
- •1 Визначення номенклатури та обсягів робіт
- •2 Конструктивні рішення з ремонту покрівлі
- •Технологія та організація виконання робіт
- •- Теплоізоляція; 5 - додатковий шар водоізоляційного килима; 6 - основний шар водоізоляційного килима;
- •4 Засоби механізації робіт
- •Калькуляція витрат праці
- •Графік потокового виконання ремонтних робіт
- •Техніко-економічні показники процесу
- •Список джерел інформації
- •2 Зміст курсової роботи:
- •2. 1 Розрахунково-пояснювальна записка (10-15 аркушів формату а4):
- •Література:
- •Додаток б
- •2 Загальна характеристика будинку
- •3 Додатки
- •Правила заповнення паспорта
- •Додаток г
- •Додаток д
- •– Рама; 2 – противага; 3 – поворотна платформа; 4 – лебідка; 5 – відтяжка; 6 – ваговий канат; 7 – гакова обойма; 8 – обмежувач висоти підйому;
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Навчальне видання
- Теплоізоляція; 5 - додатковий шар водоізоляційного килима; 6 - основний шар водоізоляційного килима;
7 - водоприймальна воронка внутрішнього водостоку
Рисунок 3.3 – Улаштування єндови
Потім роблять знепилювання поверхні основи під новий покрівельний килим.
Основою в цьому випадку буде служити частково відремонтований старий покрівельний килим. Його знепилювання роблять за допомогою мітли, щітки, стисненим повітрям.
Існуючий покрівельний килим з бітумінозних матеріалів нагрівають до розплавлення верхнього покривного (бітумного) шару. Отримана гаряча основа з бітумінозної мастики забезпечує гарне склеювання нового покрівельного килима з існуючим килимом.
При укладанні нового матеріалу за допомогою газового пальника підплавляють нижню сторону нового матеріалу й знову створену поверхню основи (рис. 3.4, 3.5).
Технологічні операції наклеювання наплавлюваного рулонного матеріалу виконують у наступній послідовності:
на підготовлену основу розгортають рулон, вимірюяють стосовно сусідніх, забезпечуючи необхідний нахлест полотнищ;
скачують до середини (намотування краще робити на трубу або картонну шпулю);
розігрівають нижній шар рулону з одночасним нагріванням основи або поверхні раніше наклеєного шару; рулон поступово розгортають, додатково накочуючи котком; особливо ретельно накочують місця нахлестів;
аналогічно наклеюють другу половину рулону.
Рисунок 3.4 – Положення робітника при укладанні покрівлі методом «на себе»
Рисунок 3.5 – Наклеювання рулонного матеріалу за допомогою газового
пальника
У процесі наплавлення покрівельного матеріалу покрівельник розгортає рулон «на себе» (рис. 3.4).
Рулон необхідно розгортати на розігрітий нижній шар матеріалу. Нагрівання роблять плавними рухами пальника так, щоб забезпечувалося рівномірне нагрівання матеріалу й поверхні основи. Гарною практикою є рух пальника буквою «Г» з додатковим нагріванням тієї області матеріалу, яка йде внахлест.
Небажано ходити по тільки що покладеному матеріалу, це приводить до погіршення зовнішнього вигляду покрівлі: посипання утоплюється в шар бітумного в'яжучого, і на поверхні матеріалу залишаються темні сліди.
Для якісного наплавлення матеріалу на основу або на раніше покладений шар необхідно домагатися невеликого валика.
Ознакою гарного, правильного прогріву матеріалу є витікання бітумного в'яжучого з-під бічної крайки матеріалу, приблизно на 3÷15 мм (рис. 3.6). Валик бітуму, що витік з бічного напустку, шириною більш 5 мм рекомендується зверху присипати мінеральною крихтою. Цей валик також є гарантією герметичності напустку.
Рисунок 3.6 – Бітумне в'яжуче, що витекло з-під крайки матеріалу
(для порівняння монета 10 коп.)
Полотнища, що наклеюються, не повинні мати складок, зморшок, хвилястості.
Для якісного приклеювання матеріалу по всій поверхні й недопущення вищевказаних дефектів полотнища накочують м'якими щітками й валиками, рух яких повинен бути від осі рулону по діагоналі до його країв. Особливо ретельно пригладжують крайки матеріалу.
Одночасно з укладанням першого шару основного покрівельного килима обклеюють першим шаром виступаючі покрівельні конструкції й парапетні стіни. Таке укладання перешкоджає потраплянню води під покрівельний килим у місцях примикань.
Якщо поверхня покрівельного килима має невеликі механічні ушкодження, вона може бути легко відремонтована.
Ушкодження покрівельного килима такі, як проколи, порізи зашпаровуються установкою латки на поверхню покрівельного килима (рис. 3.7).
Рисунок 3.7 – Улаштування латки на невелики механічні ушкодження
Латка повинна мати закруглені краї й перекривати ушкоджену поверхню не менш ніж на 100 мм у всіх напрямках.
Порядок установки латки:
очистити місце ушкодження від сміття й пилу;
вирізати латку, що перекриває місце ушкодження покрівельного килима на 100 мм й скругліти кути на неї;
розігріти місце установки латки полум'ям пропанового пальника й утопити посипання шпателем у верхній шар бітумного в'яжучого;
наплавити латку на місце ушкодження.