3. Валютний ринок та його структура

Валютний ринок – це офіційний центр, де відбу­вається купівля-продаж іноземних валют на основі попиту та пропозиції.

Суб'єкти валютного ринку:

• економічні агенти (юридичні та фізичні особи, резиденти та нерезиденти);

• посередники (банки, брокерські компанії, валютні біржі);

Об’єкти валютного ринку:

• національні валютні цінності;

• іноземні валютні цінності.

Функції валютного ринку:

• реалізація валютної політики держави;

• своєчасне здійснення міжнародних розрахунків;

• формування попиту і пропозиції валюти та регулювання валютного курсу;

• страхування (хеджування) валютних ризиків;

Хеджування – форма страхування вартості товару або прибутку, валютного ризику при здійсненні ф’ючерсних угод у банківській, страховій, біржовій та комерційній практиці. Найбільш ефективний метод мінімізації ризиків.

• поглиблення міжнародного розподілу праці та міжнародної торгівлі.

Міжнародний поділ праці - процес спеціалізації країн на виробництві певних видів продукції або наданні певних послуг.

Міжнародна торгівля — торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі товарами відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародний поділ праці.

Названі функції реалізуються через виконання суб'єктами ринку широкого кола валютних операцій.

Валютні операції – це операції, пов’язані з пере­міщенням валютних цінностей між суб'єктами валют­ного ринку. Ці операції поділяються на:

1. конверсійні – на ринку конверсійних операцій купівля-продаж здійснюється в традиційній формі, переважно на еквівалентних засадах шляхом обміну різних валют:

• касові – купівля-продаж валюти на умовах поставки її не пізніше другого робочого дня з дня укладання угоди за курсом, узгодженим у момент її підписання;

• форвардні – це купівля-продаж валюти між двома суб’єктами з наступним передаванням її в обумовлений строк (1,2,3,6,12 місяців) і за курсом, визначеним у момент укладання контракту;

• ф’ючерсні – це зобов’язання двох контрагентів купити-продати певну суму валюти в певний час за курсом, встановленим в момент укладання угоди на валютній біржі;

• опціонні – це особлива угода, що надає одному з учасників право (але не обов’язок) купити-продати іншому певну суму валюти у встановлений строк і за узгодженим курсом

• своп – це комбінація двох конверсійних операцій з валютами на умовах спот і форвард, які здійснюються одночасно і розраховані на одну валюту.

Ринок з негайною (терміновою) реалізацією угод (ринок «спот»), на якому угоди здійснюються за короткий термін (як правило, до трьох днів);

Ринок з реалізацією угод в майбутньому (строкові ринки): форвардний, ф’ючерсний, опціонний і ринок свопів). Предметом обігу на цьому ринку є, як правило, фондові, валютні і товарні деривативи (похідні цінні папери).

• арбітраж – це комбінація з кількох операцій з купівлі-продажу двох або більше валют за різними курсами з метою одержання додаткового доходу.

2. депозитно-кредитні – купівля-продаж валюти має умовний характер, що проявляється в залученні банками інвалюти на депозитні вклади та в наданні інвалютних позичок:

• (до запитання, короткострокові, строкові) – депозитні;

• (короткострокові, середньострокові, довгострокові) – кредитні.