
- •Філософія. Специфіка філософських проблем. Праця в.Соловйова “На шляху до істинної філософії”.
- •2. Структура філософського знання.
- •3. Філософія і світогляд. Структура світогляду і його історичні форми.
- •4. Філософія і міфологія. Особливості міфологічного світогляду давніх слов’ян.
- •5. Філософія і релігійний світогляд. Світові релігії. Прийняття християнства в к.Р. Та його вплив на розвиток культури. Релігійне життя в сучасній Україні.
- •6. Філософія і наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні
- •7. Давньоіндійська філософія: брахманізм, буддизм, індуїзм.
- •8. Філософія Давнього Китаю: даосизм та конфуціанство.
- •9.1. Антична філософія: характерні риси та основні періоди розвитку.
- •9.2.Діалектика Сократа. Порівняльний характер “західної” та “східної” філософських традицій.
- •10. Філософія Платона: теорія ідей, вчення про суспільство та державу.
- •11. Філософія Арістотеля: критика теорії ідей Платона, вчення про категорії, етика.
- •12. Філософія Середньовіччя: теоцентризм, реалізм, номіналізм.
- •13. Філософія доби Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм.
- •14. Особливості філософії Нового часу: емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання.
- •15. Філософія французького Просвітництва хvііі ст.: погляди на матерію, суспільство, релігію та людину.
- •1616. Філософія і.Канта: вчення про антиномії, теорія пізнання, етика.
- •17. Філософія Гегеля: принцип тотожності мислення та буття, діалектика. Розуміння історії.
- •18. Філософія Фейєрбаха: антропологічний принцип та вчення про релігію.
- •19. Філософія к. Маркса: матеріалістичне розуміння історії. Вплив марксизму на світову та філософію та соціальну практику.
- •20. Діалектика: її сутність, та основні історичні форми. Діалектичний матеріалізм як основна форма діалектики.
- •21. Зародження філософських ідей в Київській Русі.
- •22. Філософсько-етичні погляди г. Сковороди та їх вплив на українську та російську філософію.
- •23. Києво-Могилянська Академія як осередок української та слов’янської культур.
- •24. Російська релігійна філософія кінця хіх - початку хх ст.
- •25. Соціально-філософські мотиви у творчості Шевченка та їх значення для розвитку національної свідомості.
- •26.Соціально-філософські погляди Франка.
- •27. Релігійна філософія хх ст..
- •28. Антропологічний ренесанс в філософі хх ст..
- •29. Людське існування як головна тема філософії екзистенціалізму.
- •30. Герменевтика: проблема інтерпретації та розуміння, герменевтичне коло.
- •31. Комунікативна філософія: проблеми, представники, напрямки.
- •32. Проблема буття в історії філософії. Уявлення про структуру буття. Концепції монізму, дуалізму, плюралізму.
- •33. Буття, субстанція, універсум. Еволюція уявлень про матерію. Атрибути матерії.
- •34. Діяльність як спосіб буття людини в світі. Структура і форми діяльності. Поняття духовності.
- •35. Поняття культури. Культура як реалізація творчих сил людини. Культура і цивілізація. Масова культура, її роль в сучасному суспільстві.
- •В рамках цих моделей формуються такі підходи до визначення к
- •36. Модерн і постмодерн. Основні риси філософії постмодерну.
- •37. Проблема свідомості. Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Свідомість людини і психіка тварин (марксизм, фрейдизм, Юнг). Проблема ідеального.
- •38. Свідомість як суспільний феномен. Колективне несвідоме (концепція архетипів Юнга). Свідомість і мова. Національна мова і національна свідомість.
- •39. Філософські категорії, їх специфіка, функції, історичний характер.
- •40. Категорії рух, простір, час, їх світоглядне та методологічне значення.
- •41. Категорії закон і хаос, їх значення в світорозумінні та сучасній науці. Основні ідеї синергетики, їх світоглядна роль.
- •42. Категорії сутність і явище. Роль в науковому пізнанні.
- •43. Принцип детермінізму та індетермінізму. Категорії детермінації: причина і наслідок, необхідність і випадковість, умова і обумовлене.
- •44. Категорії форма і зміст, структура і елемент, система і функція. Структуралізм і пост структуралізм.
- •45. Проблема пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання. Діалектика суб’єкта і об’єкта в процесі пізнання. Еволюційна епістемологія.
- •46. Співвідношення абстрактного і конкретного в пізнанні.
- •47. Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Концепції істини. Проблема істини в постмодерній філософії.
- •48. Чуттєве та раціональне, теоретичне та емпіричне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм. Роль емоцій у пізнанні. Проблема інтуїції.
- •49. Поняття науки. Критерії наукового знання. Ідеали та норми наукового знання.
- •50. Поняття методології та наукового методу. Методи теоретичного та емпіричного рівнів пізнання.
- •51. Основні форми наукового пізнання: науковий факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.
- •52. Наука і гуманізм. Етика вченого: проблеми, дискусії, їх розв’язок.
- •53. Особливості технічного пізнання. Наука, технологія, культура: проблеми гуманізації та соціальної відповідальності.
- •54. Класична, некласична та посткласична наука.
- •55. Філософія позитивізму. Постпозитивіське тлумачення науки.
- •56. Соціальне буття як проблема єдності об’єктивного і суб’єктивного. Філософія історії: специфіка, головні проблеми.
- •57.Проблема типологізації історії: культура, цивілізація, формація, епоха.
- •58. Поняття традиційного, індустріального, постіндустріального суспільства. Ідея інформаційного суспільства.
- •59. Суспільство і природа: єдність і відмінність. Екологічні та демографічні проблеми.
- •60. Людина і суспільство. Проблема відчуження (пв).
- •61. Роль економіки в суспільстві. Історичні способи виробництва і закономірності їх розвитку. Історицизм і критика його Поппером.
- •62. Наука і техніка як чинники суспільного розвитку. Сцієнтиські та технократичні концепції історичного процесу та їх оцінка.
- •63. Духовний фактор в історії. Суспільні ідеали (воля, соціальна справедливість, солідарність та ін.), ідеології, соціальні міфи та утопії в житті суспільства.
- •64. Мораль як соціокультурний феномен. Категорії моралі. Мораль та право.
- •65. Політика і політична організація суспільства та роль їх у визначенні суспільних процесів. Структура політичної організації. Демократія і тоталітаризм.
- •67. Громадянське суспільство і держава. Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні.
- •68. Соціальна структура і соціальні відносини. Роль інтелігенції в суспільному розвитку. Проблема формування національної еліти.
- •69. Історичні форми людських спільнот. Етнос і нація. Особливості формування української нації. Національна ідея.
- •70. Проблема суб’єктів історії: особа, народні маси, класи, нації.
- •71. Реформи і революції, війна і мир, конфлікти та консенсус як форми суспільних трансформацій.
- •72. Проблема сенсу та спрямованості історії. Основні концепції критеріїв суспільного розвитку.
- •77. Прогнози і перспективи розвитку сучасної цивілізації.
- •78. Глобальні проблеми сучасності, їх генеза та пошуки розв'язку.
- •Продовольча
12. Філософія Середньовіччя: теоцентризм, реалізм, номіналізм.
ФС охоплює V-XІ вв н.е.. Історич. передумовами її формув. були: ламання міжетносних. кордонів, виникн. інтеретнічних гос. (Арабський халіфат, Індія, Римська имп.). З ростом імперій росла кількість і кач. бюрократії, утворювалася ієрархічність у держ. Наслідок-нове світовідчування: є ієрархія, і я займаю в ній своє місце. Закон підпорядкування і єдиноначальніст-природні закони для кожного індивіда. Установлення цехового пристрою житт-підкріплювала ідею покірності й ієрархії (майстер-учень). Розвиток ідеї иерархичн. і покірності, законопослушания привело до ідеї існування Бога-центра, головній ідеї ФС (теоцентризм - у центрі ф. - існування Бога-центра). У той момент ця ідея несла позитивний момент, тому що без законопослушности настає хаос. ФС поділяється на два періоди: Патристики (V-VІІІ вв)-від лат. pater-батько. Закладалися основи християнських догматів. Для цього періоду характерна боротьба з язичеством. Для більшості батьків церкви характерне відмовлення від філософської спадщини античності. Тертуллиан: "Вірую, тому що безглуздо". Хоча в Августина: "Розумій, щоб вірити, і віруй, щоб розуміти"-це сполучна ланка між філософією Платона і більш пізніми представниками ФС (Климент Олександрійський, Ориген). Схоластики (VІІІ-XІ вв)-від лат. shola-школа. Для цього періоду характерне повернення до філос. Спадщині Аристотеля. Це період, коли виникла необхідність політ. і социальн. єдності держави, що сприяло зміцненню єдності ф. і релігії. Схоласти прагнули раціонально обґрунтувати і систематизувати християнське віровчення. Головний метод схоластики дедуктивний: від загального до частки. Характерна перевага форми над змістом. Істинність установлювалася на підставі авторитетів древніх авторів. Це шкільна філософія-дискусія вчителя й учня. Періоди: ранній(XІ-XІІ вв)-характерний вплив неоплатонізму: Ансельм Кнтерберийский; класичний(XІІ-XІІІ вв)-панування християнського аристотилизма: Альберт Великий, Хома Аквінський; пізній(XІІІ-XІ вв)-виступав проти томізму. Дунс Худоба протиставляла теорію двоїстої істини. Поряд зі схоластикою одержала розвиток, і існує й у наш час у виді теософії, Дзен Буддизму, містика-віра в надприродні сили, необхідність збагнення і розчинення в Богу. Вища форма злиття з Бога-екстаз, божественне одкровення. Вища форма пізнанн-містична інтуїція, де немає об'єкта і суб'єкта. Містика-душу ФС, а схоластика її тіло. Основною проблемою Фс-доказ буття Бога, що ототожнювався зі світом.
Один з видатних філософів Середньовіччя-Хома Аквінський (родоначальник томізму) XІІІ в. Центральна задача його философии-соглосование віри і розуму (теології і філософії), вони повинні нахо-диться в гармонії. Філософі-розумні знання, религия-сверхразумные, що не піддаються осмисленню. Увів поняття эсенции-сущностти-формы, що існує ідеально, і экзистенции-существования-вещь існує, якщо форма входить у пасивну матерію. Тільки в Бога сутність тотожна існуванню. Сформулював 5 доказів існування Бога, тобто думав, що буття Бога може бути доведене за допомогою розуму. Один з доказів: у Світі усі має причини, неможливо щоб щось було причиною самого себе, отже, першопричина-бог.
Вільям Оккам-носитель нового філософського духу, протилежного схоластиці томізму. Практично розділив віру і науку, затверджуючи, що вони розвиваються кожна по своїх власних законах: теологію не можна зрозуміти розумом, розум може тільки довести імовірність існування Бога.
Центральною проблемою була суперечка про Универсалиях.
· Реалізм - визнавав існування, об'єктивність загальних понять (людяність існує і без наявності людини, благо, добро). Ф.Аквінський: "универсалии існують у "речах"; Эуригена: "универсалии існують до речей".
· Номіналізм - існують тільки лише одиничні речі, универсалии існують лише в розумі (Дунс Худоба) чи универсалии просто слова не зв'язані із сутностями (крайній номіналізм Оккама і його бритва: "не треба множити сутності без необхідності", тобто якщо теза не можна перевірити ні інтуїтивно, ні фізично його необхідно відкинути).
· Концептуалізм - намагався об'єднати реалізм і номіналізм: найбільш загальні поняття існують у розумі, однак пізнаються через одиничне, через емпірику.(Локк)
Практика застосування силогизма в схоластику збагатила логіку, що є позитивним моментом.