Зміст

I. Вступ..........................................................................................................

1.1 Завдання і перспективи розвитку хлібопекарської промисловості.....

II РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА..................................................................

2.1 Розрахунок ефективного фонду часу......................................................

2.2 Розрахунок втробничої програми в натуральному виразі....................

2.3 Розрахунок штатного розпису працівників підприємства....................

2.4 Розрахунок витрат на виробництво та реалізацію продукції..............

2.5 Розрахунок цін і прибуток підприємства..............................................

2.7 Таблиця ТЕП............................................................................................

III. ВИСНОВОК.............................................................................................

Список використаної літератури..........................................................

Вступ

Хліб є одним з найвидатніших відкриттів в історії людства. З давніх часів хлібом називають зерно злакових. У народі кажуть: «Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі», маючи на увазі зібраний врожай зернових. У більш вузькому розумінні хлібом називають різноманітні вироби, випечені з подрібненого зерна (борошна), тобто хлібні вироби. Ці вироби відрізняються сортом борошна, з якого вони виготовлені, рецептурою, смаковими якостями, формою, вагою, оздобленням верхньої скоринки тощо. Останнім часом спостерігається зростання питомої ваги продукції, і що виробляють потужні підприємства. Це пов’язане з вищою якістю і конкурентоз-датною ціною на вироби цих підприємств.

Зниження загального виробництва і споживання хліба населенням в Україні пояснюється погіршенням його економічного становища, підвищенням цін на хліб, раціональним використанням хліба (він використовується лише для харчування), розвитком домашнього хлібопеченняі міні-пекарень.

Відбулися зміни і в асортименті хлібних виробів. У 2014 році в загальному об’ємі виробництва хліб із суміші житнього обдирного і пшеничного сортового борошна складав 38, із пшеничного борошна І сорту — 29, булочні та здобні вироби — 11, бубличні вироби — 0,5; сухарні — 0,1; інші — 0,6 %. Дещо розширюється випуск заварних видів хліба. Значно зменшилось виробництво здобних, бубличних, сухарних виробів, хоча асортимент їх розширився за рахунок розроблення нових видів з поліпшеним складом рецептури.

Зникає необхідність у великій кількості потужних підприємств з комплексномеханізованими лініями і безперервним виробничим процесом. В умовах роботи цих підприємств важко оперативно змінювати

асортимент, своєчасно реагувати на потреби ринку. Підприємства переходять на порційні способи приготування тіста, організовують при заводах пекарні, укомплектовані імпортним обладнанням, що дозволяє значно розширити асортимент виробів. Впроваджуються прискорені технології виробництва хліба.

За останні роки відбулось роздержавлення і реструктуризація хлібопекарської галузі. На базі хлібопекарських підприємств утворені відкриті акціонерні товариства, колективні підприємства. Розвивається власна торговельна мережа, що знижує транспортні витрати.  Координує діяльність хлібопекарських підприємств, здійснює їх інформаційне і методичне забезпечення, розробку нормативної документації, загальногалузевих програм, представляє та захищає інтереси цих підприємств у державних, господарських і міжнародних організаціях утворене на добровільних засадах об’єднання «Укрхлібпром».

Зміни у структурі управління галуззю повинні мати характер остаточного відходу від прямого втручання держави у виробничо-господарську діяльність її підприємств у зв язку з їх приватизацією. Найбільш привабливими організаційно-правовими формами підприємництва для новостворених малих та середніх підприємств харчової промисловості є товариства з обмеженою відповідальність та закриті акціонерні товариства. Водночас для великих промислових підприємств приорітетною формою підприємництва є відкрите окціонерне товариство, оскільки саме така форма дозволяє залучити значні обсяги фінансових ресурсів на фондовому ринку.

Ефективне функціонування харчової промисловості значною мірою залежить від структури ресурсів, які вона споживає. Доцільно окремо розглянути структуру матеріальних (сировинних та енергетичних), фінансових і трудових ресурсів.

2.1 Розрахунок ефективного фонду часу

Ефективний фонд визначається кількістю робочих днів (або часів), котрі корисно використовуються протягом планованого періоду. Щоб зробити його розрахунок у днях, необхідно із номінального фонду відняти невиходи на роботу.

Номінальний фонд – це максимальна кількість робочих днів, котра може бути використана впродовж планованого періоду.

Календарний фонд часу – це кількість усіх днів даного планового періоду (тобто п році – 365 або 366 днів; в кварталі - 90, 91 або 92 дні).

Мета такого аналізу – визначення причин прямих та побічних втрат робочого часу, виявлення випадків часткового виконання або невиконання запланованих завдань, заміни намічених робіт іншими і т. ін. Результати аналізу сприяють вдосконаленню планування, більш економічному використанню робочого часу та досягненню намічених цілей у мінімальні строки.

Фонд робочого часу – складається із загальної кількості робочого часу одного співробітника або групи за визначений календарний проміжок (рік, півріччя, квартал, місяць, тиждень) і виражається у людино-днях, людино-годинах.

Ефективний фонд часу розраховується на рік з розбивкою по кварталах.

Ееф.ч = Кф – Опл (1)

де, Кф – календарний фонд часу (365 днів);

Опл – планові зупинки (на ремонт, на технологічні перерви не передбачені нормами).

Ееф.ч = 365 – 13 = 352,днів

Коефіціент використання календарного фонду часу розраховується за формулою:

Квик = Ееф.ч/Кф*100 (2)

Квик = 352/365*100=96.4

Таблиця 1 Розрахунок ефективного фонду часу

Види планових зупинок	Рік	В тім числі по кварталах
		I	II	III	IV
1.Календарний фонд часу, днів	365	90	91	92	92
2.Планові зупинки, днів з них:	13	4	3	4	2
а)загально державні свята	3	1	1	1	-
б)зупинки на поточний ремонт	-	-	-	-	-
в)технологічні зупинки	10	3	2	3	2
3.Робочий період:
Днів.	352	86	88	88	90
Год.	8119	1978	2024	2024	2070
4.Коефіціент використання календарного часу,%	96.4	95.5	96.7	95.6	97.8

2.2 Розрахунок виробничої програми в натуральному виразі

Виробнича програма - (план виробництва і реалізації продукції) — це заздалегідь запланований підприємством певний обсяг випуску продукції визначеного асортименту і якості.

Асортимент продукції — це набір різновидів продукції (послуг), яку виготовляє (надає) підприємство.

При плануванні виробництва і реалізації продукції використовують натуральні, умовно-натуральні, вартісні та трудові (нормативну трудомісткість) показники вимірювання обсягу виробництва. Система вартісних показників застосовується для визначення обсягів реалізованої, товарної і валової продукції.

Реалізована продукція — це вартість готових виробів і напівфабрикатів власного виробництва, а також робіт промислового характеру, за які одержано оплату.

Згідно з договором підприємство може встановлювати порядок, за яким виторг від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається за вартістю відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), вказаної в оформлених для оплати покупцем (замовником) розрахункових документах. Товарна продукція — вартість ви готовлених для продажу (відпуску) на сторону готових виробів, напівфабрикатів і послуг промислового характеру. Валова продукція — це вартість всієї готової і незакінченої продукції, незалежно від ступеня її готовності.

В процесі планування виробничої програми підприємство керується трьома найважливішими критеріями, які визначають економічну ефективність вибраного асортименту продукції. Це динаміка обсягу збуту продукції на ринку, ступінь стабільності обсягу реалізації і рівень норми маси прибутку, який передбачається одержати підприємством. 

Річний обсяг продукції визначають за формулою:

ВП = Ееф.ч*Q*Квикор.потуж*Кп (3)

де, ВП – кількість виробленої продукції за рік,т

Ееф.ч – ефективний фонд часу,днів

Q – добова потужність печі,т

Кп – кількість печей,шт

Квикор.потуж – коефіціент використання потужності (0.85-0.90).

ВП = 8119*0.0853*0.85*1=588 т/рік

Річний обсяг продукції (шт) розраховують:

ВП2 = ВП/m; (4)

ВП2 = 588/0.05; 58000/0.05=11760000(шт/рік).

Таблиця 2. Розрахунок виробничої програми

Найменування продукції	Питома вага,%	Випуск продукції
Булочка «Дитяча», 0.05 кг	100	В т. по кварталах
		Рік	I	II	III	IV
		588	144	146	148	150