- •1.Кадрова політика: сутність та види.
- •2.Держава як суб’єкт соціально-трудових відносин.
- •4.Соціально-психологічні особливості колективу як об'єкта управління.
- •5. Співвідношення та взаємозв'язок матеріальних і нематеріальних мотивів.
- •6. Система державного управління охороною праці в Україні. Конституційні засади охорони праці
- •7. Роль держави у здійсненні кадрової політики. Вплив стилю керівництва на кадрову політику.
- •8. Системи заробітної плати: сучасне розуміння та роль в посиленні мотивації трудової діяльності
- •9. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •10. Функції процесу управління персоналом.
- •11. Структура і взаємозв'язок внутрішніх факторів мотивації і зовнішніх мотиваторів поведінки.
- •12.Законодавство України про охорону праці. Закон України «Про охорону праці».
- •13. Методи управління персоналом:сутність
- •14. Сфера застосування оцінки персоналу і її значення в практиці мотивації трудової діяльності.
- •15. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •16. Роль персоналу в забезпеченні конкурентоспроможності сучасних організацій.
- •17. Матеріальна статусна та трудова мотивація праці сутність та особливості застосування
- •18. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •19. Регламентування діяльності посадових осіб. Правила внутрішнього трудового розпорядку.
- •20. Делегування повноважень як організаційний метод підвищення ініціативи і відповідальності
- •21. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
- •22. Сутність та роль партисипативного управління.
- •23. Механізм регулювання рівня та диференціації заробітної плати.
- •24. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •25. Посадова інструкція: зміст, структура, призначення.
- •26. Закон України "Про оплату праці" і його роль в організації матеріального стимулювання персоналу
- •27. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації..
- •28. Сутність кадрового планування в організаціях
- •29. Глобалізація економіки та її вплив на соціально-трудову сферу
- •30. Служба охорони праці підприємства
- •31. Чисельність персоналу нормативна штатна фактична
- •32. Соціальне партнерство як чинник трансформації та оптимізації відносин у сфері праці.
- •33. Комісія з питань охорони праці підприємства. Основні завдання та права комісії.
- •34. Компетентність працівника. Види компетенцій. Професійна компетентність і професійна придатність
- •35. Напрями, етапи і методи проведення аудиту в сфері праці.
- •36. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •37. Вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня працівників. Поняття посади, професії, кваліфікації.
- •38. Види, типи та рівні соціально-трудових відносин.
- •39. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •45. Соціально-економічна суть заробітної плати
20. Делегування повноважень як організаційний метод підвищення ініціативи і відповідальності
Делегува́ння повнова́жень — це процес передавання керівником частини будь-якої своєї роботи та повноважень, необхідних для її виконання, підлеглому, який приймає на себе відповідальність за її виконання. За допомогою делегування повноважень встановлюються формальні відносини та посадові зв'язки працівників в організації. Саме вони слугують основою для упорядкування спільної діяльності підрозділів і забезпечують можливості координувати роботу організації.Необхідність делегування повноважень є наслідком обмеженості можливостей та здібностей керівника (одна людина не спроможна виконувати весь комплекс робіт по управлінню всією організацією) та необхідності спеціалізації в управлінні. Під делегуванням розуміють процес, при якому працівники, що мають визначені правила, передають частину цих прав і доручають виконання тих або інших видів робіт іншим співробітникам даної організації.Питання делегування повноважень стосується найменш розроблених галузей науки управління.Менеджмент як такий неможливий без делегування повноважень.Якщо делегування немає, менеджер змушений виконувати всі без винятку трудові процеси сам, щоб досягти цілей, що стоять перед організацією. Але це неможливо при великому обсязі виробництва та продажів. Тому необхідно передавати частину своїх прав і обов'язків підлеглим. З цього погляду навіть розподіл виробничих завдань робітникам повинен розглядатися як передача їм повноважень з виконання визначених технологічних операцій. Делегування повноважень здійснюється з метою:звільнення часу керівництва для вирішення важливіших завдань;підвищення мотивації персоналу;підвищення довіри в робочому колективі;перевірка співробітників на старанність.
21. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
За порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб, органів державного нагляду і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної і кримінальної відповідальності згідно із законодавствомДисциплінарна відповідальність. Дисциплінарна відповідальність накладається у вигляді догани, звільнення з роботи Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.Одним з конкретних порушень законодавства про охорону праці, за яке роботодавець або уповноважений ним орган має право притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, є ухилення останнього від проходження обов'язкового медичного огляду У цьому випадку роботодавець або уповноважений ним орган зобов'язаний також відсторонити працівника від роботи без збереження заробітної платиАдміністративна відповідальність. До адміністративних порушень можна віднести протиправні дії чи бездіяльність, спрямовані на створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду і представників професійних спілок Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення і реалізується у вигляді накладання штрафів на працівників і, зокрема, службових осіб підприємств, установ, організацій, а також громадян - роботодавців чи уповноважених ними осібМатеріальна відповідальність. Підставою для такої відповідальності на працівника є наявність прямої дійсної шкоди, вина працівника (умисел або необережність), протиправні дії (бездіяльності) працівника, а також наявність причинного зв'язку між виною, протиправними діями працівника та завданою шкодою Існують різні види матеріальної відповідальності залежно від того, чи є в діях працівника ознаки кримінального злочину . На працівника може бути накладено повну матеріальну відповідальність або обмежену відповідальність в межах середнього місячного заробітку Працівник звільняється як від кримінальної, так і матеріальної відповідальності, якщо ним заподіяно шкоду в стані крайньої необхідності або ж в стані необхідної оборони Матеріальною відповідальністю також передбачено відшкодування збитків, заподіяних підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворюванняКримінальна відповідальність за порушення правил охорони праці (недотримання загальнодержавних, галузевих та локальних правил, інструкцій та інших підзаконних актів настає за порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці, якщо це порушення створило небезпеку для життя або здоров'я громадян . Порушення спеціальних правил, що забезпечують безпеку робіт, становлять окремі склади злочину і для кожного з них передбачено відповідальність в Кримінальному кодексі України
