3.3. Рекреаційні ресурси території (природні та естетичні цінності)

В межах надзаплавно-терасної місцевості виділені урочища з різним рекреаційним потенціалом (в залежності від ступеню рекреаційної стійкості, який в свою чергу залежить від природних умов). В цілому більшість урочищ придатна для масового короткотермінового відпочинку, з вільним пересуванням, спортивних ігор, оздоровчого бігу, прогулянок, екскурсій. Аквальний ландшафтний комплекс (р. Стрижень, прибережна смуга) також відносно придатний для рекреації (купання, прогулянок на човнах і т.д.).

Результати наших польових досліджень даних ландшафтних комплексів вказують на надмірну рекреацію місцевості. Відпочинок характеризується стихійним освоєнням території, що супроводжується деструктивними рекреаційними навантаженнями. Спостерігається сильна трансформація окремих компонентів природного середовища.

Змінюється ландшафтна структура на фаціальному рівні: місцями деградує трав'яний покрив та відсутній підлісок, різко збільшилась фітомаса і чисельність рудеральних рослин, а в деяких урочищах вони переважають над лісовою рослинністю, підстилка в стадії руйнування; майже немає сходів корінних лісоутворюючих порід, різко зменшилась повнота деревостану; дерева мають механічні пошкодження, всихають; зустрічається багато кострищ; урочища вкриті густою мережею стежок, зі значним ущільненням ґрунтового покриву.

Крім антропогенної складової на погіршення рекреаційної функції ландшафтних комплексів впливають негативні природні процеси (ріст форм ерозійного рельєфу, інтенсифікація процесів розмиву), які також частково прогресують завдяки людині.

3.4. Водоохоронні зони «Ялівщини» та їх значення у забеспеченні водного балансу річки Стрижень

Річка Стрижень в наш час дуже болюче питання для міста з огляду на великі кошти яки вже потрачені з міського та державного бюджетів, багатьох пропозицій та проектів, щодо впорядкування та очищення р.Стрижень. Та всі зусилля будуть марні, а витрачени кошти стануть марнотрацтвом без розуміння комплексного рішення даного питання. Саме об’єднання зусиль та методик спроможне вирішити справу рятування та життя річки, яку стали звати-Стрижнем міста Чернігів.

На сьогодні, басейн річки розташований в межах геологічної структури північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини.

Довжина річки складає 32,4 км, площа водозбору 158 км2, залісеність 8,0 %, заболоченість 0,28 %, розораність 57,3 %.

За витік річки прийнята точка земної поверхні з відміткою 150,00 м, що знаходиться у 2,5 км на захід від с. Великі Осняки Ріпкинського району Чернігівської області.

Річка не має приток довжиною більше 10 км. Коефіцієнт густоти річкової сітки, без врахування річок з довжиною менше 10 км, складає 0,21 км/км2.

Падіння річки 45,1 м, середньозважений похил 1,28 м/км.

Норма стоку річки складає 14,0 млн. м3, стік маловодних років забезпеченістю 75 і 95 % - відповідно 9,39 млн. м3 і 5,53 млн.м3.

Власний стік річки зарегульований слабо. Загальна кількість ставків і водоймищ, що регулюють місцевий стік, станом на 01.01.2004 р. складає 5, а їх сумарний об’єм – 1,531 млн. м3.

В межах парку РЛП «Ялівщина» р. Стрижень складає площу водньої поверхні біля 35 га.

Річка Стрижень важлива для міста з декількох позицій: історичної естетичної;рекреаційної; містообразуючої; туристичної; екологічної; символічної, знакової.

Історичні передумови для захисту та створення особливих умов існування ріски Стрижень, як річки історично пов’язаної з становленням та існуванням міста Чернігів взагалі та лісопарку Ялівщина безпосередньо не визивають сумнівів. Сама назва річки - Стрижень т.т. «стержень, вісь» говорить сама за себе. Але на який розвиток міста можна сподіватись якщо його «стрижень» доведений нами до такого стану. Основною причиною занедбаного стану річки є безумовно, неупорядкована господарська діяльність та в першу чергу :

необдумані управлінськи рішення.

В межах даного проекту спробуємо розібратися та знайти нестандартні рішення виводу річки Стрижень з деградаційного процесу. Безумовно питання виходить за рамки даного проекту та потребує спільних рішень на міському та обласному рівнях. Міська громада мусить для цього вимагати від влади досить неліберального ставлення до порушників природоохоронних законів та в відношенні до водоохоронних зон, експлуатації річок та струмків.

Передумовою для даного розслідування є праця Шекуна О.В. «До вивчення стародавніх водних шляхів Чернігівської землі», де з одного боку: можливо побачити основні русла річок Білоуса та Стрижня, вздовж яких історично формувались поселення; з іншого можна побачити помилку, перенесену з сучасного стану річок, де річка Білоус перетинає водний шлях по Стрижню, що показують археологічні знахідки по цих торгівельних водних шляхах до стародавнього Чернігова (рис.3.4.1, виділена зона 17)

Рис.3.4.1. Древние водніе пути черниговской земли. 1

				1	поселение Горяничи
				2	поселение Пересаж
				3	кург.мог.Пересаж
4	поселение Лисковое
5	городище Лиственское-2
6	городище Лиственское-1
7	посад гор. Лиственское-2
8	посад гор. Лиственское-1
9	поселение Очертяна гора
10	городище Яловщина
12	поселение Гавань
13	городище Белоуское
14	городище Клонов
				15	кург.мог. Клонов
				16	поселение Клонов

Той факт, що саме на берегах річки Стрижень, з обох її боків, та на території сучасної Ялівщини існують дві археологічні пам’ятки епохи бронзи та часів Київської Русі підтверджують важливість Стрижня для існування Чернігова , як північні водні ворота міста . Це також підтверджує водні можливості річки, як судоходної артерії міста (рис.3.4.2.).

При дослідженні горизонтів річок та їх заплав, а саме: Білоус, Стрижень та Замглай, слід врахувати вплив діяльности людини та найбільшого навантаження саме на річку Стрижень. Виявивши горизонти річок та їх заплав сучасного стану можливо зробити такий висновок:

заплава річки Замглай та великі Замглаївськи болота на десятки метрів нижче русла та заплави р. Стрижень, тому їх не можна розглядати як можливу частину водного балансу Стрижня в минулому та можливий водний ресурс в майбутньому.

Річка Білоус та її заплави мають різко виражений по контурах рельєф берегів

Рис.3.4.2. р.Стрижень.

та більш вищий горизонт ніж мережа річок на півночі від 51паралелі. Безумовно, це дає деякі переваги для життєдіяльності на берегах цієї річки, що підтверджують археологічні знахідки, але такий рельєф не вирішував задач судноплавства для головного міста Чернігівського князівства.

Враховуючи археологічні дослідження та схему розташування археологічних пам’яток, особливості рельєфу місцевості по 51 паралелі та рівень горизонтів заплав річок, мережа річок та каналів існуючих на даний час, входила до водного балансу річки Стрижень, що и забезпечувало режим судноплавства та включення міста Чернігів в торгівельну мережу «Із варяг у греки»

Рис.3.4.3. Мережа річок та каналів.

Можливо основною причиною відокремлення великої заплави річки Стрижень є створення сухопутного шляху на північ, за часів формування та діяльності «Ройскої сотні» 17-18 століття (козацькі сотні, яки охороняли північний шлях та формували поселення) , який остаточно сформована наприкінці ХІХ століття, та в подальшому формування мережі каналів для землеробства.

Нагальною на сьогоднішній день залишається проблема очистки стічних вод, особливо підприємств комунальної сфери у зв’язку зі зношеністю та фізичною застарілістю комплексів очисних споруд. За результатами інструментально-лабораторного контролю із 36 перевірених комплексів очисних споруд області – на 17-ти зафіксовано скид недостатньо очищених стічних вод, що спричиняє негативний вплив на водойми.

Щорічно спостерігається поступове погіршення гідрохімічного стану малих річок, які, в основному, приймають стічні води підприємств області. Для вирішення цієї проблеми необхідним є реконструкція існуючих та будівництво ряду нових сучасних комплексів очистки господарсько-побутових та зливових вод.

Дослідження струмків на території лісопарку Ялівщина підтверджує руйнівну силу недбалого ставлення до оточуючого середовища з боку виконавчих служб та приватних осіб. На сучасному етапі відсікається річка Стрижень від своїх джерел в приватних садибах та дачах. В той же час піднімається рівень грунтових вод в цілому мікрорайоні (Олександрівка), підтоплюючи підвальні приміщення будинків. Значення даного струмка важливе не тільки для оновлення водного балансу річки Стрижень, але і для формування мережі каскадних озер на території РЛП «Ялівщина», але нижче за рівнем, що не буде перешкоджати виходу грунтових вод. (див. картографічний матеріал)

Важливість та водоносну міцність даного струмка підтверджує картосхема міста Чернігова 60х років, де він вказаний на міській мапі.