Внутрішньошкірна імунологічна проба на туберкульоз (проба Манту).

Проблема.

Туберкуліно-діагностика широко застосовується в практичній роботі лікувально-профілактичних закладів. Доведено, що людина, в організм якої проникли мікобактерії туберкульозу, швидко починає реагувати на введення туберкуліну. На місці введення туберкуліну виникає алергічна реакція у вигляді почервоніння і набряку. Для того, щоб не пропустити моменту інфікування дитини туберкульозною інфекцією, в нашій країні всім дітям, починаючи з 12 місяців, і підліткам, систематично 1 раз на рік, незалежно від попередньої реакції, ставиться проба Манту ( до 14 років).

Показання.

Профілактика туберкульозу.

Протипоказання.

1. Шкірні захворювання.

2. Гострі та хронічні захорювання в період загострення, в тому числі - реконвалесценція (не менше ніж 2 місяці після зникнення клінічних симптомів).

3. Алергічні стани (ревматизм в гострій і підгострій фазах, бронхіальна астма, ідіосинкразія з вираженими шкірними проявами), епілепсія.

4. Інтервал між профілактичним щепленням і пробою Манту повинен складати не менше 1 місяця.

Виконавець.

Медсестра кабінету профщеплень.

Місце проведення:

Кабінет щеплень.

Оснащення робочого місця:

1. Стерильний столик, на якому підготовлено лотки, пінцети, ватні кульки.

2. Робочий столик, на якому підготовлено шприци одноразові в упаковках, стерильні гумові рукавички, 70° розчин спирту, пилочка, туберкулін – 3 мл.

3. Ємності з деззасобами для промивання і замочування шприців, ватних кульок.

4. Сповивальний столик.

І. Попередній етап:

Підготовка медсестри.

Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду.

1. Звільнити одноразовий туберкуліновий шприц і голку від упаковки.

2. Набрати у туберкуліновий шприц із ампули чи флакону 0,2 мл (дві дози) розчину туберкуліну.

3. Покласти шприц з набраним туберкуліном на стерильний лоток.

4. На цей лоток покласти 3 ватні кульки, змочені в 70° розчині етилового спирту.

Підготовка дитини.

1. Звільнити від одягу передпліччя дитини.

2. Провести психологічну підготовку дитини.

ІІ. Основний етап:

1. Намітити місце ін’єкції у середній третині внутрішньої поверхні передпліччя. Праве та ліве передпліччя чергується. Один раз на рік використовують тільки одне передпліччя (в парні роки обстеження – праве, в непарні – ліве). Рекомендується проведення туберкулінової проби здійснювати в одну й ту саму пору року (краще восени).

2. Протерти місце ін’єкції стерильними ватними кульками, змоченими у 70° розчині етилового спирту двічі, просушити стерильною ватною кулькою.

3. Відпрацьовані ватні кульки занурити в склянку з деззасобом (0,2% дезактин).

4. Взяти шприц у праву руку так, щоб ІІ палець утримував муфту голки, І, ІІІ та ІV пальці – невимушено кінчиками пальців підтримували циліндр, а V – палець поршень.

5. Після висихання шкіри лівою рукою охопити передпліччя дитини знизу (один палець – з однієї сторони, другий, п’ятий – з іншої) і злегка розтягнути шкіру.

6. Голку відносно шкіри поставити зрізом догори, майже паралельно до поверхні шкіри.

7. Голку під гострим кутом вколоти в товщу шкіри так, щоб занурився її зріз.

8. Лівою рукою натиснути на поршень і ввести 0,1 мл препарату туберкуліну. Біологічна активність 0,1 мл препарату відповідає 2 міжнародним туберкуліновим одиницям (2 ТО), що становить одну дозу.

9. Після утворення білуватого кольору інфільтрату, приблизно 8 мм в діаметрі, вийняти голку.

ІІІ. Заключний етап:

1. Провести дезінфекцію шприців після використання (наказ №120).

2. Порекомендувати дитині місце ін’єкції не мити під проточною водою, не бруднити, не розчісувати.

3. Порекомендувати дитині з’явитися в кабінет щеплень для оцінки результату проби через 72 години після введення розчину туберкуліну.

4. Знезараження сповивального столика 0,2 % розчином дезактину.

5. Гігієнічна обробка рук.

6. Зробити відмітку про виконання щеплення в карту розвитку дитини, листок профщеплень, журнал профщеплень.

Примітка.

Оцінює пробу медична сестра, яка її виконувала, лікар-фтизіатр, який дав направлення на обстеження. За допомогою прозорої міліметрової лінійки слід виміряти і зареєструвати поперечний (відносно до повздовжньої осі руки) розмір інфільтрату. Гіперемію вимірюють лише в тих випадках, коли немає інфільтрату. Реакція вважається негативною, коли повністю відсутні інфільтрат і гіперемія, а залишився тільки слід від голки; сумнівною – при інфільтраті діаметром 2-4 мм або тільки гіперемії будь-якого розміру без інфільтрату діаметром 5 мм і більше. Розмір інфільтрату у дітей 17 мм і більше, а також везікуло-некротичні реакції, незалежно від розміру інфільтрату, слід оцінювати, як гіперергічну реакцію.

Увага!

З метою встановлення протипоказань медична сестра, лікар в день проведення туберкулінових проб обов’язково проводить опитування та огляд дітей, яким повинна проводитись проба Манту.