
- •Реферат
- •1 Правова охорона торговельних марок в Україні
- •1.1Джерела права інтелектуальної власності стосовно торговельних марок
- •1.2 Поняття та види торговельних марок
- •1. Ступінь відомості чи визнання знака у відповідному секторі суспільства.
- •5. Цінність, що асоціюється зі знаком.
- •1.3 Умови надання правової охорони знакам для товарів і послуг
- •2. Позначення, які не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання.
- •3. Складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду.
- •5. Позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
- •6. Позначення, які складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами.
- •7. Позначення, які відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності.
- •1.4. Спосиби захисту прав на знак для товарів і послуг
- •2 Вирішення спорів щодо торгівельних марок у господарських судах України
- •2.1 Система і структура господарських судів
- •2.2. Порядок звернення до господарських судів України
- •2.3. Вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав на знаки для товарів і послуг
- •2.4. Проблеми судового розгляду справ у спорах, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності
- •3. Використання спеціальних знань при захисті прав на торгівельну марку у господарському судочинстві
- •3.1 Поняття та види спеціальних знань
- •3.2. Експертиза у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності на торговельні марки.
- •3.3. Проведення судових експертиз у спорах, пов’язаних із визнанням свідоцтва на торговельну марку недійним
- •3.4. Проведення дослідження у спорах щодо порушення прав власника свідоцтва на торговельну марку
- •Висновок
- •Рекомедації
- •Список використаних джерел
- •01014, М. Київ, вул. Тимірязівська, 66/3. Тел./факс 285-85-49
- •1. Чи можна вважати, що торговельна марка за Свідоцтвом України № 39551 належить до позначень:
- •Нормативні акти та література
- •Дослідження
- •1. Чи можна вважати, що торговельна марка за Свідоцтвом України № 39551 належить до позначень:
- •2. Чи містить торговельна марка за Свідоцтвом України № 39551 елементи, яким не надано правову охорону (дискламовані елементи)?
- •3. Чи стала загальнодоступною у світі сукупність усіх суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № 7738 до дати подання заявки до Установи (27 грудня 2002 р.)?
- •4. Чи надана правова охорона білому кольору за патентом України № 7738?
- •5. Чи надана правова охорона надписам за патентом України № 7738?
- •6. Чи є результатом творчої діяльності поєднання з білим кольором всіх надписів іншого кольору на промисловому зразку за патентом України № 7738?
- •8. Які спільні ознаки мають пакет, виготовлений на замовлення ват «Вінніфрут», та пакет для напоїв, виготовлений на замовлення ват «Одеський консервний завод дитячого харчування»?
- •9. Які характерні відмінності між собою мають пакет ват «Вінніфрут» та пакет ват «Одеський консервний завод дитячого харчування»?
- •Заключна частина
- •1. Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 39551 не належить до позначень, які:
- •9. Пакети ват «Вінніфрут» та ват «Одеський консервний завод дитячого харчування» мають наступні характерні відмінності:
- •10. Одночасне застосування порівнюваних упаковок може призвести до сплутування споживачем товарів ват «Одеський консервний завод дитячого харчування» та ват «Вінніфрут».
2. Позначення, які не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання.
Розрізняльна здатність характеризується наявністю у позначенні певних індивідуальних ознак, які можуть бути пов'язані з формою або змістом знака і є такими, що надають знаку привабливості, виразного або своєрідного характеру, через що привертають увагу споживача і сприяють виконанню знаком розрізняльної функції. Розрізняльна здатність – це внутрішня властивість знака, обумовлена його зовнішньою формою і ступенем сприйняття.
Окремі елементи позначення знака можуть не мати розрізняльної здатності, проте, у комбінації з іншими елементами, загальна композиція знака може набути ознак розрізняльної здатності. При цьому, якщо окремий елемент позначення займає у ньому домінуюче положення, позначення в цілому вважається таким, що не має розрізняльної здатності.40
Звичайно не мають розрізняльної здатності позначення, в яких відсутні ознаки індивідуальності, а також позначення, які через велику кількість (частоту) застосувань втратили ознаки індивідуальності.
Не мають розрізняльної здатності позначення, що:
1) складаються лише з одного елемента, занадто простого та часто вживаного (складаються лише з однієї літери, цифри або з комбінації літер та цифр, графічне відтворення яких має звичайне, не фантазійне виконання; лінії, прості геометричні фігури, які не мають характерного графічного виконання).
Однак, коли композиція зазначених елементів не є їх механічним з'єднанням, а створює органічне сполучення, яке дає якісно новий рівень сприйняття знака загалом, відмінний від сприйняття його окремих складових елементів, а букви, цифри та їх з'єднання виконано в характерній графічній манері, завдяки якій за композицією і графічним рішенням вони стають зображувальними знаками, знак підлягає реєстрації.
В кожному конкретному випадку необхідно оцінювати розрізняльну здатність фігури чи лінії або їх поєднання, а також приймати до уваги вид товару, його розмір, матеріал, з якого він виготовлений та спосіб нанесення торговельної марки. Наприклад, позиційні знаки, що на кожному екземплярі товару розміщуються в одному й тому ж певному місці – зображення алігатора на верхній лівій частині виробу фірми LA COSTA.
2) є занадто складними за композицією, тобто такими, що містять велику кількість елементів, не пов'язаних загальною ідеєю, і тому сприймаються як складний набір символів, літер, цифр, зображень тощо.
Наприклад, занадто велика кількість ліній з овалами та «завитками», розташованими поруч або, які находять одна на одну і не створюють певну композицію, або такі, що сприймаються як орнамент.41
3) є надмірно стилізованими, які не здатні вирізнити товар (послугу) однієї особи серед інших;
4) є словесними позначеннями загальномовного фонду, які часто використовуються у складі знака, такі як – «International» (міжнародний), «General», «Sресіаl», «Люкс» тощо;
5) реалістичне або схематичне зображення товарів, що заявляються на реєстрацію як торговельні марки для позначення цих товарів.
Зображення товарів не має розрізняльної здатності в силу того, що однорідні товари виготовляються різними виробниками та надання одному з них права на виключне використання зображення товару позбавило б інших можливості використання такого ж позначення у рекламі, на упаковці, тощо, що тягне за собою зіткнення інтересів різних виробників.
Однак, якщо зображення товару чи його окремих складових частин дано в якому-небудь характерному виконанні, тобто якщо зображення набуває розрізняльні ознаки та його схожість з реалістичним зображенням перестає бути визначальним фактором сприйняття, то таке зображення може бути зареєстровано як торговельна марка;
6) є загальновживаними скороченнями.
Загальновживаними вважаються такі скорочення, які утворені шляхом відсікання, стягування чи поєднання слів, та застосовуються для всіх граматичних форм одного й того ж самого слова чи слів незалежно від року, числа, відмінка й часу, та які у певних галузях призначені для загального використання всіма і тільки в одному певному значенні.
До таких позначень належать, зокрема, скорочені найменування організацій, підприємств, галузей тощо та їх абревіатури, загальноприйняті скорочення, наприклад, сантиметр – см, науково-дослідний інститут – НДІ, український – укр., гривня – грн., науково-технічна інформація – НТІ, загальновживана абревіатура, наприклад: «ВАТ», «ТОВ», «АТЗТ», «СПД».42