Тема 2. Філософські ідеї стародавнього сходу План лекції

1. Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань.

2. Філософія Стародавньої Індії.

3. Філософія Стародавнього Китаю.

Основні поняття: Веди, Упанішади, Брахман, Атман, нірвана, сансара, карма, Дао, інь, янь, ци, лі, жень.

1. Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань

Філософія виникла в середині І тис. до н.е. майже одночасно у трьох центрах давніх цивілізацій – у Стародавній Індії, Стародавньому Китаї та Стародавній Греції. До нашого часу філософія є виразом або східного, або західного типу культури.

Міфологія

Первісна культура і культура всіх стародавніх цивілізацій

Передфілософія

Греція Египет Месопотамія Китай Індія

Філософія

Греція Китай Індія

Сьогодні особливо дискусійно є питання про діалог двох культур, про їх взаємозв’язок та взаємодоповнення. Кожна з цих культур має свої переваги та недоліки. Причому Схід та Захід, у даному контексті, не є поняттям суто географічним. В історії траплялося, що культура європейської країни набувала рис культури східного типу, а країни Сходу ставали зразком західного розвитку. Культура східних слов’ян постає як унікальний збіг східної та західної традицій. Ця особливість знайшла відображення не тільки у духовному і матеріальному житті, але й у рисах національного характеру.

№	Особливості	Східний тип світогляду	Західний тип світогляду
1.	Організація суспільного життя	Наявність єдиного канону життя, якому підпорядковані всі сфери життя	Відносна автономність різних сфер суспільного життя – політики, економіки, освіти та ін.
2.	Цінності	Відданість традиціям, цінування старого, освяченого віками, орієнтація на минуле – традиціоналізм	Відданість новаціям, цінування нового, орієнтація на майбутнє – прогресизм
3.	Ставлення до природи, навколишньої дійсності	Культивувалось дбайливе став-лення до природи, до всього живого в ній, звідси прагнення віддатись природному ходу речей, самозаглиблення, мо-рально-духовне вдосконалення особистості – медитація.	Активне перетворення природи і підкорення її людині, прагнення змінювати дійсність – активізм, звідси розвиток техніки, нових технологій, науки.
4.	Ставлення до окремої людини	Домінування цілого (загального) над індивідуальним.	Домінування індивідуального над загальним.
5.	Стиль мислення	Образний, притчовий, афорис-тичний стиль мислення, схильність до глибинної єдності усього, неподільності та відносності різних протилежностей.	Раціональнологічний, науковий стиль мислення, схильність до послідовності та чіткості. Притаманний чіткий поділ на добро і зло, життя і смерть, науку і релігію.

Таким чином, західна філософія орієнтована на ідеал раціонального знання, що зближує з науковим пізнанням. Ознакою західної філософії є наявність добре розробленої логіки, поняттєвого апарату, теорії пізнання та методології; цінування нового, підтримка новацій, орієнтація на майбутнє; перевага індивідуального над загальним. Філософські традиції східного типу виявляють себе у тяжінні до світоглядно-орієнтованого знання, до таких форм духовної культури як релігія, мистецтво, мораль.

Названі вище у таблиці відмінності Східного та Західного типів філософування обумовлюють людську поведінку, спосіб життя, політичне правління та інше. Питання про відмінності між східною та західною філософією носить дискусійний характер. Є філософи, які вважають, що цієї проблеми не існує, вони поєднують багатогранність філософських досягнень в одній концепції. Діалог різних філософських напрямків повинен бути.

Розвиток філософії на Сході і на Заході, при всій самобутності та специфічності, має ряд спільних закономірностей. Філософська думка, по-перше, зароджується в лоні міфології як першої історичної форми світогляду. Для міфології властива не розчленованість людського осмислення навколишньої дійсності. Світ і всі явища пояснюються діяннями богів та героїв. Проте в міфології ставиться питання, що притаманні також філософії: як виник світ, які причини та джерела його розвитку, що таке життя та смерть тощо. По-друге, формування на базі первісної міфології ранніх форм релігії та філософії відбулося в ході поступового розкладу родоплемінного ладу та зародження найдавніших цивілізацій. Цей процес спостерігається наприкінці ІV тис. до н.е. в долинах річок Ніла, Тигра та Єфрата; у ІІ тис. до н.е. виникає філософія в Індії та Китаї; у VІІ-VІ ст. до н.е. виникає філософія в містах-державах античної Греції, що теж пов’язано з виникненням класового суспільства, яке створювало умови для розвитку культури та формування основ європейської цивілізації. В Україні виникнення та розвиток філософії також пов’язано з розквітом торгово-економічної діяльності та формуванням держави – Київської Русі (VІ-VІІІ ст.). По-третє, філософія Сходу і Заходу, звернена до загальнолюдських цінностей. Вона цікавиться проблемами добра і зла, справедливості та несправедливості, дружби, любові, щастя, страждання тощо. По-четверте, філософські ідеї Заходу і Сходу на ранніх етапах пов’язані з релігією. По-п’яте, спільною рисою для західного та східного типів мислення є світоглядна закономірність їх розвитку. Філософські ідеї, теорії, погляди, системи, незалежно від вирішення проблеми співвідношення буття та духу в різних формах – від осмислення космосу до людини та її особистого буття, є людиновимірними. По-шосте, як на Заході, так і на Сході філософія виробляє свій власний метод дослідження, аналізу, пояснення явищ, тобто формується своя методологія.