Характеристика вірусу вісповакцини як вектора для створення генно-інженерних живих вірусних вакцин

ВОВ займає унікальне місце в якості вектора для утворення живих вірусних вакцин. Воно обумовлено рядом особливостей біології цього вірусу. Його геном представлений лінійною молекулою ДНК (187000 пар основ). Він кодує більше ніж 150 білків, експресія яких підчиняється суровій часовій регуляції ("ранні" та "пізні" гени ). На даний час отримано багато рестракційних карт вірусного геному, що картовано і секвеновано декілька ранніх і пізніх генів , що полегшує генно-інженерні маніпуляції з вірусом. У віріон ВОВ може бути упаковано надлишкова кількість ДНК без порушень інфекційних властивостей вірусу, що пов'язано з відсутністю жорсткої ікосаедральної симетрії у великої, складно побудованої вірусної частини.

З усіх відомих вірусів ВОВ пройшов найбільш широку апробацію. Використання ВОВ призвело до повної ліквідації натуральної віспи в світі, ВОВ не патогенний для людини і домашніх тварин, він не володіє онкогенними та тератогенними потенціями, це цитоплазматичний вірус, що вбиває заражену клітину і відповідно, не здатний змінити її спадкові властивості. Таким чином чужорідна генетична інформація, що вноситься вірусами, експресується протягом обмеженого часу, але не закріплюється в організмі. ВОВ відсутній в природі. Його введення в організм людини знаходиться під контролем медицини. Наявна добре розроблена технологія масового виробництва препарату ВОВ на шкірі тварин і в культурі тканини.

Відомо, що вакцина віспи може успішно ревакцинувати вже через 2-3 роки після первинної вакцинації. Це дає можливість в разі необхідності ревакцинації генно-інженерної вакцини чи застосування іншого препарату, створеного на основі ВОВ.

Важливою перевагою ВОВ є велика ємність геному. Експериментально доведені можливість умонтування до 25 кілобаз додаткового генетичного матеріалу без втрати інфекційності вірусу і наявність декількох "незначних" ділянок в геномі, що дозволяє розраховувати на одночасне умонтування декількох генів і створення таким чином полівакцин.

Гомологічна рекомбінація у поксвірусів як основа для отримання генно-інженерних рекомбінантів

Технологія отримання рекомбінантів ВОВ, які містять чужорідні експресивні гени, містять наступні етапи: 1) підготовка векторних плазмід; 2) підготовка інтеграційної плазміди; 3) підготовка штаму ВОВ, біологічні властивості якого повинні забезпечити технологічність і безпечність майбутнього препарату; 4) введення чужорідного гену в геном ВОВ; 5) селекцію, очистку, накопичення рекомбінантів; 6) вивчення їх властивостей, включаючи здатність викликати імунітет проти відповідного збудника; 7) розробку і випробування живої вакцини із рекомбінантного вірусу.