Визначення бактеріурії.

Проблема.

Серед захворювань органів сечовиділення у дітей найчастіше зустрічаються пієлонефрит та гломерулонефрит. Перебіг захворювань може бути гострим і хронічним. Велику роль у виникненні хронічного пієлонефриту мають вроджені вади розвитку сечовидільної системи. Несвоєчасне лікування захворювань сечовидільної системи призводить до хронічної ниркової недостатності. Гострі захворювання нирок, тяжкі отруєння, інтоксикації можуть ускладнюватися гострою нирковою недостатністю. Своєчасна лабораторна діагностика допомагає в постановці діагнозу.

Показання. Захворювання органів сечовиділення.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра стаціонару, медсестра приймального відділення.

Місце проведення:

Дитячий стаціонар.

Оснащення робочого місця:

1. Розчин перманганату калію 1: 10000, для підмивання дитини.

2. Чиста пелюшка.

3. Стерильна пробірка, закрита стерильним ватним тампоном.

І. Попередній етап:

Підготовка медсестри.

Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду.

Розчин калію перманганату 1:10000, стерильна пробірка з стерильним ватним корком, чиста склянка, ємністю 200 мл, пелюшки.

Підготовка дитини.

Дитину підмивають слабким розчином перманганату калію. Перший раз на ніч, другий раз ранком перед забором сечі. Просушити шкіру чистою пелюшкою.

ІІ. Основний етап:

1. В стерильну пробірку налити 10-15 мл сечі тільки з середньої порції.

2. Зразу ж закрити пробірку стерильним ватним тампоном і занести в лабораторію.

3. У дітей краще застосовувати метод скринінг - теста.

Стерильну пластинку із спеціальним середовищем тримають 30 хвилин у свіжій сечі, потім пластинку кладуть в стерильну колбу і ставлять в термостат. В нормі у здорової дитини кількість бактерій в 1 мл сечі не більша за 100'000 мікробних тіл.

ІІІ. Заключний етап:

1. Дитину підмити, шкіру просушити пелюшкою.

2. Обробити сповивальний столик двічі 0,2% розчином дезактину, протерти чистою водою.

3. Гігієнічна обробка рук.

Примітка.

Поясніть хворому, щоб він ретельно виконав туалет зовнішніх статевих органів. При проведенні обстеження обережно відкрити пробірку і заповнити її на 2/3 об’єму „середньою” порцією сечі; зразу ж закрити пробірку ватно - марлевим корком. Процедуру потрібно провести швидко і акуратно, щоб пробірка залишалася відкриттою якомога менше часу і не торкалася зовнішнім краєм отвору не стерильних поверхонь (рук хворого, статевих органів).

Увага!

Необхідно правильно оформити направлення - етикетку на матеріал, який відправляють на лабораторне дослідження. У ній зазначають назву лабораторії, вид аналізу; прізвище та ініціали хворого; відділення стаціонару або назву кабінету поліклініки; клінічний діагноз; прізвище лікаря; ставиться підпис медичної сестри; дата.

При визначенні бактеріуурії, визначаємо патологічні зміни в сечі:

наявність лейкоцитів, які рахуються десятками або вкривають все поле зору – піурія.