- •1.Кадрова політика: сутність та види.
- •2.Держава як суб’єкт соціально-трудових відносин.
- •4.Соціально-психологічні особливості колективу як об'єкта управління.
- •5. Співвідношення та взаємозв'язок матеріальних і нематеріальних мотивів.
- •6. Система державного управління охороною праці в Україні. Конституційні засади охорони праці
- •7. Роль держави у здійсненні кадрової політики. Вплив стилю керівництва на кадрову політику.
- •8. Системи заробітної плати: сучасне розуміння та роль в посиленні мотивації трудової діяльності
- •9. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •10. Функції процесу управління персоналом.
- •11. Структура і взаємозв'язок внутрішніх факторів мотивації і зовнішніх мотиваторів поведінки.
- •12.Законодавство України про охорону праці. Закон України «Про охорону праці».
- •13. Методи управління персоналом:сутність
- •14. Сфера застосування оцінки персоналу і її значення в практиці мотивації трудової діяльності.
- •15. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •16. Роль персоналу в забезпеченні конкурентоспроможності сучасних організацій.
- •17. Матеріальна статусна та трудова мотивація праці сутність та особливості застосування
- •18. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •19. Регламентування діяльності посадових осіб. Правила внутрішнього трудового розпорядку.
- •20. Делегування повноважень як організаційний метод підвищення ініціативи і відповідальності
- •21. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
- •22. Сутність та роль партисипативного управління.
- •23. Механізм регулювання рівня та диференціації заробітної плати.
- •24. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •25. Посадова інструкція: зміст, структура, призначення.
- •26. Закон України "Про оплату праці" і його роль в організації матеріального стимулювання персоналу
- •27. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації..
- •28. Сутність кадрового планування в організаціях
- •29. Глобалізація економіки та її вплив на соціально-трудову сферу
- •30. Служба охорони праці підприємства
- •31. Чисельність персоналу нормативна штатна фактична
- •32. Соціальне партнерство як чинник трансформації та оптимізації відносин у сфері праці.
- •33. Комісія з питань охорони праці підприємства. Основні завдання та права комісії.
- •34. Компетентність працівника. Види компетенцій. Професійна компетентність і професійна придатність
- •35. Напрями, етапи і методи проведення аудиту в сфері праці.
- •36. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •37. Вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня працівників. Поняття посади, професії, кваліфікації.
- •38. Види, типи та рівні соціально-трудових відносин.
- •39. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •45. Соціально-економічна суть заробітної плати
33. Комісія з питань охорони праці підприємства. Основні завдання та права комісії.
Комісія у своїй діяльності керується законодавством про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці, а також Положенням про комісію з питань охорони праці підприємстваОсновними завданнями комісії є:— захист законних прав та інтересів працівників у сфері охорони праці;— підготовка, на основі аналізу стану безпеки та умов праці на виробництві, рекомендацій власнику та працівникам щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, практичної реалізації принципів державної політики н області охорони праці на підприємстві; узгодження, шляхом двосторонніх консультацій, позицій сторін у вирішенні практичних питань у сфері охорони праці з метою забезпечення поєднання інтересів держави, власника та трудового колективу, кожного працівника, запобігання конфліктам;— вироблення пропозицій щодо включення до колективного договору окремих питань з охорони праці та використання коштів фонду охорони праці підприємства.Комісія має право:— звертатися до власника або уповноваженого ним органу, органу самоврядування трудового колективу, профспілкового комітету з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці;— створювати робочі групи з числа членів комісії для вироблення узгоджених рішень з конкретних питань охорони праці з залученням до їх складу на договірній основі за погодженням сторін відповіднихфахівців, експертів, інспекторів державного нагляду за охороною праці;— одержувати від окремих працівників, служб підприємства, профспілкового комітету (комітетів) інформацію, необхідну для виконання функцій і завдань, передбачених Типовим положенням;— встановлювати ступінь вини потерпшого та винуватця (в т.ч. і власника) нещасного випадку в порядку, що визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету, привирішенні питання про розмір одноразової допомоги, коли нещасний випадок стався внаслідок невиконання потерпшим вимог нормативних актів про охорону праці і факт наявності його вини встановлено комісією по розслідуванню нещасних випадків;— здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з питань охорони праці безпосередньо на робочих місцях, забезпечення працюючих засобами колективного та індивідуального захисту, змиваючими та знешкоджуючими засобами, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою підсоленою водою та станом використання санітарно-побутових приміщень;— знайомитись з будь-якими матеріалами з питань охорони праці, аналізувати стан умов і безпеки праці на підприємстві, виконання відповідних програм і колективних договорів;— вільного доступу на всі дільниці виробництва і обговорення з працюючими питань охорони праці.
34. Компетентність працівника. Види компетенцій. Професійна компетентність і професійна придатність
Компетентність – це ступінь кваліфікації працівника, яка дозволяє успішно вирішувати задачі, що стоять перед ним.Вона визначає здатність працівника якісно і безпомилково виконувати свої функції як у звичайних, так і в екстремальних умовах, успішно освоювати нове і швидко адаптуватися до умов, що змінюються.Виділяють такі види компетентності:1) функціональна (професійна) компетентність: характеризується професійними знаннями та умінням їх реалізовувати. Вимоги до професійної компетентності багато в чому залежать від рівня управління і характеру посади. Сьогодні для вищих керівників скорочується значення спеціальних та зростає роль методичних і соціальних знань і навичок, здібностей в області спілкування, керівництва робітниками, здатності сприймати та інтерпретувати інформацію.;2) інтелектуальна компетентність: виражається у здатності до аналітичного мислення і здійснення комплексного підходу до виконання своїх обов'язків;3) ситуативна компетентність: означає уміння діяти відповідно до ситуації;4) часова компетентність: відображає уміння раціонально планувати і використовувати робочий час.Вона містить адекватну оцінку витрат часу ("почуття часу"), уміння конструювати програму досягнення мети в часовому континуумі (просторі), правильно визначати витрати часу;5) соціальна компетентність: передбачає наявність комунікаційних і інтеграційних здібностей, уміння підтримувати відносини, впливати, домагатися свого, правильно сприймати та інтерпретувати чужі думки, висловлювати до них відношення, вести бесіди і т.д. В основі професійної компетентності полягає професійна придатність, що являє собою сукупність психічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних для здійснення ефективної професійної діяльності.
