Тема №4 технологІї Менеджменту у державному управлінні

Становлення управлінських технологій є наслідком посилення системності державного управління, його наукового осмислення і спробою типового, вивіреного досвідом, широкого використання, що дає високі результати.

Зміст управлінської технології полягає в обов'язковому масовому застосуванні в управлінській діяльності найкращих передових досягнень науки, мистецтва і досвіду державного управління. Тому як управлінську технологію слід розглядати тільки ту організацію управлінської діяльності, яка вирізняється результативністю, ефективністю й раціональністю. Залежно від специфіки органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, а також керованих об'єктів розрізняють такі види управлінських технологій: діагностування, прогнозування, проектування та реформування відповідних підсистем; інфор­маційні, впроваджувальні й навчальні технології; вирішення соціальних конфліктів; інноваційний розвиток керованих компонентів.

Характеризуючи застосування інформаційних систем у діяльності органів публічного управління, слід зазначити, що цей процес пройшов певну еволюцію, пов'язану з технологічним прогресом. Останній етап характеризується впровадженням у практику управлінської діяльності Інтернету. Поєднання концепції інформаційних систем окремих органів чи організацій і розвиток комунікаційних технологій, насамперед, Інтернету та мобільного зв'язку, а також узагальнення накопиченого досвіду застосування інформаційних і комп'ютерних технологій у діяльності органів публічної влади, призвело до появи концепції «електронного урядування», «електронного уряду», «електронної держави».

Розкриваючи в межах цієї теми проблематику свідомого впливу на імідж, що є предметом спеціальної діяльності, яку називають «паблік рілейшнз» або піар (ПР), що в перекладі з англійської означає «відносини з публікою» або «зв'язки з громадськістю», треба констатувати, що наразі PR сприймається як важливий елемент ділових відносин усіх сфер повсякденного життя.

Найбільш важливим аспектом РR завжди залишається особистий контакт членів і співпрацівників місцевого органу влади з громадськістю, яка їх обрала і якій вони зараз служать. В цьому процесі доцільно виокремлювати усі види контактів — особисті, листування, спілкування телефоном, що повинні бути максимально чемними та невимушеними.

Тема № 5 Державна влада та державно-владні відносини

Аналіз цієї теми передбачає висвітлення теоретичних аспектів питання організації і діяльності органів державної влади, а також особливостей конституційно-правового регулювання цього питання в Україні. Тобто необхідно проаналізувати зміст державної влади з позицій теоретичних положень науки державного управління, саме як один з його основних інститутів, який регулює вид однорідних політико-правових суспільних відносин. Згідно з положеннями Конституції України необхідно визначити фундаментальні засади організації і функціонування державної влади. Наприклад, такими є легальність і легітимність державної влади. Ці поняття потребують певної правової характеристики: визначення поняття, ознак і способів їх верифікації.

З метою розкриття правової природи державного апарату, по-перше, необхідно визначити поняття державного апарату України та його соціальне призначення в суспільстві. По-друге, потрібно визначити поняття структурних елементів державного апарату – органів державної влади. Важливим аспектом аналізу органів державної влади є висвітлення їх ознак та особливостей, які виокремлюють їх у відносно самостійний елемент механізму держави, тобто відрізняють від інших структурних елементів.

Класифікація державних органів передбачає розподіл за певними критеріями і характеристику існуючих видів органів державної влади в Україні. Тобто, згідно з положеннями Конституції України та іншого діючого законодавства, можна виділити наступні державні органи: центральні і місцеві державні органи; законодавчі, виконавчі і судові державні органи тощо.

При розкритті змісту двох з основоположних принципів функціонування державної влади, а саме принципів єдності та розподілу державної влади, необхідно визначити організаційно-правовий та соціальний аспект як єдності влади, так і її розподілу.

Згідно зі статтею 6 Конституції України, єдина державна влада за принципом поділу влад здійснюється законодавчими, виконавчими та судовими органами. Визначення компетенції кожної з гілок влади та конституційно-правове закріплення системи стримувань і противаг між трьома гілками влади дає змогу запобігти диктаторству будь-якої з них і водночас організувати їх спільну діяльність на основі взаємозалежності та взаємодії у процесі реалізації єдиної державної влади. Виходячи з наведеного положення, потрібно розглянути систему стримувань та противаг державної влади. Необхідно визначити поняття та сутність цієї системи, визначити її як конституційно-правовий інститут.

Наступним питанням цієї теми є легалізація та легітимація державної влади в Україні. Згідно з положеннями Конституції України та конституційно-правової доктрини необхідно висвітлити поняття легалізації та легітимації державної влади, їх юридичний та соціальний зміст, мету та способи.

Важливим питання є принципи організації і діяльності органів державної служби, до яких належать верховенство права; патріотизм та служіння Українському народу; законність; рівний доступ до державної служби; професіоналізм; доброчесність; політична неупередженість; прозорість діяльності; персональна відповідальність державного службовця.