- •1.Кадрова політика: сутність та види.
- •2.Держава як суб’єкт соціально-трудових відносин.
- •4.Соціально-психологічні особливості колективу як об'єкта управління.
- •5. Співвідношення та взаємозв'язок матеріальних і нематеріальних мотивів.
- •6. Система державного управління охороною праці в Україні. Конституційні засади охорони праці
- •7. Роль держави у здійсненні кадрової політики. Вплив стилю керівництва на кадрову політику.
- •8. Системи заробітної плати: сучасне розуміння та роль в посиленні мотивації трудової діяльності
- •9. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •10. Функції процесу управління персоналом.
- •11. Структура і взаємозв'язок внутрішніх факторів мотивації і зовнішніх мотиваторів поведінки.
- •12.Законодавство України про охорону праці. Закон України «Про охорону праці».
- •13. Методи управління персоналом:сутність
- •14. Сфера застосування оцінки персоналу і її значення в практиці мотивації трудової діяльності.
- •15. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •16. Роль персоналу в забезпеченні конкурентоспроможності сучасних організацій.
- •17. Матеріальна статусна та трудова мотивація праці сутність та особливості застосування
- •18. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •19. Регламентування діяльності посадових осіб. Правила внутрішнього трудового розпорядку.
- •20. Делегування повноважень як організаційний метод підвищення ініціативи і відповідальності
- •21. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
- •22. Сутність та роль партисипативного управління.
- •23. Механізм регулювання рівня та диференціації заробітної плати.
- •24. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •25. Посадова інструкція: зміст, структура, призначення.
- •26. Закон України "Про оплату праці" і його роль в організації матеріального стимулювання персоналу
- •27. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації..
- •28. Сутність кадрового планування в організаціях
- •29. Глобалізація економіки та її вплив на соціально-трудову сферу
- •30. Служба охорони праці підприємства
- •31. Чисельність персоналу нормативна штатна фактична
- •32. Соціальне партнерство як чинник трансформації та оптимізації відносин у сфері праці.
- •33. Комісія з питань охорони праці підприємства. Основні завдання та права комісії.
- •34. Компетентність працівника. Види компетенцій. Професійна компетентність і професійна придатність
- •35. Напрями, етапи і методи проведення аудиту в сфері праці.
- •36. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •37. Вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня працівників. Поняття посади, професії, кваліфікації.
- •38. Види, типи та рівні соціально-трудових відносин.
- •39. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •45. Соціально-економічна суть заробітної плати
15. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
Згідно з діючим законодавством на всіх підприємствах, в установах, організаціях роботодавцями створюються безпечні і нешкідливі умови праціУмови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, робота машин, механізмів, устаткування, стан засобів колективного та індивідуального захисту, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці До початку роботи роботодавець зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які ще не усунуті, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовахУ разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці роботодавець зобов'язаний повідомити про це орган державного нагляду за охороною праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах Працівник має право:Розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не дотримується законодавства про охорону праці, умов колективного договору з цих питань У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, який передбачений колективним договором, але не менше від тримісячного заробітку.Відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я, його або людей, які його оточують За період простою з цієї причини за працівником зберігається середній заробіток Ст. 7 Закону України „Про охорону праці” передбачає:Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством. У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором. Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством. Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково. Відповідно до Закону (ст. 8, 9), усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань.Страхування здійснюється в порядку і на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором).Протягом дії трудового договору власник повинен своєчасно інформувати працівника про зміни у виробничих умовах та в розмірах пільг і компенсацій, включаючи й ті, що надаються йому додатково.2. Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги та компенсації, що надаються у передбаченому законодавством порядку.При роз'їзному характері роботи працівника йому виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або ін., передбаченого колективним договором. На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням, або які виконуються у несприятливих температурних умовах, працівникам видається безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також миючі та знешкоджуючі засоби. Засоби індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці власником повинні бути укомплектовані та зберігатися.Конституція України визначає правові основи на охорону здоров'я, медичну допомогу та соцстрах. Охорона здоров'я забезпечується фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності (ст. 49).З метою забезпечення стану здоров'я працівників певних категорій власник зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності), медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботами зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Здійснення медичних оглядів покладається на медичні заклади, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за невідповідність медичного висновку стану здоров я працівника. Перелік професій, працівники яких підлягають медичному огляду, термін і порядок його проведення встановлюєтеся Міністерством охорони здоров'я за погодженням з Держнагляд охорони праці.Власник має право притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності і зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.Власник на прохання працівника або за своєю ініціативою організовує позачерговий медичний огляд, якщо працівник вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці.
