- •Реферат
- •1 Правова охорона торговельних марок в Україні
- •1.1Джерела права інтелектуальної власності стосовно торговельних марок
- •1.2 Поняття та види торговельних марок
- •1. Ступінь відомості чи визнання знака у відповідному секторі суспільства.
- •5. Цінність, що асоціюється зі знаком.
- •1.3 Умови надання правової охорони знакам для товарів і послуг
- •2. Позначення, які не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання.
- •3. Складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду.
- •5. Позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
- •6. Позначення, які складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами.
- •7. Позначення, які відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності.
- •1.4. Спосиби захисту прав на знак для товарів і послуг
- •2 Вирішення спорів щодо торгівельних марок у господарських судах України
- •2.1 Система і структура господарських судів
- •2.2. Порядок звернення до господарських судів України
- •2.3. Вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав на знаки для товарів і послуг
- •2.4. Проблеми судового розгляду справ у спорах, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності
- •3. Використання спеціальних знань при захисті прав на торгівельну марку у господарському судочинстві
- •3.1 Поняття та види спеціальних знань
- •3.2. Експертиза у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності на торговельні марки.
- •3.3. Проведення судових експертиз у спорах, пов’язаних із визнанням свідоцтва на торговельну марку недійним
- •3.4. Проведення дослідження у спорах щодо порушення прав власника свідоцтва на торговельну марку
- •Висновок
- •Рекомедації
- •Список використаних джерел
- •01014, М. Київ, вул. Тимірязівська, 66/3. Тел./факс 285-85-49
- •1. Чи можна вважати, що торговельна марка за Свідоцтвом України № 39551 належить до позначень:
- •Нормативні акти та література
- •Дослідження
- •1. Чи можна вважати, що торговельна марка за Свідоцтвом України № 39551 належить до позначень:
- •2. Чи містить торговельна марка за Свідоцтвом України № 39551 елементи, яким не надано правову охорону (дискламовані елементи)?
- •3. Чи стала загальнодоступною у світі сукупність усіх суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № 7738 до дати подання заявки до Установи (27 грудня 2002 р.)?
- •4. Чи надана правова охорона білому кольору за патентом України № 7738?
- •5. Чи надана правова охорона надписам за патентом України № 7738?
- •6. Чи є результатом творчої діяльності поєднання з білим кольором всіх надписів іншого кольору на промисловому зразку за патентом України № 7738?
- •8. Які спільні ознаки мають пакет, виготовлений на замовлення ват «Вінніфрут», та пакет для напоїв, виготовлений на замовлення ват «Одеський консервний завод дитячого харчування»?
- •9. Які характерні відмінності між собою мають пакет ват «Вінніфрут» та пакет ват «Одеський консервний завод дитячого харчування»?
- •Заключна частина
- •1. Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 39551 не належить до позначень, які:
- •9. Пакети ват «Вінніфрут» та ват «Одеський консервний завод дитячого харчування» мають наступні характерні відмінності:
- •10. Одночасне застосування порівнюваних упаковок може призвести до сплутування споживачем товарів ват «Одеський консервний завод дитячого харчування» та ват «Вінніфрут».
Висновок
Відповідно до ст. 16 і 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» порушенням прав власника прав на знак для товарів і послуг визнається несанкціоноване застосування цього знака на товарах і при наданні послуг, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, при демонстрації експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, на бланках та іншій документації. Ії ознакою є введення товарного знаку чи товару, позначеного цим знаком, в господарський обіг.
Більшість спорів, пов'язаних із захистом прав на торговельну марку розглядаються в межах господарського судочинства, і відповідно належать до компетенції господарських судів України, що стало підставою до створення у Вищому господарському суді України Судової палати з розгляду справ у спорах, пов'язаних із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Особливістю спорів, пов’язаних із захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності, є те, що вони, переважно, не можуть бути вирішені судом без залучення фахівців-експертів.
У вирішенні спорів, пов'язаних із визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг з підстав невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань (зокрема, про те, чи займає певний елемент домінуюче положення у зображенні знака; чи є підстави вважати, що знак може вводити споживача в оману щодо місця походження та якості товарів, позначених цим знаком; які частини зображення є тотожними з іншим зображенням; чи є схожими знаки настільки, що їх можна сплутати тощо) господарські суди призначають судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функції експерта.
Права інтелектуальної власності на торговельну марку можуть бути визнані у судовому порядку недійсними повністю або частково у разі: а) невідповідності зареєстрованої марки умовам надання правової охорони; б) наявності у свідоцтві елементів зображення марки та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці; в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
Беручи до уваги кількість розглянутих справ, щодо визнання свідоцтва на знак для товарів та послуг недійсним, у правозастосовній практиці господарських судів України, можна зробити висновок, що при вирішенні спорів, що стосуються визнання свідоцтва недійсним на підставі, видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб, - використовується принцип аналогії закону, використовуючи, як підставу для визнання свідоцтва недійсним - оманливість, що за правовими наслідками суперечить інтересам осіб, права яких порушені внаслідок «недобросовісності заявника».
Дослідження пов’язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг мають дві сторони експертну та юридичну. Цей вид судової експертизи тісно пов'язаний та переплітається з правовою базою, яка і використовується при наданні висновку. Тому, прогалини, що існують у чинному законодавстві впливають на хід та висновок, зроблений при дослідженні торговельних марок.
Проаналізувавши практику вирішення спорів щодо захисту прав інтелектуальної власності на торговельну марку Господарськими судами України, можна зробити висновок, що більшість скарг стосується визнання Свідоцтва на знак для товарів та послуг недійним з підстав невідповідності зареєстрованої марки умовам надання правової охорони.