1. Культура і релігія дохристиянської русі. Перша релігійна реформа київського князя Володимира Великого.

Основою слов’янських вірувань було язичництво. Головні боги: Перуна, Велеса, Стрибога, Сварог, Дажбога, Макош, Ладу. Також виділяють Рода, що вважався Творцем Всесвіту, богом над богами. Основою світобачення був розділ світу на три частини – Яв, Нав та Прав. Давні слов’яни вірили у таких міфічних істот як мавки, русалки, чорти, вовкулаки, віра у яких зберігалася і після прийняття християнства. Жерці, що справляли всі обряди та були втіленням мудрості були волхви. Багато значення слов’яни приділяли знакам та символам. В якості оберегу вони прикрашали одяг вишивкою з різних візерунків, що мала захищати їх від злих духів.

Першу релігійну реформу провів князь Володимир Великий у 988, запровадивши християнство і таким чином об’єднав племена навколо Києва (перша спроба була у 980 призначивши головним богом Перуна, але ця спроба була невдалою).

2. Заснування та розвиток Харьківського та Київського університетів у першій половині 19 ст.

Харківський університет був заснований 1804 року з ініціативи видатного просвітника В. Н. Каразіна. Після Львівського, найстаріший університет України. У 19 — на початку 20 ст. Харківський університет мав 4 факультети: фізико-математичний, історико-філологічний, медичний і юридичний. З ініціативи діячів університету з'явилися перші періодичні видання на Слобожанщині. Харківський університет відіграв помітну роль в українському національному відродженні, головним чином на початку, а також наприкінці 19 — на початку 20 ст. Ще до того, як Київ став осередком українського національного життя в Наддніпрянщині, у середині 19 ст., тут велися дослідження народного побуту, історії та мови, розгорталася літературна діяльність, формувався україномовний театр.

Київський університет був заснований наказом російського імператора Миколи І 2 листопада 1833 року як Київський Імператорський університет святого Володимира. Це був другий вищий навчальний заклад на території підросійської України після Харківського Імператорського університету. Початково діяв лише один філософський факультет з двома відділеннями — історико-філологічним та фізико-математичним. 1835 року відкрився юридичний факультет, а 1847 року — медичний. Філософський згодом розділився на два самостійні факультети. З такою структурою університет працював до 1917 року. Ще з середини 19 ст. університет став одним із осередків науки і передової громадської думки в Україні. Тут вчилися члени Кирило-Мефодіївського товариства — В. М. Білозерський, Г. А. Андрузький; Т. Г. Шевченко

Білет №10

1.Запровадження християнства і його вплив на розвиток культури Київської Русі.

Першу релігійну реформу провів князь Володимир Великий у 988, запровадивши християнство і таким чином об’єднав племена навколо Києва. Наслідки: зрівняння Київської Русі з провідними європейськими державами, сприяло розвитку кам’яного зодчества іконопису, мозаїки, фрески; Русь ознайомилась з античними традиціями; поштовх в розвитку ремесел , особливо в архітектурі(будування великої кількості храмів, таких як…); запроваджено словьянську писемність (кирилицю); пом’якшення звичаїв; розвиток городництва; почалося літописання та поширення книг.

2. Особливості романтизму в українській художній культурі.

Український романтизм — ідейний рух у літературі, науці й мистецтві. Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й посилене вивчання історичного минулого (історизм), інколи втеча від довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле або у вимріяне майбутнє чи й у фантастику. В образотворчому мистецтві український романтизм найпослідовніше проявився у портретному живописі, у народних картинах “Козак Мамай”, “Козак-бандурист” з їх настроєм елегійного суму. Картини В. Тропініна і В. Бутовича зобразили просту людину, побут України змалювали К. Павлов, Штернберг. У живописі і графічній творчості Т. Шевченка поєдналися елементи класицизму, реалізму й романтизму, особливо в альбомі офортів “Живописна Україна”