1.3 Умови надання правової охорони знакам для товарів і послуг

Допускаючи до реєстрації як знаки для товарів і послуг широке коло умовних позначень, українське законодавство вказує водночас на позначення, які не визнаються знаками для товарів і послуг. Воно виходить при цьому зі світової правової практики та міжнародних зобов’язань України.

Умови, яким повинно відповідати позначення для того, щоб бути здатним служити як торговельна марка, достатньо стандартні в усьому світі. В принципі слід розрізняти два різних типи умов.

Перший тип умов відноситься до основного призначення торговельної марки, а саме її функції відрізняти товари або послуги одного підприємства від товарів або послуг інших підприємств. З цієї функції випливає, що торговельна марка повинна бути дистинктивною, або здатною відрізняти різні товари.

Другий тип відноситься до можливого негативного впливу торговельної марки, якщо вона вводить в оману, або якщо порушує публічний порядок чи мораль.

Ці типи (види) умов існують практично у всіх національних законах про торговельні марки. Вони також чітко викладені у статті 6^quinquis В Паризької конвенції, в якій зазначено, що товарні знаки, які користуються охороною відповідно до статті 6^quinquis А, можуть бути відхилені при реєстрації тільки в тому випадку, якщо «вони позбавлені будь-яких розрізняльних рис» або якщо «вони суперечать моралі чи публічному порядку і, особливо, якщо вони можуть ввести в оману громадськість». ³⁸

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону: «Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом».

Позначення, вважається таким, що суперечить публічному порядку, якщо у позначенні наявні, зокрема антидержавні, расистські лозунги; емблеми та найменування екстремістських організацій; зображення, що відтворюють насильство; зображення або імітація (спотворення) державних символів за умови, що включення їх до знаку може зачіпати інтереси (суперечити інтересам) держави тощо.

Публічний порядок – імперативні норми господарського законодавства та норми, що призначені захищати (охороняти) права споживачів. Тобто, вияви недобросовісної конкуренції або недобросовісні наміри вважаються такими, що суперечать публічному порядку.

Позначення вважається таким, що суперечить принципам гуманності і моралі, якщо позначення належить, зокрема до позначень порнографічного характеру, або містить заклики антигуманного характеру, в тому числі вияви расової нетерпимості, богохульні вирази, вирази «ненормативної» лексики, слова та зображення непристойного змісту, нецензурні слова та вирази, елементи релігійної символіки, якщо їх використання у знаку може зачіпати або ображати почуття віруючих тощо

Правові основи захисту суспільства від розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну мораль встановлює Закон України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 року № 1296-IV.³⁹

Цей Закон визначає суспільну мораль як систему етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов'язок, совість, справедливість.

Відповідно до статті 2 цього Закону в Україні забороняється виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру. Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв.

Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством.

Мораль трактується філософами як система норм, що регулює поведінку людини та визначає її обов'язок перед іншими людьми і суспільством в цілому. В спеціальному законодавстві про торговельні марки норма стосовно заборони реєстрації знаків, які суперечать принципам моралі, покликана захистити споживачів від впливу назв товарів, семантика яких ображала б моральні принципи і релігійні почуття, яких дотримується та чи інша група суспільства.

Це застереження можна застосувати також до назв іноземного походження, власники яких нехтують лінгвістичними мовними особливостями країни збуту товару. Так на ринках України споживачів встигли «порадувати» своїми яскравими назвами мінеральна вода «BlueWater», сосиски «Perdu», дитяче харчування «Вledinа», вікна «Rehau», мило «Duru» тощо.

Підстави для відмови в наданні правової охорони викладені в ст. 6 Закону. Не можуть одержати правову охорону:

1. Позначення, які зображують або імітують державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми), офіційні назви держав, емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій, офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки, нагороди та інші відзнаки.

Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників.

Не допускається також будь-яка стилізація чи імітація (спотворення) державної символіки в знаках, наприклад непристойні зображення і емблеми органів державної влади або зображених політичних партій.

Наприклад, якщо знак є стилізованим зображенням малого Державного герба України у вигляді всміхненого дракона, то це супе­речить суспільним інтересам, оскільки образ дракона в фольклорі асоціюється із силами зла і його об'єднання з державною символікою неприпустимо.

Крім офіційної державної символіки кожна держава визначає офіційними, тобто такими, що застосовуються в офіційних державних документах або на державному рівні певні печатки, пробірні, гарантійні, контрольні клейма. Тобто це положення не передбачає як підставу для відмови зображення у складі знака печатки будь-якої юридичної особи.

Позначення, які складаються лише з символів, не можуть виконувати функції знаків, оскільки вони мають офіційний характер і так чи інакше пов’язуватимуться споживачами з носіями цих символів, а також спроможні ввести споживачів в оману відносно походження продукції.

Крім того, згідно ст. 6^ter Паризької конвенції охороняються позначення країн-учасниць Союзу і міжнародних міжурядових організацій (таких, як Організація Об’єднаних Націй).

Так, згідно Найробського договору про охорону олімпійського символу – п’ять переплетених кілець – він не може бути зареєстрований як торговельна марка.

Якщо елемент у вигляді офіційного контрольного, гарантійного, пробірного клейма, а також печатки або зображення офіційних нагород та інших відзнак входять до складу складного знака для товарів і послуг і не є домінуючими, необхідно мати підтвер­дження правомочності його включення в знак. Якщо таке підтвер­дження надається, то реєстрація проводиться з дискламацією, тобто цьому елементу не надається самостійна правова охорона, а тільки у складі даного знака.

Заборона застосування офіційних клейм і печаток, якщо вони призначені для маркування конкретних товарів, діє тільки у тому ра­зі, якщо позначення, що збігаються або схожі з ними, призначаються для використання стосовно товарів, що є однорідними з товарами, на яких проставляються ці клейма і печатки.

Документом, що підтверджує застосування зображень офіційних нагород може бути, наприклад, копія диплома на ме­даль, отриману на офіційному конкурсі або виставці вин (якщо цю медаль нанесено на етикетку, подану на реєстрацію як знак для то­варів і послуг). У разі підтвердження правомочності включення в знак таких елементів під час реєстрації вони дискламуються.

Можуть бути зареєстровані як знак для товарів і послуг позна­чення, що являють собою зображення нагород, реально не існуючих, у тому разі, якщо це зображення носить явно фантазійний характер.