Р ис. 3.4.4. Межі урочища Ялівщина в 1960-1965р.Р.

Питання стану оздоровлення р.Стрижень, особливо у межах м.Чернігів, на сьогоднішній день є дуже актуальним. Річка знаходиться в незадовільному гідрологічному, гідробіологічному та санітарному стані, особливо на ділянках, де індивідуальна забудова досить щільно прилягає до річки, а також замулена, на окремих ділянках заросла високою водною рослинністю, що викликає обґрунтовані скарги мешканців міста.

Значна кількість забруднюючих токсичних речовин потрапляють у водні екосистеми м. Чернігова зі стічними водами. Початок погіршенню екологічного стану поклали вирубка лісів у басейні, меліоративні роботи в заплаві верхньої ділянки річки на початку XX століття (що призвело до заростання очеретом і зникнення природних озер Рудка, Савкове, Купнисте, Очеретяне, скиди стічних вод підприємств та зливових стоків з урбанізованих територій, розорювання заплави.

Результати аналізу гідрохімічних показників свідчать, що р. Стрижень на сучасному етапі деградує, засмічується, замулюється і, як наслідок, зникає як природний елемент ландшафту.

В останні роки (2006-2008 рр.) дійсно погіршився гідрохімічний стан р.Стрижень, що пов’язано із значним постійним антропогенним впливом міста. Щорічно в літній та осінній періоди, внаслідок скиду великої кількості забруднених зливових вод в річку, фіксується зниження розчиненого кисню до критичного рівня, що спричиняє загибель водних живих організмів.

Зупинити процес деградації р. Стрижень, її екосистем, можливо лише впровадженням комплексу заходів, направлених, з одного боку, на зниження антропогенного тиску на річкові та заплавні екосистеми, і з другого – на відтворення природних властивостей русла, заплави і природних систем живлення річки

Для вирішення питання по рятуванню річки Стрижень, враховуючи наведені дослідження необхідно:

1. Враховуючи незаконність створення штучних озер садівничими товариствами

та суспільну необхідність ліквідувати штучні загати на території урочища Ялівщина та проектованого РЛП «Ялівщина».

2. Провести інвентаризацію річок та штучних каналів заплави річки Стрижень та річки Білоус з аналізом їх включення в водну систему цих річок. Вивчити можливість виведення річок та каналів до річки Стрижень та визначити необхідні кошти для цього.

3. Санітарним та екологічним службам зайняти принципову позицію щодо порушників екологічного законодавства.

Початок оновленого ставлення до малих річок неможна зволікати. І це повинно стати стратегією держави, підтриманою громадою. Ігнорування та замовчування безвідповідального ставлення відповідних служб та посадовців щодо малих річок дуже швидко буде мати руйнівні наслідки для держави в цілому.

5. Громадсько-державне управління природно-заповідними та природно-екологічними територіями

Вивчаючи стан справ щодо природно - заповідних та природно - екологічних територій міста на протязі останніх 7-ми років, фахівці та науковці підтверджують висновки, зроблені вченими ще на початку ХХ століття, що історично сформована територія урочища «Ялівщина», розташована в північно-східній частині Чернігова та р. Стрижень утворюють унікальну екосистему, необхідну місту як цінну зелену та рекреаційну зону що лікує, надихає, несе позитивний енергетичний заряд, є легенями міста й значною мірою зменшує антропогенне навантаження та пом’якшує несприятливі наслідки кліматичних змін, що відбуваються зараз у світі. З кінця XIXст. до сучасного часу надра Ялівщини забезпечують чистою артезіанською водою майже третину чернігівців.

Представники природоохоронних установ та організацій, громадськість міста також звернули увагу на низку рішень міської влади за останні 10 – 15 років, які призвели до значного зменшення території зелених насаджень в Ялівщині через приватизацію та комерційну забудову цієї території, яка не тільки не припиняється, а й набирає темпів та стає все більш зухвалою – це території що знаходяться в межах державного лісового заказника та мають природоохоронний статус: бувший п/т «Супутник», радгосп «Деснянський» (контора, теплиці, лісорозсадник), що перейшли у недержавну власність, автозаправна станція, авто кооператив № 45, який не санкціоновано розширює свою площу за рахунок лісопарку, садові товариства на території Ялівщини, яка була передано Чернігівському райагроліспгоспу (ДП «Чернігіврайагролісгосп», смт Михайло – Коцюбинське), приватизація ти зміна цільового призначення 18га лісорозсадника у 2006- 2011рр., включаючи городище «Ялівщина», яке занесене до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка археології національного значення, неодноразові спроби у 2008 - 2012рр. приватизувати 4 га в самому центрі Ялівщини (ТОВ «СП»Чернігівський торгівельний альянс» вул. Жукова, 6) , нецільове використання природоохоронних територій в Ялівщині за адресою вул. Жуковського, 6: - авто майстерня, мийка, стоянка для великогабаритного авто транспорту та інші об’єкти господарської діяльності, що не сумісні з природоохоронним статусом даної території.

Було відмічено, що плануються й нові методи виведення унікальних територій «Ялівщини» з суспільного користування з подальшою приватизацією. Таким чином, територія зелених насаджень Ялівщини з 200 га у 1950-х роках вже зменшена до 128 на початку ХХІ століття, а зараз становить 110 га.

Враховуючи сумний досвід знищення унікальних природних об’єктів, в тому числі й лісопарку Ялівщини, громадські організації, громадськість міста, фахівці та вчені вважають, що єдиним реальним шляхом збереження та утримання природно - заповідних та природно - екологічних територій є впровадження громадсько – державного управління даними територіями.

Саме таке управління, враховуючи потреби збереження середовища й розумного його використання, може поєднати та дати розвиток всім складовим унікальної території Ялівшини, а саме: історико-археологічній, науково - краєзнавчій, виховній, природо - охоронній, освітній, естетичній, оздоровчо – рекреаційній та туристичній, зберегти дані території для прийдешніх поколінь.

Поряд з Держуравлінням дирекцією РЛП «Ялівщина» створюється громадська наглядова рада, до складу якої входять представники громадських організацій та громадськості міста, фахівці та науковці відповідного профілю, юристи, та з можливим залученням представників міжнародних природозахисних організацій.

Громадська наглядова рада діє на волонтерських засадах у відповідності до Кодексу та принципів, які розробляються та приймаються всіма членами ради. Одним з принципових х положень Кодексу є зобов’язання не використовувати своє перебування в складі громадської наглядової рада в особистих, політичних, спекулятивних, популістських, вузьковідомчих, корпоративних або рекламних цілях, не робити свої інтереси, чи своє бачення вирішення проблем пріоритетними, а підпорядковувати їх головній спільній меті – відродженню Ялівщини як історичної перлини міста та регіону, яка має стати брендом (візитною карткою) Українського Полісся.

Мета громадської наглядової ради:

• Сприяння розробці та проектуванню заходів щодо збереження, утримання та подальшого розвитку РЛП «Ялівщина» з залученням відповідних фахівців та експертів, в т.ч. міжнародних.

• Проведення незалежних експертиз щодо рішень та можливих наслідків впровадження рішень, які приймаються представниками дирекції РЛП «Ялівщина».

• Моніторинг громадської думки щодо можливих напрямків розвитку РЛП «Ялівщина».

• Аналіз пропозицій, ініціатив, ідей, проектів від підприємств, установ, організацій та громадян міста щодо втілення тих чи інших рішень стосовно відродження Ялівщини та облаштування РЛП «Ялівщина» за кращими світовими стандартами та у відповідності до національних і місцевих традицій.

• Заохочення та залучення підприємств, установ, організацій, громадян міста до постійної волонтерської роботи на території РЛП «Ялівщина».

• Сприяння щодо залучення новітніх ідей та технологій у природоохоронній галузі.

• Залучення до наукового, історико-археологічного, освітньо – просвітницького, краєзнавчого, туристичного (зелений туризм), рекреаційно - оздоровчого напрямків розвитку РЛП «Ялівщина» відомих спеціалістів, фахівців, науковців, в т.ч. зарубіжних.

• Одержання унікального досвіду вирішення значимих для міста та його громадян питань, з широким залученням громадськості в рамках розбудови місцевого самоврядування, набуття досвіду свідомої, ефективної, колективної співпраці та основі колективної стратегії громадськості та органів державного та місцевого управління.

РОЗДІЛ 4