36. Модерн і постмодерн. Основні риси філософії постмодерну.

Модерн розпочинається з грандіозної революції в науці та філософії Копеника-Декарта і завершується початком теперішньої кризи антропності, ознаменованої занепадом неподільної віри в науку, раціональність, науково-тхнічний поступ.

Людина модерну - це культуротворець, сповнений віри в Розум, Науку, Техніку. Вона відчуває собі такою, що стоїть віч-на-віч зі Всесвітом, їй приступні усі його ресурси, усі джерела буття. Фінальна перемога антропності у Всесвіті неминуча. Одним словом, Людина модерну приречена на переможу, на безмежну Владові над усім сущим; її буття гарантоване у Всесвіті; несталість, нестабільність, колапс життєвого простору не загрожує людському буттю. Ідея загального прогресу базувалася на твердій упевненості, що розвиток мистецтв, технологій, наук, розширення горизонтів свободи абсолютно необхідні, життєво важливі, корисні планетарному людству у всій його тотальності. Найрізноманітніші політичні течії об'єднувала загальна віра в ті, що всі починання, відкриття, встановлення правомочні лише в тій мірі, у якій смороді сприяють емансипації людства. Світові війни, Голокост, екоцид підірвали віру людини модерну в саму собі, у свій розум, у НТП. Людина, за влучним зауваженням Ніцше, втратила гідність у своїх же власних очах. Зазнали занепаду навіть такі одвічні очевидності, як "Істина", "Благо", "Обов'язок", "Врода". Акцентуючи увагу на цих катаклізмах епохи модерну, постмодерністи риторично запитують: хто ще є спроможним самовіддано вірити у всеблагого, всемогутнього Бога, берегти відданість системі святинь, ідеалів, цінностей модерну? Чи може хто-небудь сьогодні фанатично вірити в духовний поступ? Чи не підірвана віра в Розум, НТП, у велику мрію Просвітництва? Хто сьогодні вірить у можливість ціннісно-нейтральної науки, у ті, що вона є безперечним благом? Хто сьогодні з абсолютною вірогідністю знає, що таке "гарне життя" і як досягти його? Хто сьогодні знає, як розв'язати глобальні проблеми, що дісталися нам у спадок від модерну: забруднення атмосфери, потепління планетарного клімату, вичерпання непоновлюваних енергоджерел, нуклеаризм, перенаселення планети, расизм, войовничий націоналізм, СНІД, проблеми збереження стабільності біосфери, антропосфери, сфери культури? Наукові революції другої половини XX ст. - нелінійна, ймовірнісна, комп'ютерно-інформаційна, квантовопольова та ін. - кардинально передіяли фундаментальні основи не лише наук про природу, а й наук про Людину, культуру, історію, мову. Смороду спростували нарцисистські міфи модерну про унікальність, центральність, привілейованість становища нашого Всесвіту, нашого біологічного виду (Гомо сапіенс), нашої психіки "Доба Модерну" для до-ніцшевського періоду була добою безмежної, віри в реформасторську міць сил епохи Модерну : Природознавства, Техніки, Індустрії та Демократії.

У новому (тобто, після-ніцшевському) дискурсі оцінювання Модерну змінюється чи не на протилежне. "Доба Модерну" проголошується годиною війни світоглядів за володіння планетою, війни індустріальної цивілізації проти беззахистної природи, війни тоталітарних режимів, проти особистості. Модерн звинувачується отут у найтяжких злочинах проти, людства. На нього покладається відповідальність, за усі світові катастрофи XX століття (починаючи від двох ситових війн і закінчуючи екоцидом, що наближається). Застереження, світового співтовариства, про ті, що подалі здійснення "Проекту Модерну" невідворотно приведе людство до самознищення, - характерна особлйвість після-ніцшевського дискурсу про Модерн. Людина постмодерну знає, що минуле здатне найнесподіванішим чином нагадати про собі, особливо в тихнув випадках, коли воно ігнорується. Саме тому вона вдивляється в майбутнє без самовпевненості модерністів, без їхньої волі до влади. Вона зустрічає це майбутнє з великою невпевненістю, розгубленістю, скепсисом. Для неї воно подібне до безодні, хаосу утопічних надій, мрій, сподівань, страхів, загроз. Таке бачення майбутнього, мабуть, є одним з найхарактерніших поглядів постмодернізму, найвластивішим для нього сприйняттям теперішньої екзистенційної ситуації.