнської моралі, виступав проти класової боротьби, зазначаючи, що все людство має протистояти силам, ворожим суспільству. Умовою християнського співжиття вважав мир з ближніми, який вимагає, щоб людина була в мирі сама з собою, мала внутрішній мир, який досягається самоволодінням, торжеством над своїми пристрастями, прослуховуванням до голосу своєї совісті.