- •1.Кадрова політика: сутність та види.
- •2.Держава як суб’єкт соціально-трудових відносин.
- •4.Соціально-психологічні особливості колективу як об'єкта управління.
- •5. Співвідношення та взаємозв'язок матеріальних і нематеріальних мотивів.
- •6. Система державного управління охороною праці в Україні. Конституційні засади охорони праці
- •7. Роль держави у здійсненні кадрової політики. Вплив стилю керівництва на кадрову політику.
- •8. Системи заробітної плати: сучасне розуміння та роль в посиленні мотивації трудової діяльності
- •9. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •10. Функції процесу управління персоналом.
- •11. Структура і взаємозв'язок внутрішніх факторів мотивації і зовнішніх мотиваторів поведінки.
- •12.Законодавство України про охорону праці. Закон України «Про охорону праці».
- •13. Методи управління персоналом:сутність
- •14. Сфера застосування оцінки персоналу і її значення в практиці мотивації трудової діяльності.
- •15. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •16. Роль персоналу в забезпеченні конкурентоспроможності сучасних організацій.
- •17. Матеріальна статусна та трудова мотивація праці сутність та особливості застосування
- •18. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •19. Регламентування діяльності посадових осіб. Правила внутрішнього трудового розпорядку.
- •20. Делегування повноважень як організаційний метод підвищення ініціативи і відповідальності
- •21. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
- •22. Сутність та роль партисипативного управління.
- •23. Механізм регулювання рівня та диференціації заробітної плати.
- •24. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •25. Посадова інструкція: зміст, структура, призначення.
- •26. Закон України "Про оплату праці" і його роль в організації матеріального стимулювання персоналу
- •27. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації..
- •28. Сутність кадрового планування в організаціях
- •29. Глобалізація економіки та її вплив на соціально-трудову сферу
- •30. Служба охорони праці підприємства
- •31. Чисельність персоналу нормативна штатна фактична
- •32. Соціальне партнерство як чинник трансформації та оптимізації відносин у сфері праці.
- •33. Комісія з питань охорони праці підприємства. Основні завдання та права комісії.
- •34. Компетентність працівника. Види компетенцій. Професійна компетентність і професійна придатність
- •35. Напрями, етапи і методи проведення аудиту в сфері праці.
- •36. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •37. Вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня працівників. Поняття посади, професії, кваліфікації.
- •38. Види, типи та рівні соціально-трудових відносин.
- •39. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •45. Соціально-економічна суть заробітної плати
45. Соціально-економічна суть заробітної плати
Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною робочої сили, а як елемент конкретного виробництва - статтею витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції (робіт, послуг) на окремому підприємстві. Функції заробітної плати такі:- відтворювальна функція полягає в тому, що вона є джерелом відтворення робочої сили і засобом залучення людей до праці;- регулююча функція проявляється в тому, що заробітна плата є мобілізуючим засобом розподілу і перерозподілу працездатних кадрів по регіонах країни, галузях економіки з урахуванням ринкової кон'юнктури;- стимулююча функція відіграє вирішальну роль при встановленні залежності рівня заробітної плати від кількості, якості і результатів праці;- соціальна функція заробітної плати відтворює її призначення щодо забезпечення соціальної справедливості, соціальних пільг та гарантій, а також належної винагороди за виконувану працю. В економічній теорії розрізняють такі види заробітної плати:- номінальну;- реальну.Номінальна заробітна плата - це сума грошових коштів (грошових одиниць), яку отримують працівники за виконання визначеного обсягу робіт відповідно до кількості та якості витраченої ними праці, а також підсумкових результатів праці. озмір реальної заробітної плати залежить від величини номінальної заробітної плати і рівня цін на предмети споживання і послуги. Якщо ціни на товари зростають швидше ніж номінальна заробітна плата, то реальна заробітна плата знижується.
46. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеруНа підприємствах під час експлуатації обладнання та виконання технологічних процесів працівники можуть перебувати в небезпечних зонах. Небезпечним виробничим чинником називають такий виробничий чинник, вплив якого на працівника за певних умов призводить до травми чи різкого погіршення здоров’я.Виробничі фактори (рухомі машини й механізми, рухомі частини виробничого устаткування та ін.) можуть спричинити травми. Під виробничою травмою розуміють порушення анатомічної цілісності або фізіологічних функцій тканин чи органів людини внаслідок механічного, теплового, хімічного та іншого впливу факторів виробничого середовища на організм людини у зв’язку з виконанням нею професійної праці, будь-якого виробничого завдання або громадського доручення. Відповідно до впливу чинників виробничого середовища на працівників травми поділяють на механічні, теплові, хімічні, електричні, променеві, комбіновані.Механічні травми (уражені частини тіла, переломи, рани тощо) можуть бути заподіяні рушійними частинами виробничого устаткування та оброблюваними предметами, інструментом, переміщуваним вантажем. Вони можуть виникнути при падінні працівника (якщо приміщення захаращено устаткуванням, зіпсовані переносні драбини).Теплові травми (опіки, обмороження, теплові удари) викликані переважно прямим доторканням до поверхні виробничого устаткування, впливом полум’я, гарячих предметів; раптовою дією розплавленого металу, гарячої рідини, гарячої пари чи газу. Обмороження є наслідком дії низьких температур повітря, устаткування чи предметів.Хімічні травми являють собою хімічні опіки, гостре отруєння концентрованими кислотами, лужними розчинами та ін. Їх працівник може отримати при транспортуванні та переливі кислот, лугів, виготовленні розчинів, ремонті та чищенні апаратури.Електричні травми пов’язані з проникненням струму через організм людини. Причини електричних травм на виробництві різноманітні: обриви дроту, доторкання до неізольованих дротів чи предметів під напругою.Променеві травми пов’язані з впливом випромінювання.Комбіновані травми можуть бути заподіяні кількома видами впливу (наприклад, механічна дія й ураження струмом та ін.).Відповідно до «Схеми розподілу виробничих травм за ступенем серйозності ушкоджень» і «Схеми розподілу гострих профотруєнь за ступенем їх серйозності» травми поділяються на легкі, тяжкі й смертельні. Крім того, травми можуть бути груповими, якщо травмовано двох і більш працівників. Сукупність виробничих травм називають виробничим травматизмом.Унаслідок довготривалої або багатократної дії шкідливих речовин та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу виникають професійні захворювання. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності виключно або переважно під впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою. До професійних захворювань належать захворювання, викликані дією: хімічних факторів — гострі, хронічні інтоксикації та їх наслідки, трахеїт, бронхіт, пневмоніт, анемія тощо; іонізуючих випромінювань — гостра променева хвороба, гострі променеві ураження; фізичних перевантажень та перенапруження органів і систем — радикуліт, міофасцит і ін.; промислових аерозолів — пневмокопіози, силікоз, хронічний бронхіт тощо.Професійне захворювання вважається виявленим з того моменту, коли захворілий працівник, змушений був уперше пройти курс лікування або втратив здатність працювати. Протягом трьох днів після встановлення зв’язку захворювання з умовами праці про це повідомляється обласному (міському) профпатологу, районній санепідемстанції, що курирує підприємство, де працював хворий, та адміністрації підприємства (надсилається екстренне повідомлення про вперше виявлене професійне захворювання) для розслідування причин розвитку захворювання і запобігання виникненню його в інших працівників.
