Міністерство освіти і науки України

Івано-Франківський Національний технічний університет нафти і газу

Інститут фундаментальної, гуманітарної підготовки

та заочно-дистанційного навчання

Кафедра філософії

Л.З. Андрусів

ФІЛОСОФІЯ

Конспект лекцій

м. Івано-Франківськ

2013 р.

УДК 1

ББК 87

А-66

Рецензент:

Палагнюк М.М. кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії,

Івано-Франківського національного, технічного

університету нафти і газу

Рекомендовано методичною радою університету

(протокол № 5 від 28.05 2013 р.)

Андрусів Л.З.

А-66 Філософія: конспект лекцій. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2013. – 158 с.

МВ 02070855-5085-2013

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філо­софії, простежується процес становлення та розвитку різноманіт­них напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

Призначено для студентів напряму підготовки «6.050304 – Нафтогазова справа».

УДК 1

ББК 87

А-66

МВ 02070855-5085-2013 (С) Андрусів Л.З.

(С) ІФНТУНГ, 2013

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………..…….4

МОДУЛЬ 1. ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ…………5

Лекція 1. Філософія як специфічний тип знання………………….…...5

Лекція 2. Філософські ідеї Стародавнього сходу……………………..11

Лекція 3. Антична філософія…………………………………………....19

Лекція 4. Західноєвропейська філософія Середньовіччя

та епохи Відродження………………………………………..34

Лекція 5. Європейська класична філософія Нового часу

та епохи Просвітництва (XVII-XVIII ст.)……………….....43

Лекція 6. Німецька класична філософія (ХVІІІ-ХІХ ст.)…..…………55

Лекція 7. Особливості розвитку некласичної філософії …………..…65

Лекція 8. Сучасна зарубіжна філософія ХХ ст.……………………....75

Лекція 9. Українська філософська думка ІХ – поч. ХVІІ ст.……..….84

Лекція 10. Українська філософія………………………………….…....91

МОДУЛЬ 2. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ…………………..100

Лекція 11. Проблема буття у філософії………………………….….…100

Лекція 12. Людина та її буття як

предмет філософського осмислення……………………...106

Лекція 13. Свідомість як філософська проблема………………….….112

Лекція 14. Діалектика як теорія розвитку………………………….….120

Лекція 15. Проблема пізнання у філософії.

Методологія наукового дослідження…………………….129

Лекція 16. Суспільство як об’єкт філософського аналізу…….……...137

Лекція 17. Філософія науки і техніки……………………………….….144

Лекція 18. Філософія історії……………………………..……………...150

ВСТУП

Вивчення курсу «Філософія» є важливим чинником інтелектуального та духовного розвитку студентства, формування у студентів здатності до адекватного розуміння та розв’язання теоретичних, методологічних, світоглядних проблем сучасної науки.

Гегель назвав філософію духовною квінтесенцією епохи. У ній справді виражені загострені світоглядні пошуки, поглиблені питання до навколишнього світу, до людського духу. В сучасному суспільстві філософія відіграє величезну роль. Вона сприяє розвитку творчого, аналітичного мислення, виконує роль пропедевтики (підготовки) молодої людини до самостійного життя.

У курсі висвітлюється специфіка філософії як особливого типу гуманітарного знання та як навчальної дисципліни, наводиться характеристика історичного розвитку основних напрямків та методологічних прийомів вирішення головних проблем філософії науки, розглядаються методологічні, структурні,світоглядно-ціннісні засади й особливості наукового пізнання, здійснюється філософський аналіз специфіки сучасного стану світової та вітчизняної науки, перспектив їх розвитку та взаємодії з іншими сферами життєдіяльності суспільства. Курс філософії складається з двох модулів, які репрезентують філософію як історію та теорію.

Таким чином, у результаті філософської підготовки студент матиме уявлення про загальну картину світобудови, про сутність, призначення і сенс життя людини, про різноманіття форм людського знання, про співвідношення раціонального й ірраціонального, віри і знання, про духовні цінності і їхнє значення в повсякденному житті людини.

Модуль 1. Історичні етапи розвитку філософії

Тема 1. Філософія як специфічний тип знання План лекції

1. Сутність та предмет філософії.

2. Світогляд та його структура.

3. Історичні форми світогляду.

4.Особливості філософського світогляду.

5. Філософія в системі культури. Основні функції філософії.

Основні поняття:філософія, світогляд, світорозуміння, світовідчуття, цінності, філософування, рефлексія, софійний спосіб філософування, епістемний спосіб філософування.

1. Сутність та предмет філософії

Термін «філософія» походить від двох грецьких слів «філео» – любов, «софія» – мудрість, тобто «любов до мудрості», любов до глибоких теоретичних міркувань (у Г. Сковорди – «любомудріє»). Вперше цей термін вжив давньогрецький мислитель Піфагор, а як назву специфічної галузі знань його вперше вжив давньогрецький філософ Платон.

Філософія– теоретична форма світогляду, знання про світ в цілому; особливий рівень мислення, на якому думка усвідомлює себе саму у своєму ставленні до дійсності та шукає остаточних, абсолютних засад для власних актів людського самоствердження у світі.

Філософію також визначають як науку про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та людського мислення, як методологію пізнання, як форму ідеології. Різні філософські напрямки роблять акцент на різних проблемах людського буття, чим і пояснюється розмаїття дефініцій поняття філософії. Дискусійним є також статус філософії як науки. Багато дослідників вважають, що філософія не є наукою. На наш погляд, філософія є особливим типом діяльності людини, що відрізняється від науки, але тісно пов’язана із становленням та розвитком науки як форми суспільної свідомості.

Поняття «філософія» не дає прямої відповіді щодо її предмету. Спочатку філософія охоплювала все знання про світ. Але вже з вчення Аристотеля (ІV ст. до н.е.) починається виділення філософії з нерозчленованого знання. Цей процес був тривалим (до ХVІІ ст.), але і в ХІХ ст. від філософії відокремились психологія, соціологія, політологія.

Сьогодні предметом філософії є світ в цілому (природа, суспільство, людське мислення). Цим філософія відрізняється від конкретних наук. Якщо науки мають своїм предметом певний зріз реальності, то філософія прагне охопити всю реальність в єдності, як єдине ціле.Основним питанням є відношення «людина – світ». Це відношення виступає у формі відношення ідеального та матеріального. Співвідношення «людина – світ» охоплює все розмаїття філософської проблематики та показує людиновимірність предмету філософії.

2. Світогляд та його структура

Філософія і світогляд – взаємопов’язані поняття. Вихідними світоглядними поняттями є «світ» та «людина».

Світогляд – це сукупність узагальнених уявлень люди про світ, про себе, свої стосунки зі світом, своє місце в світі та життєве призначення. Це не погляд на окремі речі, а погляд на світ у цілому (природу, космос, людину, суспільство, добро та зло, красу тощо).

Суб’єктом (носієм) світогляду може бути не лише індивід, а і соціальна група, суспільство на даному етапі свого розвитку, навіть цивілізація. Світогляд виступає інтегральним утворенням. Він має свою структуру: знання, цінності, світовідчуття і світорозуміння.

Освоєння людиною світу відбувається у формі знань про нього. На основі знань формуються цінності – соціальні характеристики об’єктів, значимі для людини, виробляється ціннісна орієнтація, певна шкала ціннісних пріоритетів. На грунті цінностей формуються ідеали(тобто розуміння всезагальних уявлень про благо, істину, красу, користь). Саме ідеали об’єднують ідеї та життя. Духовним ядром світогляду є переконання, які виявляються в життєвій позиції особистості.

Уявлення про світ і саму себе, своє ставлення до світу здійснюється на двох рівнях – чуттєвому (світовідчуття) і раціональному (світорозуміння). Світовідчуття – емоційно-психологічна сфера (почуття, емоції, афекти, стереотипи тощо). Звідси залежать емоційні настрої (радість, оптимізм, песимізм, відчуття щастя тощо). Світорозуміння – інтелектуальний рівень, осягнення світу відбувається в категоріальній (понятійній) формі. На цьому рівні формулюються переконання.

Світорозуміння у свою чергу має два рівні – життєво-повсякденний (здоровий глузд, буденна масова свідомість) і теоретичний (осмислений, впорядкований), до якого належить філософія. Вона є ядром світогляду.

Світогляд індивіда так чи інакше пов’язаний з ідеями, цінностями, ідеалами інших людей, суспільства в цілому, а значить, є соціальним, культурно-історичним утворенням.