2. Становлення нової української літератури. Творчість Котляревського.

Нова українська література — період в історії української літератури, що охоплює 19 століття і характеризується становленням нової, ближчої і зрозумілішої для народу літератури. У перших десятиліттях XIX ст. роль літературних центрів належала Полтаві й Харкову. зароджується літературно-естетична та літературно-критична думка, з'являються яскраві творчі індивідуальності. Літературний процес у перші десятиліття XIX ст. в цілому розвивається під могутнім впливом ідей національно-культурного відродження, ідеології просвітництва і романтизму та за змістом і художніми формами набуває ознак нової європейської літератури. Становлення нової літератури співвідносилось із формуванням модерної української нації. У цю добу була створена літературна класика таким її фундаторами, як І.Котляревський, Г.Квітка-Основ'яненко, Т.Шевченко, І.Нечуй-Левицький, Панас Мирний, М.Старицький, І.Франко та ін. в дошевченківський період української літератури складається просвітительський реалізм, сентименталізм, преромантизм і романтизм як основні літературні напрями і стилі

Іван Петрович Котляре́вський - український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч. Підтримував зв'язки з декабристами. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою. Творчість Котляревського має основоположне значення в іс­торії становлення нової української літературної мови. В умо­вах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови його поема «Енеїда», п'єси «На­талка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мов­лення народу, започаткували новий етап фор­мування літературної мови.

Білет №8

1. Грецька колонізація північного Причорноморья та її культурно-історичне значення.

Давньогрецькі міста виникли на Північному Причорноморьї в к. 7 ст. до. Н. е. Найбільші міста – Ольвія, Тіра, Пантікапей, Херсонес. Вони копіювали грецькі міста-держави. Основними заняттями греків було землеробство, виноробство, ремесла, важливе місце посідала торгівля. Греки зберігали традиції своєї батьківщини у питаннях освіти та культури. Поширеними були культи богів: Артеміди, Аполлона, Афродіти, Діоніса, шанували міфологічних героїв Ахелла та Геракла.

Значення: залучення досягнень античної цивілізації (грошові відносини, ремесла), ознайомлення з демократичним устроєм; сприяння поширенню християнства на укр. землях (у 3 ст. на їх території зьявляються перші християни)

2. Галицьке відродження. «Руська трійця».

В Галичині, де давно було втрачено традиції державності, а панівна верства виявилася покатоличеною і спольщеною, роль лідера культурно-національного руху взяло на себе уніатське духовенство. Перший етап національно-культурного відродження в Галичині розпочинається 1772 р. - з часу приєднання краю до Австрійської монархії. встрійський уряд спромігся поліпшити матеріальне й соціальне становище духовенства та підняти рівень народної освіти, що цілком відповідало ідеології просвічених монархів, згідно з якою благоденство і добробут суспільства залежать від рівня його освіченості і культури. Імператриця Марія-Терезія зрівняла статус уніатського духовенства з католицьким. Указом 1777 р. австрійський уряд забороняв священикам виконувати панщину і двірські роботи. Задля підтримування на належному рівні матеріального становища місцевого духовенства було створено Релігійний фонд Галичини. У 1774 р. в Австрійській державі введено закон про обов'язкову шкільну освіту для дітей від 5 до 12 років. Законом створювалася нова система шкільної освіти. У 1784 р. заходами Йосифа II у Львові був відкритий перший на українських землях світський університет. В межах свого освітньо-просвітницького проекту І.Снігурський, І.Лаврівський, І.Могильницький лише за один 1832 р. відкрили в Перемиській єпархії 385 парафіяльних, 24 тривіальні і 2 нормальні школи.

«Руська трійця» - гурток студентів Львівської семінарії на чолі з Шашкевичем, Вагилевичем та Головацьким. Головна мета – формування патріотичного нац. Руху на Галичині за допомогою просвітництва. Гуртківці складали альманахи укр. літератури, найвідоміший – «Русалка Дністрова» - перша україномовна книга, видана на Західній Україні (був заборонений австрійськими властями).

Білет №9