53. Особливості технічного пізнання. Наука, технологія, культура: проблеми гуманізації та соціальної відповідальності.

Якщо метою наукового пізнання є пошук істини, пізнання сутності, виявлення закономірності, то ціллю технічного пізнання є створення предметів із заздалегідь заданими властивостями. Цим займається інженерний персонал. Суб'єкт - людина, інженер, наукове співтовариство. Об'єкт - техніка.

Об'єкт (техніка, технологія) має двоїсту природу, синтез штучного і природного. Штучне - об'єкт створений людиною, вона спрямоване на досягнення визначеної мети. У технічному об'єкті знаходить вираження його соціальна природа, визначений рівень соціально-економічного розвитку суспільства. Природне - цей об'єкт створений за законами природи, що пізнані природознавством. Технічними характеристиками виступають - механічні, хімічні, фізичні й ін. властивості. Якщо ціль науки - пошук істини, то ціль техніки виражається її ефективністю. Технічна творчість спрямована не на те: що це?, а: як зробити цей предмет? Технічні пізнання є сполучною ланкою між наукою і практикою. Саме технічне пізнання забезпечує зв'язок і наступність наукових теорій і забезпечує безперервність розвиток науки.

Т.В. Адорно. Про техніка і гуманізм.

Та обставина, що основні питання, від яких залежить картина життя в цілому, адресуються різним сферам, саме по собі є симптомом приголомшуючого відчуження людей один від одного і відчуження кожного окремо від себе самого. Чи може сьогоднішня техніка розумітися як деякий автономний процес, чи володіє вона власною закономірністю. І так, і ні. Не існує технічних задач, що не стосувалися би суспільства. Замовлення приходять у виді замовлення від суспільства. Навіть там, де ви почуваєте хазяїнами себе у своєму будинку, ви знаходитеся в конфронтації із суспільними вимогами. Загальний розвиток самої техніки соціально детермінований. Новітній соціально-психологічний розвиток виявляється дуже залежним від сьогоднішніх форм технічного виробництва. Особливо не дістає суспільного вивчення самих процесів технічного виробництва, стало бути, того способу, якої суспільні, особливо економічні, мотивації входять у конкретний образ технічних операцій. Та обставина, що техніка і суспільство одночасне і збігаються і начебто прірвою відділений друг від друга, у кінцевому рахунку саме свідчить про ірраціональний, безплановий і анархічний стан суспільства. Концепція духовної культури, що відкидає техніку, сама відбувається лише від незнання суспільством своєї власної сутності. Усе духовне має технічні елементи; лише той, хто знає дух як спостерігач, як споживач, може дозволити обдурити себе тим, начебто духовні продукти упали з неба. Йому здається, що швидше за все, самосвідомість допомагає технікам просуватися у своїй роботі. До проблеми техніки і культури, безсумнівно, відноситься також і те, що техніки важче сприймають культуру; вони не вважають розслаблення справою. Особисті переконання він повинний використовувати як деякий вид контролю над своєю науковою працею. Поділ суспільного і технічного розуму не може бути переборене тим, що від нього відхрещуються, навпроти, благо полягає в тому, що саме технік застерігає від непередбачених наслідків, якими його винаходу загрожують сьогодні людству. Чи приносить сучасна техніка, у кінцевому рахунку, чи користь шкоду людству, залежить не від техніків і не від самої техніки, а від того, як вона використовується суспільством. Кращою реакцією на страх за використання винаходів була би спроба сприяти встановленню суспільства, що відповідає людському достоїнству.

Техніка не є ні головною суспільною сутністю, ні людською, а тільки чимось похідним, формою організації людської праці. Зображення нового ідеалу утворення як синтезу людини-гуманітарія і людина-техніка малопродуктивні. Утворення не можна ввести за допомогою декрету. Воно повинно виникати з об'єктивних історичних умов.

Форма, у якій ми принаймні сьогодні і тут можемо реально пізнати гуманізм це непідкупність думки і безстрашність перед обличчям нелюдськості, що виходить не від техніки і не від окремих людей, а від фатальності того, у що ми всі, кожен людина в усьому світі, упряжені.

Цитати: (Адорно "Про техніка і гуманізм")

Суспільство і техніка переплетені з початком Нового часу, нагадує питання про те, що було раніш - яйце чи курка.........Усе духовне має технічні аспекти, лише той, хто знає дух як спостерігач, може обдурити себе тим, начебто духовні продукти упали з неба.... чи Приносить техніка чи користь шкоду, залежить не від техніки, а від того, як вона викор. суспільством.......Форма, у якій ми сьогодні можемо пізнати гуманізм - це непідкупність думки і безстрашність перед обличчям нелюдськості, що виходить не від техніки і не від окремих людей, а від фатальності того, у що ми всі, кожна. людина в усьому світі, впряжені."