4. Страхування майна громадян

Страхування майна громадян поширюється на самостійні види страхування: 1) особистого автомобільного транспорту; 2) житлових помешкань (квартири); 3) будівлі (дача, бані); 4) майно підсобного господарства; 5) домашніх тварин.

Майно громадян ділиться по ступеню його важливості на дві категорії: 1) пріоритетне майно, тобто майно особою важливості і першої необхідності, загибель якого зачіпає особисті і суспільні інтереси; 2) інше майно, загибель якого зачіпає в основному особисті інтереси громадян.

Загибель майна першої категорії (житлового будинку і сільськогосподарських тварин у тій місцевості, де вони є джерелом харчування сім'ї) може завдати власнику збиток, при якому йому не обійтися без сторонньої помочі.

Страхувальником домашнього й іншого майна, що належить усій сім'ї на правах власності, може бути любий повнолітній член сім'ї.

Визначення об'єкта страхування пов'язано з уточненням у страхових документах території страхового покриття. Для домашнього майна територія визначається вказівкою точної адреси житлового помешкання або будівлі, у якому воно знаходиться (наприклад, для меблів, побутових агрегатів, електротехніки), міста, області і навіть країни проживання страхувальника.

Страхуванню не підлягає майно, яке знаходиться в аварійному стані або в аварійних помешканнях, а також майно, що не належить страхувальнику.

Страхова сума встановлюється в межах страхової вартості кожного об'єкта страхування, розрахованої на момент укладання договору. Вартість житлового помешкання і будівлі розраховується виходячи з витрат на будівництво або придбання і підтверджується відповідними документами, але в спірних випадках страховик може самостійно оцінити майно. Вартість стандартних (типових) житлових помешкань і будівель страховик розраховує виходячи з ринкової вартості 1кв. метра їхньої загальної площі. Вартість придбаного страхувальником домашнього й іншого майна установлюється виходячи із суми, необхідної для придбання майна, з урахуванням зносу, але якщо дане майно виготовлене страхувальником, то його вартість визначається виходячи з витрат, необхідних для його повторного виготовлення.

Виплати при настанні страхового випадку провадяться пропорційно відношенню вартості об'єкта до страхової суми.

Протягом терміна дії договору страхування через ріст цін вартість об'єкта страхування (за мінусом зносу) може зростати, а страхова сума, зафіксована в договорі страхування (полісі) на момент його укладання, залишається старою. В цьому випадку різниця між вартістю об'єкта страхування і страхової суми не покривається страховим захистом.

Страхова премія обчислюється виходячи зі страхових сум, тарифних ставок і терміна страхування з урахуванням наданих пільг і знижок. Тарифні ставки встановлюються для кожного типу майна у відсотках від страхової суми.

Страхова премія (страховий внесок) при терміні страхування в один рік розраховується шляхом множення страхової суми на річну тарифну ставку, а при страхуванні на термін більш одного року вона підлягає перерахунку з дня вступу в силу договору страхування.

Збитком відшкодовується: 1) у випадку знищення або викрадення предмета - по дійсній вартість (з урахуванням зносу) виходячи з ринкових цін; 2) у випадку ушкодження предмета - різниця між зазначеною вище його дійсною вартістю і вартістю цього предмета з урахуванням знецінювання в результаті страхового випадку.