42

1. Філософія. Специфіка філософських проблем. Праця в.Соловйова “На шляху до істинної філософії”.

Філософія, з грецької любов до мудрості, це майстерність мислити, форма освоєння людиною дійсності, внутрішній зір людини, це наука, яка породжує поняття. Початок шляху філософії це міфологія, небо філософії – релігія, супутниця –мистецтво. Філософія це образ життя освіченість людини про те, що відбувається, побачити за наявним приховане.

Філософія, форма суспільної свідомості, навчання про загальні принципи буття і пізнання, про відношення людини до світу; наука про загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення. Філософія виробляє загальну систему поглядів на світ і місце в ньому людини; вона досліджує пізнавльне, ціннісне, соціально-політичне, моральне і эстетичне відношення людини до світу. Вона активно впливає на суспільне буття, сприяє формуванню нових ідеалів і культурних цінностей.

Чинники виникнення філософії: психологічні, духовні, соціальні.

Головні системи філософського знання:

онтологія – теорія сутності духовного і матеріального буття людини; гносеологія – теорія пізнання світу; методологія – вчення про методи пізнання та перетворення дійсності; антропологія – теорія сутності людини та її походження і місце у світі; логіка – наука про всезагальні закони мислення; аксіологія – вчення про цінності; соціальна філософія – теорія суспільного розвитку; історична філософія – теорія розвитку філософської думки.

Предмет філософії:

філософія це теорія творчості, усвідомлення законів життя; вивчає виникнення духовного світу і зв’язок духовного з формами людського буття; вивчає образ людського в людині; зв’язок колективного досвіду з індивідуальним образом життя; вивчає закони життя людини, закони мистецтва і буття.

Проблеми філософії: теоретичні або практичні питання, які необхідно дослідити і вирішити, це знання про незнання.

Специфіка філософських проблем:

1. філософія – форма знання, орієнтована на самосвідомість, ставить питання: Що таке світ? Що таке Я? (М.Хайдеггер) Що таке бог? Що таке безсмертя? Що я можу знати? Що я повинен робити? (І.Кант);

2. для філософії характерна діалогова природа, діалог багатьох я, розділених часом, діалог особистостей;

3. у філософському знанні присутній особистісний індивідуальний відтінок, колективний досвід тільки в особистісному виконанні, це духовно-практична форма освоєння дійсності;

4. філософія ставить питання про всезагальне, понятійне мислення;

5. філософія не дає однозначних відповідей, наприклад, що є істина, а що брехня;

6. всі філософські питання виходять за межі досвіду: Що таке смисл життя? Що таке Я? Основний спосіб доведення філософії це досвід людства, історія; 7) теорія філософії це є її історія; 8) орієнтації Ф на смисли, а не на значення. Філософія орієнтована на життя як смислобудівництво.

Робота Соловйова "На шляху до істинної філософії"

Соловйов дає аналіз роботи "Індивідуалізм" Гелленбаха .

Матеріалісти говорять, що людська свідомість цей стан матерії, ідеалісти - матерія - це стан нашої свідомості. Людина незважаючи на своє розуміння, не має влади над природою, а природа, незважаючи на свою силу над людиною не має розуму.

Поки що не ідеалісти і не матеріалісти не представили прямого шляху до розуміння змісту Всесвіт. Зрозуміти зміст світу - зрозуміти співвідношення між людиною як пізнає і природою як пізнаваної. Але в матеріалізмі і людина і природа розкладені на дрібні частки утрачають усю свою живу дійсність, а ідеалізмі випаровуються в діалектику абстрактних понять.

Вихід з цієї смути розуму один: відмовитися від омани, що робить усю цю плутанину; визнати, що і мертва речовина і чисте мислення самі по собі існувати не можуть, але мають дійсність у чомусь третьому - це є життя - це і життя божа і життя людська і життя природи. Життя припускає живучого. Це живуче, діюче і страждаюче в змінах життя, змінюване, але не знищуване ними, називається душею.

Відновити поняття "душі" намагається автор "Індивідуалізму" від матеріалізму і від ідеалізму.

Беручи біологічну сторону, цікаво відзначити, що первісна основа органічного буття - протоплазма, складається з протеїнів, вуглеводів, жирів, що у хімічному змісті не терплять з'єднань, розкладаються. Необхідно допустити в живому організмі особливої сили, що утворить одне живе тіло - це душу живуча. Присутність її необхідна для самих жебраків.

Не саме тіло живе, а утворююча його душа живе в ньому і через нього. Органічне тіло для душі дзеркало, вона діє через нього в цьому світі. Свідомість і особистість людська є останній і вищий розквіт всього органічного розвитку і якщо цей кращий колір пропадає безплідно, те саме створення організму не має змісту. Задача "Індивідуалізму" відстояти самостійність душі проти матеріалізму, що зводить її до речовини і проти ідеалізму, що обмежує її поверхнею земної свідомості. Кінець, - укладає Соловйов, - це філософське визнання людським розумом істини, що дається в одкровенні, переносить філософію з області людських вигадництв в область божественної істини.