1. Пацієнтка 47 років звернулась до лікаря із скаргами на нудоту, пронос, загальну слабкість, дратівливість, порушення сну, біль в животі оперізуючого характеру, який з’являється після вживання жирної їжі. Після прийому таких препаратів як фестал, мезим-форте, солізим інтенсивність больових відчуттів зменшується. Для якої хвороби це характерно?

   1. виразкова хвороба шлунка

   2. хронічний холецистит

   3. хронічний коліт

   4. *хронічний панкреатит

   5. хронічний гастрит

2. Хворий 65 років скаржиться на відчуття переповнення шлунка, розпирання, немотивовану загальну слабкість, відсутність апетиту, відразу до м'яса,відрижку "тухлим", зниження маси тіла. При об`єктивному обстеженні: зниженого живлення, блідість шкірних покривів. Коли, найбільш ймовірно, спостерігаються дані симптоми?

   1. При виразковій хворобі шлунка

   2. При виразковій хворобі 12-палої кишки

   3. *При раку шлунка

   4. При панкреатиті

   5. При цирозі печінки

3. Хвора 56 років звернулася до лікаря зі скаргами на біль в лівому підребер’ї, нудоту, блювання, здуття живота, стілець 4-5 разів на добу, рідкої консистенції, з домішками неперетравленої їжі. Хворіє на хронічний панкреатит. Після огляду їй призначено лабораторне обстеження. Який найбільш інформативний тест у даному випадку?

   1. *дослідження рівня амілази, ліпази, трипсину та їх інгібіторів у крові

   2. дослідження білірубіну у крові

   3. дослідження альфа-амілази в сечі

   4. копрологічне дослідження

   5. загальний аналіз крові

4. Жінка 50 років скаржиться на розпираючий біль у надчерев'ї, який іррадіює в серцеву ділянку, поперек, нудоту, блювання, метеоризм. Об'єктивно: живіт здутий, болючість в зоні Шофара, позитивний симптом Мейо-Робсона. В аналізі крові: гіпохромна анемія, нейтрофільний лейкоцитоз, ШОЕ – 20 мм за 1 год. Альфа-амілаза сечі – 480 г/л×год (за Каравеєм). Ваш діагноз?

   1. хронічний гепатит

   2. хронічний ентерит

   3. *хронічний панкреатит

   4. хронічний холецистит

   5. хронічний холангіт

5. 42-річний хворий скаржиться на несприйнятливість жирних страв, часте здуття живота, нудоту, болі в животі невизначеної локалізації, які передують акту дефекації, проноси. Вважає себе хворим 6 років. При об’єктивному обстеженні: зниження живлення, язик - з білим нашаруванням. Живіт м’який, чутливий при пальпації в лівому підребер’ї В аналізі калу – стеаторея і креаторея. В аналізі сечі – активність альфа-амілази – 320 г/л×год Яке захворювання найбільш ймовірне ?

   1. Хронічний холецистит.

   2. Хронічний ентерит

   3. *Хронічний панкреатит

   4. Хронічний гастрит

   5. Хронічний коліт

6. Пацієнтка 45 р., скаржиться на оперізуючий біль у верхній половині живота з іррадіацією в ліву половину грудної клітки, поперек, який підсилюється після вживання жирної, холодної, дуже гарячої їжі, алкоголю, нестійкий стілець з схильністю до проносів, нудоту, блювання, яке не приносить полегшення. При об’єктивному обстеженні болючість в епігастріїї, лівому підребер’ї, позитивний симптом Мейо-Робсона. Який діагноз?

   1. Хронічний гастрит

   2. Виразкова хвороба шлунка

   3. *Хронічний панкреатит

   4. Хронічний холецистит

   5. Хронічний ентероколіт

7. Хвора М. скаржиться на інтенсивний біль в лівому підребер’ї, який має оперізуючий характер, загальну слабість. Біль пов`язує з вживанням сметани. Відмічалось двічі блювання з домішками жовчі, яке не принесло полегшення. Хворіє 3 роки. Об`єктивно: шкіра бліда,пульс-100 за 1 хв., ритмічний, АТ-100/70 мм. рт. ст., живіт дещо здутий, різка болючість в т. Мейо-Робсона. Про яке захворювання треба подумати?

   1. хронічний холецистит

   2. хронічний ентерит

   3. *хронічний панкреатит

   4. хронічний холангіт

   5. хронічний гепатит

8. Жінка 32 років скаржиться на біль у лівому підребер'ї, який з'являється через 2 години після їжі, нудоту, здуття живота, схильність до проносу. Об'єктивно: субіктеричність склер. Живіт болючий при пальпації в точці Губергриця-Скульського. Печінка - по краю реберної дуги. У крові: амілаза – 288 ммоль/л, загальний білірубін - 20 мкмоль/л. Яке захворювання найбільш імовірне?

   1. *Хронічний панкреатит.

   2. Хронічний гастрит.

   3. Хронічний гепатит.

   4. Хронічний холецистит.

   5. Хронічний ентероколіт.

9. Хворий 52 років скаржиться на оперізуючий біль у верхній половині живота, нудоту, блювання 1-2 рази на добу. Хворіє близько 10 років. Загострення 2-3 рази на рік, зазвичай після вживання алкоголю. Зниженого харчування. Шкіра суха, злегка жовтянична. Живіт в епігастрії, а також у зоні Шофара болісний і резистентний. Визначається позитивний симптом Мейо-Робсона. Яка головна лаька патогенезу цього захворювання?

   1. Порушення активності ентерокінази в кишечнику.

   2. Зниження всмоктування поживних речовин у тонкій кишці.

   3. Утруднення відтоку рідини з печінки.

   4. Підвищена продукція соляної кислоти у шлунку.

   5. *Активація протеолітичних ферментів у підшлунковій залозі.

10. Жінка 45 років скаржиться на інтенсивний біль у лівому підребір’ї, що з’явився після прийому жирної їжі, блювання, яке не принесло полегшення, здуття живота, підвищення t до 37,7 градусів С. Об’єктивно: субіктеричність склер, язик сухий, обкладений білим нашаруванням, живіт піддутий, болючий в т. Мейо-Робсона та зоні Губергріца-Скульского. Аналізи: амілаза крові -33 г/год×л, загальний білірубін-20 мкмоль/л. Ваш попередній діагноз?

    1. Хронічний гепатит

    2. Хронічний холецистит, загострення

    3. *Хронічний панкреатит, загострення

    4. Гострий ентероколіт

    5. Хронічний ентероколіт, загострення

11. У хворого Б., 49 років, раптово з’явився біль у ділянці мечоподібного відростка, блювання, що не приносить полегшення, здуття живота . Протягом останнього року турбує періодичний біль у животі, непереносимість молока, втрата маси тіла до 8 кг. Об’єктивно: ЧСС – 102 в 1 хв., АТ 100/60 мм рт.ст. Живіт м’який, болючий в лівому підребер’ї, печінка на 1,5 см виступає з-під краю реберної дуги. ЕКГ – порушення реполяризації міокарда. Діастаза сечі - 1024 г/год х л. Яке захворювання найбільш імовірне?

    1. *Хронічний рецидивуючий панкреатит

    2. Аутоімунний гепатит

    3. Гострий інфаркт міокарда

    4. Виразкова хвороба шлунка

    5. Аневризма черевної частини аорти

12. Хвора 44-х років, скаржиться на інтенсивний біль у верхній половині живота з іррадіацією в ліве підребір’я, зниження апетиту, відрижку, нудоту. Подібний біль повторюється 1-2 рази на рік, супроводжується виникненням помірної жовтяниці і підвищенням рівня амілази сечі. При обстеженні: субіктеричність склер. Болючість в холедохопанкреатичній зоні і точці Мейо-Робсона. Аналіз крові: лейкоцитів 6,7х109/л, формула без змін, ШОЕ – 18 мм/год. Загострення якого захворювання має місце:

    1. Хронічного ентероколіту

    2. Хронічного гепатиту

    3. Хронічного холангіту

    4. Хронічного холециститу

    5. *Хронічного панкреатиту

13. У хворого 52 років важкий напад експіраційної задишки, супроводжується важким сухим кашлем з дистанційними хрипами, серцебиттям. Який cиндром має місце у хворого

    1. Дихальної недостатності

    2. Мукоціліарної недостатності

    3. Ущільнення легеневої тканини

    4. *Бронхіальної обструкції

    5. Накопичення рідини в плевральній порожнині

14. Хворий 60 років скаржиться на задишку, кашель з виділення харкотиння. Впродовж багатьох років хворіє хронічним бронхітом. Об'єктивно: виражений дифузний ціаноз. В легенях - розсіяні сухі хрипи. Пальпуються збільшені печінка та селезінка. Нb - 180 г/л, ер. - 6,6 × 1012/л, лейк. - 12 Г/л, ШОЕ - 2 мм/год. Який метод дослідження дасть можливість оцінити функціональний стан органів дихання?

    1. Рентгенографія

    2. Пульмоангіографія

    3. *Спірографія

    4. Бронхоскопія

    5. Аналіз харкотиння

15. Пацієнт потрапив у клініку на 4-й день захворювання у важкому стані. Температура тіла 38,5°С, ЧСС - 138/хв. При клініко-рентгенологічному обстеженні встановлено діагноз гострого бронхіоліту. Чим найбільш імовірно обумовлена важкість стану пацієнта?

    1. Інтоксикацією

    2. *Обструкцією дихальних шляхів

    3. Гіпертермією

    4. Нейротоксикозом

    5. Серцевою недостатністю

16. У чоловіка 27 років, що хворіє на поліноз, 2 роки тому з'явилися напади експіраторної задишки. При нападах задишки, що виникають 3-4 рази на тиждень використовує сальбутамол. Який найбільш імовірний діагноз у хворого?

    1. Обструктивний бронхіт

    2. *Бронхіальна астма

    3. Рак легень

    4. Бронхоектатична хвороба

    5. Необструктивний бронхіт

17. Жінка 37 років протягом 15 років хворіє бронхіальною астмою. В останній час напади ядухи виникають 3-4 рази на тиждень, нічні напади - 2-3 рази на місяць. Для купірування нападів використовує сальбутамол. Об'єктивно: стан відносно задовільний. ЧД- 20 дих/хв. ЧСС - 76/хв., AT - 120/80 мм. рт. ст. В легенях дихання везикулярне. Тони серця приглушені, ритм правильний. Який перебіг бронхіальної астми у пацієнтки?

    1. *Легкий персистуючий

    2. Середньої тяжкості персистуючий

    3. Тяжкий персистуючий

    4. Інтермітуючий

    5. Немає правильної відповіді

18. Хворий 49 років скаржиться на ядуху, кашель. Харкотиння не виділяє. Неодноразово застосовував сальбутамол, але без ефекту. Об'єктивно: сидить, спираючись на стіл. Ціаноз обличчя, акроціаноз. Периферичних набряків немає. Дихання поверхневе, затруднене, місцями не вислуховується; розсіяні хрипи, значно подовжений видих. Тони серця приглушені, тахікардія. Ps - 112/хв., AT - 110/70 мм. рт. ст. Печінка біля краю реберної дуги. Який попередній діагноз?

    1. *Астматичний статус

    2. Бронхіальна астма стадія ремісії

    3. Аспірація стороннього тіла

    4. Серцева астма

    5. Хронічний обструктивний бронхіт

19. У хворого 35 років відзначаються нечасті (2 рази на місяць) напади задишки, які легко знімаються інгаляцією бета2-симпатоміметиків короткочасної дії. У період нападу в легенях вислуховуються сухі свистячі хрипи, у проміжках між нападами задишки ОФВ1 більше 80% від належної. Який найбільш імовірний діагноз?

    1. Легка персистуюча астма

    2. Важка персистуюча астма

    3. Персистуюча астма середньої важкості

    4. *Інтермітуюча бронхіальна астма

    5. Немає вірної відповіді

20. У хворого 40 років відзначаються напади задишки, які турбують майже щоденно, вночі виникають 2-3 рази на тиждень, виникає необхідність в щоденному використанні сальбутамолу У період нападу в легенях вислуховуються сухі свистячі хрипи, у проміжках між нападами задишки ОФВ1 становить 70% від належної. Який найбільш імовірний діагноз?

    1. Легка персистуюча астма

    2. Важка персистуюча астма

    3. *Персистуюча астма середньої важкості

    4. Інтермітуюча бронхіальна астма

    5. Немає вірної відповіді

21. Жінка 40 років поступила до лікарні у важкому стані. Положення вимушене, ортопное. Відзначаються виражена задишка, поверхневе дихання. Шийні вени набухлі, шкіра блідо-сіра, волога. Грудна клітка бочкоподібна, міжреберні проміжки згладжені. Ps 140/хв. AT 90/60 мм рт.ст. Тони серця глухі. Над легенями не прослуховуються дихальні шуми. Який найбільш імовірний діагноз?

    1. Напад бронхіальної астми

    2. Набряк легень

    3. *Астматичний статус

    4. Серцева астма

    5. Трахеобронхіальна дисфункція

22. У хворого важкий напад бронхіальної астми триває більше 1 години незважаючи на застосування β-адреноміметиків інгаляційно та внутрішньовенно, еуфіліну та антихолінергічних засобів. Якими медикаментами необхідно доповнити невідкладну терапію?

    1. β-адреноблокатори внутрішньовенно

    2. Нестероїдні протизапальні препарати

    3. Антигістамінні засоби

    4. Кортикостероїди інгаляційно

    5. *Кортикостероїди внутрішньовенно

23. У чоловіка 52 років спостерігаються прогресуюча задишка та кашель з гнійним харкотинням протягом 2 днів. Він палить по пачці цигарок на день протягом 30 років. Температура 37,2°С. Дихання послаблене, з поодинокими сухими та свистячими хрипами. У крові: лейкоцитоз, формула не змінена. Мазок харкотиння за Грамом показує велику кількість нейтрофілів та грамнегативних диплококів. На рентгенограмі грудної клітини підвищення повітряності легень. Який діагноз найбільш вірогідний?

    1. Бронхоектатична хвороба

    2. *Загострення ХОЗЛ

    3. Емболія легеневої артерії

    4. Рак легень

    5. Бронхіальна астма

24. Хворий 54 років скаржиться на задишку під час незначного фізичного навантаження, кашель з харкотинням, що важко відділяється. Об'єктивно: дифузний ціаноз. Грудна клітка бочкоподібної форми, У легенях ослаблене везикулярне дихання з подовженим видихом, сухі свистячі хрипи. AT - 140/80 мм. рт. ст., Ps - 92 уд/хв., ритмічний. Спірографія: ЖЄЛ/ДЖЄЛ - 65%, ОФВ1/ФЖЄЛ - 50%. Визначте тип дихальної недостатності (ДН) у хворого:

    1. Дихальної недостатності немає

    2. Змішаний тип ДН з переважанням рестрикції

    3. Рестриктивний тип ДН

    4. *Змішаний тип ДН з переважанням обструкції

    5. Обструктивний тип ДН

25. Хворий 52 років надійшов зі скаргами на експіраторну задишку, кашель з харкотинням, що важко відділяється. Хворіє протягом 12 років. Об'єктивно: ЧДР-26/хв. Перкуторно - легеневий тон з коробковим відтінком; послаблене везикулярне дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі хрипи. Переважання якого синдрому спостерігається у хворого?

    1. Дихальної недостатності

    2. Мукоціліарної недостатності

    3. Ущільнення легеневої тканини

    4. *Бронхіальної обструкції

    5. Накопичення рідини в плевральній порожнині

26. У хворого 48 років, відзначаються тривалі напади ядухи, які турбують вдень і вночі, виникає необхідність в щоденному використанні інгаляційних глюкокортикоїдів. В легенях вислуховуються сухі свистячі хрипи. При дослідженні функції зовнішнього дихання ОФВ1 становить менше 60% від належної. Який найбільш імовірний діагноз?

    1. Легка персистуюча астма

    2. *Важка персистуюча астма

    3. Персистуюча астма середньої важкості

    4. Інтермітуюча бронхіальна астма

    5. Немає вірної відповіді

27. Хворий К., 70 р., поступив в пуль монологічне відділення зі скаргами на нападоподібний кашель з виділенням незначної кількості сірого харкотиння, похудав на 1,5 кг., задишку при незначному фізнавантаженні. Рентгенологічно – інфільтрація легеневої тканини справа зв’язана з коренем. Яке обстеження необхідно провести хворому?

    1. Загальний аналіз крові

    2. Загальний аналіз сечі

    3. Біохімічний аналіз крові

    4. *Аналіз харкотиння на БК, атипові клітини

    5. Загальний аналіз калу.

28. У 30-літньої працівниці швейної фабрики спостерігаються напади експіраторної задухи, малопродуктивного кашлю, яким передують головний біль, слизові водянисті виділення з носа, чхання. Такі напади турбують останні 3 роки, переважно в денну зміну. Курить. Мешкає в гуртожитку. Голосове тремтіння ослаблене, перкуторний звук з коробковим відтінком, жорстке везикулярне дихання з подовженим видихом. Дана симптоматика вкладається в синдром?

    1. *Бронхіальної обструкції і гіперпневматизації легеневої тканини

    2. Наявності порожнини в легеневій тканині

    3. Ущільнення легеневої тканини

    4. Наявності рідини в плевральній порожнині

    5. Інтоксикаційний

29. Чоловік 60 років скаржиться на задишку, котра підсилюється при фізичному навантаженні. Палить біля 30 років. Об'єктивно: температура -36,5 °С, ЧД - 22/хв., пульс - 88/хв., AT - 130/85 мм рт. ст. Грудна клітка бочкоподібної форми, легеневий звук з коробковим відтінком над усією по­верхнею легеневих полів, ослаблене везикулярне дихання. Яке захворю­вання в анамнезі, найбільш імовірно, призвело до патологічних змін?

    1. *ХОЗЛ

    2. Бронхоектатична хвороба

    3. Туберкульоз легенів

    4. Пневмонія

    5. Пухлина бронху

30. Хворий 49 років, автослюсар, курить з 14 років по 1,5 пачки в день. Скарги на нападоподібний кашель, що виникає при виході на холод, задишку з утрудненим видихом, загальну сла­бість. Об'єктивно: дистанційні хрипи. У легенях маса звучних сухих хрипів по всіх полях. З боку інших органів -без особливої патології. На оглядовій Ro-грамі згущення легеневого малюн­ка, ущільнення коренів. Найбільш імовірний діагноз:

    1. Бронхіальна астма

    2. *ХОЗЛ

    3. Туберкульоз легень

    4. Пневмоконіоз

    5. Ларингоспазм

31. Чоловік 65 р., скаржиться на за­дишку з утрудненим видихом, кашель з виділенням жовтого харкотиння. Палить більше 40 років. Об'єктивно: t - 37,1 °С. ЧД - 24/хв., ЧСС - 88/хв., AT - 130/70 мм рт. ст. Дихання вези­кулярне, ослаблене, сухі свистячі хри­пи, подекуди неголосні вологі хрипи. 62. Найбільш ві­рогідний діагноз:

    1. Емфізема легень

    2. Бронхоектатична хвороба

    3. Бронхіальна астма

    4. Пухлина легені

    5. *ХОЗЛ

32. Хворий К., 56 років, скаржить­ся на постійну задишку, кашель, болі у грудній клітці, пітливість. Палить 30 років. Об'єктивно: дифузний ціаноз обличчя, пульс - 110/хв. Серце збіль­шене вправо і вліво. Тони ослаблені. В легенях коробковий перкуторний звук, сухі свистячі хрипи, видих подо­вжений. ЧД - 26/хв. Ваш діагноз?

    1. *ХОЗЛ

    2. Бронхіальна астма

    3. Рак легень

    4. Фіброзуючий альвеоліт

    5. Ларингоспазм

33. У хворого, котрий страждає на гострий катаральний бронхіт при аускультації легень на всьому протязі було виявлено жорстке дихання і розсіяні сухі низькотемброві хрипи. Котрі із зазначених нижче скарг найбільше відповідаютьданому захворюванню?

    1. Афонічний кашель і експіраторна задишка

    2. *Сухий кашель та інспіратора задишка

    3. Вологий кашель та відсутність задишки

    4. Лаючий кашель та відсутність задишки

    5. Вологий кашель та напади експіраторної задухи

34. У хворого при об’єктивному обстеженні виявлено: вимушене положення (хворий стоїть, спершись руками об підвіконня) участь допоміжної мускулатури в акті дихання, перкуторний звук коробковий, дихання послаблене везикулярне з подовженим видохом, багаточисельні сухі свистячі хрипи. Для якого синдрому характерні наведені симптоми?

    1. *С-м бронхіальної обструкції.

    2. С-м накопичення рідини в плавральній порожнині.

    3. С-м ущільнення легеневої тканини.

    4. С-м гіперпневматизації легеневої тканини.

    5. С-м наявності повітря у плевральній порожнині.

35. У хворої 17-ти років після перебування в Криму з'явилися сильні болі у великих суглобах рук, в ділянці серця, серцебиття, набряки ніг. Температура тіла - 38,8 °С. Блідість шкіри, над ураженими суглобами - еритема-тозна висипка. На обличчі « метелик». гніздове випадання волосся. Шум тертя плеври під лівою лопаткою. Тони серця глухі. Пульс -124/хв., AT - 160/100 мм рт. ст. НЬ -92 г/л, ШОЕ - 66 мм/год. СРБ -(+++). Позитивна реакція Вассерма-на. Найбільш імовірний діагноз у хворого?

    1. Ревматизм

    2. Ревматоїдний артрит

    3. Остеоартроз

    4. Склеродермія

    5. *Системний червоний вівчак

36. У хворої 42 років через 1,5 місяці після лікування сульфаніламідами і ампіциліном з'явилися загальна слабкість, біль в суглобах, температура підвищилась до 38 °С. При обстеженні виявлено збільшення лімфатичних вузлів, печінки, селезінки, висипка в роті. Найбільш імовірний діагноз у хворого?

    1. Ревматизм

    2. Системний червоний вівчак

    3. Системна склеродермія

    4. Медикаментозна алергія

    5. *Кропивниця

37. Хвора 28 років скаржиться на сухий кашель, задуху, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся. Об'єктивно: гіперемія обличчя, дефігурація проксимальних міжфалангових суглобів, тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. В аналізі крові: анемія, лейкопенія, ШОЕ - 72 мм/год. Аналіз сечі: білок - 1,65 г/л, Еритроцитурія. Циліндрурія. Ваш попередній діагноз?

    1. Неспецифічний аортоартеріїт

    2. Ревматоїдний артрит

    3. Підгострий інфекційний ендокардит

    4. Системна склеродермія

    5. *Системний червоний вовчак

38. У хворої із синдромом Рейно, набряком, індурацією та атрофією шкіри обличчя, кистей зроблена біопсія шкіри і м'язів. Отримано результат: порушення мікроциркуляції з проліферацією ендотелію, потовщення стінки зі звуженням просвіту судин, деформація і редукція капілярної сітки. Для якого із системних захворювань сполучної тканини найбільш характерні такі ознаки?

    1. Системного червоного вовчака

    2. Ревматизму

    3. *Системної склеродермії

    4. Дерматоміозиту

    5. Вузликового поліартеріїту

39. У хворої 30 років наявне ураження стравоходу, кальциноз м'яких тканин, переважно в області пальців рук і периартикулярно, склеродактилія, телеангіектазії, синдром Рейно. Правильний діагноз:

    1. *Склеродермія

    2. Рак стравоходу

    3. Дерматоміозит

    4. Системний червоний вовчак

    5. Синдром Шегрена ("сухий" синдром)

40. Жінка 40 років скаржиться на слабкість, швидку втомлюваність, підвищення температури тіла до 38 °С, висип на шкірі обличчя, біль у променевозап'ясткових та ліктьових суглобах.. При огляді: на щоках еритематозні висипи у вигляді "метелика", променевозап'ясткові та ліктьові суглоби уражені симетрично, припухлі; над легенями шум тертя плеври. Яке з досліджень є найбільш інформативним?

    1. Аналіз крові

    2. Ревмопроби

    3. Ревматоїднний фактор

    4. *LE-клітини

    5. Імуноглобуліни

41. Жінка 50 років, скаржиться на набряк кистей, зміну кольору шкірних покривів на обличчі та грудях, ускладнення проходження їжі після ковтання. Хворіє 5 років. Під час огляду: ніс загострений, симетричне потовщення, натяг та індурація шкіри пальців. Над легенями сухі хрипи; тони серця глухі, ритм неправильний, акцент II тону над легеневою артерією, ЧСС - 98/хв. У крові: прискорена ШОЕ, гіпергам-маглобулінемія. Який найбільш вірогідний діагноз?

    1. *Системна склеродермія

    2. Рак стравоходу

    3. Системний червоний вівчак

    4. Дерматоміозит

    5. Синдром Рейно

42. Хвора 35 років, шліфувальниця, скаржиться на мерзлякуватість, похолодання та посиніння кінчиків пальців, тугорухомість в суглобах кистей, відчуття стягнутості шкіри обличчя та кистей. При огляді: амімія обличчя, звуження ротової щілини по типу "кисета", шкіра на щоках та кистях потовщена, кінчики пальців рук бліді, холодні. Який найбільш імовірний діагноз?

    1. Дерматит

    2. *Системна склеродермія

    3. Мікседема

    4. Вібраційна хвороба

    5. Остеоартроз

43. Хвора 18 років, звернулася зі скаргами на сильні болі в суглобах кистей, променезап'ясткових, ліктьових, колінних. Стан погіршився після ГРЗ. Температура тіла - 37,5-38,2 °С. Натлі прийому антибіотиків з'явилося лущення шкіри обличчя. При огляді: гіперемія і лущення спинки носа і щік на верхівці. Суглоби кистей припухлі. У крові: ШОЕ - 54 мм/год., Л- 3,8х10⁹/л. У сечі: білок - 0,3 г/л. Який найбільш імовірний діагноз?

    1. Системний червоний вовчак

    2. Ревматизм

    3. Рематоїдний артрит

    4. *Медикаментозна хвороба

    5. Реактивний артрит

44. 16/ У хворої 26-ти років у зв'язку з системними ураженнями шкіри, судин, суглобів, серозних оболонок і серця, що виникли після фотосенсибілізації, підозрюється системний червоний вовчак. Які імунологічні показники вважаються специфічними для СЧВ?

    1. Ревматоїдний фактор

    2. *Антитіла до ДНК

    3. Ревмопроби

    4. Імуноглобулін А

    5. Підвищення ЦІК

45. Хвора39 років, яка знаходилася на лікуванні в стоматологічному відділенні з приводу виразкового стоматиту, переведена в терапевтичне відділення з приводу підвищення AT до 180/120 мм рт. ст., появи білка в сечі, стійкої лихоманки. Згодом з'явились артралгії та еритематозне ураження шкіри обличчя.

46. Яке захворювання виникло у хворої?

    1. Ревматизм

    2. Дерматит

    3. Гострий гломерулонефрит

    4. *Системний червоний вовчак

    5. Реактивний артрит

47. Пацієнт 23 років, захворів після тривалої інсоляції. Захворювання розпочалось з підвищення температури до 38 °С, болю та набрякання колінних, гомілковоступневих та дрібних суглобів кистей, збільшення підщелепних та пахвових лімфовузлів. При огляді на щоках рум'янець у вигляді "метелика", на шкірі живота передпліч петехіальний висип. Аналіз крові: Ер - 2,8x10^,2/л, Л - 3,2х10⁹/л, Тр - 90х10⁹/л. Аналіз сечі: білок - 4,2 г/л, Ер - 40-50 в п/з. Про яке захворювання можна думати?

    1. Лейкемія

    2. Хвороба Шенляйн - Геноха

    3. *Системний червоний вовчак

    4. Ревматоїдний артрит

    5. Гострий гломерулонефрит

48. У хворої 28 років після відпочинку в Єгипті з'явилися сильні болі в ліктьових суглобах, задишка і слабість. Температура тіла 37,6 °С, блідість шкіри, на щоках і переніссі - еритема, виразка слизової нижньої губи. Суглоби зовні не змінені, рухи в правому ліктьовому суглобі обмежені. У легенях справа нижче кута лопатки - шум тертя плеври. Тони серця глухі, тахікардія. Який найбільш імовірний діагноз?

    1. Ревматоїдний артрит

    2. Ревматизм

    3. *Системний червоний вовчак

    4. Інфекційно-алергійний міокардит

    5. Сухий плеврит

49. Жінка 25 років, скаржиться на лихоманку, слабкість, біль у суглобах, серцебиття, втрату ваги. Хворіє близько 2 місяців, після перебування влітку на морському курорті. Захворювання почалося із субфебрилітету, в останні 2 тижні лихоманка прийняла гектич-ний характер. Лікування пеніциліном неефективне. Об'єктивно: температура - 38,5 °С. Еритема щік і спинки носа. Аналіз крові: -3,0х10⁹/л, ШОЕ- 40 мм/год. Аналіз сечі: білок - 2 г/л, Ер - 12 у п/з. Який найбільш імовірний діагноз?

    1. Гострий гломерулонефрит

    2. *Системний червоний вовчак

    3. Ревматизм

    4. Сепсис

    5. Ревматоїдний артрит

50. У хворої 28 років виник гострий поліартрит, температура підвищилася до 39 °С. Об'єктивно: стан важкий, яскравий рум'янець щік. Збільшення підщелепних лімфовузлів. Аналіз крові: Ер - 2,8х10¹²/л, Л - 3,2х10⁹/л, Тр - 90x10⁹/л. Аналіз сечі: білок -5 г/л, Л - 6-8 у п/з., Ер - 15-20 у п/з, гіалі-нові циліндри - поодинокі у п/з. Яке захворювання можна запідозрити?

    1. *Системний червоний вовчак

    2. Ревматоїдний артрит

    3. Системна склеродермія

    4. Ревматичний артрит

    5. Подагра

51. Хвора 32 років, скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей, парестезії в кінчиках пальців, слабість, утруднення при ковтанні їжі. Хворіє протягом 13 років. Об'єктивно: аміміч-ність обличчя, вкорочення нігтьових фаланг. Ущільнення шкіри в області плечового пояса. Який діагноз найбільш імовірний?

    1. *Системна склеродермія

    2. Системний червоний вовчак

    3. Ревматоїдний артрит

    4. Дерматоміозит

    5. Мікседема

52. Хворий К.,54 років, скаржиться на біль в колінних і променевозап’ясткових суглобах.. Об’єктивно: потовщення та болючість міжфалангових суглобів, при згинанні хрускіт і болючість в колінних суглобах. На рентгенограмі колінних суглобів – звуження сулобової щілини, склероз замикаючих пластинок, остеофіти. Який найбільш ймовірний діагноз?

    1. Реактивний артрит

    2. Подагрична артропатія.

    3. Ревматоїдний артрит.

    4. *Остеоартроз.

    5. Ревматичний поліартрит.

53. Хвора Б.,42 років, скаржиться на біль та припухлість в суглобах рук і ніг під час руху та в спокої, ранкову скутість рухів протягом трьох годин.. Об-но: деформація 3-4 проксимальних між фалангових суглобів правої кисті, припухлість і обмеження рухливості в лівому променевозап’ястному суглобі, атрофія м’язів обох кистей. Ан. крові: лейкоцити-12,5х10х9/л, ШОЕ – 35 мм/год. На ренгенограмі кистей – епіфізарний остеопороз. Визначте попередній діагноз.

    1. *Ревматоїдний артрит.

    2. Псоріатичний артрит.

    3. Остеоартроз.

    4. Реактивний артрит.

    5. Ревматичний поліартрит.

54. У хворої К., яка хворіє на ревматоїдний артрит протягом 15 років при об’єктивному обстеженні виявлено ульнарну девіацію обох кистей, атрофію м’язів, відсутність рухів у променевозап’ясткових суглобах. Які зміни слід очікувати при рентгенологічному дослідженні?

    1. * Звуження суглобової щілини, остеопороз, множинні узури, підвивихи, анкілози

    2. Звуження суглобової щілини, остеопороз, множинні узури

    3. Остеопороз, звуження суглобової щілини, поодинокі узури

    4. Звуження суглобової щілини, склероз замикальних пластинок

    5. Навколосуглобовий остеопороз

55. Жінка 32 років, скаржиться на ранкову скутість, біль у п'ястково-фалангових суглобах, біль в лівій половині грудної клітки, особливо на висоті вдиху, задишку, підвищення температури до 39 °С. Спостерігається припухання суглобів. При аускультації - шум тертя плеври. У крові: Л - 9,2х10⁹/л, ШОЕ -58 мм/год., реакція Ваалера- Роузе - 1:256. На рентгенограмі легень - посилення легеневого малюнка. Який з наведених діагнозів є найбільш вірогідним?

    1. *Ревматоїдний артрит

    2. Системний червоний вовчак

    3. Туберкульоз легенів

    4. Гостра пневмонія

    5. Ревматизм

56. Жінка 63 років, скаржиться на помірний біль, незначне обмеження рухливості лівого кульшового і колінного суглобів, хрускіт в них при рухах. Біль в суглобах посилюється надвечір. Спостерігається потовщення та помірна болючість проксимальних міжфалангових суглобів III і IV пальців лівої руки, шкіра над ними звичайного кольору. Загальний аналіз крові - без істотних змін. Який найбільш імовірний діагноз?

    1. *Остеоартроз

    2. Ревматичний поліартрит

    3. Подагра

    4. Ревматоїдний артрит

    5. Подагра

57. Жінка 56 років, поступила до клініки із скаргами на біль та припухлість правого колінного суглоба. Об'єктивно: на тильно-бокових поверхнях дистальних міжфалангових суглобів є щільні вузлики невеликих розмірів, дещо болючі при пальпації, відмічається деформація 1-х плюснефалангових суглобів обох ступнів, правий колінний суглоб деформований, рухи в ньому обмежені. Який діагноз найбільш вірогідний?

    1. *Остеоартроз

    2. Ревматичний поліартрит

    3. Ревматоїдний артрит

    4. Подагра

    5. Реактивний артрит

58. Хворий 36 років госпіталізований зі скаргами на кашель з виділенням слизово-гнійного харкотиння, підвищення температури тіла до 37,8°С, болі в правій половині грудної клітки при диханні. Перкуторно справа в нижніх відділах легень притуплений перкуторний звук, аускультативно - послаблення везикулярного дихання та крепітація, шум тертя плеври. Для якого патологічного стану характерні приведені дані?

    1. Госпітальна пневмонія

    2. Ексудативний плеврит

    3. Туберкульоз легень

    4. *Позалікарняна пневмонія

    5. Гострий бронхіт

59. Пацієнт 36 років госпіталізований зі скаргами на кашель з виділенням слизово-гнійного харкотиння, підвищення температури тіла до 37,8°С, болі в правій половині грудної клітки при диханні. Перкуторно справа в нижніх відділах легень притуплений перкуторний звук, аускультативно - послаблення везикулярного дихання та крепітація, шум тертя плеври. Для якого патологічного стану характерні приведені дані?

    1. Госпітальна пневмонія

    2. Ексудативний плеврит

    3. Туберкульоз легень

    4. *Позалікарняна пневмонія

    5. Гострий бронхіт

60. У пацієнта 42 років при поступленні в стаціонар спостерігались підвищення температури тіла до 40⁰ С, лихоманка, кашель з виділенням густого слизового харкотиння з домішками крові, колючо-деручий біль в грудній клітці справа при кашлі та глибокому диханні, виражений рум’янець на правій щоці та герпес на губах. Дихання поверхневе. ЧД 28/хв..Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. На нижньою легеневою часткою вислуховується ослаблене везикулярне дихання та початкова крепітація. Ураження яких структур має місце у даного хворого?

    1. Гортані

    2. Бронхів

    3. Трахеї

    4. *Легень і плеври

    5. Плеври

61. У молодої жінки у віці 24 років при поступленні в стаціонар спостерігалось підвищення температури тіла до 39⁰ С, озноб, кашель з виділенням густого «іржавого» харкотиння, колючо-деручий біль в грудній клітці справа при кашлі та глибокому диханні, виражений рум’янець на правій щоці та герпес на губах. Дихання поверхневе. ЧД 28/хв..Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Над нижньою легеневою часткою вислуховується бронхіальне дихання. Про яке захворювання повинен подумати лікар?

    1. Бронхоектатичну хворобу.

    2. Бронхіальну астму.

    3. Хронічний бронхіт.

    4. Гострий бронхіт.

    5. *Крупозну пневмонію

62. Хворого 60-ти років впродовж 3-х місяців турбує сухий кашель, зростаюча задишка, іноді кровохаркання, захриплість голосу. На рентгенограмі: неоднорідне затемнення із нечіткими контурами у ділянці кореня та прикорневій ділянці справа, з глибокими тяжами, які проникають у легеневу тканину. Має місце зміщення середостіння вправо. Діагноз?

    1. Ателектаз легенів

    2. Саркоїдоз легень

    3. Рак гортані

    4. Туберкульоз легенів

    5. *Рак легенів

63. Хворий Г. 28 років доправлений до шпиталю зі скаргами на виражену задишку, колючо-деручий біль в правій половині грудної клітки, сухий кашель. Високу гарячку, пітливість, загальну слабкість. Захворювання почалося раптово на тлі переохолодження під час важкої фізичної роботи. На щоках у хворого, більше справа, відмічається патологічний рум’янець. На губах – герпес. ЧД 28 за 1 хв. В межах нижньої легеневої частки відмічаються ослаблене голосове тремтіння, притуплений тимпаніт, ослаблене везикулярне дихання і початкова крепітація. Чим зумовлений патологічний процес та який ступінь ДН?

    1. Рак правої легені, центральна форма

    2. *Позашпитальна правобічна крупозна пневмонія

    3. Правобічний ексудативний плеврит

    4. Правобічний ексудативний плеврит

    5. Пневмофіброз справа

64. Хворий Я., 35 років, скаржиться на змішану задишку, переважно сухий кашель, пітливість, швидку втому. Об’єктивно: шкірні покриви бліді з ціанотичний відтінком. Грудна клітка кіфосколіотична. Які механізми розвитку дихальної недостатності?

    1. Ураження бронхів і респіраторних структур

    2. *Ураження кістково-м’язового апарату грудної клітки

    3. Ураження центрального і периферійного відділів нервової системи

    4. Порушення кровообігу в малому колі

    5. Порушення регуляторних механізмів (дисфункція дихального центру)

65. Хворий К., 70 р., поступив в пуль монологічне відділення зі скаргами на нападоподібний кашель з виділенням незначної кількості сірого харкотиння, похудав на 1,5 кг., задишку при незначному фізнавантаженні. Рентгенологічно – інфільтрація легеневої тканини справа зв’язана з коренем. Яке обстеження необхідно провести хворому?

    1. Загальний аналіз крові

    2. Загальний аналіз сечі

    3. Біохімічний аналіз крові

    4. *Аналіз харкотиння на БК, атипові клітини

    5. Загальний аналіз калу.

66. У хворого при об’єктивному обстеженні виявлено: права половина грудної клітки відстає в акті дихання, нижче кута правої лопатки голосове тремтіння та бронхофонія відсутні, перкуторний звук тупий, дихання не прослуховується. Для якого синдрому характерні наведені симптоми?

    1. *С-м накопичення рідини в плевральній порожнині.

    2. С-м ущільнення легеневої тканини.

    3. С-м наявності порожнини у легеневій тканині.

    4. С-м гіперпневматизації легеневої тканини.

    5. С-м бронхіальної ектазії.

67. У хворого при аускультації легень вислуховується послаблене везикулярне дихання та додатковий дихальний шум, який чути і на вдиху і на видоху, який не змінюється при кашлі, але посилюється при натисканні стетоскопом на грудну клітку. Який це додатковий шум?

    1. Вологі дрібнопухирцеві хрипи

    2. Крепітація indux.

    3. Крепітація redux.

    4. *Шум тертя плеври.

    5. Шум тертя перикарда.

68. Хворий 18 років госпіталізований зі скаргами на кашель, підвищення температури тіла, задишку. При перкусії легень укорочення перкуторного звуку в задньо-нижніх відділах, аускультативно - жорстке дихання. В зоні укорочення перкуторного звуку дихання ослаблене, крепітація, посилена бронхофонія. Встановлено діагноз: двобічна вогнищева пневмонія. З чим пов'язане посилення бронхофонії?

    1. Збільшенням бронхіальних лімфатичних вузлів

    2. Наявністю бронхоектазів

    3. Реактивним плевритом

    4. Наявністю ателектазів

    5. *Ущільненням легеневої тканини

69. Хворий Н, 32 років, скаржить­ся на підвищення температури тіла до 39 °С, задишку, непродуктивний ка­шель. Захворів 2 дні тому. Об'єктивно: перкуторно над легенями справа при­туплення легеневого звуку, аускультативно - дрібнопухирцеві хрипи справа. ЧД - 26/хв. Яке дослідження легень доцільно провести першочоргово?

    1. Спірографію

    2. Бронхографію

    3. Бронхоскопію

    4. *Рентгенографію

    5. Пневмотахометрію

70. Чоловік 38 років, скаржиться на нападоподібний кашель з невели­кою кількостю "іржавого" харкотин­ня, біль у правому боці, пов'язаний з глибоким диханням і кашлем. Занеду­жав гостро після переохолодження. Об'єктивно: температура - 39,2 °С, ЧДР - 22/хв., пульс- 114/хв., AT -110/70 мм рт. ст. Шкіра волога, гіперемія щік. При аускультації справа в нижніх відділах легенів - вологі звуч­ні дрібноміхурцеві хрипи. Який збуд­ник найбільш імовірно викликав за­хворювання?

    1. Стафілокок

    2. *Пневмокок

    3. Клебсієла

    4. Мікоплазма

    5. Ентерокок

71. У хворого 27 років сухий кашель та біль, пов'язаний з диханням, у правій половині грудної клітки, лихо­манка - до 39,5 °С. В легенях справа від кута лопатки тупість при перкусії, бронхіальне дихання. Який найбільш вірогідний діагноз у хворого?

    1. Абсцес нижньої частки правої легені

    2. *Правобічна нижньочасткова пневмонія

    3. Бронхоектатична хвороба

    4. Ателектаз нижньої частки правої легені

    5. Ексудативний плеврит

72. Чоловік 60 років, знаходиться в терапевтичному відділенні з приводу правобічної нижньочасткової крупозної пневмонії. Самопочуття хворого під впливом терапії поліпшилось. Під час обходу лікар сказав, що з'явились ознаки розрішення пневмонії. Які аускультативні дані найбільш вірогідно дозволили зробити таке припущення?

    1. Поява ослабленого дихання

    2. Поява бронхіального дихання

    3. *Поява крепітації

    4. Поява дрібнопухирчастих неголосних хрипів

    5. Поява сухих хрипів

73. Чоловік 60 років, знаходиться в терапевтичному віділенні з приводу прабічної нижньочасткової крупозної пневмонії. Самопочуття хворого під впливом терапії поліпшилось. Коли хворому можна відмінити антибіотики?

    1. Після зникнення симптомів інтоксикації

    2. Наступного дня після нормалізації температури

    3. Після зникнення вираженого лейкоцитозу (нормалізації картини крові)

    4. Після повного розсмоктування інфільтрату (рентгенологічно)

    5. *На 5 добу після нормалізації температури

74. У чоловіка 40 років раптово піднялася температура до 39 °С. Озноб, головний біль, біль у боці, який посилюється при глибокому вдиху, задиш­ка, кашель. Пульс - 120/хв. ШОЕ -ЗО мм/год. На Ro-грамах у перші дні захворювання в нижніх частках легень (справа і зліва) затемнення без чітких контурів, посилення легеневого малюнка, корені розширені. Через 10 днів після антибактеріальної та протизапальної терапії рентгенологічно спостерігається позитивна динаміка. Ваш діагноз:

    1. Бронхіальна астма

    2. *Пневмонія

    3. Гострий бронхіт

    4. Ексудативний плеврит

    5. Бронхоектатична хвороба

75. У хірургічне відділення доставлений хворий Н. 46 років, прооперований із приводу апендициту. Через 4 доби з'явилися рецидивуючі озноби, кашель, задишка, лихоманка - 38,5 °С, відновився лейкоцитоз з паличкоядерним зрушенням. На рентгенограмі виявлено інфільтративне вогнище в нижній частці правої легені. Який стан розвинувся у хворого?

    1. Абсцес легені

    2. Тромбінфарктна пневмонія

    3. Негоспітальна пневмонія

    4. *Нозокоміальна пневмонія

    5. Туберкульоз легень

76. Пацієнт 40 років, захворів гостро, захворювання розпочалося з підвищення температури до 39 °С, ознобу, слабкості, білі в правій поло­вині грудної клітки, сухого кашлю. Справа, нижче лопатки, від паравертебральної до середньопахвовної лінії визначається притуплено-тимпанічний перкуторний звук, при аускультації - крепітація. В аналізі крові -лейкоцитоз, нейтрофільний зсув вліво, прискорена ШОЕ. Вкажіть діагноз:

    1. *Крупозна пневмонія

    2. Сухий плеврит

    3. Туберкульоз легень

    4. Бронхоектатична хвороба

    5. ХОЗЛ

77. В клінічну лабораторію для аналізу поступило харкотиння з червонуватим відтінком, в якому було виявлено багато білка, небагато еритроцитів, лейкоцитів, альвеолярних клітин і макрофагів. Для якого захворювання характерні такі лабораторні дані?

    1. Гострого бронхіту

    2. Хронічного бронхіту з обструктивним синдромом

    3. *Крупозної пневмонії у фазі припливу

    4. Бронхоектатичної хвороби

    5. Бронхіальної астми

78. Хворий скаржиться на інтенсивний біль у верхній частині живота з іррадіацією в спину, свербіж шкіри. При об’єктивному обстеженні відмічено жовте забарвлення шкіри та видимих слизових оболонок, сліди розчухів на тулубі. Загальний білірубін – 80,5 мкмолль/л, прямий – 70,5 мкмолль/л, реакція Ван ден Берга пряма, прискорена. В сечі визначається білірубін, уробілін відсутній, реакція калу на стеркобілін від’ємна. Про яке захворювання можна подумати?

    1. Хронічний гепатит.

    2. Цироз печінки.

    3. Гострий ентерит.

    4. Гострий панкреатит.

    5. *Жовчнокам’яна хвороба.

79. Хвора К., 35 р., скаржиться на періодичний ниючий біль в правому підребер’ї, який виникає після вживання гострої та жирної їжі, підвищення температури тіла до 37,3 град. С. Вважає себе хворим 4 роки. При глибокій пальпації відмічається болючість в ділянці проекції жовчного міхура. Печінка не збільшена. Про яке захворювання можна подумати?

    1. Хронічний панкреатит, фаза загострення

    2. Гострий холецистит

    3. Хронічний персистуючий гепатит.

    4. Цироз печінки

    5. *Хронічний холецистит, фаза загострення.

80. Скарги хворого на важкість і відчуття розпирання в животі, загальну слабкість, поганий апетит. Зловживає алкоголем. Об’єктивно: на шкірі грудної клітки судинні зірочки. Живіт збільшений в об’ємі. На передній черевній стінці вени розширені, в черевній порожнині вільна рідина. Нижній край печінки виступає з-під краю реберної дуги на 6 см, гострий, поверхня щільна, безболісна. Селезінка виступає з-під краю реберної дуги на 3 см. Про яке захворювання гепато-біларної системи йде мова?

    1. Хронічний гепатит.

    2. Холангіт.

    3. *Цироз печінки.

    4. Хронічний холецистит.

    5. Жовчнокам’яна хвороба.

81. Хворий Л., 55 років з декомпенсованим цирозом печінки під час обходу лікаря скаржиться на запаморочення, відчуття частого серцебиття, мерехтіння світлих “мушок” перед очима, блювання кров’ю, загальну кволість. Шкіра бліда, пульс 120 на хвилину, АТ 90/50 мм рт. ст. Яке ускладнення вірогідніше всього має місце у пацієнта?

    1. *Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу

    2. Кишкова кровотеча

    3. Печінкова енцефалопатія

    4. Гострий коронарний синдром

    5. Ні одне з названих ускладнень

82. У хворого наявні судинні «зірочки», павукоподібне розширення дрібних шкірних судин, гіперемія долонь, виражений судинний малюнок на шкірі живота, виявляється значне збільшення печінки, при пальпації поверхня її бугриста, щільна, злегка болюча, край гострий. Пальпується селезінка. В аналізі крові – лейкопенія, тромбоцитопенія, збільшення ШОЕ. Яке захворювання можна діагностувати?

    1. Гострий вірусний гепатит

    2. Ехінококоз печінки.

    3. *Цироз печінки.

    4. Хронічний криптогенний гепатит.

    5. Мієлолейкоз

83. Хворий Р., 55 років, скаржиться на загальну слабкість, головокружіння, відчуття важкості в правому підребер’ї, відсутність апетиту, здуття живота, схуднення. При огляді: хворий зниженого живлення, шкіра суха, “судинні зірочки” на шкірі обличчя та верхній половині тулуба. Язик малиновий, живіт збільшений в об’ємі, пупок випнутий, на бокових поверхнях живота видно розширені венозні судини, визначається асцит. Нижній край печінки щільний,виступає на 6 см з-під краю реберної дуги. Ваш діагноз:

    1. Гострий вірусний гепатит

    2. Жовчно-кам’яна хвороба

    3. *Цироз печінки.

    4. Хронічний криптогенний гепатит.

    5. Гострий холангіт

84. Хвора Д., 39 р., скаржиться на постійний тупий біль ниючого характеру в правому підребер’ї з іррадіацією в праву половину тіла, нудоту, гіркий смак у роті., дратівливість, безсоння.. Об’єктивно: загальний стан задовільний t-37,2°С, живіт болючий при пальпації в правому підребер’ї, позитивні симптоми Ортнера, Кера. В аналізі крові – нейтрофільний лейкоцитоз, прискорена ШОЕ, виявляється С-реактивний білок, збільшення серомукоїду. Який найбільш ймовірний діагноз в даній клінічній ситуації?

    1. Хронічний вірусний гепатит

    2. *Хронічний холецистит

    3. Цироз печінки

    4. Хронічний активний гепатит

    5. Хронічний панкреатит

85. Хвора 37 років, скаржиться на біль, що виникає в епігастральній ділянці та іррадіює в праве плече, часом підвищується температура тіла , гіркий присмак в роті. Ці скарги виникають після вживання смаженої, жирної їжі, переїдання. Об’єктивно: хвора має надмірну масу тіла, локальна болючість в правому підребер’ї, позитивні симптоми Кера, Ортнера. В крові – лейкоцитоз. Який, на ваш погляд, можна встановити діагноз:

    1. Хронічний панкреатит

    2. *Хронічний холецистит

    3. Виразкова хвороба шлунка

    4. Хронічний гастрит

    5. Хронічний коліт

86. Хвора М. – 45 років, звернулася до лікаря зі скаргами слабкість, знижений апетит, свербіння шкіри, біль у правому підребер’ї. Об'єктивно: іктеричність шкіри та слизових оболонок, печінка на 2 см нижче реберної дуги, край її загострений, болючий. У сироватці крові наявні наступні маркери: HBs-Ag, ДНК HBV. Про яке захворювання можна подумати?

    1. *Хронічний вірусний гепатит

    2. Хронічний автоімунний гепатит

    3. Цироз печінки

    4. Рак печінки

    5. Хронічний криптогенний (ідіопатичний) гепатит

87. Хворий Б., 68 років. Скарги на свербіж шкіри, жовтяницю, гарячку, схуднення. Шкіра пігментована, судинні «зірочки», еритема долонь, пальці у вигляді «барабанних паличок», ксантоми. Печінка збільшена, край гострий, щільний, чутливий при пальпації. В аналізі крові – білірубінемія, збільшення холестерину, жовчних кислот, підвищення активності лужної фосфатази. Ваш діагноз?

    1. Хронічний вірусний гепатит

    2. *Біліарний цироз печінки

    3. Хронічний холецистит

    4. Хронічний холангіт

    5. Дрібновузловий алкогольний цироз

88. У хворого на гостру лейкемію, на тлі цитостатичного лікування виникла жовтяниця, диспептичні розлади. Виявлено помірне збільшення та болючість печінки, гіпербілірубінемія за рахунок прямого і непрямого білірубіну, збільшення рівня АЛАТ, АСАТ. Реакція на антигени гепатиту В і С негативна. Яке ускладнення виникло у пацієнта?

    1. *Токсичний гепатит

    2. Вірусний гепатит В

    3. Холецистит

    4. Гастрит

    5. Гемолітична анемія

89. У хворої 35 рокiв пiсля 3-х мiсячного лiкування тубазидом з'явилися: адинамiя, жовтяниця, бiль у правому пiдребер'ї. Печiнка збiльшена. В кровi пiдвищена активнiсть ферментiв АЛТ - в три рази, АСТ-в два рази. , гіпербілірубінемія. НВs-антиген не виявлений. Про яке захворювання iде мова?

    1. *Гострий медикаментозний гепатит

    2. Хронічний активний гепатит

    3. Гострий вiрусний гепатит

    4. Біліарний цироз печiнки

    5. Калькульозний холецистит

90. Хворий М., 47 років, звернувся зі скаргами на важкість у правому підребер’ї, гіркоту в роті, свербіж шкіри. З анамнезу: в дитинстві перехворів вірусним гепатитом. Об’єктивно: живіт збільшений за рахунок асциту, на передній стінці живота - розширені вени, пупок вип’ячений, селезінка збільшена. Поставте попередній діагноз.

    1. *Цироз печінки

    2. Рак печінки

    3. Рак головки підшлункової залози

    4. Жовчнокам’яна хвороба

    5. Хронічний гепатит

91. Хвора Д., 38 р., скаржиться на біль у правому підребер’ї, що виникає переважно після вживання гострої та жирної іжі, частий субфебрилітет, іноді свербіж шкіри, субіктеричність склер. Протягом останніх двох тижнів напади болю стали щоденними. Об’єктивно: печінка виступає з-під краю реберної дуги на 0,5 см, чутлива при пальпаці . Загальний аналіз крові: лейкоцити -10,0 г/л, ШОЕ – 24 мм/год. Які дослідження треба зробити в першу чергу для встановлення діагнозу?

    1. *УЗД внутрішніх органів

    2. Ректороманоскопію

    3. Колоноскопію

    4. ФГДС

    5. Дуоденальне зондування

92. Хвора П., 47 років протягом 5 років страждає на напади болю в правому підребер’ї, що виникають переважно після вживання жирної їжі. Рік тому пропонували холецистектомію. Останній тиждень напади болю стали щоденними і більш інтенсивними, а 3 дні тому з’явилася жовтяниця. Заг. аналіз крові: лейкоцити - 12,8 г/л, ШОЕ 32 мм\год. З якого методу потрібно почати обстеження?

    1. *УЗД внутрішніх органів

    2. Оглядова рентгенографія черевної порожнини

    3. Дуоденальне зондування

    4. Комп’ютерна томографія

    5. ФЕГДС

93. Пацієнтка 45р., скаржиться на нудоту, блювання, відчуття гіркоти у роті натще і тяжкості у правому підребер’ї, слабкість, нездужання. Погіршення самопочуття пов’язує з прийомом жирної їжі. Хворіє протягом 2 років. Об’єктивно: шкіра і видимі слизові оболонки з жовтушним відтінком. Печінка – біля краю реберної дуги. Позитивні симптоми: Кера, Ортнера. Дуоденальний вміст: у порції “В” – лейкоцити, епітелій, жовч мутна. Клінічна картина є найбільш характерною для:

    1. *Холециститу.

    2. Дуоденіту.

    3. Гепатиту.

    4. Цирозу печінки.

    5. Холангіту

94. Хворий С., 52 роки, звернувся до лікаря зі скаргами на слабкість, знижений апетит, свербіж шкіри, біль у правому підребір’ї. В анамнезі вірусний гепатит В. Об’єктивно: іктеричність шкіри та слизових оболонок, печінка на 5 см нижче реберної дуги, край її гладкий, болючий. Про яке захворювання можна подумати?

    1. *Хронічний гепатит

    2. Хронічний холецистит

    3. Дискінезія жовчновивідних шляхів

    4. Хронічний панкреатит

    5. Пенетрація виразки

95. Хворий 72-х років скаржиться на свербіж шкіри, кровоточивість, жовтяницю, збільшення живота. При обстеженні виявлено: судинні зірочки на шкірі, еритема долонь, ксантоми,контрактура Дюпюітрена, асцит. У крові: білірубінемія, збільшення ліпідів. Для якого захворювання це характерно?

    1. *Цироз печінки

    2. Панкреатит

    3. Хронічний гепатит

    4. Хронічний некалькульозний холецистит

    5. Жовчнокам'яна хвороба

96. Пацієнт А., 40 років, надійшов до гастроентерологічного відділення зі скаргами на біль в правому підребер’ї, який виникає після вживання жирної їжі, іррадіює в ділянку правого плеча, гіркоту в роті, періодичне блювання з домішками жовчі. При пальпації живота відмічаються позитивні симптоми Образцова-Мерфі, Захар’їна. Вказані ознаки характерні для:

    1. *Холециститу

    2. Гастриту

    3. Цирозу печінки

    4. Панкреатиту

    5. Гепатиту

97. Пацієнтка 35 років прокинулась вночі від раптового, різкого, швидко наростаючого болю у правому підребер’ї, який ірадіював у праву лопатку. Біль супроводжувався нудотою і повторним блюванням. Позитивні симптоми Ортнера, Кера, Мерфі. Який препарат з перелічених треба застосувати в цій ситуації?

    1. *Атропін

    2. Димедрол

    3. Алохол

    4. Анестезин

    5. Церукал

98. Пацієнт С., 35 років, скаржиться на дратівливість, безсоння, гіркий присмак у роті, нудоту. Хворіє протягом 4 років. Об'єктивно: гіперстенічної конституції, шкіра та видимі слизові оболонки звичайного забарвлення. Живіт м'який, злегка болючий у правому підребір'ї. Френікус-симптом позитивний. Печінка не збільшена. Ваш попередній діагноз?

    1. хронічний вірусний гепатит

    2. *хронічний хаспіринолецистит

    3. дискінезія жовчних шляхів

    4. хронічний автоімунний гепатит

    5. цироз печінки

99. Хвора К., 45 років, скаржиться на різкий біль у правому підребер’ї, що іррадіює у праве плече, лопатку, а також на нудоту, блювання. Об’єктивно: хвора збуджена, шкіра волога. Живіт здутий. Під час пальпації у правому підребер’ї відзначається болючість. Позитивні симптоми Ортнера, Кера, Мюссі-Георгієвського. Загострення якого захворювання можна запідозрити?

    1. Хронічного панкреатиту

    2. *Хронічного холециститу

    3. Хронічного гастриту

    4. Хронічного коліту

    5. Хронічного гепатиту.

100. Хворому 78 років, який тривало страждає гіпертонічною хворобою, раптово стало гірше: виникла нестача повітря, відчуття страху, виражена задишка інспіраторного характеру. Об-но: Дихання - клекочуче. Велика кількість харкотиння.При аускультації легень: розсіяні крупнопухирчаті хрипи. АТ – 170/100 мм тр.ст., Р- 96 уд/хв, напруже-ний. Лабораторні дані: Hb–130г/л, загальний білок – 60 г/л. Яка найбільш вірогідніша причина даного стану хворого?

     1. *Підвищений тиск в малому колі кровообігу

     2. Зниження онкотичного тиску крові

     3. Форсована інфузійна терапія

     4. Прогресуюча з віком гіпоксія

     5. Необгрунтоване введення В-адреноблокаторів

101. Хвора 65 років знаходилась на лікуванні з приводу гіпертонічної хвороби. Після фізичного навантаження, з’явились різка задуха, виник приступ ядухи. Об-но: ЧСС 120 в хв., АТ 200/120 мм Hg, ЧД 40 за хв. Cor-тони глухі, систолічний шум на верхівці. Дихання везикулярне, ослаблене, вологі різнокаліберні хрипи. Яка з наведених схем є найбільш доцільною?

     1. *Лазикс, нітрогліцерин, пентамін

     2. АТФ, лазикс, маніт

     3. Строфантин, гемодез, лазикс

     4. Морфін, анальгін, строфантин

     5. Еуфілін, нітрогліцерин, дибазол

102. Хворий К., 50 років, поступив у клініку зі скаргами на головний біль, головокружіння, нудоту, серцебиття, болі в ділянці серця. Хворіє на протязі 5 років. Неодноразово лікувався з приводу підвищення АТ. АТ 240/105 мм рт.ст., серцевий поштовх пальпується в VІ міжребер’ї на 2 см назовні від лівої середньо-ключичної лінії. Який верхівковий поштовх буде у хворого?

     1. Розлитий, резистентний

     2. Обмежений, посилений, високий, резистентий

     3. Високий, резистентний, розлитий

     4. *Розлитий, посилений, резистентний, високий

     5. Посилений, високий, розлитий

103. Хворий 48 років на протязі 3 років відмічає підвищення артеріального тиску в межах 220/120–240/140 мм рт.ст. Гіпотензивна терапія малоефективна. Скарги на м'язову слабість, сухість у роті, поліурію, головний біль. Натрій плазми крові–155 ммоль/л, калій-3,6 ммоль/ь. Яка найбільш імовірна причина артеріальної гіпертензії.

     1. *Первинний гіперальдостеронізм

     2. Феохромоцитома

     3. Гіпертонічна хвороба

     4. Ниркова гіпертензія

     5. Хвороба Іценка-Кушінга

104. Жінка 36 років скаржиться на головний біль, парестезії, м`язову слабкість, судоми, спрагу, поліурію. Об’єктивно: температура - 36,6оС, ЧДР – 18 за хв., пульс - 92 уд./хв., АТ – 180/110 мм рт. ст. Підвищеного харчування. На ЕКГ – зниження сегменту ST. Вміст калію у сироватці крові знижений, натрію – підвищений, активність реніну плазми значно знижена, концентрація альдостерону підвищена. Сеча: питома вага протягом доби не перевищує 1,008-1,011, реакція лужна. Спіронолактоновий тест позитивний. КТ: правий наднирник збільшений. Який діагноз найбільш вірогідно можна поставити хворій?

     1. Андростерома

     2. Феохромоцитома

     3. Синдром Іценко-Кушинга

     4. *Синдром Кона

     5. Нецукровий діабет

105. Хворий 72 років скаржиться на головний біль, запаморочення, слабкість. На протязі 2 років, реєструється підвищення артеріального тиску (АТ). Об-но: набряків немає, при аускультації серця акцент II тону і систолічний шум на аорті , АТ 180/100, ЧСС 68 в 1 хв. ЕКГ: ознаки гіпертрофії лівого шлуночку. Який рівень АТ є цільовим при проведенні антигіпертензивної терапії?

     1. *Нижче 140/90 мм рт. ст

     2. Нижче 170/90 мм рт. ст

     3. Нижче 160/95 мм рт. ст

     4. Нижче 130/85 мм рт. ст

     5. 130/80 мм рт. ст

106. Хворий 49 років. Скаржиться на головний біль в потиличній області, мерехтіння перед очима. На протязі 5 років має місце постійне підви_щення артеріального тиску-160/100 мм рт.ст. Межі відносної серцевої тупості розширені ліворуч. Тахікардія, акцент ІІ тону над аортою. ЕКГ-лівограма, ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Офтальмологічне дослідження-симптом Салюсу ІІ. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?

     1. *Гіпертонічна хвороба, ІІ стадія

     2. Гіпертонічна хвороба, І стадія

     3. Гіпертонічна хвороба, ІІІ стадія

     4. Хвороба Іценко-Кушинга

     5. Гострий гломерулонефрит

107. Хвора М. 36 років лікується з приводу дифузного токсичного зобу протягом 5 років. Тиреостатичну терапію отримувала нерегулярно. Декілька місяців тому почали турбувати постійне серцебиття, задишка, перебої. Об’єктивно: екзофтальм, тремор витягнутих рук, шкіра темна, волога. З боку серця – тахіфарма миготливої аритмії, тони звучні, систолічний шуи в роботі серця, АТ 150/60 мм рт.ст. Печінка збільшена, набряки гомілок. Щитовидна залоза ІІ ст. еластичної консисиетнції, рухома, безболюча. Яка патологія серця у даному випадку?

     1. Атеросклеротичний кардіосклероз

     2. Мітральна вада серця

     3. Бактеріальний ендокардит

     4. *Тиреотоксична міокардіодистрофія

     5. Дилятаціяна кардіоміопатія

108. Хвора З., 38 років скаржиться на головний біль, приступи м'язевої слабкості, судоми, частий сечопуск. Об'єктивно: Рs- 80 уд за хв, задов.власт. АТ 160/120 мм рт ст. Ліва межа серця на 1,5 см назовні від середньоключичної ліній, акцент ІІ тону над аортою. Вміст калію в крові 2,8 ммоль/л. Яке захворювання найбільш ймовірно?

     1. *Гіперальдостеронізм (синдром Кона)

     2. Гіпертонічна хвороба

     3. Тетанія

     4. Нецукровий діабет

     5. Гіперпаратиреоз

109. Хворий 47 р., скаржиться на різке збільшення ваги, головні болі, підвищення АТ, збільшення грудних залоз. При огляді обличчя кругле з багряним рум’янцем на щоках, ожиріння верхньої половини тулуба, гінекомастія, АТ 210/130 мм рт.ст. Для якої хвороби типові ці ознаки?

     1. Тиреотоксикоз

     2. *Іценко-Кушинга

     3. Кона

     4. Феохромоцитома

     5. Гіпертонічна хвороба

110. Хвора М, 32-х років скаржиться на слабкість у м’язах, періодичні судоми, приступи різкої загальної слабкості, поліурію, ніктурію, підвищення АТ. Хворіє 8 місяців. Об’єктивно: правильної статури, задовільного харчування, шкіра нормальної вологості та кольору. Легені та органи черевної порожнини без особливостей. Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над аортою, АТ 170/100 мм рт. ст., набряків немає. В загальному аналізі сечі: лужна реакція сечі, протеїнурія. Визначається гіпоізостенурія. Який з наступних діагнозів можливий у хворої?

     1. Нефротичний синдром

     2. Гіпертонічна хвороба

     3. *Хвороба Конна

     4. Хвороба Іценка-Кушинга

     5. Феохромоцитома

111. Хвора 45 р., доставлена каретою швидкої допомоги в приймальне відділення із скаргами на загальну слабість, головокружіння, миготіння мушок перед очима, шум у вухах. З анамнезу відомо, що хворіє гіпертонічною хворобою 2 роки. Які обов’язкові обстеження треба призначити хворій?

     1. ЕКГ

     2. *Дослідження очного дна

     3. Загальний аналіз сечі

     4. Біохімічний аналіз крові

     5. Всі перераховані

112. Хвора 50 років поступила в клініку зі скаргами на напади сильного головного болю, запаморочення, відчуття пульсації в голові, пітливість, м’язову кволість. Під час нападу значно підвищується АТ до 280/170 мм рт.ст. Напади тривають до 30 хв. Останнім часом почастішали. За даними УЗД-визначається об’ємне утворення правого наднирника. Який препарат необхідний даній хворій?

     1. Папаверин в/в

     2. Пентамін в/в

     3. Фуросемід в/в

     4. Дибазол в/в

     5. *Розчин фентоламіну, в/в.

113. Хворий 42 років протягом 8 років хворіє на гіпертонічну хворобу з частими кризами. Два останніх гіпертонічних кризи ускладнились гострою лівошлуночковою недостатністю. Раніше кризи виникали 2-3 рази на рік, а в останні місяці – почастішали і стали важче зніматися Які заходи необхідні для попередження ускладненого кризу при гіпертонічній хворобі? ?

     1. *Адекватна медикаментозна та не медикаментозна терапія з регулярним контролем АТ

     2. Обмеження фізичного навантаження та антихолістеринова дієта

     3. Нормалізація cну, обмеження рідини, рефлексотерапія

     4. Дотримання режиму праці та відпочинку

     5. Регулярне вживання сечогінних препаратів

114. Хворий А., 37 років, звернувся в поліклініку із скаргами на головні болі в потиличній ділянці, які турбують останнім часом. Раніше ніколи не хворів серцевими захворюваннями, АТ вважав нормальним. При обстеженні виявили підвищення артеріального тиску до 145/94 мм рт. ст. При проведенні лабораторно-інструментального обстеження відхилень від норми не виявлено. Яку тактику повинен прийняти лікар?

     1. *Лікар повинен протягом 4-6 місяців спостерігати за тиском крові у пацієнта

     2. Призначити монотерапію гіпотензивними препаратами

     3. Призначити двох компонентну терапію гіпотензивними препаратами

     4. Призначити трьох компонентну терапію гіпотензивними препаратами

     5. Призначити дієтото- та фітотерапію

115. У хворої, 44 роки, яка хворіє на ГХ біля 5 років, відзначається різке підвищення артеріального тиску до 240/110 мм рт.ст. Хвору турбують серцебиття, запаморочення, виражена нудота, була блювота. Які препарати доцільно застосувати?

     1. * Показані антагоністи кальцію (ніфедипін, німодипін, нікардипін), альфа-адреноблокатор лабеталол у пероральних і парентеральних формах

     2. Показані інгібітори АПФ

     3. Показані бета-блокатори

     4. Показані діуретики

     5. Показані блокатори рецепторів ангіотензину ІІ

116. Хвора 17 р., яка доставлена в стаціонар швидкою допомогою, скаржиться на приступоподібне підвищення АТ до 180/110 мм рт.ст., спрагу, виділення великої кількості сечі. При обстеженні виявлені симптоми феохромоцитоми. Який метод дослідження найбільш важливий у діагностиці?

     1. Загальний аналіз крові

     2. Загальний аналіз сечі

     3. Рентгенографія нирок

     4. Ультразвукове дослідження

     5. *Комп'ютерна томографія

117. Пацієнт 48 р., скаржиться на сильний головний біль, шум у вухах. Такі напади спостерігаються останні 2 роки після психічних напружень. АТ в межах 190/120 мм рт.ст. Розвиток якого синдрому спостерігається у пацієнта?

     1. Синдром гострої серцевої недостатності

     2. Гіпотензивний синдром

     3. *Гіпертензивний синдром

     4. Синдром гострої судинної недостатності

     5. Синдром коронарної недостатності

118. Хворий Д., 45 р., скаржиться на головні болі в ділянці потилиці, загальну слабість, періодичну появу набряків на ногах під вечір. Вважає себе хворим протягом півроку, коли вперше діагностували гіпертонічну хворобу І ст. Що лежить в основі лікувального харчування даного пацієнта?

     1. Обмеження води

     2. Обмеження жирі

     3. *Обмеження солі.

     4. Обмеження вуглеводів

     5. Обмеження білків

119. У хворого, який скаржиться на головні болі, мерехтіння “мушок” перед очима знайдено підвищення АТ до 160/95 мм рт.ст. і поставлений діагноз “гіпертонічна хвороба” І ст. Яке ураження органів-мішеней типове для цієї стадії?

     1. Гіпертрофія лівого шлуночка

     2. Протеінурія

     3. Центральної нервової системи

     4. Звуження судин сітківки

     5. *Відсутнє

120. У хворого Н. діагностовано гострий катаральний бронхіт. Пацієнта турбує нежить, кашель з виділенням слизового харкотиння. Які слід очікувати дані перкусії?

     1. Коробковий відтінок перкуторного звуку

     2. Стегновий звук

     3. Притуплений тимпаніт

     4. *Ясний легеневий звук

     5. Незначне притуплення перкуторного звуку

121. Хворий 45 років скаржиться на приступ експіраторної задухи, нестерпний сухий кашель. Хворіє 5 років на бронхіальну астму. Об-но: положення хворого вимушене - сидить, спираючись руками на стіл. У дихальний акт включені допоміжні м'язи. Дихання щумне, зі свистом. Грудна клітка розширена, нижні межі легень опущені. Які зміни можна виявити при перкусії верхівок легень?

     1. Двобічне зменшення ширини полів Креніга

     2. Однобічне зменшення ширини полів Креніга

     3. *Двобічне збільшення ширини полів Креніга

     4. Однобічне зменшення ширини полів Креніга

     5. Змін не буде

122. Хворий 72 років скаржиться на кашель з виділенням харкотиння, приступи ядухи, що виникають зранку, задуху при ходьбі, періодичне підвищення температури. Хворіє на бронхоектатичну хворобу протягом 20 років. Останніми роками щодня зранку виділяє до 50 мл гнійного харкотиння, в період загострення - більше ніж 100 мл. Який характер харкотиння буде в даному випадку?

     1. Слизове

     2. Серозне

     3. *Гнійне

     4. Геморагічне

     5. Гнилісне

123. Хворий 42 років звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на біль в грудній клітці, сухий кашель, задуху, загальну слабість. Лікар оглянув хворого і діагностував правобічний сухий плеврит. Який характер болю при цьому захворюванні?

     1. Ріжучий постійний

     2. *Колючий, виникає при диханні, кашлі

     3. Відчуття важкості й розпирання з ураженого боку

     4. Тиснучий, виникає при фізичному навантаженні

     5. Біль відсутній

124. Хворий C., 40 років звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на біль в грудній клітці, сухий кашель, задуху, загальну слабість. Лікар оглянув хворого і діагностував правобічний ексудативний плеврит. Який характер болю при цьому захворюванні?

     1. Ріжучий постійний

     2. Колючий, виникає при диханні, кашлі

     3. *Відчуття важкості й розпирання з ураженого боку

     4. Тиснучий, виникає при фізичному навантаженні

     5. Біль відсутній

125. У хворого 48 років 3 роки тому здійснено резекцію легені з приводу деструктивної форми туберкульозу. Які дані огляду будуть характерні?

     1. Бочкоподібна грудна клітка

     2. Кілевидна грудна клітка

     3. Відставання ураженої половини грудної клітки в диханні

     4. *Зменшення об’єму ураженої половини грудної клітки

     5. Широкі міжреберні проміжки на боці ураження

126. При обстеженні пацієнта А. 55 р., виявлено, він хворіє на емфізему. Яка форма грудної клітки може розвинутись у хворого?

     1. *Бочкоподібна грудна клітка

     2. Паралітична грудна клітка

     3. Кілевидна грудна клітка

     4. Човникоподібна грудна клітка

     5. Кіфосколіоз

127. Хворий 40 р., скаржиться на підвищення температури до 39,5 °С, кашель з виділенням "іржавого" харкотиння, задишку, герпетичне висипання на губах. ЧД - 32/хв. Справа під лопаткою посилення голосового тремтіння, там же притуплення перкуторного звуку. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?

     1. Ексудативний плеврит

     2. Бронхоектатична хвороба

     3. Туберкульоз легені

     4. Гострий бронхіт

     5. *Пневмонія

128. Чоловік 38 років захворів 1 тиждень тому, з'явився кашель, слабкість, підвищилась температура до 38,0 °С. Хворий звернувся за мед допомогою. Виставлено діагноз пневмонія. Який перкуторний звук виявиться при перкусії легень?

     1. Тимпанічний

     2. *Припуплений

     3. Легеневий

     4. Коробковий

     5. Тупий

129. У хворого на тлі лихоманки спостерігається сухий кашель, наростає задишка. Аускультативні і перкуторні дані дозволили запідозрити ексудативний плеврит. Яке вимушене положення хворого характерне у цьому випадку?

     1. Сидяче

     2. *Лежачи на ураженому боці

     3. Лежачи на неураженому боці

     4. Сидить, нахилившись вперед, спирається руками на спинку крісла

     5. Не може знайти собі місця

130. У хворого 40 років п'ять місяців тому при профілактичному огляді на флюорограмі виявлено затемнення в легенях. Скарги на прогресуючу задишку, кровохаркання. При фізичному обстеженні виявлено притуплення справа в нижніх відділах легень. Аналізи крові – анемія. Рентгенологічне обстеження виявило справа затемнення трикутної форми, зміщення органів середостіння в бік ураження. Є підозра на наявність у хворого центрального раку легень. Який додатковий метод обстеження необхідно провести для верифікації діагнозу.

     1. Бронхографію

     2. *Бронхоскопію

     3. Оглядову рентгенографію

     4. Контрастну рентгенографію

     5. Комп’ютерну томографію

131. Хвора К. 20 р., захворіла гостро 2 дні тому, коли з'явились остуда, t-38 ºС, біль у животі, нудота, блювання, сухий кашель. Виявлено укорочення перкуторного звуку та вологі дрібно міхурцеві хрипи справа в проекції нижньої долі. Ан.крові:ер-4,2х10¹²/л, лейк-9,8х10⁹/л, е-4%,п-16%,с-54%, л-18%, м-8%, ШОЕ-20 мм/год. Які додаткові методи обстеження необхідні для верифікації діагнозу?

     1. *Рентгенографія легень

     2. Дослідження шлункового соку

     3. Дуоденальне зондування

     4. Аналіз кала на яйця гельмінтів

     5. Імунологічне дослідження крові

132. У хворого 42 років виявлено правобічний ексудативний плеврит. Для діагностики була проведена плевральна пункція і отримана плевральна рідина . Які зміни плевральної рідини дозволили зробити висновок про те, що плевральна рідина є ексудатом ?

     1. Низька питома вага (нижче 1015)

     2. Нитки фібрину в ексудаті

     3. Вміст білка менше 2%

     4. *Проба Ривальта позитивна

     5. Наявність атипових клітин

133. Хворий К. 28 років скаржиться на задуху в спокої, тупий біль в правій половині грудної клітки, сухий кашель, підвищення температури тіла до 38,5 С, слабість, пітливість. Хворіє протягом тижня. Об-но: стан середньої важкості. Акроціаноз. Частота дихання 36 за хв. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкуторно справа від кута лопатки донизу притуплення перкуторного звуку, що переходить в тупість. Дихання тут різко ослаблене. Яке обстеження необхідно провести в першу чергу?

     1. *Оглядова рентгенографія легень

     2. Бронхографія

     3. Бронхоскопія

     4. Біохімічний аналіз крові

     5. Імунологічне дослідження крові

134. Хворий Р. 59 р., страждає захворюванням легень протягом 13 років. В анамнезі часті простуди. Останні 10 років турбують приступи ядухи, кашель з харкотинням жовто-зеленого кольору, що важко відходить, пітливість, субфебрильна температура тіла ввечері. Користується "сальбутамолом". На рентгенограмі - посилення легеневого малюнка. Який додатковий метод обстеження необхідно провести з метою визначення ступеня дихальної недостатності?

     1. Бронхографія

     2. Бронхоскопія

     3. Оглядова рентгенографія

     4. *Спірографія

     5. Комп’ютерна томографія

135. У хворого при об’єктивному обстеженні виявлено: права половина грудної клітки відстає в акті дихання, нижче кута правої лопатки голосове тремтіння та бронхофонія відсутні, перкуторний звук тупий, дихання не прослуховується. Для якого синдрому характерні наведені симптоми?

     1. *С-м накопичення рідини в плавральній порожнині.

     2. С-м ущільнення легеневої тканини.

     3. С-м наявності порожнини у легеневій тканині.

     4. С-м гіперпневматизації легеневої тканини.

     5. С-м бронхіальної ектазії.

136. У хворого при аускультації легень вислуховується послаблене везикулярне дихання та додатковий дихальний шум, який чути і на вдосі і на видосі, який не змінюється при кашлі, але посилюється при натисканні стетоскопом на грудну клітку. Який це додатковий шум?

     1. Вологі дрібнопухирцеві хрипи

     2. Крепітація indux.

     3. Крепітація redux.

     4. *Шум тертя плеври.

     5. Шум тертя перикарда

137. У хворого відзначається підвищення температури тіла до 38,5-39⁰С. Ранішня кількість харкотиння велика, харкотиння гнійно-слизового характеру, неприємного запаху, іноді містить прожилки крові. Мікроскопічно виявлені “пробки Дітріха”. Для якої легеневої патології характерне таке харкотиння?

     1. Бронхіальної астми.

     2. Хронічного бронхіту.

     3. *Бронхоектатичної хвороби.

     4. Крупозної пневмонії.

     5. Емфіземи легень.

138. Хворий поступив у клініку з приступом ядухи. При дослідженні харкотиння було виявлено: скловидний характер, еозінофілію, спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена. Для якого захворювання характерні приведені ознаки?

     1. Хронічного бронхіту.

     2. Емфіземи легень.

     3. *Бронхіальної астми.

     4. Сухого плевриту.

     5. Раку легень.

139. У хворого при об’єктивному обстеженні виявлено: вимушене положення (хворий стоїть, спершись руками об підвіконня) участь допоміжної мускулатури в акті дихання, перкуторний звук коробковий, дихання послаблене везикулярне з подовженим видохом, багаточисельні сухі свистячі хрипи. Для якого синдрому характерні наведені симптоми?

     1. *С-м бронхіальної обструкції.

     2. С-м накопичення рідини в плавральній порожнині.

     3. С-м ущільнення легеневої тканини.

     4. С-м гіперпневматизації легеневої тканини.

     5. С-м наявності повітря у плевральній порожнині.

140. Пацієнт, 16 р., хворіє на ревматизм з 6 років. Верхівковий поштовх зміщений вліво, розлитий, резистентний. При аускультації - послаблення І тону на верхівці, систолічний шум, який зливається з ІІ тоном. Які зміни будуть при перкусії серця?

     1. Зміщення меж відносної тупості вгору

     2. Зміщення меж відносної тупості вліво

     3. *Зміщення меж відносної тупості вгору і вліво

     4. Межі відносної тупості не зміщуються

     5. Зміщення меж відносної тупості вправо

141. Хворому з недостатністю мітрального клапана призначено рентгенологічне обстеження серця. Які зміни на рентгенограмі повинні при цьому бути?

     1. *Збільшення розмірів лівого шлуночка і передсердя, згладжена серцева талія (мітральна конфігурація серця), відхилення контрастованого стравоходу по дузі великого радіусу

     2. Гіпертрофія лівого шлуночка, відхилення контрастованого стравоходу по дузі великого радіусу

     3. Збільшення розмірів лівого передсердя, відхилення контрастованого стравоходу по дузі великого радіусу

     4. Гіпертрофія лівого шлуночка і передсердя, відхилення контрастованого стравоходу по дузі малого радіусу

     5. Змін на рентгенограмі не буде.

142. У хворого П., 18 р., який знаходився на обстеженні, виявлено: зміщення верхньої межі серцевої тупості до ІІ міжребер’я, лівої - до лівої середньоключичної лінії. Тони серця ослаблені, систолічний шум на верхівці. Які зміни можна виявити при пальпації серця?

     1. Верхівковий поштовх зміщений вліво

     2. Верхівковий поштовх зміщений вліво і вгору, площа зменшена

     3. Властивості верхівкового поштовху не змінюються

     4. *Зміщення верхівкового поштовху вліво, він розлитий, підсилений і резистентний

     5. Верхівковий поштовх не зміщений, розлитий.

143. Хвору Д., 25 р., турбує біль в серці ниючого характеру, серцебиття, біль у великих суглобах ніг, пітливість. Хворіє 8 років на ревматизм. Прослуховується ослаблений І тон, систолічний шум на верхівці, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Які зміни на ЕхоКГ слід очікувати?

     1. Розширення порожнини правого передсердя, потовщення мі трального клапану і П-подібна конфігурація

     2. Розширення порожнини лівого шлуночка, потовщення міокарду, дилятація дуги аорти

     3. *Розширення порожнини лівого передсердя і шлуночка, відсутність змикання стулок мітрального клапана в систолу

     4. Розширення порожнини правого шлуночка

     5. Розширення порожнини лівого шлуночка, гіпокінезія задньої стінки і перегородки

144. При об’єктивному дослідженні хворого М. виявлена блідість шкіри. Пальпаторно над аoртою «котяче муркотіння». Тони серця ослаблені, виражений систолічний шум над аортою. Рентгенологічно - аортальна конфігурація серця. Яким має бути пульс?

     1. Частий, малого наповнення і напруження

     2. Рідкий, повний

     3. *Малий, рідкий, повільний

     4. Високий, швидкий

     5. Не змінюється

145. Хворому з недостатністю клапанів аорти проведено ЕКГ. Вкажіть її результати.

     1. Широкі, збільшені і двогорбі зубці Р в І, ІІ, двофазний Р в V1.

     2. Відхилення електричної осі серця вліво. Глибокий S в правих грудних відведеннях, зміщення інтервалу ST, від’ємний Т.

     3. *Широкі, збільшені і двогорбі зубці Р в І, ІІ, двофазний Р в V1. Електрична вісь відхилена вліво. Високий R у V5-V6, глибокий S у V1-V2.

     4. Відхилення електричної осі серця вправо, двогорбий Р в І, ІІ, двофазний Р в V1. Високий R у V1-V2, глибокий S у V5-V6;

     5. Відхилення електричної осі серця вправо. Глибокий S в лівих грудних відведеннях, зміщення інтервалу ST, від’ємний Т.

146. Хворому з недостатністю клапанів аорти призначена рентгеноскопія серця. Які зміни на рентгенограмі повинні бути при цьому?

     1. *Збільшення розмірів лівого шлуночка і передсердя, згладжена серцева талія (мітральна конфігурація серця), відхилення контрастованого стравоходу по дузі великого радіусу.

     2. Збільшення розмірів лівого передсердя, відхилення контрастованого стравоходу по дузі великого радіусу;

     3. Збільшення лівого шлуночка, підкреслена талія, розширення висхідної частини аорти

     4. Гіпертрофія лівого шлуночка і передсердя, відхилення контрастованого стравоходу по дузі малого радіусу

     5. Змін на рентгенограмі не буде

147. Хворий П., 28 р., скаржиться на головокружіння, відчуття пульсації у тілі, які виникли після перенесеної ангіни. При огляді: пульсація сонних артерій, симптом Мюссе. АТ 130/40. Пульсація зіниць у відповідності до серцевих скорочень. Що можна виявити при аускультації серця?

     1. *І тон на верхівці і ІІ тон на аорті ослаблені, діастолічний шум над аортою і в т. Боткіна

     2. І тон на верхівці посилений, діастолічний шум на верхівці, тон відкриття мітрального клапана

     3. І тон на верхівці ослаблений, систолічний шум на верхівці.

     4. І тон на верхівці і ІІ тон на аорті ослаблені.

     5. І і ІІ тони ослаблені, грубий систолічний шум у т. Боткіна

148. Хворий Т., 29 р., скаржиться на головокружіння, запаморочення, болі за грудиною. При огляді: блідість шкіри. Підсилений верхівковий поштовх. Пульс малий, повільний. АТ знижений. Аускультативно - І і ІІ тони ослаблені, грубий систолічний шум у т. Боткіна, ІІ міжребер’ї справа, який проводиться на сонні артерії. Опишіть дані перкусії серця.

     1. Зміщення меж відносної тупості вгору;

     2. Зміщення меж відносної тупості вгору і вліво;

     3. *Зміщення лівої межі серцевої тупості, постстенотичне розширення правої межі судинного пучка

     4. Зміщення меж відносної тупості вправо.

     5. Межі відносної тупості не зміщуються

149. У хворого діагностовано стеноз гирла аорти. Які ЕКГ-ознаки цієї вади?

     1. *Відхилення електричної осі вліво. Глибокий S в правих грудних відведеннях, зміщення інтервалу ST, від’ємний Т.

     2. Широкі, збільшені і двогорбі зубці Р в І, ІІ, двофазний Р в V1.

     3. Широкі, збільшені і двогорбі зубці Р в І, ІІ, двофазний Р в V1. Електрична вісь відхилена вліво. Високий R у V5-V6, глибокий S у V1-V2.

     4. Відхилення електричної осі серця вправо, двогорбий Р в І, ІІ, двофазний Р в V1. Високий R у V1-V2, глибокий S у V5-V6;

     5. Відхилення електричної осі серця вправо. Глибокий S в лівих грудних відведеннях, зміщення інтервалу ST, від’ємний Т

150. Хворому Т., у якого знайдені клінічні ознаки стенозу гирла аорти, призначена ЕхоКГ. Які ознаки цієї вади на ЕхоКГ?

     1. Розширення порожнин лівого передсердя і правого шлуночка, потовщення мітрального клапану і П-подібна конфігурація.

     2. Розширення порожнини правого передсердя, звуження мітрального отвору;

     3. *Розширення порожнини лівого шлуночка, потовщення міокарду, дилятація дуги аорти;

     4. Розширення порожнини лівого шлуночка, гіпокінезія задньої стінки і перегородки.

     5. Потовщення стінки міокарда лівого шлуночка, збільшення його порожнини, розширення порожнини правого шлуночка

151. Хворий 40 р., скаржиться на періодичні болі в ділянці серця, головокружіння при фізичному навантаженні. При огляді лікар виявив ознаки, що свідчать про наявність аортального стенозу. Який з аускультативних симптомів зустрічається при цій ваді?

     1. Пресистолічний шум над аортою.

     2. Підсилення І тону на аорті.

     3. Систолічний шум над легеневою артерією.

     4. *Систолічний шум над аортою.

     5. Діастолічний шум над аортою.

152. Хвору М., 40 р., турбують кашель з періодичним кровохарканням, задишка, серцебиття. При обстеженні характерний рум’янець на щоках, ціаноз. Верхівковий поштовх не змінений, визначається “котяче муркотіння”. В серці ляскаючий І тон, додатковий тон і діастолічний шум. Як зміняться перкуторні границі серця?

     1. Не зміняться.

     2. Вліво, вниз.

     3. Вліво, вверх.

     4. Вправо, вниз.

     5. *Вправо, вверх.

153. При аускультації серця у хворої Л., 25 р., яка знаходиться на лікуванні з приводу ревматизму, недостатності мітрального клапана визначається на верхівці серця шум. Вкажіть який шум характерний для цієї вади?

     1. *Систолічний шум на верхівці.

     2. Систолічний шум в т. Боткіна.

     3. Діастолічний шум на верхівці.

     4. Діастолічний шум в т. Боткіна.

     5. Систолічний шум на мечовидному відростку.

154. У хворого А., 54 р., який протягом 25 років хворіє на ревматизм при перкусії серця виявлено розширення тупості вгору і вправо за рахунок гіпертрофії лівого передсердя і правого шлуночка. Які ЕКГ ознаки гіпертрофії лівого передсердя?

     1. Збільшення амплітуди зубця Р.

     2. Збільшення амплітуди зубця R.

     3. Зменшення амплітуди зубця R.

     4. Тривалість зубця Р не змінюється.

     5. *Поява двогорбого зубця Р.

155. Хворий Ф., 36 р., який з дитинства хворів ревматизмом, скаржиться на задишку, серцебиття при фізичному навантаженні кровохаркання. При огляді обличчя відмічається акроціаноз, виражений ціанотичний рум'янець на щоках. При обстеженні серця визначені симптоми мітрального стенозу. Як називається вираз такого обличчя?

     1. Лихоманкове.

     2. Корвізара.

     3. Нефротичне.

     4. Мікседематозне.

     5. *Мітральне.

156. Під час взяття на облік з приводу вагітності у пацієнтки 26 р., виявили ослаблення І тону, систолічний шум на верхівці, незначне посилення ІІ тону на легеневій артерії і запідозрили мітральну недостатність. Який найінформативніший метод підтвердження цього ?

     1. ЕКГ

     2. *УЗД серця

     3. Рентген

     4. Фонокардіографія

     5. Векторкардіографія

157. Хворий М., 40 р., скаржиться на нестачу повітря, кашель. Займає вимушене сидяче положення. ЧД 36 ударів за хв., АТ 240/120 мм.рт.ст. При аускультації легень жорстке дихання, в нижніх відділах вологі хрипи. Тони серця ослаблені. Назвіть цей стан.

     1. Напад бронхіальної астми

     2. *Серцева астма

     3. Пневмонія

     4. Набряки легень

     5. Кардіогенний шок

158. У хворого А., 56 р., діагностовано виражену ступінь мітрального стенозу. Скарги на значну задишку в спокої. Мають місце кахексія, набряки ніг, часте серцебиття. Об'єктивно: пульс 98 ударів в хв., миготлива аритмія. Застійні хрипи в легенях. Мелодія мітрального стенозу, асцит. Збільшення печінки (виступає з-під реберної дуги на 8 см, щільна). Набряки ніг. Що можна запідозрити у хворого?

     1. СН І ст

     2. СН ІІ А ст

     3. *СН ІІ Б ст

     4. СН ІІІ ст

     5. СН ІV ст.

159. У хворої 25 років після фізичного навантаження з'явилось головокружіння, болі в серці, втрата свідомості. При огляді виражена блідість шкіри. При пальпації в ІІ міжребер’ї справа від грудини визначається симптом “котячого муркотіння”. При аускультації серця І тон на верхівці і ІІ тон на аорті ослаблені. Який шум повинен вислуховуватися?

     1. *Систолічний шум на аорті.

     2. Діастолічний шум на аорті.

     3. Систолічний шум на верхівці.

     4. Діастолічний шум на легеневій артерії.

     5. Систолічний шум на легеневій артерії.

160. Хворий 22 років. скаржиться на біль по всьому животу, дефекацію до 20 разів на день з домішками крові, тенезмы.Об-но: схуднення, болючість по ходу товстої кишки, помірна гепато- і спленомегалія. Нв - 98 г/л, ШОЕ - 24 мм/ч, Алт - 1,8 мкмоль/л, в калі - еритроцити, слиз у великій кількості. Який діагноз найбільш вірогідний?

     1. Неспецифічеський виразковий коліт

     2. *Бацилярная дизентерія.

     3. Амебіаз.

     4. Гранулематозний коліт.

     5. Хвороба Крона

161. Хворий 46 років страждає неспецифічним виразковим колітом впродовж трьох років. Лікувався нерегулярно. Два дні тому при черговому загостренні захворювання стан хворого різко погіршав: посилився біль в животі, зменшилася частота стільця, з'явилося здуття живота, підвищилася температура тіла до 39 С. Об-но: зниженого живлення, свідомість сплутана. При пальпації тонус передньої черевної стінки понижений. Перистальтичні шуми не вислуховуються. На оглядовій рентгеноскопії черевний полости- ознаки мегаколона. Про яке ускладнення захворювання можна думати в даному випадку ?

     1. *Перфорація товстої кишки

     2. Рак товстої кишки

     3. Стриктури товстої кишки

     4. Кровотеча

     5. Токсична дилятація товстої кишки

162. Хворий 27 років поступив в клініку з скаргами на частий стілець з домішками слизу і крові, біль в лівій клубовій ділянці, субфебрильну температуру тіла. Хворіє впродовж 7 років.Об- но: загальний стан середньої тяжкості. Шкіра бліда. Живіт правильної форми; при поверхневій пальпації - локальна болючість в лівій клубовій ділянці, при глибокій пальпації - ущільнення сигмовидної кишки, низхідного відділу поперечноободової кишки. Ан.крові: ер-2,8х10/12/л, НЬ-120Г/Л, КП - 0,78; лейк-8,1х 10/9/л, е-1%,п-9%,с-60%,л-26%,м-4%; ШОЕ-24 мм/ч. Колонофіброскопія: слизова оболонка рихла, кровоточивть, виразки. Яке лікування Ви застосуєте в даному випадку ?

     1. *Салофальк

     2. Тетрациклин

     3. Парацетамол

     4. Диклоберл

     5. Пангрол

163. Хворий 42 років скаржиться на різку слабкість, значне схуднення, посилене випадання волосся, кровоточивість ясен, порушення менструального циклу, біль в кістках і м'язах, рідкий стілець, здуття живота, бурчання в животі. Хворіє з дитинства, коли вперше після вживання недоброякісної їжі з'явився рідкий стілець із слизом, метеоризм. Об-но:хвора пониженого живлення; блідість шкіри, понижений її тургор, тонус м'язів понижений. Живіт помірно роздутий, більше навколо пупка. Ан.крові: ознаки вираженої гіпохромної анемії. Дані копрограмми: виявлено багато жирних кислот, сполучнотканинні волокна, велика кількість неперетравлених волокон, клітковина. Ваш діагноз:

     1. Хронічний коліт

     2. Хвороба Крону

     3. *Хронічний ентерит

     4. Хвороба Уїппла

     5. Неспецифічний виразковий коліт

164. Жінка 32 років скаржиться на посилення спастичних болів внизу живота після психоемоційного напруження. Випорожнення кишківника інтермітуючі: 2-3 випорожнення після пробудження чергуються із запорами протягом 1-2 днів. Об'єктивно: маса тіла збережена, помірний біль при пальпації сигмовидної кишки. Hb - 130 г/л, лейк.5,2х109/л, ШЗЕ - 9 мм/год. Ректороманоскопічне дослідження болісне через спастичний стан кишківника, його слизова оболонка не змінена. В просвіті кишківника багато слизу. Яке захворювання найбільш імовірне у даної пацієнтки?

     1. *Синдром подразненої товстої кишки

     2. Хвороба Крона

     3. Неспецифічний виразковий коліт

     4. Гостра ішемія кишок

     5. Синдром мальабсорбції

165. У жінки 43 років виявлено скарги на нестійке випорожнення, з переважанням закрепів, здуття живота та біль спастичного характеру в нижній частині живота, а також головний біль, порушення сну. Вага тіла не змінена. Яким захворюванням найвірогідніше може бути викликана така клінічна картина ?

     1. *Синдром подразників товстого кишківника

     2. Хронічним ентеритом

     3. Хронічним панкреатитом

     4. Хронічним атрофічним гастритом

     5. Раком кишківника

166. Хворий 60 р.10 р. хворіє на хронічний гастродуоденіт. В останні 1,5 роки періодично з’являлись плями крові на калових масах та туалетному папері. Яке інструментальне дослідження потрібно регулярно проводити хворому для ранньої діагностики раку?

     1. Колоноскопія товстої кишки

     2. *Ректороманоскопія; колонофіброскопія

     3. Реакцію на прховану кров у калі

     4. Комп’ютерна томографія органів черевної порожнини

     5. Біопсію слизової

167. У хворого 34 років на 3 добу лікування гострого отиту цефтріаксоном у добовій дозі 2 грами з’явився рідкий стілець 5-6 разів на добу. Калові маси без домішок крові, слизу. Температура тіла 36,60. Реакція Грегерсена негативна. Бактеріологічне дослідження калу не виявило патогенних мікроорганізмів. Яка найбільш характерна причина діареї?

     1. *Антибіотикоасоційована діарея

     2. Дисбіоз кишківника

     3. Синдром надмірного бактеріального росту

     4. Виразковий коліт

     5. Хвороба Крона

168. У хворого К., 44 р., в якого болі за грудиною виникають при ходьбі на відстані до 100 м, при перенесенні вантажу, вагою 2-3 кг. Біль стискаючого характеру, супроводжується задишкою, підсиленим потовиділенням, віддає в ліву руку, ліву лопатку. При обстеженні: пульс- 80 в 1 хв., ритмічний. АТ-160 і 100 мм рт ст. Тони серця приглушені, акцент 2-го тону над аортою. В крові підвищена кількість холестерину і ліпопротеїдів низькоі щільності. Який функціональний клас стенокардії, вірогідно, має місце?

     1. V

     2. *IV

     3. III

     4. II

     5. I

169. До лікаря звернувся пацієнт 65 років зі скаргами на нападоподібні болі, стискуючого характеру за грудиною з іррадіацією в ліву руку, що зменшуються після прийому нітрогліцерину. Хворіє цукровим діабетом 2 типу. При обстеженні: пульс - 68 за 1 хв., АТ - 160/100 мм рт. ст., тони серця приглушені, акцент 2 тону над аортою. Такий характер болю характерний для:

     1. міокардиту

     2. *стенокардії

     3. вегето-судинної дистонії

     4. Інфаркту міокарда

     5. невралгії

170. У хворого В., 48 років, періодично вночі раптово виникає напад загрудинного болю. При цих станах допомагає нітрогліцерин. На ЕКГ, що була зареєстрована під час больового нападу, відмічалась швидкоплинна елевація сегменту ST в грудних відведеннях. Реакції з боку крові не відмічено. Який діагноз є найвірогіднішим?

     1. *Стенокардія спонтанна

     2. Стенокардія, що вперше виникла

     3. Стенокардія, що прогресує

     4. Гострий передній інфаркт міокарду

     5. Гострий задній інфаркт міокарду

171. Хворий Л., 55 років, скаржиться, що 1,5 тижні тому з’явився сильний нападоподібний біль в нижній щелепі, тривалістю 5-20 хв. З часом біль став частішати, до 10 разів на добу. Прийом анальгетиків та спазмолітиків безрезультатний, однак стан покращився після прийому 3 таблеток нітрогліцерину. Який з перерахованих діагнозів є найбільш ймовірним?

     1. *Стенокардія.

     2. Інфаркт міокарда

     3. Перикардит.

     4. Неврит трійчастого нерва

     5. Остеомієліт щелепи.

172. У хворого Н. в 5-й годині ранку з’явився напад сильного болю за грудиною, який супроводжувався кволістю, холодним потом. На ЕКГ – куполоподібний під’йом сегмента ST у відведеннях ІІ, ІІІ, avF, V5-V6. Після вщухання болю показники ЕКГ повернулись до норми. Який діагноз є найбільш імовірним?

     1. *Спонтанна стенокардія типу Prinzmetal.

     2. Гострий інфаркт міокарда в задньобоковій ділянці лівого шлуночка

     3. Дилатаційна кардіоміопатія

     4. Міокардит

     5. Перикардит

173. У хворого з стабільною стенокардією напруги ІІ функціонального класу в останні кілька днів значно збільшилась кількість больових нападів, вони з’явилися у спокої, знизилась толерантність до фізичного навантаження, збільшилась потреба в нітрогліцерині. В даній клінічній ситуації найбільш виправданим буде наступний діагноз.

     1. *ІХС: прогресуюча стенокардія напруги та спокою

     2. ІХС: гострий інфаркт міокарда

     3. ІХС: вперше виникла стенокардія

     4. НЦД з кардіальним синдромом

     5. ІХС: стабільна стенокардія, ІІІ функціональний клас

174. У чоловіка 45р. під час городніх робіт виникли болі в ділянці серця, стискаючого характеру з іррадіацією в ліву руку. Хворий зблід, спітнів, у нього зявився страх смерті. До хворого викликана швидка допомога, зроблено ЕКГ, на якій інтервал ST вище ізоелектричної лінії,інших змін не виявлено. Що у хворого?

     1. Ревматизм

     2. Інфаркт міокарда

     3. *Стенокардія напруги

     4. Стенокардія спокою

     5. Варіантна стенокардія

175. Хворий А.,50 років, госпіталізований зі скаргами на болі в ділянці серця та задишку, які виникли раптово після значного фізичного перенавантаження. На ЕКГ зафіксовано елевацію сегмента ST в ІІ, ІІІ, аVF відведеннях. Підвищення рівня КФК у сироватці крові майже вдвічі відносно норми. Який діагноз є найбільш вірогідним?

     1. Кардіогенний шок

     2. Стенокардія напруження

     3. Стенокардія, що вперше виникла

     4. *Гострий інфаркт міокарду

     5. Стенокардія, що прогресує

176. Хворого турбує сильний загрудинний біль пекучого характеру, страх смерті. При обстеженні: пульс - 96 за 1 хвилину,ритмічний. Тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. АТ- 100/70 мм рт. ст.Хворому виставлено діагноз гострого інфаркту міокарда, що підтверджено даними додаткових методів обстеження. Яка форма ІМ у хворого на вашу думку?

     1. малосимптомна,

     2. *ангінозна,

     3. астматична,

     4. аритмічна,

     5. цереброваскулярна.

177. У пацієнта 56років раптово зявились болі в грудній клітці, посередині грудини, які поширювались на всю грудну клітку і в епігастральну ділянку. При обстеженні: пульс-90 в 1 хв. АТ 100/60 мм рт.ст. Лікар запідозрив гострий ІМ. Які дані мають найвагоміше значення у діагностиці гострого інфаркту міокарда?

     1. загального аналізу крові,

     2. біохімічного аналізу крові,

     3. ехокардіографії,

     4. *електрокардіографії,

     5. вимірювання температури тіла.

178. Хворий 56 років, 2,5 місяці тому захворів на гострий інфаркт міокарду. На даний час почуває себе задовільно, біль в серці не турбує. Пульс-78 за 1 хвилину, ритмічний. АТ-140/100 мм рт.ст. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені. Який це період інфаркту міокарда?

     1. Найгостріша стадія інфаркту міокарда

     2. Гостра стадія інфаркту міокарда

     3. *Підгостра стадія інфаркту міокарда

     4. Рубцева стадія інфаркту міокарда

     5. Стадія відновлення

179. У хворого М., 62р., інфаркт міокарда ускладнився набряком легень: наростала ядуха, кашель, піна рожевого кольору виділялась з рота і носа.Частота дихання в 1 хвилину – 40. В легенях різнокаліберні вологі хрипи. Назвіть препарат, який необхідно ввести хворому для зменшення венозного припливу до правого шлуночка:

     1. Кордіамін,

     2. камфора

     3. *Лазикс,

     4. дігоксин,

     5. еуфілін.

180. Пацієнт - 38 років, знаходиться в кардіологічному відділенні. Скаржиться на задишку, відчуття страху смерті. Йде четверта доба гострого періоду інфаркту міокарду. Об'єктивно: стан хворого швидко погіршується. Шкіряні покрови бліді, вкриті липким потом, різкий акроціаноз. ЧД - 40 в 1 хв., пульс - 120 в 1 хв., ритмічний, задовільного наповнення, напруження, АТ-140/90 мм рт. ст.,тони серця глухі, на фоні ослабленного дихання, над задньобоковими відділами легень прослуховуються сухі і вологі хрипи. Яке ускладнення виникло у пацієнта з гострим інфарктом міокарду?

     1. Гіпертонічний криз

     2. напад бронхіальної астми

     3. Кардіогенний шок

     4. напад пароксизмальної тахікардії

     5. *напад серцевої астми

181. У відділенні перебуває пацієнт з діагнозом трансмуральний інфаркт міокарда. Хворий скаржиться на біль у ділянці серця. При огляді: шкіра бліда, ціаноз, РS – 92 за хвилину , малого наповнення, АТ – 80/60 мм рт ст. Назвіть найбільш вірогідне ускладнення, що виникло у пацієнта?

     1. Аритмія

     2. Набряк легенів

     3. Тромбоемболія

     4. Аневризма серця

     5. *Кардіогенний шок

182. Хворий 60 років скаржиться на біль за грудниною стискуючого характеру при ходьбі до 200 м. Біль триває до 10 хв., супроводжується відчуттям нестачі повітря, пітливістю. Протягом останніх 2 тижнів біль з'явився в спокої, став частішим, перестав зніматись однією таблеткою нітрогліцерину. Який найбільш імовірний діагноз?

     1. *ІХС. Прогресуюча стенокардія.

     2. Варіантна стенокардія.

     3. ІХС. Стабільна стенокардія IIIФК.

     4. ІХС. Дрібновогнищевий інфаркт міокарда.

     5. ІХС. Стабільна стенокардія IV ФК.

183. У хворого 64 років 2 години тому з'явилися стискуючий біль за грудниною з іррадіацією в ліве плече, виражена слабкість. Об'єктивно: шкіра бліда, холодний піт. Ps 108/хв. AT 70/50 мм. рт. ст. Тони серця глухі. Дихання везикулярне. Живіт м'який, безболісний. Варикозне розширення вен на лівій гомілці. ЕКГ: ритм синусовий, ЧСС 100/хв, різкий підйом сегмента ST та зубця Т над ізолінією у відведеннях II, III, aVF. Яка патологія виникла у хворого?

     1. Тромбоемболія легеневої артерії.

     2. Розшаровуюча аневризма аорти.

     3. Тампонада серця.

     4. *Кардіогенний шок.

     5. Серцева астма.

184. У пацієнта 47років під час фізичної роботи виник напад болю за грудиною тиснучого характеру, з іррадіацією в ліву руку і лопатку. Для зняття болю випив 2 таблетки нітрогліцерину з інтервалом 5-7 хвилин. Біль за грудиною зник, але стан хворого покращився мало, що повязано з побічною дією нітратів. Які ці побічні дії?

     1. Брадикардія, зниження АТ

     2. Біль у ділянці серця, задишка

     3. *Головний біль, запаморочення

     4. Порушення серцевого ритму

     5. Тахікардія, підвищення АТ

185. Хворий А., 40 р., скаржиться на болі в епігастральній ділянці, нудоту, була одноразова блювота. Об'єктивно: пульс 88 за 1 хв., АТ 90/60 мм.рт.ст. Живіт м’який, безболісний при пальпації. На ЕКГ - елевація ST в ІІ, ІІІ, АVF відведеннях. Що можна запідозрити у хворого?

     1. Виразкову хворобу шлунка

     2. Холецистит

     3. Гострий гастрит

     4. *Інфаркт міокарда

     5. Панкреатит

186. У хворого В., 69 років, після пробіжки з’явився різкий загрудинний біль з ірадіацією у ліву руку, серцебиття. На протязі 3-х років мав місце періодичний короткочасний стискаючий біль в ділянці серця. Діяльність серця ритмічна, ЧСС-130 за хвилину, систолічний шум над верхівкою. Артеріальний тиск 140/90 мм.рт.ст. PS-110 за хвилину, ритмічний. ЕКГ: зниження ST, Т нижче ізолінії на 2 мм. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?

     1. Стенокардія напруження ІІІ функціональний клас

     2. *Інфаркт міокарду

     3. Аортальний стеноз

     4. Міокардит

     5. Міжреберна невралгія

187. Хворий 4 місяці тому захворів на гострий інфаркт міокарду. В даний час почуває себе задовільно, біль в серці не турбує. Об'єктивно: пульс 80 за 1 хв., АТ 140/80 мм.рт.ст. На ЕКГ інтервал ST знаходиться на ізоелектричній лінії, зубець Т негативний , має вигляд рівнобедреного трикутника. Який це період інфаркту міокарда?

     1. Найгостріша стадія інфаркту міокарда

     2. Гостра стадія інфаркту міокарда

     3. Підгостра стадія інфаркту міокарда

     4. *Рубцева стадія інфаркту міокарда

     5. Жодна з вказаних стадій

188. У хворого, що довготривало страждає виразковою хворобою з локалізацією виразки в цибулині дванадцятипалої кишки, в останній час змінилася клінічна картина: появилось відчуття важкості після прийому їжі, нудота, блювота з'їденої напередодні їжею, неприємний запах з рота, втрата ваги. Можна думати про наступне ускладнення:

     1. перфорації виразки

     2. *пенентрація виразки

     3. спазм воротаря

     4. малігнізація виразки

     5. органічний стеноз пілородуоденальної зони

189. У хворого С., який багато років страждає на анацидний гастрит, спостерігається відрижка з гнильним запахом, періодичне блювання з неприємним запахом, втрата ваги, відраза до м’ясної їжі. Що можна запідозрити?

     1. пенентрацію виразки в підшлункову залозу

     2. шлункову кровотечу

     3. хронічний гастрит

     4. виразкову хворобу

     5. *рак шлунка

190. У чоловіка 52 років, що страждає ерозивним гастритом, прогресує слабкість, серцебиття, запаморочення. Об'єктивно: блідість і сухість шкіри та слизових оболонок, ангулярний стоматит. Пульс - 104/хв., тони серця приглушені, систолічний шум біля верхівки і основи серця. AT - 130/75 мм. рт. ст. Печінка та селезінка не пальпуються. В крові виражена гіпохромна анемія. Який патогенетичний фактор може бути найважливішим у розвитку анемії в даному випадку?

     1. Інтоксикація.

     2. Гемоліз еритроцитів.

     3. Дефіцит фолієвої кислоти.

     4. Дефіцит вітаміну В12.

     5. *Крововтрата.

191. Хворий 36 років, з виразковою хворобою шлунка в анамнезі госпіталізований у хірургічне відділення зі скаргами на блювання «кавовою гущею», пронос, помірно виражену спрагу. Об'єктивно: шкіра бліда, покрита холодним потом, язик сухий, AT - 80/60 мм. рт. ст. Ps - 120/хв., ЧД - 28/хв., діурез - 25 мл/год. Аналіз крові: ер. - 2,8 × 1012/л, Нb - 98г/л. Яке ускладнення має місце у хворого?

     1. Перфорація

     2. Пенентрація

     3. Інтоксикація

     4. *Шлункова кровотеча

     5. Малігнізація

192. У хворого 35 років діагностована шлунково-кишкова кровотеча, що підтвердилось зниженням рівня Нb до 90 г/л та кількості еритроцитів до 2,7 × 1012/л. Загальний стан хворого задовільний. Який додатковий метод обстеження найбільш інформативний для підтвердження діагнозу?

     1. *Ендоскопічне дослідження.

     2. Визначення кислотності шлункового соку.

     3. Проба Холландера.

     4. Рентгеноскопія шлунка.

     5. Лапароскопія.

193. Чоловік 67 років скаржиться на втрату апетиту, відчуття важкості і розпирання в епігастральній ділянці після прийому їжі, відрижку повітрям, їжею з затхлим запахом, нудоту. При дослідженні шлункової секреції виявлено ахілію. При проведенні ЕФГДС слизова шлунка витончена, під нею спостерігається течія крові в судинах. Який з наведених діагнозів є найбільш імовірним ?

     1. Гастрит з кишковою метаплазією.

     2. Хронічний гастродуоденіт.

     3. Рак шлунка.

     4. *Атрофічний гастрит.

     5. Хронічний дискінетичний коліт.

194. У хворого 36 років, водія за фахом, годину тому виник різкий біль в епігастральній ділянці. Диспептичних явищ не відмічає. Ps - 56/хв. Язик сухий. Спостерігається блідість, пітливість. Положення вимушене. Живіт втягнутий з напруженням м'язів. Печінкова тупість не визначається. Позитивні симптоми подразнення очеревини. Який найбільш імовірний діагноз?

     1. Гострий панкреатит.

     2. Гострий гастрит.

     3. Гострий холецистит.

     4. Гостра кишкова непрохідність.

     5. *Перфоративна виразка.

195. Чоловік 47 років скаржиться на виражену загальну слабість, напади серцебиття та піливості, інтенсивні болі в епігастрії, які виникають через 10-15 хвилин після прийому їжі. Протягом 10 років хворіє на виразкову хворобу шлунка. 2 року тому виконана резекція шлунка. При обстеженні живіт м'який, болючий в епігастрії та пілородуоденальній зоні. Яке ускладнення найбільш імовірно виникло у хворого?

     1. Пептична виразка анастомозу.

     2. Гастрит кукси шлунка.

     3. Холецистит.

     4. Хронічний панкреатит.

     5. *Демпінг-синдром.

196. Чоловік 32 років скаржиться на печію та ниючий біль в епігастрії через 2-3 години після прийому їжі. Загострення - навесні та восени. Харчова непереносимість яєць та риби. Об'єктивно: при пальпації живота - болісність у гастродуоденальній ділянці. ЕФГДС: виразка 5 мм на передній стінці дванадцятипалої кишки. Позитивний уреазний тест. Який найбільш вірогідний провідний механізм розвитку захворювання?

     1. Зниження синтезу простагландинів.

     2. Харчова алергія.

     3. Порушення моторики шлунка.

     4. *Хелікобактерна інфекція.

     5. Продукція аутоантитіл.

197. Хворий скаржиться на надзвичайно різкий біль в епігастрії. Хворіє на виразкову хворобу 12-палої кишки протягом 10 років. Положення хворого вимушене на правому боці з приведеними стегнами до живота. Живіт різко болючий в епігастрії, виражене захисне напруження м'язів черевної стінки. Який попередній діагноз?

     1. Гострий панкреатит.

     2. Пенетрація виразки в підшлункову залозу.

     3. Тромбоз мезентеріальних судин.

     4. Загострення виразкової хвороби.

     5. *Перфоративна виразка.

198. Хвора 37 років скаржиться на різкий біль, який виник раптово у правому підребер'ї, а потім швидко розповсюдився на весь живіт. Живіт втягнутий, пальпація його болюча, симптом Блюмберга-Щоткіна позитивний. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини, виконаній у вертикальному положенні хворої, визначається серповидне просвітлення під куполом діафрагми. Який діагноз найбільш вірогідний?

     1. Гострий апендицит.

     2. Гострий холецистит.

     3. *Перфорація виразки шлунка.

     4. Печінкова коліка.

     5. Гостра кишкова непрохідність

199. Хворий 35 років, що зловживає алкоголем та недотримується дієти, скаржиться на болі в епігастральному відділі, що виникають через 1-1,5 годин після їжи. Фіброгастродуоденоскопія: в антральному відділі шлунку визначається виражена гіперемія, дрібні дефекти, підвищена вразливість слизової оболонки. Яка найбільш вірогідна причина виявленої патології?

     1. *Інфікування Helicobacter pylori.

     2. Аліментарний чинник.

     3. Нервове перенапруження.

     4. Токсична дія алкоголю.

     5. Наявність антитіл до парієтальних кліток.

200. Хворий 25 років пройшов курс лікування у гастроентерологічному відділенні з виразковою хворобою. Через 2 тижні у пацієнта з'явився постійний біль, який наростав і не купірувався лікарськими засобами. Живіт болісний у епігастрії, помірний дефанс у пілоро-дуоденальній ділянці. Розвитком якого ускладнення зумовлене погіршення стану хворого?

     1. Перфорація.

     2. Кровотеча.

     3. Малігнізація.

     4. Стеноз.

     5. *Пенетрація.

201. Хворий 40 років з клінічними ознаками виразкової хвороби у сполученні з важкою діареєю. В анамнезі - три виразки дванадцятипалої кишки, які часто рецидивують. Одна з виразок локалізується близько до тонкої кишки. Гастрин сироватки 200 пг/мл. Яке дослідження буде найбільш інформативним у цьому випадку?

     1. Ендоскопічна ретроградна холангіографія.

     2. Колоноскопія.

     3. КТ живота.

     4. *Тест з ін'єкцією секретину.

     5. Рентгенографія ОЧП.

202. Жінка 36 років скаржиться на біль в надчеревній ділянці, що виникає після вживання їжі, нудоту, відрижку, послаблення випорожнень. Хвороба поступово прогресує біля 2 років. Об'єктивно: блідість та сухість шкіри, язик обкладений, вологий, з відбитками зубів по краях. Під час пальпації живота - розповсюджений біль у надчеревній ділянці. Який найбільш інформативний метод дослідження слід застосувати?

     1. *Фіброгастроскопія з біопсією слизової шлунка.

     2. Рентгенологічне дослідження шлунка та кишечнику.

     3. Комп'ютерна томографія черевної порожнини.

     4. Розгорнутий клінічний аналіз крові.

     5. Фракційне дослідження шлункової секреції.

203. У чоловіка 42 років, що протягом 20 років хворіє на виразку дванадцятипалої кишки, з'явилося постійне відчуття важкості в шлунку після їжі, відрижка тухлим, блювання вжитою напередодні їжею, схуднення. Об'єктивно: стан відносно задовільний, тургор тканин знижений. Живіт під час пальпації м'який, симптомів подразнення очеревини немає, «шум плеску» в епігастрії. Випорожнення 1 раз на 3 дні. Яке ускладнення найбільш відповідає стану хворого та зазначеній клініці?

     1. Прикрита перфорація виразки.

     2. *Виразковий стеноз вихідного відділу шлунка.

     3. Рак шлунка.

     4. Хронічний панкреатит.

     5. Пенетрація виразки.

204. Хворий С., скаржиться на біль в епігастрії, який виникає через 2-3 години після їжі, печію, відрижку кислим, закрепи. При дослідженні шлункового соку виявлено: дебіт-година соляної кислоти базальної секреції – 7,9 ммоль/л; стимульованої секреції – 16,2 ммоль/л. Які показники дебіт-години соляної кислоти базальної секреції в нормі?

     1. 5,5 – 6,5 ммоль/л

     2. * 1,5 – 5,5 ммоль/л

     3. 0 – 1,0 ммоль/л

     4. 6,5 – 7,5 ммоль/л

     5. 7,5 – 8,5 ммоль/л

205. Хворий С., скаржиться на біль в епігастрії, який виникає через 2-3 години після їжі, печію, відрижку кислим, закрепи. При дослідженні шлункового соку виявлено: дебіт-година соляної кислоти базальної секреції – 7,9 ммоль/л; стимульованої секреції – 16,2 ммоль/л. Які показники дебіт-години соляної кислоти стимульованої секреції в нормі?

     1. 1,5 – 5,5 ммоль/л

     2. 5,5 – 6,5 ммоль/л

     3. * 6,5 – 12,0 ммоль/л

     4. 12,5 – 16,5 ммоль/л

     5. 16,5 – 18,0 ммоль/л

206. Хворий З., 35 років, скаржиться на спастичний біль в проекції пілоричної частини шлунку через 1 годину після прийому їжі, печію, кислу відрижку. Хворіє протягом 2 років. При пальпації живота відмічена помірна болісність у пілородуоденальній зоні. При гастродуоденоскопії виявлений антральний гастрит. Яке дослідження уточнить природу захворювання?

     1. *Виявлення гелікобактерної інфекції в слизовій шлунку

     2. Виявлення автоантитіл до парієтальної клітин слизової оболонки шлунку.

     3. Визначення рівня ґастрину в крові

     4. Дослідження шлункової секреції.

     5. Дослідження моторної функції шлунку

207. Хв. П., 37 р. Скарги на відчуття важкості, розпирання, ниючий біль в епігастрії після вживання їжі, відрижку повітрям, відсутність апетиту, схильність до проносів, загальну слабість. Об-но: живіт м’який, болючий в епігастрії. Кал рідкий, без домішок. ЕГДС: слизова оболонка шлунку бліда, з ділянками гіперемії, стоншена. Морфологічно: атрофія слизової оболонки дна шлунка. Найбільш ймовірний діагноз?

     1. *Хронічний гастрит типу А

     2. Хронічний гастрит типу В

208. Хронічний гастрит типу С

     1. Рак шлунку

     2. Хронічний панкреатит

209. Хворий С., 29 р., поступив у ґастроентеролоґічне відділення зі скаргами на ниючі болі в проекції шлунку на передню черевну стінку, нудоту, чергування проносів та запорів, помірну загальну слабкість. Під час служби в армії 10 років тому був діаґностований хронічний гастрит зі збереженою секреторною функцією. Яке обстеження в даній ситуації треба визнати пріоритетним?

     1. Ренґенолоґічне дослідження.

     2. Беззондове дослідження шлункової секреції з ацидотестом.

     3. Копроґрама.

     4. ЕГДС з прицільною біопсією.

     5. *УЗД орґанів черевної порожнини.

210. Хлопчик 16 років скаржиться на постійний біль у ділянці серця, стомлюваність, підвищення температури до 37,3ºС щовечора. Хворіє на протязі тижня. Місяць тому переніс лакунарну ангіну. Об-но: Межі серця помітно не змінені, тони збережені, у систолі й діастолі є шум, який має шкребучий характер, ЧСС=ПС= 88 за 1 хв., АТ 120/80 мм рт.ст. У крові - Hb 140 г/л, Л -9,2 тис., ШОЕ 23 мм/год. На ЕКГ - елевація сегмента ST у стандартних відведеннях. Вкажіть, котрий з перерахованих діагнозів є найбільш імовірним?

     1. Ревматизм, мітральна вада серця

     2. Ревматизм, активна фаза, активність ІІ ступеня

     3. Ішемічна хвороба серця

     4. Сухий перикардит

     5. *Бактеріальний ендокардит

211. Хлопець 18 років скаржиться на різкий біль за грудиною, задишку, підвищення t тіла до 38⁰С. В анамнезі 3 роки тому оперований з приводу вродженого дефекту міжшлуночкової перетинки. Займає вимушене положення напівсидячи в ліжку, від болю за грудиною стогне, метушиться. Лице одутле. ЧД до 50 дихань на хвилину. Над легенями перкуторно - легеневий звук, дихання послаблене у нижньо-медіальних зонах зліва. Межі серця поширені в обидва боки, тони глухі, пульс парадоксальний. Печінка +5 см. Лікар проводить диференціальний діагноз між ексудативним перикардитом, ревматичним міокардитом, інфекційним ендокардитом. Який з додаткових методів дослідження є найбільш інформативним для проведення диференціального діагнозу?

     1. ЕКГ.

     2. *ЕхоКГ

     3. Бактеріологічне дослідження крові

     4. ФКГ

     5. Кардіоінтервалографія

212. Хвора 16 років, яка не має суттєвих скарг, має аускультативні, ЕКГ- та ЕхоКГ - ознаки помірної недостатності мітрального клапана. В 14-річному віці перенесла гострий ревматизм, пройшла повний курс лікування, включаючи протирецидивне. Ваші рекомендації щодо профілактики інфекційного ендокардиту:

     1. Потрібна тільки в разі рецидиву ревматизму.

     2. Ампіцилін 2 г за 30 хв. до хірургічного чи стоматологічного втручання і 1 г через 6 годин після втручання.

     3. Пеніцилін по 1,8 млн. ОД на добу в/м .

     4. Біцилін-3 по 600 тис. ОД в/м 1 раз на тиждень протягом 2 місяців після втручання.

     5. *Не потрібна.

213. Хворий К., 35 років звернувся за медичною допомогою із скаргами на біль у ділянці серця, задишку, остуду, стомлюваність, підвищення температури до 37,3ºС-37,9ºС щовечора. Хворіє на протязі тижня. Місяць тому переніс пневмонію . Об-но: Шкіра бліда з жовтуватим відтінком, в ділянці передпліч симетрично визначаються петехії, межі серця помітно не змінені, 1 тон над верхівкою ослаблений, вислуховується систолічний шум, ЧСС=ПС= 90 за 1 хв., АТ 120/80 мм рт.ст. У крові - Hb 140 г/л, Л -9,2 тис., ШОЕ 33 мм/год. На ЕКГ - елевація сегмента ST у стандартних відведеннях. Які зміни з боку органів черевної порожнини можна виявити, якщо у хворого інфекційний ендокардит?

     1. Позитивний симптом Пастернацького

     2. Болючість по ходу товского кишківника

     3. Болючість в ділянці підшлункової залози

     4. Збільшену тверду, не болючу печінку

     5. *Збільшення селезінки

214. У хворого М., 45 років, який переніс місяць тому тонзилектомію, запідозрено септичний ендокардит..Які зміни шкіри є типовими для цього захворювання?

     1. Судинні зірочки на шкірі тулуба

     2. Голова медузи в ділянці живота

     3. Багрові стрії в ділянці стегон

     4. *Пошкодження Дженвея (маленькі еритематозні макули на шкірі в ділянці hypothenar, а також на підошвах)

     5. Ксантоми і ксантелазми

215. У хворого С., 40 років, який переніс місяць тому тонзилектомію, запідозрено септичний ендокардит.Який симптом є характерним для даного захворювання?

     1. *Геморагічний висип нижче від манжетки під час вимірювання АТ або щипання шкіри (с-м Кончаловського-Румпеля-Леде і щипка)

     2. Симптом Пастернацького

     3. Симптом Менделя

     4. Симптом Грефе

     5. Симптом барабанних паличок і годинникових скелець

216. У хворого С., 40 років, який переніс місяць тому тонзилектомію, запідозрено септичний ендокардит.Які з перерахованих даних обстеження пацієнта відносяться до великих критеріїв інфекційного ендокардиту?

     1. *Позитивний посів крові на флору

     2. Виявлення на ЕКГ ішемії міокарда

     3. Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка і лівого передсердя за даними Ехо КС

     4. Поява жовтушності шкірних покривів у хворого

     5. Зростання рівня лейкоцитів із зсувом вліво та підвищення ШОЕ

217. Хвора 26 років, яка хворіє на ревматичну хворобу серця відмітила появу болю в ділянці серця, задишки, підвищення температури тіла до 37,7°С, ознобу, вираженої загальної слабкості, які появились у пацієнтки після видалення зуба. Яке з перерахованих досліджень необхідно зробити хворій у випадку підозри на септичний ендокардит

     1. ЕКГ.

     2. *ЕхоКГ

     3. Бактеріологічне дослідження крові

     4. ФКГ

     5. Кардіоінтервалографія

218. Хвора 26 років, яка хворіє на ревматичну хворобу серця відмітила появу болю в ділянці серця, задишки, підвищення температури тіла до 37,7°С, ознобу, вираженої загальної слабкості, які появились у пацієнтки після видалення зуба. Які дані отримані при ультразвуковому обстеженні серця вкажуть на наявність у хворої інфекційного ендокардиту?

     1. Поява зон гіпокінезії

     2. *Поява вегетацій на клапанах

     3. Виявлення гіпертрофії лівого передсердя і шлуночка

     4. Виявлення патологічних потоків крові у серці

     5. Виявлення нерівномірної гіпертрофії міжшлуночкової перегородки

219. У хворої П., яка хворіє на вроджену ваду серця і звернулась до ревматолога з приводу появипідвищення температури тіла до субфебрильних цифр щовечора при обстеженні виявили плями Рота. Що це таке?

     1. Петехії у ділянці перехідної складки кон׳юнктиви

     2. *Геморагії на сітківці у вигляді полум׳я із блідим центром

     3. Маленькі еритематозні макули на шкірі в ділянці hypothenar, а також на підошвах

     4. Підшкірні папули в подушечці дистальних фаланг пальців рук

     5. петехії (симетрично на обох передпліччях)

220. Студент 17 років, знаходиться під диспансерним спостереженням з приводу: ревматизму І, активної фази, А (II), ендоміокардиту, вада, що формується - недостатність мітрального клапану, поліартрит. НК 0. Вкажіть строк призначення біцилінотерапії:

     1. Біцилінотерапія щосезонна впродовж 3 років

     2. Біцилінотерапія виключно в період приєднання ГРВІ, ангіни.

     3. Біцилінотерапія протягом року, впродовж 3 років

     4. *Біцилінотерапія протягом року, впродовж 5 років

     5. Біцилінотерапія протягом року впродовж 1 року.

221. Дівчина 20 років скаржиться на біль в обох колінних суглобах. Два тижні тому перенесла ангіну. Треба виключити ревматизм. Який симптом має найменше значення?

     1. *Артралгія

     2. Кардит

     3. Хорея

     4. Підшкірні вузли

     5. Анулярна еритема

222. Дівчина 18 років 1,5 місяці знаходилась на стаціонарному лікуванні з діагнозом: Гостра ревматична лихоманка, активність II ступеня, ендомiокардит, поліартрит, гострий перебіг, СН I ст. Потім дівчина продовжувала лікування місцевому санаторії. Не зважаючи на проведену терапію у хворої сформувалася вада серця – недостатність мітрального клапана. Яка патоморфологічна фаза ревматичного процесу найбільш вірогідна у хворої тепер?

     1. Фібриноїдний некроз

     2. Мукоїдне набухання

     3. Фібриноїдне набухання

     4. *Склероз та гіаліноз

     5. Запальні клітинні реакції

223. Хвора Д.,19 років потрапила у відділення із проявами кардиту. В анамнезі: два тижні тому було загострення хронічного тонзиліту. Який етіологічний фактор кардиту найбільш імовірний у цьому випадку ?

     1. Стафілокок

     2. *Стрептокок

     3. Пневмокок

     4. Клебсієла

     5. Протей

224. Хвора К., 23 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, млявість, втомлюваність, висипання на шкірі. 3 тижні тому перенесла ангіну. Через 10 днів з'явився різкий біль в правому, а потім і в лівому колінних суглобах, їх набряк, обмеження рухів, підвищення t⁰ тіла до 39⁰С. На тлі лікування з'явились висипання на тулубі, кінцівках у вигляді рожевих плям круглої форми. Об'єктивно : шкіра бліда, поодинокі елементи кільцеподібного сипу на кінцівках, над легенями - жорстке дихання. Межі серця поширені у лівий бік. Тони серця ослаблені. Ps 96 уд/хв. Дуючий тривалий систолічний шум на верхівці серця, який проводиться до аксилярної ділянки. Печінка +2 см. Встановіть попередній діагноз:

     1. Реактивний артрит

     2. Інфекційний ендокардит

     3. Анулярна еритема

     4. Ревматоїдний артрит

     5. *Ревматизм

225. Дівчина 20 років скаржиться на біль в суглобах, підвищення температури тіла до 38°С, задишку. Об’єктивно: ліва межа серця зсунута на +2,5 см, тахікардія, систолічний шум на верхівці і в V точці. В крові: лейкоцитів - 20,0x10⁹ /л, ШОЕ - 18 мм/год. Яка ознака в найбільшій мірі обґрунтовує діагноз?

     1. Артралгії

     2. *Кардит

     3. Лейкоцитоз

     4. Гарячка

     5. Прискорена ШОЕ

226. Мати 16-річної дівчинки відмітила появу в неї підвищену емоційну лабільність, посмикування м’язів обличчя, мимовільні рухи в руках, погіршення почерку. При огляді виявлено м’язову гіпотонію, порушення координації рухів, підвищення сухожильних рефлексів. За 10 днів до цього дівчина перенесла лакунарну ангіну. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?

     1. *Мала хорея

     2. Вегетосудинна дистонія

     3. Тиреотоксикоз

     4. Енцефаліт

     5. Епілепсія

227. У 25 річної вагітної жінки при профілактичному обстеженні вперше виявлені ознаки недостатності мітрального клапану. Підозрюється ревматична причина вади. Який перебіг ревматизму більш вірогідний?

     1. Затяжний

     2. Безперервно-рецидивуючий

     3. Гострий

     4. *Латентний

     5. Підгострий

228. У хворого К., 17 років діагностовано першу атаку ревматизму, ендомiокардит. Яку найбільш характерну зміну на електрокардіограмі можна очікувати?

     1. Гіпертрофія шлуночків

     2. Подовження інтервалу QT

     3. Інверсія Т-зубців

     4. Фібриляція передсердь

     5. *Подовження інтервалу PQ

229. Хворий К., 19 років скаржиться на задишку при ходьбі, підвищення температури тіла до 38⁰С , болі і припухлість обох колінних суглобів. Два тижні тому переніс ангіну. При - огляді припухлість, гіперемія, обмеження рухів колінних суглобах, розширення меж серця вліво, тахікардія, приглушення тонів серця, систолічний шум на верхівці. Який найбільш ймовірний діагноз?

     1. Інфекційний ендокардит.

     2. *Ревматизм.

     3. Ревматоїдний артрит.

     4. Системний червоний вовчак.

     5. Інфекційно-алергічний артрит.

Питання до рисунків

1. Трансназальна бронхоскопія (Рис. Fig. 1) показана у хворих на ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень) у випадку…

A. Бронхолегеневої кровотечі

B. Санації трахеобронхіального дерева

C. Виключення можливих пухлин

D. Забору бронхіального вмісту для досліджень

E. *Все перечислене