
- •Тема 8. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.
- •Тема 5. Українські землі у складі великого князівства литовського та інших держав у другій половині XIV -першій половині XVI ст.
- •Тема 5 робота 2 соціальний устрій та господарське життя в україні
- •Тема 7. Українські землі в першій половині XVII ст.
- •Тема 6. Українські землі в другій половині XVI ст.
- •Тема 4. Політичнийустрій, соціально-економічний,
- •Тема 2. Виникнення та розквіт київської русі робота 2
- •Тема 9. Українські землі в 60-80-ті рр. XVII ст.
Тема 5 робота 2 соціальний устрій та господарське життя в україні
Українське населення в другій половині XIV — першій половині XVI ст. поділялося на привілейований та непривілейований стани. Які?.............
Шляхта —
Шляхта поділялася на велику (пани, магнати), середню та дрібну.
Духівництво —
Міщани-
Міщани поділялися на патриціат (багаті купці, цехові майстри), бюргерів (середні й дрібні купці та ремісники), плебс (біднота, слуги).
Селяни —
Залежно від виду повинності селяни поділялися на слуг, данників і тяглих селян.
Основними повинностями селян були …………,………….
Із кінця XV ст. на на півдні України починає формуватися новий соціальний стан — козацтво.
Слово «козак» —тюркського походження, воно означає «……………………».Господарство українських земель залишалося натуральним. Основними галузями економіки були сільське господарство, промисли, ремесла й торгівля. Набувало поширення фільваркове господарство.
Міста поділялися на великокнязівські та приватновласницькі залежно від того, на чиїй землі вони стояли. Деякі міста (Львів. Кам'янець-Подільський, Луцьк, Київ) мали магдебурзьке право.
Органом міського самоврядування був ЩО? ………………..який складався з двох колегій —………… ,……….
Поняття її терміни
Бюргери —
Війт —
Данники —
Дворянство —
Духівництво —
Козацтво
Лава —
Магнат —
Міщани —
Оброк —
Пани -
Патриціат —
Плебс —
Привілей —
Рада —
Селяни —
Слуги —
Тяглі селяни —
Фільварок —
Ярмарок —
Соціально-економічні процеси на українських землях в XIV—XVI ст.
У XIV—XVI ст. зростало велике феодальне землеволодіння, причому не тільки князівське, а й боярське. Тиск феодалів на селянську общину, що розгорнувся в XIV—XVI ст., виявлявся у привласненні общинних земель, закабаленні селян, призначенні на виборні посади своїх старост та намісників, обмеженні та ліквідації копних (громадських) судів тощо. Унаслідок цього в середині XVI ст. вільних общинних земель в Україні практично не лишилося.
Верхівка панівного стану ……….. утворювала титулована знать — нащадки князів Рюриковичів і Гедиміновичів,
Інакше формувався панівний стан у Галичині й Західному Поділлі. Відмінність полягала насамперед у тому, що князів тут майже не було і вони не становили окремої групи. Бояри-рицарі до середини XV ст. перебували на становищі особистих слуг короля.
Важлива роль та особливе місце в українському суспільстві належали духовенству, яке становило окрему суспільну верству населення. «Церковні люди» не підлягали світському суду, в разі потреби їх судив суд єпископа. Проте після Люблінської (рік ……. та Берестейської (рік………….) уній православне духовенство втратило свої позиції, а католицьке стало панівною ідеологічною силою, яка несла, з одного боку, європейську культуру та цивілізацію, а з іншого — окатоличення, ополячення, тобто денаціоналізацію українців.
неоднорідним. Залежно від форм феодальної експлуатації, характеру повинностей його поділя ють на три групи:
• чиншові селяни, або данники, -
• тяглі селяни, Основним і формами експлуатації цієї категорії селянства були відробіткова рента (панщина), державні податкі (серебщина), державні повинності (будування мостів, прокладання доріг, ремонт замків тощо).
• службові селяни
Кодекси законів феодального права Великого князівства Литовського
1529 р. І Литовський статут
Захист земельної власності, привілеїв землевласників
…… р.II Литовський статут
Юридичне оформленнявсіх прав і привілеїв шляхти
………. р.III Литовський статут
Закріплення втрати вільними селянами прав, особистої свободи
Система податків і повинностей селян (податок який ,……………. Податок ………..який)
податок на військові потреби
десятина -
панщина: XV ст. - 14 днів на рік, 1557 р. - 1 день на тиждень
державні повинності: будівництво та ремонт замків; зведення мостів, гребель; прокладання доріг
Культура України в другій половині XIV — першій половині XVI ст.
Галузь культури |
Основні досягнення культури |
Усна народна творчість |
Легенди, казки, обрядові пісні, історичні думи, балади («які………………») |
Літописання |
Короткий Київський та Короткий Волинський літописи коли…………………….. |
Книгодрукування |
«Осьмигласник» та «Часословець» — перші книги, друковані кирилицею у краківській друкарні Швайпольта Фіоля (1491 р.) |
Освіта |
Школи при церквах і монастирях, у маєтках магнатів. Ю. Котермак (Дрогобич) — ректор якого……… університету (Італія), професор медицини якого…………….університету (Польща) |
Архітектура |
Оборонно-замкове будівництво (замки у де4-5 замків ……….., Меджибожі, фортеці в, церква-твердиня в Острозі) |
Живопис |
Іконопис (ікони «Богородиця Одигітрія» із с. Красова Львівської обл., «Юрій Змієборець» із с. Звижень Львівської обл.) |
Книжкова мініатюра |
Ілюстрації з Галицького Євангелія та Київського Псалтиря, виконані ким……….. |
Поняття й терміни
Асиміляція —
Євангеліє —
Псалтир -
Розвиток культури та освіти
Культурний розвиток у другій половині XIV—XV ст. відбувався у складних умовах. Поділені політично між Великим князівством Литовським. Польщею. Московським Великим князівством та іншими державами, українські землі опинилися під різними культурними впливами.
. Здобувши освіту в європейських університетах, більшість із них поверталася на Батьківщину, поширюючи тут світоглядні та моральні цінності гуманізму — нового світогляду, що в XIV ст. зародився в Італії й утверджував право людини на щастя і свободу. Європейський спалах Відродження дав поштовх розвиткові гуманістичної думки в Україні. Носіями нових ідей стали Юрій Дрогобич, Павло Русин із Кросна, Лукаш із Нового Міста, Станіслав Оріховський та ін. чим займались……………… …………………..…….?
Народна творчість звертається насамперед до оспівування традицій Київської Русі. У цілому переважає обрядова поезія (русальні, купальські, обжинкові пісні, голосіння), а з XVI ст. з'явилися нові фольклорні жанри — думи, історичні пісні, нова тематика — боротьба проти татарсько-турецької агресії, новий герой — козак-воїн, захисник рідної землі, новий ідейний зміст — становлення та поширення норм козацької лицарської етики, пробудження почуття патріотизму, формування в народу нового рівня самосвідомості, громадянського обов'язку та віри у власні сили.
Покажіть на картосхемі: вкажіть дати……….
• кордони держав, до складу яких входили українські землі в першій половині XV ст.;
• українські землі, які в другій половині XV ст. належали Польському королівству. Великому князівству Литовському, Угорському королівству. Молдавському князівству:
• володіння Османської імперії, територію Кримського ханства;
• напрям першого походу кримських татар на Київ, північну межу території українських земель, які були спустошені татарськими набігами;
• місця найважливіших битв: під Синіми Водами. Грюнвальдом. Вількомиром;
• території, охоплені повстаннями під проводом Мухи та Борулі, під проводом М. Глинського.
Хто ці особи