
- •1.Кадрова політика: сутність та види.
- •2.Держава як суб’єкт соціально-трудових відносин.
- •4.Соціально-психологічні особливості колективу як об'єкта управління.
- •5. Співвідношення та взаємозв'язок матеріальних і нематеріальних мотивів.
- •6. Система державного управління охороною праці в Україні. Конституційні засади охорони праці
- •7. Роль держави у здійсненні кадрової політики. Вплив стилю керівництва на кадрову політику.
- •8. Системи заробітної плати: сучасне розуміння та роль в посиленні мотивації трудової діяльності
- •9. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •10. Функції процесу управління персоналом.
- •11. Структура і взаємозв'язок внутрішніх факторів мотивації і зовнішніх мотиваторів поведінки.
- •12.Законодавство України про охорону праці. Закон України «Про охорону праці».
- •13. Методи управління персоналом:сутність
- •14. Сфера застосування оцінки персоналу і її значення в практиці мотивації трудової діяльності.
- •15. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •16. Роль персоналу в забезпеченні конкурентоспроможності сучасних організацій.
- •17. Матеріальна статусна та трудова мотивація праці сутність та особливості застосування
- •18. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •19. Регламентування діяльності посадових осіб. Правила внутрішнього трудового розпорядку.
- •20. Делегування повноважень як організаційний метод підвищення ініціативи і відповідальності
- •21. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
- •22. Сутність та роль партисипативного управління.
- •23. Механізм регулювання рівня та диференціації заробітної плати.
- •24. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •25. Посадова інструкція: зміст, структура, призначення.
- •26. Закон України "Про оплату праці" і його роль в організації матеріального стимулювання персоналу
- •27. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації..
- •28. Сутність кадрового планування в організаціях
- •29. Глобалізація економіки та її вплив на соціально-трудову сферу
- •30. Служба охорони праці підприємства
- •31. Чисельність персоналу нормативна штатна фактична
- •32. Соціальне партнерство як чинник трансформації та оптимізації відносин у сфері праці.
- •33. Комісія з питань охорони праці підприємства. Основні завдання та права комісії.
- •34. Компетентність працівника. Види компетенцій. Професійна компетентність і професійна придатність
- •35. Напрями, етапи і методи проведення аудиту в сфері праці.
- •36. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •37. Вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня працівників. Поняття посади, професії, кваліфікації.
- •38. Види, типи та рівні соціально-трудових відносин.
- •39. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •45. Соціально-економічна суть заробітної плати
36. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону праці" у колективному договорі (угоді) сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.Важливою правовою формою планування заходів щодо охорони праці є угода роботодавця з профспілками чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, що додається до колективного договору (ст. 161 КЗпП). Ця угода укладається з урахуванням причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві, а також загального стану умов праці. В угоді конкретизуються, уточнюються заходи з охорони праці по дільницях, цехах, агрегатах із установленням строків їх виконання і осіб, відповідальних за виконання. В угоді також визначаються асигнування, що виділяються на виконання запланованих заходів. Ці кошти використовуються тільки на виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві.У колективному договорі передбачаються також умови виплати працівникам грошової компенсації на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів при роз'їзному характері роботи.Важливими правовими формами регулювання охорони праці є також Генеральні угоди між Кабінетом Міністрів України, роботодавцями і профспілковими об'єднаннями України.
37. Вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня працівників. Поняття посади, професії, кваліфікації.
Професія – це комплекс спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, набутих людиною в результаті спеціальної підготовки і досвіду роботи в даній області, що дозволяють здійснювати відповідний вид діяльності.Можна говорити, наприклад, про професію менеджера, юриста, економіста.Спеціальність або спеціалізація – це більш вузький різновид трудової діяльності у межах певної професії.Професійна придатність – це сукупність знань, умінь і навичок, особистих властивостей, необхідних людині для успішного виконання професійних обов'язків.Професійна придатність може бути:потенційною (ґрунтується на задатках, здібностях, фізичних і психічних властивостях людини);реальною (складається поступово в результаті освоєння людиною нових знань і навичок).У межах кожної професії в результаті розподілу праці виділяються спеціальності, пов'язані з виконанням більш вузького кола функцій.Так, спеціальністю в рамках професії юриста буде цивільне право, державне право і т.д.Кваліфікація – це ступінь професійної підготовки, яка необхідна для виконання даних трудових функцій.Розрізняють: кваліфікацію роботи (представлена сукупністю вимог до того, хто повинен виконувати роботу);кваліфікацію працівника (представлена сукупністю набутих людиною професійних якостей).Кваліфікація працівника визначається такими факторами, як: рівень загальних і спеціальних знань; стаж роботи на даній або аналогічній посаді, необхідний для оволодіння професією. Для керівників мова йде також про рівень організаційних навичок. Конкретний рівень кваліфікації працівників підприємства визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників (характеристик).Кваліфікація присвоюється спеціальною комісією на основі всебічної перевірки знань і досвіду даного робітника і юридично закріплюється в документах: дипломах, свідоцтвах і т.д. Управління посадою – це керівний структурний елемент в органах управління, який визначається поставленими задачами, провалами й відповідальністю.Посада – совокупність відношення відділених функцій пов’язаних з виконанням невеликого кола зобов’язань. Досвід і практика поєднують навики, знання й уміння в одне ціле і формують кваліфікацію, тобто міру професійної підготовки, яка потрібна для виконання певних трудових функцій.