ЛЕКЦІЯ 6. ТЕМА 5. ДОКАЗИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

План

1. Докази у кримінальному провадженні, їх ознаки

2. Класифікація доказів

3. Процесуальні джерела доказів та їх види

Рекомендована література: 2, 15, 17-19,33

1. Докази у кримінальному провадженні, їх ознаки

Доказами - є фактичні дані, отримані у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Елементи доказу:

1. фактичні дані(зміст) відомості (інформацію) про них.;

2. процесуальну форму їх закріплення (спосіб існування у матеріалах кримінального провадження);

3. носій відомостей (зовнішній вираз).

Ознаки доказів:

Належність доказу - докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Усі докази, шо дають у конкретних умовах місця і часу підставу для міркувань (роздумів) про обставини предмета доказування, вважають належними.

Допустимість доказу - це властивість доказу, що характеризує законність джерела, умов і способів отримання фактичних даних.

Умови допустимості доказів:

• отримання фактичних даних з належного (встановленого законом) джерела - (наприклад, не можуть бути доказами в кримінальній справі фактичні дані, отримані в результаті допиту особи, що не могла підлягати допиту як свідок);

• отримання фактичних даних належним суб'єктом (державним органом або особою, яка веде кримінальний процес);

• одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку (з дотриманням передбаченої законом процедури);

• належне оформлення джерела фактичних даних (у відповідному процесуальному документі).

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Достовірність доказів — це можливість застосування фактичних даних у процесі доказування з погляду знання про джерела, обста­вини, методи їх утворення і отримання в контексті використання у справі інших матеріалів.

Достатність доказів — це можливість суду чи органу криміналь­ного переслідування покласти їх сукупність або ж один із них в основу процесуального рішення.

2. Класифікація доказів

Частина 2 ст.84 КПК України містить класифікацію доказів за їх процесуальною формою.

У науці кримінального процесу докази класифікують за наступними критеріями:

1) За способом (механізмом) формування:

• особистісні (особисті) докази – походять від осіб (фактичні дані, що містяться в показаннях свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, висновку експерта та ін.). Для них характерне психічне сприйняття людиною та передання в усній або письмовій формі відомостей, що мають значення для справи;

• предметні (речові) докази – це матеріальні об'єкти, що мають властивості, які відображають обставини події як сліди впливу, зміни, походження тощо. Інформація, що міститься в матеріальних об'єктах, передається не в мовній формі, а через безпосереднє сприйняття ознак предмета;