Тема 15. Покарання та інші заходи кримінально-правового впливу

Лекція (4 години)

Поняття покарання за КК України. Ознаки покарання. Місце покарання в системі заходів кримінально-правового впливу. Цілі покарання за КК України (кара, виправлення, загальна та спеціальна превенція). Проблеми ієрархії цілей покарання при застосуванні окремих видів покарань. Поняття виду покарання. Співвідношення понять “вид покарання” “міра покарання”. Відмін­ність покарання від інших форм реалізації кримінальної відповідальності. Мета покарання.

Поняття та види заходів кримінально-правового впливу у науці кримінального права. Проблемні питання класифікації заходів кримінально-правового впливу. Заходи кримінально-правового впливу, пов’язані з реалізацією кримінальної відповідальності та заходи кримінально-правового впливу не пов’язані із реалізацією кримінальної відповідальності.

Практичне заняття (4 години)

Теоретичні питання

1. Поняття покарання, його ознаки та сутність.

2. Співвідношення покарання та кримінальної відповідальності.

3. Мета покарання.

4. Кримінально-правова характеристика заходів, пов’язаних з реалізацією кримінальної відповідальності.

5. Кримінально-правова характеристика заходів, не пов’язаних з реалізацією кримінальної відповідальності.

Завдання для самостійної роботи

Задача № 1

Тимченко була засуджена за ч. 1 ст. 190 КК України до виправних робіт з відрахуванням у доход держави 25 % від суми заробітку засудженої.

Чи законною є міра покарання?

Задача № 2

Кірсанов був засуджений за ч. 3 ст. 189 КК України за вимагання, з метою завдати потерпілому майнової шкоди у великих розмірах, до 8 років позбавлення волі. У якості додаткової міри покарання йому була призначена конфіскація майна.

Чи обґрунтована міра покарання, призначена судом?

Чи можливо застосувати у якості додаткової міри покарання – конфіскацію майна, якщо кваліфікованою ознакою вимагання є лише застосування насильства?

Задача № 3

Панкратов, Колосов, Калініна були засуджені за ч. 1 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі, Калініна на шість років.

Із матеріалів справи: Панкратов, Колосов і Калініна, 22 лютого 2005 року, прийшли до потерпілого Свєтлова, з яким був знайом Панкратов, та зажадали повернути борг у розмірі 1 тис. гр. Свєтлов відмовився, тоді вони забрали в нього коштовні речі та гроші на суму 6 тис. гр., та хотіли піти, але Свєтлов спробував їх затримати. Тоді Колосов схватив зі столу кухонний ніж, та погрожував їм Свєтлову розправою, після чого усі зникли, але були затримані робітниками міліції.

Адвокати засуджених Панкратова та Калініном у апеляції поставили питання про ексцес виконавця, бо змови на застосування холодної зброї Колосовим у Панкратова та Калініної не було.

Прийміть рішення по апеляції захисників. Яка Ваша думка відносно міри покарання, яка була обрана щодо засудженних?

Завдання для самостійної роботи (6 годин)

Теми рефератів

1. Формування поняття покарання.

2. Відмінність покарання від інших заходів кримінально-правового впливу.

3. Класифікація покарань.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ

Покарання – це історично сформований примусовий захід, який призначається судом від іменні держави відносно до особи, яка винна у вчиненні злочину та здатна по закону нести кримінальну відповідальність, але без мети заподіяння фізичних страждань або приниження людського достоїнства.

У чинному Кримінальному кодексі України поняття покарання сформульовано у ст. 50 із змістом якої студенту слід ознайомитися. Кримінальне покарання виражає собою захід не будь якого примусу, а примусу, можливість застосування якого передбачена Кримінальним кодексом України і є особливим засобом правового реагування держави на злочин. Це виражається у різних видах покарання, у кількісних границях, розмірі покарання, у різних режимах відбування покарання, які застосовуються до винної особи у межах конкретної статті.

Студенти повинні уяснити, що покарання є найбільш розповсюдженою та найбільш суворою формою реалізації кримінальної відповідальності та правовим наслідком застосування покарання є судимість, що відрізняє кримінальне покарання від інших заходів державного примусу.

До ознак, які характеризують покарання слід віднести:

1. Покарання – це найсуворіший державний примусовий захід.

2. Покарання – захід державного примусу, який передбачений тільки у кримінальному законі та застосовується тільки судом.

3. Покарання може бути застосовано до особи, яка визнана судом винною у вчиненні конкретного злочину, який передбачений КК України.

4. Покарання носить публічний характер.

5. Особистий характер покарання.

6. Покарання полягає у передбачених законом позбавленні й обмеженні прав та свобод засудженого.

При відповіді на друге запитання студенти повинні вміти відмежувати поняття кримінальної відповідальності та покарання усвідомивши, що це не тотожні поняття.

Розкриваючи зміст третього запитання, студенти повинні розібратися у питаннях о соціальному призначенні покарання, соціальних функціях, о співвідношенні різних функцій покарання на різних етапах розвитку суспільства (виховної, попереджувальної). Студенти повинні вміти розкрити зміст мети покарання, яка передбачена у ч. 2, згідно з якою покарання має ціллю не тільки кару, але і виправлення, а також попередження вчинення нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Нормативні джерела

1. Конституція України від 28.06.96 р. в ред. від 06.10.2013 р. // http://zakon.rada.gov.ua

2. Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар /[О.М. Алієва, О.В. Білаш, А.П. Бабій та ін.] ; відп. ред. Є.Л. Стрельцов. – [9-е вид.]. – Х.: Одіссей, 2013. –– 912 с.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. в ред. від 11.10.2013 р. // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10

4. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. в ред. 11.08.2013 р.// http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

5. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 р. в ред. 09.06.2013 р. // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15

6. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992. – № 2135 – XII в ред. 11.08.2013 р. // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2135-12

7. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990. – № 565 – XII в ред. від 11.10.2013 р. //http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/565-12

Спеціальна література

1. Багрий-Шахматов Л. В. Уголовная ответственность и наказание. — Минск: Вишєйш.шк., 1976. – 384 с.

2. Беляев Н. А. Цели наказания и средства их достижения. — М: Госюриздат., 1962 - 128 с.

3. Гальперин И. М. Наказание: социальные функции, практика применения. — М., 1983.

4. Карпец И. И. Наказание: социальные, правовые и криминологические проблемы. — М., 1973.

5. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К. – Харків: Юрінком – Інтер-Право, 2001. – 416 с.

6. Марцев А. И. Уголовная ответственность и общее предупреждение. — Омск, 1973.

7. Ной И. С. Сущность и функции наказания в советском государстве. — Саратов, 1973.

8. Полубинская С. В. Цели уголовного каказания / Отв ред. И. И. Карпец. — М., 1990.

9. Стручков Н. А. Уголовная ответственность и ее реализация в борьбе с преступностью. — Саратов, 1978.

10. Уголовное право Украины: Учебник для вузов. Общая и Особенная части / Отв. ред. заслуженный деятель науки и техники Украины, д-р юрид. наук, проф. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2006. — С. 183—188.

11. Чучаев А.И. Цели наказания в советском уголовном праве. М.: ВЮЗИ, 1989. – 84 с.

12. Шинальский О. Мета покарання у контексті сучасної теорії кримінального права// Вісник прокуратури. – 2003. – №8. – С. 44–49.

Судова практика

1. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 р. № 9 // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-96

2. Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова ПВСУ від 24.10.2003. № 7.: // Internet: www.rada.gov. ua.