
- •Філософія. Специфіка філософських проблем. Праця в.Соловйова “На шляху до істинної філософії”.
- •2. Структура філософського знання.
- •3. Філософія і світогляд. Структура світогляду і його історичні форми.
- •4. Філософія і міфологія. Особливості міфологічного світогляду давніх слов’ян.
- •5. Філософія і релігійний світогляд. Світові релігії. Прийняття християнства в к.Р. Та його вплив на розвиток культури. Релігійне життя в сучасній Україні.
- •6. Філософія і наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні
- •7. Давньоіндійська філософія: брахманізм, буддизм, індуїзм.
- •8. Філософія Давнього Китаю: даосизм та конфуціанство.
- •9.1. Антична філософія: характерні риси та основні періоди розвитку.
- •9.2.Діалектика Сократа. Порівняльний характер “західної” та “східної” філософських традицій.
- •10. Філософія Платона: теорія ідей, вчення про суспільство та державу.
- •11. Філософія Арістотеля: критика теорії ідей Платона, вчення про категорії, етика.
- •12. Філософія Середньовіччя: теоцентризм, реалізм, номіналізм.
- •13. Філософія доби Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм.
- •14. Особливості філософії Нового часу: емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання.
- •15. Філософія французького Просвітництва хvііі ст.: погляди на матерію, суспільство, релігію та людину.
- •1616. Філософія і.Канта: вчення про антиномії, теорія пізнання, етика.
- •17. Філософія Гегеля: принцип тотожності мислення та буття, діалектика. Розуміння історії.
- •18. Філософія Фейєрбаха: антропологічний принцип та вчення про релігію.
- •19. Філософія к. Маркса: матеріалістичне розуміння історії. Вплив марксизму на світову та філософію та соціальну практику.
- •20. Діалектика: її сутність, та основні історичні форми. Діалектичний матеріалізм як основна форма діалектики.
- •21. Зародження філософських ідей в Київській Русі.
- •22. Філософсько-етичні погляди г. Сковороди та їх вплив на українську та російську філософію.
- •23. Києво-Могилянська Академія як осередок української та слов’янської культур.
- •24. Російська релігійна філософія кінця хіх - початку хх ст.
- •25. Соціально-філософські мотиви у творчості Шевченка та їх значення для розвитку національної свідомості.
- •26.Соціально-філософські погляди Франка.
- •27. Релігійна філософія хх ст..
- •28. Антропологічний ренесанс в філософі хх ст..
- •29. Людське існування як головна тема філософії екзистенціалізму.
- •30. Герменевтика: проблема інтерпретації та розуміння, герменевтичне коло.
- •31. Комунікативна філософія: проблеми, представники, напрямки.
- •32. Проблема буття в історії філософії. Уявлення про структуру буття. Концепції монізму, дуалізму, плюралізму.
- •33. Буття, субстанція, універсум. Еволюція уявлень про матерію. Атрибути матерії.
- •34. Діяльність як спосіб буття людини в світі. Структура і форми діяльності. Поняття духовності.
- •35. Поняття культури. Культура як реалізація творчих сил людини. Культура і цивілізація. Масова культура, її роль в сучасному суспільстві.
- •В рамках цих моделей формуються такі підходи до визначення к
- •36. Модерн і постмодерн. Основні риси філософії постмодерну.
- •37. Проблема свідомості. Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Свідомість людини і психіка тварин (марксизм, фрейдизм, Юнг). Проблема ідеального.
- •38. Свідомість як суспільний феномен. Колективне несвідоме (концепція архетипів Юнга). Свідомість і мова. Національна мова і національна свідомість.
- •39. Філософські категорії, їх специфіка, функції, історичний характер.
- •40. Категорії рух, простір, час, їх світоглядне та методологічне значення.
- •41. Категорії закон і хаос, їх значення в світорозумінні та сучасній науці. Основні ідеї синергетики, їх світоглядна роль.
- •42. Категорії сутність і явище. Роль в науковому пізнанні.
- •43. Принцип детермінізму та індетермінізму. Категорії детермінації: причина і наслідок, необхідність і випадковість, умова і обумовлене.
- •44. Категорії форма і зміст, структура і елемент, система і функція. Структуралізм і пост структуралізм.
- •45. Проблема пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання. Діалектика суб’єкта і об’єкта в процесі пізнання. Еволюційна епістемологія.
- •46. Співвідношення абстрактного і конкретного в пізнанні.
- •47. Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Концепції істини. Проблема істини в постмодерній філософії.
- •48. Чуттєве та раціональне, теоретичне та емпіричне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм. Роль емоцій у пізнанні. Проблема інтуїції.
- •49. Поняття науки. Критерії наукового знання. Ідеали та норми наукового знання.
- •50. Поняття методології та наукового методу. Методи теоретичного та емпіричного рівнів пізнання.
- •51. Основні форми наукового пізнання: науковий факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.
- •52. Наука і гуманізм. Етика вченого: проблеми, дискусії, їх розв’язок.
- •53. Особливості технічного пізнання. Наука, технологія, культура: проблеми гуманізації та соціальної відповідальності.
- •54. Класична, некласична та посткласична наука.
- •55. Філософія позитивізму. Постпозитивіське тлумачення науки.
- •56. Соціальне буття як проблема єдності об’єктивного і суб’єктивного. Філософія історії: специфіка, головні проблеми.
- •57.Проблема типологізації історії: культура, цивілізація, формація, епоха.
- •58. Поняття традиційного, індустріального, постіндустріального суспільства. Ідея інформаційного суспільства.
- •59. Суспільство і природа: єдність і відмінність. Екологічні та демографічні проблеми.
- •60. Людина і суспільство. Проблема відчуження (пв).
- •61. Роль економіки в суспільстві. Історичні способи виробництва і закономірності їх розвитку. Історицизм і критика його Поппером.
- •62. Наука і техніка як чинники суспільного розвитку. Сцієнтиські та технократичні концепції історичного процесу та їх оцінка.
- •63. Духовний фактор в історії. Суспільні ідеали (воля, соціальна справедливість, солідарність та ін.), ідеології, соціальні міфи та утопії в житті суспільства.
- •64. Мораль як соціокультурний феномен. Категорії моралі. Мораль та право.
- •65. Політика і політична організація суспільства та роль їх у визначенні суспільних процесів. Структура політичної організації. Демократія і тоталітаризм.
- •67. Громадянське суспільство і держава. Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні.
- •68. Соціальна структура і соціальні відносини. Роль інтелігенції в суспільному розвитку. Проблема формування національної еліти.
- •69. Історичні форми людських спільнот. Етнос і нація. Особливості формування української нації. Національна ідея.
- •70. Проблема суб’єктів історії: особа, народні маси, класи, нації.
- •71. Реформи і революції, війна і мир, конфлікти та консенсус як форми суспільних трансформацій.
- •72. Проблема сенсу та спрямованості історії. Основні концепції критеріїв суспільного розвитку.
- •77. Прогнози і перспективи розвитку сучасної цивілізації.
- •78. Глобальні проблеми сучасності, їх генеза та пошуки розв'язку.
- •Продовольча
56. Соціальне буття як проблема єдності об’єктивного і суб’єктивного. Філософія історії: специфіка, головні проблеми.
Поняття Історія, Культура, Цивілізація є одними з характеристик Соціального Буття. Соціальне буття (чи суспільство, чи яким-небудь образом організована група людей) - частина буття, що відокремилася від природи, що представляє собою історично розвивається життєдіяльність людей. Суспільство-деяка об'єктивна історія, реалізована через діяльність людей. Розвиток суспільства зв'язаний з розвитком культури. До-об'єктивне, що розвивається засіб самореалізації людини і людства, або - специфічний спосіб організації і розвитку людськ. життєдіяльності (жд). І-процес жд, розвитку суспільства в часі. Вивченням соціального буття займається Філ. Історії (ФІ) Діяльність - спосіб існування соціуму. Спосіб життя реалізується через діяльність, виробництво, розподіл. У центрі - людин, без нього суспільство не може існувати. Сфера людського життя - реальний процес життєдіяльності. Сфери: 1. - матеріальна - процес матеріального виробництва, розподіл, споживання, НТП і НТР. 2. - соц.-політичн. - включає соц.-політичн. відносини, національні, групові, державні і т.д., охоплює такі явища як революц., реформи, тут існують партія, держава, соц. організації. 3.- дух. сфера - широкий комплекс ідей, взлядов, представлень - комплекс свідомості. 4.- культурна - культурн. цінності, передача їх від покоління покол., побутові проблеми і т.п. ФІ - область філос. знання, предметом якої явл. суспільство, розгляд. як єдність різноманіття соц. явищ. Прблемы ФІ - початок, спрямованість, зміст і кінець історії, співвіднош. універсального і локального, конкретно-історич. і архітипового, центру і периферії, класич. і некласич. соціокультурних форм, типового й унікального у світовій історії. Загальне між ФІ й ін. науками полягає в тому, що ФІ також ставить перед собою задачу отримання істинного знання, відкриття об’єктивних законів світу. Розходження полягає у тім, що для ФІ важко використовувати наукові методи, тому що в суспільстві велику роль відіграють випадковості, сусп. процеси відр. складністю, нестійкістю. ФІ вивчає суміжні області всіх суспільних наук. У древньому світі в поглядах на суспільство існував принцип законоподібності, гармонії. Конфуцій: суспільств - щось раз і назавжди дане, ієрархія шанування. Платон - становий хар-р суспільства. Аристотель - патріархальна теорія держава (держава - продовж. родини).
У середньовіччі ФІ одержала назву продивенціалізм. Історія - прояв волі Бога і йде по шляху порятунку людства. Августин - історія людства - боротьба між праведниками і грішниками.
Епоха Відродження - пояснення історич. процесів впливом клімату, геогр. полож. Макіавеллі - рушійна сила сусп. розвитку - матеріальний інтерес. Держава виступає як механізм регуляції інтересів і майнових протиріч людей, побудував модель світського держава. Боден - суспільство формується під впливом природного середовища і є системою близькородинних відносин. Ідея суверенітету держ. влади.
Новий час - закінч. поворот від ідеї божественного походження влади до ідеї природного права влади, джерело якого лежить у самій сутності людини. Розвивається договірна теорія держави. Держава - союз вільних людей, ув'язнений для їхньої користі. Спіноза - договір - згода людей із установленої структурою, рівновага між складовими цієї структури і є держава. Монтеск'є розвиток суспільства пояснював впливом зовнішніх факторів. Необхідність розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову.
19-20 ст. Історія - взаємод. людини і природи (Бокль, Кант, Дюркгейм). Бокль досліджував за допомогою статистики вплив природних факторів на психіку і моральність людини. Кант намагався звести ФІ до соціології.
Маркс - У суспільстві діють об'єктивні закони, що не залежать від людей - з-н відповідності виробничих сил і виробничих відносин. Протиріччя між ними приводять до катаклізмів у суспільстві, до його перебудови. Теорія прибавочної вартості, що пояснює джерело майнової нерівності.
Екзистенціалізм. - історія розвивається ірраціонально, не підкоряючи з-нам. Ясперс поділяв історію на такі періоди:
· виник. мови, створ. знарядь, добування вогню
· виникн. високих культур (Індія, Месопотамія, Єгипет)
· вісь світового часу (8-2 в. до н.е.) - історія переходить від локальної до світового, виникає сучасна людина, закладаються основні духовні принципи, усвідомлюються граничні підстави буття
· науково-технічна ера
В даний час розвиваються концепції традиційного, індустріального і постіндустріального суспільства (Ростау, Арон, Масуда)