Проведення штучної вентиляції легенів і закритого масажу серця.

Проблема.

Порушення або зупинка дихання.

Показання.

Асфіксія.

Протипоказання.

Відсутні.

Виконавець.

Медичний працівник реанімаційного відділення, швидкої допомоги.

Місце проведення:

Дитяче спеціалізоване відділення.

Оснащення робочого місця:

1. Електровідсмоктувач.

2. Поліетиленовий одноразовий катетер.

3. Стерильні серветки.

4. Апарат “Віта” або “Пенлон”.

І. Попередній етап:

Підготовка медсестри.

Продезінфікувати руки та одягнути стерильні гумові рукавички.

Підготовка апаратів.

Включити електровідсмоктувач, перевірити показники вакуумметра, приєднати до трубки електровідсмоктувача через перехідник поліетиленовий одноразовий катетер. Підключити до мережі апарат ШВЛ, на табло відрегулювати показники частоти дихання, дихальний об’єм, порційний тиск подачі повітряної суміші.

Підготовка дитини.

1. Покласти дитину горизонтально на спині з помірно розігнутою головою на тверду поверхню.

2. Підкласти валик під плечі.

3. Голову закинути назад.

4. Відсмоктати слиз з ротової порожнини, носоглотки, шлунка за допомогою електровідсмоктувача.

ІІ. Основний етап:

Штучна вентиляція „рот” в „рот і ніс” дитини.

1. Зафіксувати, вивести нижню щелепу вперед, одночасно відтягнути її вниз.

2. Марлевою серветкою підтягнути язик вперед.

3. Ліву руку покласти на чоло дитини, праву руку­­ – на грудну клітку дитини.

4. На рот і ніс дитини покласти марлеву серветку.

Своїм ротом обхопити рот і ніс дитини і зробити швидкий і короткий видих (1/3 власного видиху).

5. Видихи свої робити короткі, не поглиблювати своє дихання.

6. Частота дихальних рухів ­– 40 на хвилину. Слідкувати за рухами грудної клітки.

Штучна вентиляція за допомогою апаратів Амбу, Пенлон.

1. На рот і ніс дитини щільно накласти маску Амбу, попередньо оброблену.

2. Проводити стискання мішка Амбу у ритмі 40 дихальних рухів в хвилину.

3. Слідкувати за роботою клапана, щоб видих дитини проходив без затримки.

4. Слідкувати за екскурсією грудної клітки.

Штучна вентиляція за допомогою апаратів ШВЛ.

1. При важких станах дитини реаніматор проводить інтубацію трахеї після проведеної премедикації.

2. Починати проводити ШВЛ за допомогою апарату через інтубаційну трубку.

3. Використовувати 90-100% кисень, початковий тиск вентиляції становить 30-40см.вод.ст.

4. Проводити вентиляцію з частотою 40-60 дихальних рухів за хвилину.

5. Перевіряти ефективність вентиляції.

Закритий масаж серця.

1. Якщо реаніматор один, то при проведенні зовнішнього масажу серця треба стояти зі сторони голови дитини.

2. Підкласти під спину хворої дитини всі пальці обох кистей рук, крім першого.

3. Великі пальці обох рук помістити на межі середньої і нижньої третини грудини, обхопивши руками грудну клітку.

4. Робити компресії з частотою, а саме на один вдих – 3 компресії.

5. Проводити вдавлення грудини на 1-1,5 см.

6. Якщо реаніматора два, то для зовнішнього масажу серця реаніматор стоїть праворуч від дитини.

7. Встановити два пальці (середній і вказівний) на межі середньої і нижньої третини грудини .

8. Проводити компресії з частотою на один вдих 3 компресії, робити вдавлення грудини – 1-1,5 см.

ІІІ. Заключний етап:

Через 2 хвилини після початку ШВЛ за допомогою мішка і маски у шлунок ввести зонд, щоб запобігти аспірації та роздуванню живота.

Оцінювати на моніторингу апарату ШВЛ такі параметри: частота і глибина дихання, ЧСС, артеріальний тиск. Слідкувати за кольором шкіри. Для підтримки циркуляції об’єму крові одночасно з непрямим масажем серця лікар - реаніматор призначає введення лікарських засобів.

Примітка.

У дітей з незрілими і ураженими легенями тиск вентиляції при проведенні ШВЛ має становити 20-40 см.вод.ст.

Увага!

У залежності від віку дитини компресії проводять вказівним пальцем; двома великими або трьома (вказівний, середній, четвертий).