- •1.Педагогіка як наука про виховання. Специфіка її предмета і категоріального апарату. Роль вітчизняних педагогів у розвитку педагогічної думки.
- •2 Принципи і методи науково-педагогічних досліджень у роботі вчителя і класного керівника.
- •3. Сутність понять людина, особистість, індивід, індивідуальність. Фактори і закономірності розвитку особистості. Заруб. Теорії розвитку особистості
- •4. Особливості розвитку і виховання дітей підліткового віку та їх врахування у навчально виховному процесі.
- •5. Роль педагога в сучасному суспільстві. Педагогічна кваліфікація. Загальна і професійна культура педагога. Самовиховання творчої індивідуальності педагога.
- •6. Сучасна українська школа і шляхи ії реформування Основні документи про реформування школи
- •7. Українська народна педагогіка. Історичні етапи її розвитку. Цілі, принципи, засоби виховання к народній педагогіці.
- •8. Сутність, загальні закономірності, основні принципи виховання в сучасній школі. Зміст виховного процесу.
- •9. Методи і засоби виховання. Класифікація методів виховання. Характеристика основних груп методів виховання школярів.
- •10. Проблеми колективу і особистості в історії і на сучасному етапі розвитку педагогічної науки Умови та стан розвитку колективу. Шляхи розвитку шкільного самоврядування.
- •12. Громадянське виховання
- •13. Самовиховання. Основні фактори і методи самовиховання. Педагогічне керівництво самовихованням.
- •14. Сімейне виховання. Умови ефективності сімейного виховання дітей шкільного віку
- •15. Педагогічні основи діяльності класного керівника. Функції, основні напрями його діяльності. Виховна справа як вид організації контрольної діяльності школяра.
- •16. Сутність процесу навчання: структура, функції, закономірності, принципи. Психолого - педагогічні основи навчально – пізнавальної діяльності учнів.
- •17. Зміст освіти в національній школі: поняття, принципи та критерії його формування. Основні компоненти змісту освіти у суч. Школі. Суч. Проблими зо.
- •18. Методи і прийоми навчання, їх класифікація. Характеристика основних груп методів навчання.
- •20. Педагогічна діагностика результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Види, функції контролю. Аналіз критеріїв 12-ти бальної системи оцінювання знань учнів.
- •I рівень – початковий (оцінки "1", "2", "3").
- •II рівень - середній ("4", "5", "6").
- •III рівень - достатній ("7", "8", "9").
- •IV рівень – високий ("10", "11", "12").
- •21. Шляхи здійснення особистісно-орієнтованого підходу до навчання
- •22. Формування самоосвітньої компетентності учнів у процесі навчання
- •23. Сутність поняття «Технологія навчання». Класифікація технологій навчання. Використання інтерактивних технологій у навчальному процесі.
- •24. Особливості організації діяльності вчителів та учнів у проектній технології навчання
- •25. Передового педагогічного досвіду, критерії його оцінювання. Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду у навчальному закладі.
2 Принципи і методи науково-педагогічних досліджень у роботі вчителя і класного керівника.
Метод наук.-пед. дослідження –спосіб досл. пізнав. Процесів формування особ-ті, встановлення об’єктивної закономірності виховання і навчання.
Сучасна пед-ка використовує такі методи пед. досл.: пед. спост-ня, бесіда, інтерв’ю, експеримент, вивчення продуктів д-ті, соціолог. методи, тощо.
Методи пед. спост-ня –організоване дослід-ня пед. процесу в природніх умовах. Сутність: в умисному, систематичному і цілеспрямованому сприйнятті псих.-пед. явищ. Вимоги: чіткість, систематичність, різнобічність, достатня кількість зафіксованих фактів, своєчасність, об’єктивність, ретельне опрацювання, урахування впливу на досл. вища. Види: пряме спостерігання – дослідник діє разом з учасниками дос-ня, викор. під час вивчення дітей у процесі навчання і виховання. Опосередковане – не передбачає безпосередньої участі дослідника у процесі, що вивчається. Самоспостереження – процес споглядання внутр. психічних процесів з одночасним спостереженням за їх зов. виявами.
Бесіда – метод виховання та отримання інформації про особистість за доп.безпосер.словесного спілкування. Результативність бесіди залежить від чіткості мети, продуманості та послідовності запитань, від реакції співрозмовника, тону, інтонації, психологічного контакту зі співрозмовником.
Відповідно до подальшої співпраці вчителя та учнів виділяють такі види бесіді: - експеримент (залучення до співробітництва), передбачає настроювання спів розмови на специфіку експерименту, перелік основних дій, надання інструкцій; - експериментальна бесіда (перевірка гіпотези). Використовується у ситуаціях, коли кожний окремий елемент діяльності передбачає повну змістовну завершеність попереднього. - Інтерв’ю метод отримання інформації за доп. усного опитування. Допомагає отримати глибину інформ. про думки, погляди, уявлення респондентів, стежити за їх психолог. реакціями. Ефективне, коли дослідник впевнений у своїх відпов. Види (за ступенями регламентованості): Вільні не регламентовані темою. Стандартизовані – близькі за формою анкети із закритими запитаннями. Нестандартизовані поєднує 2. Межі між видами рухливі. Псих.-пед. експеримент – метод, що забезпечує спостереження за змінами психолог. характеристик дитини в процесі пед. впливу на неї. Цей метод сприяє поєднанню псих досліджень з пед. пошуком. останнім часом у пед. активно викор. соціолог. м-ди досл-ня: анкетування, визначення рейтингу, узаг-ня незалежних характеристик. Анкетне опитування проводять для з’ясуван. біограф. даних, поглядів, особистісних рис. Перевага: економний м-од збору даних, ефективний при масових опитуваннях. Соціометрія – галузь соціології, яка вивчає міжособистісні взаємини у малих групах кількісними мет-ми, зосереджуючись на внутрішньо групових симпатіях і антипатіях: прикладна наука, метод вивчення ст-ри й рівня міжособист. емоційних зв’язків у групі. Досл. відн. у групі з метою їх поліпшення, можна виділити лідерів (неоіфц.). Грамотне викор-ня є передумовою для теоретик.них висновків про функціонув. і розвиток груп. Соціограма («зірки», «парії», проміжні ланки.). Соціом. Викор. разом з іншими методами, вона лише відображає загальну картину взаємовідносин у групі, а не розкриває їх заг. картину.
Тестування – м-од діагностики із застосуванням стандартизованих запитань та завдань, що мають певну шкалу значень (для визначення індивід. відмінностей). Тестові м-ди викор.у трьох сферах: 1)в освіті, 2)при виборі проф., 3)при психолог. консультуванні у психотерапії.
Робота кл. керівника при вивченні учнів. Основним обов’язком є вивчення учнів і координація вчителів на цій основі роботи вчителів, які працюють з ним. Процес вивч. учнів має за певними правилами: - вивчення слід спрямовувати на виявлення особл-тей фіз. псих. і соц розвитку конкретного вих-ня; - дос-ня впродовж усіх років навч-ня; - не лише виявляти рівень особ-ті, але й прогнозувати його з урах «зони найближчого розв»; - педагог. оптимізм щодо розв. і псих. зростання уч.; - всі аспекти фіз. і псих. розв.; застосув методів повинно відповідати віковим можл. розвитку; досл. в природних умовах життя кол-ву;охоплювати всіх учнів і таке вивчення повинно бути систематичним; вивчення учнів поєднують з виховним впливом на них, акцентуючи увагу на позит. Рисах характеру і поведінки.
