Білет №15

1. Становлення освіти і наукових знань в Київській Русі. Організація книжної справи.

Після християнізації Київської Русі починає швидко розвиватись книжна справа. Князь Ярослав Мудрий наказав перекладати й переписувати книги. Накопичення книжок дуже скоро привело до заснування при митрополії у Києві першої відомої на Русі бібліотеки, про яку згадує літопис під 1037 роком. Організація бібліотеки при Софійському соборі. книжна справа Київської Русі була добре розвинутою індустрією. У ній чітко виділяється два напрями: передовсім — це перекладна література, а також — оригінальна література. Біблійна література Київської Русі була представлена також апокрифами і житійною літературою. Перекладна література світського характеру була представлена повістю, історичним і природничо-науковим жанрами.

У розвитку та поширенні наукових знань Київська Русь стояла на досить високому рівні. Через Візантію вона познайомилася з творами Піфагора, Сократа, Платона, Філона, Демокріта, Арістотеля, Епікура та інших мислителів античного світу. Під час князювання Володимира Великого були створені перші державні школи, в яких вчилися діти знаті. у Стародавній Русі школи були двох видів. У одних, при монастирях, готували церковнослужителів. У них викладали читання, письмо, спів, богослов'я. Школи вищого типу, для «дітей найкращих людей», давали, крім того, знання з філософії, риторики, граматики. Найпоширенішим, очевидно, було індивідуальне навчання. За Київської держави розпочався принципово важливий процес виділення науки в самостійну галузь духовної культури.

2. Архітектура України 19 ст.

Через швидкий темп розвитку промисловості зростає потреба у будівництві заводів, фабрик, банків, бірж, готелів, музеїв, театрів тощо. Починають використовувати нові матеріали (бетон, залізобетон, залізо). Основні стилі: класицизм, ампір, модерн, еклектизм (змішування різних стилів)

Перший етап розвитку класицизму в архітектурі пов’язують з широким розгортанням містобудівельної діяльності, палацово-садибного будівництва, здійснюваного здебільшого царськими вельможами, поміщиками і козацькою старшиною. Показово, що творцями найважливіших зразків цієї архітектури, виступали майстри-іноземці. В останні десятиліття 19 ст. - початку 20 ст. в архітектурі утвердився новий стиль - модерн. До ознак модерну відносять декоративність, використання елементів різних стилів-попередників, збереження національного колориту, традицій народного мистецтва. Українські архітек-тори-модерністи сповідуючи еклектизм, прагнули поєднувати новітні технології з народними традиціями. Утвердження модерну збіглося з добою індустріалізації, відтак масштабним стає будівництво приміщень індустріального і громадського призначення - банків, бірж, театрів, народних будинків, клубів, пасажів, ринків, прибуткових будинків. У спорудах широко застосовують метал, скло, залізобетонні конструкції. На західноукраїнських землях, що були під Австро-Угорщиною, течія романтизму впроваджувала переважно форми романського та готичного стилю. Видатні архітектурні пам’ятки…

Білет №16