Лекція № 8. Тема: Контрольні карти. Контроль по кількісній ознаці.

План

8.1. Загальні положення.

8.2. Значення об’єму вибірки.

8.3. Вибір контрольної карти.

8.4. Вибір границь регулювання для карти.

8.5. Побудова індивідуальних значень.

8.1. Загальні положення

Контрольні карти – це спеціальний вид діаграми, вперше запропонований У. Шухартом. Контрольні карти відображують характер змін показника якості у часі.

В основі методу побудови контрольних карт лежить поняття про варіабельність процесу, який розглядається. Будь-який процес, навіть налагоджений, знаходиться під впливом варіабельності. Варіабельність може мати різну природу. Якщо варіабельність проявляється в наслідок властивого системі розкиду, то можна очікувати, що результати будуть відносно стабільні та передбачуваними. У таких випадках відхилення показників від еталонних значень можна розглядати як випадкові та у процес вмішуватися не слід.

Інша річ, коли на природний розкид накладається особливий вид варіабельності, обумовлений діяльністю осіб, які приймають участь у процесі. У такому випадку, відстеження змін та налагодження процесу є не тільки бажаним, але й необхідним.

Тобто, контрольна карта застосовується в тих випадках, коли необхідно встановити, скільки коливань у процесі викликається випадковими змінами і скільки через надзвичайні обставини або окремі дії, щоб визначити, чи піддається процес статистичному регулюванню.

Механізм, оснований на діагностичному аналізі за допомогою контрольних карт Шухарта, суттєво знижує ризики прийняття неефективних рішень.

Цілями застосування контрольних карт можуть бути:

- виявлення некерованого процесу;

- контроль за керованим процесом;

- оцінювання можливостей процесу.

Звичайно підлягає вивченню така змінна величина (параметр процесу) або характеристика:

- відома важлива чи найважливіша;

- припустима ненадійна;

- характеристика, з якої можна отримати інформацію про можливості процесу;

- експлуатаційна, що має значення при маркетингу.

При цьому не слід контролювати всі величини одночасно. Це пов'язано з тим, що вартість контрольних операцій дуже висока.

Використання контрольних карт для контролю якості продукції включає усі чотири основні стадії статистичного аналізу. На стадії проектування формалізується процес та здійснюється відбір його параметрів, які необхідно вимірювати, контролювати за допомогою контрольної карти. На стадії дослідження вивчають карту контролю, для того, щоб визначити моделі, тренди та виключні випадки, які характеризують поточний стан процесу та дозволяють робити висновки щодо вірогідного розвитку подій у майбутньому. Стадія оцінки включає розрахунок узагальнюючих параметрів процесу. На стадії перевірки гіпотези, використовуючи дані (результати вимірів), приймають рішення о том, чи знаходиться процес під контролем, чи ні. При цьому гіпотези формулюються так:

процес знаходиться під контролем;

процес не знаходиться під контролем.

Роблячи такі припущення, гарантується, що процес не потребує регулювання доки не буде отримано вагомі докази виникнення проблеми.

Існує два види контрольних карт – по кількісним та якісним ознакам.

8.2. Значення об’єму вибірки

Для відображення кількісних вимірів звичайно обирають вибірку з відносно невеличкого розміру ( або ), далі фіксують та наносять на карту результати багатьох послідовних вибірок. Кожна точка на карті визначає окремий показник (центральне значення або змінність) для окремих спостережень. Рекомендується обирати невеличке значення тому, що процес може швидко змінюватися, але зміни бажано визначити швидше, ніж вони призведуть до багатьох дефектів.