Допомога при ларингоспазмі.

Проблема.

Короткочасна зупинка дихання, після відновлення дихання чути півнячий крик.

Показання.

Запобігти спазму гортані, яка є короткочасною судомою, внаслідок чого закривається голосова щілина.

Протипоказання.

Відсутні.

Виконавець.

Патронажна медсестра, медсестра дитячих лікувально - профілактичних закладів.

Місце проведення:

Дитячий стаціонар, дитячий садок, поліклініка, вдома.

Оснащення робочого місця:

1. Стерильний столик, на якому підготовлено: одноразові шприци, пінцети (2-3 шт.), ватні кульки (20-25 шт.), 70° спирт – 50 мл, препарати в ампулах: 0,5% седуксен або реланіум, 10% глюконат кальцію, літичну суміш (2,5% аміназин – 1 мл, 2% супрастину – 1 мл, 0,25% новокаїну – 4 мл), преднізолон, 0,25% дроперидолу.

2. Стерильний шпатель.

3. Лоток для забруднених ватних кульок.

І. Попередній етап:

Підготовка медсестри.

Після дезинфекції рук одягнути стерильні гумові рукавички.

Підготовка медичного інструментарію.

На стерильний лоток покласти стерильні одноразові шприци, ватні кульки, змочені спиртом.

Підготовка дитини.

Провести огляд дитини. Діагностувати ларингоспазм на основі симптомів: раптове появлення ціанозу, зупинка дихання, дитина вкрита липким потом, злякана. Відразу за спазмом настає гучний вдих “півнячий крик”. Тривалість нападу – 1-2 хвилини.

ІІ. Основний етап:

1. Натиснути на корінь язика.

2. Натиснути одночасно на центр долонів обох рук дитини.

3. Якщо дихання не відновлюється, то приступити до штучної вентиляції легенів.

4. Ввести внутрішньом’язово заспокійливі препарати: 0,5% седуксен (або 0,5% реланіум, 0,5% сібазон, діазепам) – 0,1 - 0,2 мг на кг маси, 0,25% дроперидолу – 0,1-0,2 мл на 1 кг маси ( 0,25 мг - 0,5 мг/кг. )

5. Ввести внутршньовенно або внутрішньом’язово 10% розчин кальцію глюконата – 0,2-0,3 мл на 1 кг маси.

6. В тяжких випадках ввести внутрішньовенно преднізолон (2 мг на 1 кг маси).

ІІІ. Заключний етап:

Після приступу ввести всередину фенобарбітал: I півріччя – 5 мг, II півріччя – 10 мг в порошках.

Примітка. Увага!

Дитині треба провести лабораторне дослідження, а саме біохімічний аналіз крові на вміст Са. Нормальний показник Са в крові більше за 2 ммол/л. При зниженні цього показника треба провести курс лікування препаратами кальцію.

Допомога при судомному синдромі на тлі спазмофілії.

Проблема. Судоми.

Показання. Запобігти синдрому судом.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Патронажна медсестра, медсестра дитячого стаціонару.

Місце проведення: Дитячі лікувально-профілактичні заклади, вдома.

Оснащення робочого місця:

1. Дитяче ліжко.

2. Сповивальний столик.

3. Пелюшки.

4. Стерильний столик, на якому підготовлено: одноразові шприци, шпателі (2-3 шт.), ватні кульки (20-25 шт.), пінцети (2-3 шт.), 70° спирт – 50 мл, марлеві серветки (2-3), препарати в ампулах: 0,5% розчин седуксену, 0,25% розчин дроперидолу, 0,5% розчин реланіуму, 0,5% розчин діазепаму, 20% розчин натрію оксибутирату, 10% розчин кальцію глюконату, преднізолон.

5. Лотки для забруднених пінцетів та ватних кульок.

6. Катетер, гумова трубка або екстрактор.

І. Попередній етап:

Підготовка медсестри.

Після дезинфекції рук одягнути стерильні гумові рукавички.

Підготовка медичного інструментарію.

На стерильний лоток покласти стерильні одноразові шприци, ватні кульки, змочені 70^оспиртом.

На другий стерильний лоток викласти стерильний одноразовий поліетиленовий катетер для відсмоктування слизу.

Підготовка дитини.

Дитину покласти таким чином, щоб запобігти травмування при судомах. Забезпечити вільний доступ повітря.

ІІ. Основний етап:

1. Звільнити дихальні шляхи від слизу за допомогою катетера, гумової трубки, екстрактора або пальця, обгорнутого ватною або марлевою серветкою.

2. Зафіксувати нижню щелепу, висунути її вперед, таким чином запобігти западанню язика.

3. Ввести внутрішньом’язово 10% розчин кальцію глюконату 0,2-0,3 мл на кг маси.

4. Ввести внутрішньом’язово протисудомний препарат: 0,5% розчин седуксену або 0,5% розчин реланіуму 0,1-0,2 мг або 0,1-0,2 мл на кг маси (в такій дозі можна ввести 0,5% розчин діазепаму, сібазону).

5. Тільки в стаціонарі можна вводити внутрішньовенно краплинно 20% розчин натрію оксибутирату – 100-150 мг/кг маси.

6. Потенціює дію антиконвульсантів 0,25% розчин дроперидолу. Ввести препарат внутрішньовенно або внутрішньом’язово в дозі 0,25-0,5 мг або 0,1-0,2 мл на кг маси.

7. Використовують глікокортикоїди. Ввести внутрішньовенно гідрокортизон – 5-10 мг/кг маси; або внутрішньом’язово преднізолон – 2-3 мг/кг маси.

8. Провести оксигенотерапію.

ІІІ. Заключний етап:

Після зняття судомного синдрому призначити курс 10% розчину амонію хлориду по 1 чайній або 1 десертній ложці 3-4 рази на день, 10% розчину кальцію глюконату або кальцію хлориду – по 1 чайній ложці 3 рази на день протягом 2-3 тижнів. Протирахітне лікування розпочинають через 3 дні після призначення препаратів кальцію. При умові вирівнювання вмісту кальцію у крові дитини (норма Са в крові 2 ммол/л).

Примітка. Увага!

Крім біохімічного аналізу крові на вміст Са можна проводити пробу Сулковича (на порошок - індикатор нанести краплю сечі, при наявності в сечі Са порошок стає зеленим). При негативній пробі Сулковича, коли Са зворотньо всмоктується в канальцях нирок, можна розпочинати лікування рахіту.