
- •Навчальний посібник з педіатрії в модулях
- •Проведення внутрішьошкірної діагностики (на виявлення сенсибілізації до антибіотика).................................................63
- •Підмивання новонародженого.
- •Обробка шкіри та слизових оболонок новонароджених.
- •Обробка залишка пуповини.
- •Обробка пупкової рани.
- •Вимірювання температури тіла дітям.
- •Користування кувезом.
- •Щеплення проти туберкульозу.
- •Щеплення проти гепатиту.
- •Гігієнічна ванна.
- •Зважування дитини на лотковій вазі.
- •Вимірювання росту дитини на горизонтальному ростомірі.
- •Вимірювання обводу голови.
- •Вимірювання обводу грудної клітки.
- •Розрахунок разової і добової потреби в їжі.
- •Корекція вітамінів при природному вигодовуванні.
- •ВВедення прикорму.
- •ВВедення догодовування.
- •Ведення листка годування.
- •Проведення контрольного зважування.
- •Годування дітей груддю.
- •Годування дитини з пляшечки.
- •Обробка сосКи і пляшечки.
- •Проведення корекції білків, жирів, вуглеводів, калорійності дієти у дитини з різним видом вигодовування.
- •Техніка приготування овочевих, фруктово-ягідних соків.
- •Техніка приготування овочевого пюре.
- •Техніка приготування 7% або 12% гречаної, вівсяної каші.
- •Техніка приготування знежиреного сиру з цільного молока.
- •Годування дитини через зонд.
- •Відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів.
- •Застосування міхура з льодом при внутрішньочерепній травмі.
- •Гостре порушення церебрального гомеостазу. Судоми.
- •Проведення штучної вентиляції легенів і закритого масажу серця.
- •Застосування грілки для зігрівання новонародженого.
- •Догляд за дітьми з Гемолітичною хворобою новонародженних
- •Введення газовідвідної трубки.
- •Закапування крапель в очі.
- •Закапування крапель у вухо.
- •Закапування крапель у ніс.
- •Розраховування доз вітаміну д для лікування рахіту.
- •Розрахунок доз вітаміну д для профілактики рахіту.
- •Допомога при ларингоспазмі.
- •Допомога при судомному синдромі на тлі спазмофілії.
- •Обробка шкіри при запрілостях , екземі.
- •Проведення лікувальної ванни.
- •Ведення харчового щоденника для дітей з алергічним діатезом.
- •Допомога дитині при позитивній алергічній реакції загального типу – анафілактичному шокові.
- •Внутрішньовенне струменеве введення медикаментозних засобів.
- •Проведення внутрішьошкірної діагностики (на виявлення сенсибілізації до антибіотика)
- •Підшкірне введення медикаментозних засобів.
- •Внутрішньом’язове введення медикаментозних засобів
- •Техніка промивання шлунку.
- •Техніка постановки очисної клізми.
- •Техніка постановки лікувальної клізми .
- •Техніка взяття калу для бактеріологічного дослідження.
- •Техніка взяття калу для копрологічного дослідження.
- •Допомога дитині при харчовому отруєнні.
- •Догляд за дітьми з недостатністю живлення (гіпотрофією)
- •РозрахОвування рідини на добу дитині з кишковим токсикозом та ексикозом.
- •Догляд за дитиною при блюванні.
- •Проведення оральної регідратації.
- •Підрахунок частоти дихання.
- •Техніка накладання зігрівального компресу на вухо
- •Постановка гірчичників.
- •Техніка проведення гірчичного обгортання.
- •Проведення інгаляцій.
- •Розведення антибіотиків і підрахунок дози дітям різного віку.
- •Внутрішньошкірна діагностична проба на індивідуальну чутливість до антибіотиків.
- •Взяття мазків із зіва, носа на стафілокок, із задньої стінки глотки – на пневмокок.
- •Збирання харкотиння для дослідження.
- •Догляд за дітьми, хворих на гостру пневмонію.
- •Надання допомоги при приступі бронхіальної астми.
- •Допомога при гіпертермії.
- •Допомога при стенозуючому ларинготрахеобронхіті (гслтб)
- •Надання допомоги при гострій дихальній недостатності на тлі пневмонії.
- •Підрахунок пульсу дітям різного віку.
- •Вимірювання артеріального тиску дітям.
- •Взяття крові на біохімічний аналіз.
- •Допомога при непритомності.
- •Допомога при колапсі.
- •Допомога при набрякОві легенів.
- •Допомога дитині при носовій кровотечі.
- •Догляд за дітьми із залізодифіцитною анемією.
- •Обробка слизової оболонки ротової порожнини при стоматитах.
- •Збирання калу для дослідження на гельмінти.
- •Проведення зіскобу на ентеробіоз з періанальних складок.
- •Збір сечі на загальний аналіз у дітей раннього віку.
- •Визначення бактеріурії.
- •Проведення проби за Нечипоренком, Амбурже, Адісом-Каковським
- •Проведення проби за Зимницьким.
- •Визначення загального діурезу.
- •Підрахунок випитої і виділеної рідини.
- •Підготовка хворого до рентгенологічного обстеження системи органів сечовиділення, узд.
- •Надання допомоги при гострій нирковій недостатності.
- •Розрахунок дози інсуліну і правила його введення.
- •Визначення цукру в сечі за допомогою глюкотесту.
- •Збір добової сечі для визначення вмісту цукру.
- •Надання допомоги при гіперглікемічній комі.
- •Надання допомоги при гіпоглікемічній комі.
- •Догляд за шкірою та слизовими під час висипу вітряної віспи.
- •Взяття мазків із зіва та носа на дифтерійну паличку.
- •Взяття мазків на менінгокок.
- •Бактеріологічний метод діагностики кашлюку.
- •Невідкладна допомога при нейротоксикозі.
- •Взяття змивів з носової частини горла для дослідження на наявність вірусів.
- •Техніка проведення щеплення проти поліомієліту.
- •Техніка проведення щеплення проти поліомієліту.
- •Техніка проведення щеплення проти коклюшу, дифтерії, правця.
- •Техніка проведення ревакцинації проти дифтерії, правця.
- •Техніка проведення щеплень проти кору, паротиту, краснухи.
- •Внутрішньошкірна імунологічна проба на туберкульоз (проба Манту).
- •Введення лікувальної протидифтерійної сироватки.
- •Обробка пупкової рани при омфаліті
- •Проведення інгаляції киснем дітям, різними методами (Оксигенотерапія)
- •Дослідження пульсу
- •IV. Основні етапи виконання навику:
- •Допомога дитині при носовій кровотечі
- •Допомога дитині при шлунково-кишковій кровотечі
- •Допомога дитині при легеневій кровотечі
- •ЗАповнення системи для внутрішньовенного краплинного введення рідини
- •Допомога дитині під час проведення гемотрансфузій. Догляд за дитиною після гемотрансфузії
IV. Основні етапи виконання навику:
Основним методом дослідження пульсу є пальпація. Пульс можна досліджувати на будь-якій артерії, але найчастіше його досліджують на променевій артерії, яка легко доступна для цього.
1. Пульс на правій руці досліджують лівою, а на лівій – правою. Необхідно розпочати досліджувати пульс одночасно на двох руках.
2. Взяти руку пацієнта в ділянці променево-запясткового суглоба так: першим пальцем ззовні та знизу, а пучками четвертого, третього та другого пальців – зверху. Відчувши пульсуючу артерію в зазначеному місці, з помірною силою притиснути її до внутрішньої поверхні променевої кістки.
3. Пальпуючи пульс одночасно на правій та лівій руках, порівняти величину пульсових хвиль на обох руках. В нормі вона має бути однаковою. В такому разі дослідження пульсу проводять на одній руці. Якщо є різниця в наповненні пульсу на двох руках (це буває при аномалії розвитку променевої артерії або її здавлені чи здавлені плечової, підключичної артерії), то дослідження проводять на тій руці, де пульсові хвилі краще відчуваються.
4. Відчувши пульсову хвилю, слід визначити чотири основних параметри пульсу: частоту, ритм, напруження і наповнення.
5. Рахувати пульс слід по секундній стрілці протягом однієї хвилини. При наявності досвіду можна підрахувати протягом 30 секунд і результат дослідження помножити на 2. При аритмічному пульсі слід рахувати тільки протягом однієї хвилини, тому що кількість пульсових ударів протягом перших та других 30 секунд не буде однаковою.
6. Якщо пульс неритмічний, крім підрахунку його частоти, необхідно визначити, чи відповідає число пульсових хвиль числу серцевих скорочень. При частих неритмічних скорочень серця окремі систоли лівого шлуночка можуть бути настільки слабкими, що вихід в аорту крові не відбувається, або її поступає так мало, що пульсова хвиля не досягає периферичних артерій, тобто частота серцевих скорочень за 1 хвилину буде перевищувати число пульсових хвиль. Різниця між цими показниками називається дефіцитом пульсу, а сам пульс – дефіцитним.
7. Напруження пульсу визначають натискуванням на судинну стінку до зникнення пульсових хвиль. Для цього другий, третій та четвертий пальці покласти на променеву артерію, пальцем, який ближче до серця, натиснути на артерію. Якщо перетискання артерії не вимагає великих зусиль, то пульс є ненапруженим. Якщо ж при пальпації судина здавлюється важко, то такий пульс називається напруженим або твердим.
8. Наповнення пульсу визначають по висоті пульсової хвилі: при доброму наповненні під пальцями відчуваються високі пульсові хвилі, при поганому – малі пульсові хвилі. Частий, ледь відчутний пульс називається ниткоподібним.
9. В медичну карту стаціонарного хворого або амбулаторну карту хворого записати результати дослідження пульсу цифрою і вказати його параметри. Наприклад:
а) пульс 76 ударів за 1 хвилину, ритмічний, доброго наповнення, не напружений;
б) пульс 93 ударів за 1 хвилину, аритмічний, слабкого наповнення, не напружений;
в) пульс 86 ударів за 1 хвилину, ритмічний, слабкого наповнення, напружений.
10. Результати дослідження пульсу можна зобразити графічно у температурному листі. Для цього слід звернути увагу на вертикальну шкалу, де є позначка „Р” (пульс). Слід мати на увазі ціну поділки, яка від 50 до 100 дорівнює двом пульсовим ударам, а вище за 100 – чотирьом ударам. Зображується пульс червоним олівцем 1 раз на день, ставлячи крапку на поділку, яка відповідає частоті пульсу. Поставивши крапки за 2 та більше днів, їх зєднують і отримують пульсову криву. Останні роки у відділеннях реанімації, операційних, в палатах інтенсивної терапії використовують спеціальні автоматичні прилади – кардіомонітори, які дозволяють протягом тривалого часу спостерігати за багатьма фізіологічними параметрами: рівнем артеріального тиску, числом серцевих скорочень, частотою пульсу, ЕКГ. Моніторне спостереження дозволяє рано виявити можливі серйозні ускладнення інфаркту міокарда та розпочати їх своєчасне лікування.