46. Співвідношення абстрактного і конкретного в пізнанні.

Абстрактне і конкретне - філ. категорії. Показують різні діалектично зв'язані між собою моменти розвитку. Категорії - універсальні форми мислення і свідомості,, що відображають сусп. особливості взаємозв'язку і закономірності розвитку всіх матеріальних і духовних явищ і процесів. Специфіка категорій як універсальних форм мислення і пізнання у відмінності від понять конкретних наук полягає в тім, що вони є універсальними засобами і способами пізнання.

Абстрактне - від лат. видалення - нерозвинений стан предмета, коли ще не цілком розвилися його властивості, здібності. Під абстрактним розуміється неповне одностороннє знання. Воно відбиває окремі сторони, ознаки конкретних предметів у відволіканні від ін. їхніх сторін і властивостей: це дає можливо розглянути властивості предметів у чистому виді, але при цьому предмет утрачає свою цілісність, внутрішній зв'язок сторін. Тим часом пізнання є тільки тоді щирим, коли воно розкриває. предмети і явища в їхньому дійсному житті.

Конкретне - предмет у його органічній цілісності, у всім різноманітті його сторін і зв'язків. Конкретне знання є результат руху думок від однобічних абстрактних визначень предметів до усе більш складних визначень (процес сходження від абстр. до конкретного). Гегель вперше описав цей процес, але будучи ідеалістом, представив його як процес, у якому думка породжує самі конкретні предмети.

Праця Гегеля "Хто мислить абстрактно?"

Поняття - одна з форм відображення світу в мислення за допомогою якої пізнається сутність явищ, процесів, узагальнюються їх істотні сторони та ознаки. . Поняття - це продукт пізнання, резюмує результати пізнання в ще більш глибоких поняттях, уточнює старі поняття та формулює нові ( тому поняття не статичні, не кінцеві, не абсолютні) Поняття фіксуються в мовних формах та складають зміст виразів мови. Логічна функція понять - це виділення предметів по певних ознаках, поняття зв'язують слова з певними предметами. Для створення понять використовуються методи аналізу та синтезу, дедукції та індукції а також умозаключення. Будь - яке поняття представляє собою абстракцію - тобто мислення, відволікання від ряду властивостей та ознак і виявлення якоїсь однієї властивості. Характер абстракції визначається задачами практичної та пізнавальної діяльності людини та природою досліджуваного об'єкту. Наукове пізнання тісно зв'язано з абстракцією, без неї неможливе розкриття суті предмету, проникнення в глибину. Абстрактне - це сторона, частина цілого. Конкретне - складне, багатобічне явище. За Гегелем конкретне - це синонім діалектичного взаємозв'язку, цілісність, абстрактне - етап розвитку конкретного, недорозвинуте конкретне. Наукове теоретичне пізнання складається в такому русі думки який відправляється від конкретного та досягає відтворення предмету в його складності. Способом відтворення предмета в свідомості є сходження від абстрактного до конкретного, коли всі поняття зв'язуються в цілісну систему. Метод сходження заключається в русі наукової думки від вихідної абстракції через послідовні етапи поглиблення та розширення пізнання до результату - цілісного відтворення предмета в теорії.

Праця " Хто мислить абстрактно?"(4стор.) за думкою Гегеля - неосвічені люди (оскільки люди вищого світу не мислять, це для них надто просто, неблагородно, у них є лише певна повага до абстрактного мислення). Приклад: вбивця якого ведуть на страту, для більшості людей є вбивцею, для деяких дам, можливо, привабливий як чоловік; але якщо хтось спробує дослідити, чому вбивця став вбивцею, то такого дослідника звинуватять в тому, що він хоче виправдати вбивцю. Мислити абстрактно - це бачити лише одну сторону предмету(вбивцю) - та знищувати в предметі все інше. Приклад: жінка, що купувала яйця знайшла їх неякісними, продавщиця облаяла її з ніг до голови лише тому, що жінка-покупець знайшла її яйця неякісними. Коли вона лаялася то не знаходила в ній нічого позитивного. Так, наприклад, для офіцера солдат є абстракція об'єкту побоїв, з яким він вимушений мати справу.